Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Друга частина — стисло

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Друга частина — стисло

14:52,
12 Квітня 2023
1819

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Друга частина — стисло

14:52,
12 Квітня 2023
1819
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Друга частина — стисло
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Друга частина — стисло
Порушення стандартів та етичних принципів, піар, токсичні ведучі, російські наративи й замовчані теми.

Повні підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року (друга частина) тут. 

Першу частину підсумків січня березня 2023 року (про ефірну сітку, новинну складову, тематику та гостьову політику) читайте тут. Резюме першої частини — тут. 

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

 

Протягом січня ― березня 2023 року в тих 10 добових ефірах телемарафону, які досліджував цей моніторинг, було загалом 8233 порушення стандартів інформаційної журналістики, які так чи інакше впливали на зміст інформації. І могли неправильно інформувати глядачів та слухачів телемарафону.

Це знову більше порушень, ніж у попередньому періоді — протягом жовтня ― грудня 2022 року їх було 7895. Тобто тенденція погіршення якості телемарафону триває.

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну ефірну годину були такими:

Найбільшими порушниками стандартів у цьому кварталі, як і в попередніх, були телеканали ICTV з СТБ (53,5 порушень на годину) та «Інтер» (45,1). Їхній сумарний «внесок», як і в попередньому періоді, складав мало не половину від усіх порушень. При цьому середня кількість порушень стандартів на обох каналах порівняно з попереднім періодом ще й відчутно зросла: в ефірних блоках ICTV з СТБ — на 13,8 порушення на годину, у блоках «Інтера» на 13,3. Істотно погіршили свої попередні показники також канали «1+1» (зростання на 14,7 порушення на годину) і «Рада» (на 10 порушень на годину).

Неістотно збільшилася середня кількість порушень на годину й на каналі «Ми — Україна» та Суспільному. Але їхній загальний «внесок» у спотворення контенту марафону зменшився за рахунок значного погіршення показників колег.

Якщо порівнювати середні показники порушень окремих стандартів із попереднім періодом, значно зросла кількість порушень стандартів відокремлення фактів від думок (з 13,3 на годину до 19,7) і достовірності (з 7,5 до 9,2). Трохи більше стало також порушень стандартів точності, повноти інформації й доступності її подачі. 

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок 

На цей стандарт, як видно з попередніх таблиць, припадає більше половини всіх порушень у телемарафоні в цілому. Різні канали / медіагрупи порушували його так:

Трійка «лідерів» залишилася незмінною з попереднього кварталу. Найголовнішим порушником стандарту відокремлення фактів від думок продовжує залишатися спільна редакція каналів ICTV та СТБ. До того ж вони ще й збільшили кількість подібних порушень порівняно з останнім кварталом минулого року (було 24,9 порушень стандарту на годину, а стало — 37,8). На другому місці — телеканал «Інтер». Тут теж середня кількість порушень цього стандарту на годину істотно зросла: з 18,9 до 27,9. Третє місце — за каналом «1+1» (зростання з 13,5 порушень на годину до 23,7). На каналі «Рада» середня кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок збільшилася приблизно на третину, на каналі «Ми — Україна» — менш як на чверть.

Єдиний з учасників телемарафону, в ефірах якого середня кількість порушень цього відповідального стандарту хай і незначно, а все ж зменшилася — це Суспільне (було 3,2 таких порушення на ефірну годину, стало — 2,7). 

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Найбільш поширеним порушенням стандарту в новинах, як і раніше, були емоційні оцінки журналістів. Більшість редакцій зловживають одними й тими ж оцінками-штампами, що нічого крім емоцій не означають, тобто насправді інформації не несуть. Протягом січня ― березня в новинах було чимало також журналістських висновків різного виду й журналістських припущень із різних приводів. Як і раніше, найгіршою була ситуація з дотриманням стандарту в новинах медіагрупи ICTV з СТБ, але не набагато відстали канали «Інтер» та «1+1». 

Неавторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Абсолютним «рекордсменом» за цим різновидом порушення стандарту відокремлення фактів від думок була й залишається медіагрупа каналів ICTV та СТБ — 629 випадків за звітний період! І майже всі вони в матеріалах тижневика «Факти тижня», де тексти переважно складаються із суб’єктивних думок журналістів. Цікаво, що ведучі розмовних студій медіагрупи цей стандарт майже не порушують.

Набагато менше подібних порушень було в ефірах «Ради» (106) і «1+1» (94). І там, і там порушень припускалися ведучі гостьових студій. Ще менше таких порушень було в ефірах «Інтера» і «Ми — Україна», дуже мало — в гостьових студіях Суспільного. 

Безпідставні узагальнення

Журналісти ICTV та СТБ в ці три місяці робили також найбільше безпідставних узагальнень — 107 випадків. На другому місці був канал «Інтер» із 61 подібним порушенням, 41 порушення припустилися журналісти каналу «1+1». 

Невідокремлення й нечіткість меж цитування

Подібних порушень стандарту відокремлення фактів від думок протягом січня ― березня в телемарафоні було лише 15, тож їх можна вважати радше винятком, ніж тенденцією. 

Порушення стандарту достовірності

 

За порушеннями цього стандарту першу трійку склали ICTV з СТБ, «Рада» та «Інтер». Втім «1+1» і «Ми — Україна» недалеко від них відірвалися. У порівнянні з попереднім періодом всі учасники марафону без винятку погіршили свої показники дотримання стандарту достовірності. І всі — саме тому, що збільшили кількість узагальнених псевдопосилань як на джерела фактів, так і на авторство думок. 

Узагальнені розмиті псевдопосилання

Найбільше полюбляли так посилатися на каналі «Рада», друге-третє місця поділили «Інтер» та ICTV з СТБ.

Як і раніше, найчастіше медійники узагальнено посилалися на різні структури, установи та організації. Дуже великою була кількість псевдопосилань на невизначено великі групи людей за фахом або за приналежністю. Майже на всіх каналах, крім Суспільного, було чимало псевдопосилань на неназвані медіа. 

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Найбільше подібних порушень припускалися в ефірах ICTV з СТБ, трохи менше — «Інтера» й «1+1».

Як і у випадку з фактичною інформацією, тут теж було чимало «посилань» на невідомих представників структур, установ та організацій. Найбільше ж подібних порушень були псевдопосиланнями на узагальнених і анонімних представників різних професійних груп людей, часто дуже великих і ніяк не визначених. 

Інформація з інтернету без перевірки

У першому кварталі 2023 року найбільше подібних порушень стандарту достовірності було на каналі «Рада» (118 або ж 2,9 порушень на одну ефірну годину в середньому). На інших каналах таких порушень було менше, але все одно достатньо, щоб мати великий сумнів щодо достовірності телемарафону в цілому.

Наведу таблицю тих ресурсів, якими переважно користувалися учасники телемарафону у звітному періоді:

Тут, як бачимо, поза будь-якою конкуренцією продовжує залишатися телеграм. У січні ― березні цього року найбільше інформації з телеграм-каналів тягнула в ефір «Рада». Втім і на інших каналах таких повідомлень було чимало.

Найчастіше (у 21 випадку) марафонці послуговувалися відео з неназваних анонімних телеграм-каналів. Цю тенденцію очолювали ефірні блоки ICTV та СТБ (аж 12 випадків).

У 32 випадках марафонці (крім Суспільного) брали відео та інформацію з анонімних, імовірно українських каналів, а ще у 12 випадках — з анонімних російських телеграм-каналів. Усе це, особливо російське, є потенційним джерелом дезінформації в ефірі телемарафону.

Із твітера канали брали інформацію 50 разів. Найбільше цією соцмережею користувалися канали «Інтер» та «Рада» — по 14 разів. Також у марафоні було 21 посилання на сторінки у фейсбуку, у 18 випадках посилалися на сайти. У 77 випадках платформа «джерел інформації» навіть не була ідентифікована.

Докладні пояснення, чому такі посилання є жорстким порушенням стандарту достовірності і в чому тут ризики — в окремому тексті на «Детекторі медіа»

Фактична інформація без посилань на джерела

Дуже багато фактичної інформації подавалося в марафоні без будь-яких посилань на джерела. Найбільше цим грішили телеканал «1+1» і канали ICTV з СТБ. Зокрема, є доволі усталене порушення, коли кореспонденти каналів у прямих ввімкненнях з обласних центрів розповідають про різні події в інших містах і селах області без посилань на джерела інформації. 

Абстрактні псевдопосилання

Чимало було й суто абстрактних псевдопосилань, безумовним «лідером» у яких є канал «1+1». Найменше таких порушень було на Суспільному, всі інші канали тримаються середнього значення по марафону. Найпопулярнішими з подібних «посилань» є «відомо», «є інформація», «за попередньою інформацією» тощо. 

Порушення стандарту точності подачі інформації

 

У «загальному заліку» середня кількість порушень стандарту точності порівняно з останнім кварталом минулого року зросла на всіх каналах, крім Суспільного, де вона залишилася на тому ж рівні. Найбільшим зростання було на телеканалі «Рада» (було в середньому по 3,4 порушення стандарту на годину, стало по 5,4). 

Невідповідність картинки й тексту в новинах

За цією позицією сталося погіршення показників на всіх каналах, крім Суспільного. Найвідчутнішими негативні зміни були на каналах «Ми — Україна» (з 2,2 порушень на годину в середньому до 3,5) і «Рада» (з 2,1 до 3,5).

Є два типових для більшості каналів порушення. Перше — це коли в ефірі цитують щоденні зведення Генштабу й «перекривають» їх довільним відео якихось бойових дій. Таких повідомлень було дуже багато в ефірних блоках ICTV з СТБ, на «1+1» і на «Раді». Небагато було на Суспільному та «Інтері».

Схожа ситуація й зі звітами редакцій про наслідки ворожих обстрілів різних населених пунктів. Журналісти кажуть про дві, три, чотири різних локації, а показують відео чи фото з якоїсь однієї з них, причому невідомо якої саме. Таких повідомлень було надзвичайно багато в ефірах ІСTV з СТБ, чимало на «Раді» і на «1+1».

Ще дуже велику кількість порушень стандарту становлять новинні матеріали, що в редакціях довільно «перекривають» якимось відео з архіву. І показують навіть без титру «архів». «1+1», ICTV з СТБ, «Рада» і «Ми — Україна» слідують саме такій традиції. 

Фактичні помилки

Попри те, що я в цьому моніторингу фіксую лише ті фактичні помилки, які є очевидними без справжньої перевірки кожного факту, навіть цих помилок було забагато, причому на всіх каналах, крім хіба що Суспільного. Хоча й там вони інколи траплялися.

Велика кількість таких помилок спричинена неправильним вживанням окремих слів. Чимало термінологічної плутанини. Є помилки з географією. Доволі поширеним явищем є критичні фактичні невідповідності між тим, що показують на інфографіці, і тим, що кажуть за кадром. Багато помилок, коли називають різну кількість поранених або зенітні ракети називають балістичними тощо. 

«Ілюстрування» розмов із гостями

Майже всі спроби такого «ілюстрування» породжують невідповідність між тим, про що говорять у студії, і тим, що показують глядачам. У кращому випадку ці «ілюстрації» мають віддалене відношення до теми розмови, але нічого змістовно цінного до розмови не додають. Поза тим ними продовжують займатися всі учасники марафону, крім редакцій ICTV з СТБ та «Інтера». У першому кварталі цього року «ілюструванням» розмов із гостями найбільше зловживали редакції «Ради» й Суспільного. 

Неточне ілюстрування прямих ввімкнень

Цей хибний підхід час від часу практикують всі учасники телемарафону, а найбільше ним зловживали в січні ― березні «1+1», «Інтер» та «Рада». 

Порушення стандарту повноти інформації

 

Середня кількість порушень цього стандарту в телемарафоні зросла порівняно з попереднім періодом: було 0,7 порушень на годину, стало — 1,1. У два з половиною раза збільшилася кількість порушень на каналі «Інтер», більш як удвічі — в ефірних блоках каналу «1+1», у півтора раза — на каналі «Рада».

Майже вдвічі зменшилася кількість порушень в ефірах каналів ICTV / СТБ. На Суспільному й «Ми — Україна» середня кількість порушень стандарту повноти інформації залишилася на попередньому рівні. 

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

За цим різновидом порушень стандарту, якщо брати середні показники на годину, найгіршою була ситуація на «1+1» (1,3 порушення на годину) — канал більш як удвічі погіршив свій показник порівняно з попереднім періодом. На каналі «Рада» було 0,9 таких порушень на годину, на каналі «Інтер» — 0,7. Обидва канали теж погіршили свої показники. На інших каналах середня кількість порушень за підвидом залишилася сталою. 

Не позначення архіву в бекґраундах

Найчастіше в січні ― березні 2023 року забували позначати архів на каналах «1+1», «Інтер» та «Україна». 

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Найбільше таких порушень було на «Раді» (часто не називали авторів важливих заяв) та «Інтері» (у більшості випадків не згадували місця події). На решті каналів подібні порушення були поодинокими. 

Відсутність інтершуму на відео

Системною вадою це було на каналі «Рада» — в 11 випадках. Тричі траплялося на Суспільному. На інших каналах ішлося про поодинокі випадки. 

Відсутність бекґраундів

Таких порушень у марафоні майже не було. Поодинокі випадки не були системними. 

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

 

Порушення стандарту доступності подачі інформації

Цей стандарт порушується каналами доволі часто. Найбільше на «1+1» і Суспільному (в середньому по 0,8 порушення стандарту на годину). Трохи менше — на каналах ICTV з СТБ (0,7) і «Рада» (0,6).

Журналісти часто використовують жаргонізми, терміни чи поняття, значення яких широкій аудиторії невідоме.

Багато питань до доступності інфографіки, найбільше в ефірах ICTV з СТБ, Суспільного і «Ми — Україна». Тут і традиційні таблиці ворожих втрат, і мапи бойових дій і інші. Найпоширеніші проблеми: перенасиченість збитковою інформацією, ненаочні рішення, невідповідності порядку презентації даних на інфографіці та в тексті за кадром тощо. Ще одне доволі поширене явище — коли редакції беруть з інтернету неадаптовані мапи чи діаграми, розраховані саме на неспішний перегляд у мережі, але аж ніяк не на кілька секунд перегляду на телебаченні. 

Порушення стандарту балансу думок

Цей стандарт у телемарафоні майже не порушували. Бо традиційно майже не висвітлювали ті теми, у яких потрібен баланс думок.

У трьох випадках на каналі «1+1» були незбалансовані відверто піарні сюжети. Також на «1+1» і «Ми — Україна» ведучі не балансували жорсткі звинувачення на чиюсь адресу з уст гостей ефіру. 

Порушення стандарту оперативності

Стандарт традиційно майже не порушується в марафоні. На каналах «1+1» та «Інтер» було по одному випадку порушень, які навряд чи можна вважати тенденцією. Чотири порушення було на каналі «Рада». 

Порушення етичних норм журналістики

Порушень етичних норм майже не було. Одиничні випадки на Суспільному та в ефірі ICTV / СТБ навряд чи можна вважати системними. 

Прояви політичного і бізнесового піару в ефірі телемарафону 

Загальна картина тут значно покращилася. У січні ― березні цього року кількість проявів політичного піару в телемарафоні зменшилася більш ніж удвічі порівняно з жовтнем ― груднем минулого року: 0,3 прояву піару на одну ефірну годину порівняно з 0,67 у попередньому періоді. Ситуація стала кращою на всіх каналах. Найбільш відчутним був прогрес на каналі «Рада» (0,6 проявів на годину нині проти 2,22 — в останньому кварталі минулого року). Хоча й зараз, із таким показником, канал залишився «антилідером». 

За формами це були такі матеріали:

За способами просування піару на першому місці залишаються «паркетні» матеріали — більше ніж три чверті проявів піару були реалізовано саме в такий спосіб. «Паркетами» були більшість піарних матеріалів на каналах «Рада» і «Ми — Україна», а на ICTV з СТБ і каналі «Інтер» в контексті піару йшлося виключно про «паркети». Значно менше стало цитування дописів у соцмережах і втричі менше — невиправданих згадок партійної приналежності. Майже вдвічі менше стало повністю піарних сюжетів: у цьому кварталі вони (з урахуванням повторів) траплялися лише на «1+1». На Суспільному протягом звітного періоду проявів політичного піару не було взагалі.

Список, про кого в піарних сюжетах вибірки говорили позитивно:

Як і раніше, на першому місці залишається Офіс президента, який автоматично позитивно згадується щоразу, коли позитивно згадують когось із його «мешканців». А от «у персональному заліку» одноосібним «лідером» став керівник цього Офісу Андрій Єрмак. Найближчі «конкуренти» — спікер парламенту Руслан Стефанчук і радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк — значно відстали.

Зменшилася кількість піару президента Володимира Зеленського. Хоча він є одноосібним лідером за згадками та цитуванням у телемарафоні в цілому, в останні три місяці вони були майже завжди виправданими суспільною значущістю повідомлень.

Всі три прояви негативного піару були в ефірі каналу «1+1»: двічі в сюжетах негативно й без балансу розповідали про нардепа Данила Гетманцева, ще один раз негативно згадували лідера «Європейської солідарності» Петра Порошенка. 

Наративи російської пропаганди й токсичні медійні персонажі в ефірі телемарафону

 

Персонажі

«Сторонніх» токсичних медіаперсонажів в ефірах марафону, які я аналізував, цього разу не було. Традиційно ефіри вели токсичні ведучі: Тетяна Гончарова, Ольга Нємцева, Максим Зборовський і Назар Довгий на «Раді», Анастасія Даугуле на «Інтері». Раніше їх закликали відсторонити від участі в марафоні, адже згадані ведучі «Ради» були співучасниками російської пропаганди на каналах Віктора Медведчука. А Анастасія Даугуле вела пропагандистські концерти на «Інтері», де розповідали про нацистів на українських вулицях. 

Наративи

В ефірі телемарафону, який я аналізував, трапився один прояв російських наративів. 14 січня токсична ведуча каналу «Рада» Тетяна Гончарова під час обговорення з гостем студії ворожого ракетного удару по багатоповерхівці у Дніпрі навіщось озвучила таке: «Хоча всі російські пабліки кажуть, що це просто вибух газу, і заперечують свою ракету, яка влучила в цей будинок». Навіщо в українському телемарафоні згадувати, що «розганяють» якісь «російські пабліки» з подібного приводу? У пропаганді є такий прийом — вкинути «альтернативну версію». 

Події/теми, про які не повідомлялося в марафоні в січні березні 2023-го

Загалом більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлюється. Як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями, які працюють протягом кожної доби. Поза тим деякі, на мій погляд, важливі теми у проаналізованих ефірах все ж не звучали. Це були й теми, пов’язані з війною, в тому числі міжнародні; й теми, які напряму стосувалися життя дуже великих груп людей. Були й «незручні» для влади теми, наприклад:

Шмигаль не знайшов підстав забрати у Бойка звання Героя України у відповідь на петицію громадян (30 січня).

НАЗК поскаржилися послам G7 на спротив виконавчої влади затвердженню антикорупційної програми (30 січня).

Слідство встановило причетних до вбивства Кірєєва (27 лютого).

Офіс президента пропонує іще одну версію добору суддів до КСУ, яка не відповідає вимогам ЄС (27 лютого).

Нардеп від «Слуги народу» став учасником смертельного ДТП (19 березня).

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду