Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року. Друга частина — коротко

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року. Друга частина — коротко

11:00,
6 Жовтня 2023
1485

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року. Друга частина — коротко

11:00,
6 Жовтня 2023
1485
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року. Друга частина — коротко
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року. Друга частина — коротко
Порушення стандартів, етики, піар і проігноровані теми.

Повний текст другої частини читайте тут, а першу частину тут. Огляд за попередній квартал у двох частинах читайте тут і тут.

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по чотири години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

Протягом липня — вересня цього року в досліджених ефірах телемарафону загальна кількість порушень стандартів продовжувала зростати. Якщо в другому кварталі цього року порушень було 13922, то в третьому кварталі — вже 15516. Це при тому, що в попередньому кварталі я проаналізував навіть трохи більшу кількість ефіру (240 годин, а зараз 214). Тобто загальна професійна якість телемарафону невпинно погіршується, і це погіршення є однозначною тенденцією. Відповідно глядачі (і слухачі) телемарафону отримують дедалі менш адекватну інформаційну картину того, що відбувається в країні та світі.

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну проаналізовану ефірну годину за каналами виглядали так:

Середня кількість порушень на годину ефіру в рамках нашої вибірки в третьому кварталі року зросла до 73,3 (у другому кварталі вона становила 54,4). Це подолання знакової позначки: тепер можна сказати, що в телемарафоні «Єдині новини» в середньому щохвилини журналісти порушують певний стандарт. Як і в попередньому кварталі, найбільшим порушником продовжував залишатися канал «1+1», на який у третьому кварталі припадало 21,9 % всіх порушень у проаналізованих ефірах телемарафону, в першій трійці з незначним відставанням від «лідера» також опинилися ICTV з СТБ (20,9 %) й «Інтер» (19,0 %). На цих трьох учасників припадають майже дві третини всіх порушень телемарафону. Ще майже третина — за каналами «Рада» і «Ми — Україна», найменше порушень було в проаналізованих ефірах Суспільного, але для каналу це дуже слабка втіха, бо до якості роботи Суспільного мовника запит є особливим, там узагалі порушень не мало би бути.

У третьому кварталі року середня кількість порушень стандартів зросла в ефірі всіх без винятку учасників марафону. Причому це було значне зростання: майже на третину збільшили кількість порушень «1+1» і ICTV з СТБ, на чверть — «Інтер» і «Рада», на 20 % Суспільне та на 10 % «Ми — Україна».

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

На цей стандарт припадає більше половини всіх порушень у проаналізованих ефірах телемарафону. Ось у які способи журналісти різних каналів і медіагруп порушували цей стандарт у третьому кварталі цього року (в середньому на годину ефіру):

За порушеннями саме цього стандарту знову в «лідери» вирвалася об’єднана редакція ICTV та СТБ, яка на 50 % збільшила кількість порушень порівняно з попереднім кварталом (було 41,8, стало 62 порушення на годину). Канал «1+1» поступився «лідерством», попри те, що також значно збільшив кількість порушень стандарту (з 44,5 до 58). Не сильно від двох «лідерів» відстав і канал «Інтер», так само істотно збільшивши кількість порушень стандарту (було 41,9, стало 55,6). Інші канали збільшили кількість порушень цього стандарту більш «помірно»: на 11,1 у середньому «Рада», на 4,1 — Суспільне та на 2,5 — «Ми — Україна».

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Загальна кількість такого виду порушень у проаналізованих нами проміжках ефіру телемарафону продовжує невпинно зростати. Якщо в другому кварталі щогодини в середньому цих порушень було по 29,9, то в третьому стало 39,4. Найбільше цьому «посприяли» канали ICTV та СТБ (+19 подібних порушень на годину в середньому), «Інтер» (+13,5), «1+1» (+11,3) і «Рада» (+10,5). Зросли, хай і не так відчутно, ці показники й на інших двох каналах.

Серед подібних порушень стандарту на першому місці продовжили залишатися суто емоційні оцінки журналістів. Особливо ж коли йшлося про бойові дії, наслідки ворожих обстрілів міст і сіл тощо. І навпаки, часто пафосна лексика змальовувала в марафоні занадто оптимістичну картину того, що відбувається на фронті. Крім того, дуже багато було випадків, коли журналісти оцінками підміняють факти. Велику частину порушень стандарту становили псевдоекспертні оцінки та висновки журналістів (замість давати слово справжнім експертам), а також їхні припущення. Не цуралися журналісти й роздавати «корисні поради», а часом навіть і «настанови». У третьому кварталі також відчутно більше стало зайвої для новин авторизації думок, слів для привернення уваги й особистих емоцій журналістів із приводу описуваних ними подій.

Неавторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Загальна кількість цього різновиду порушень стандарту відокремлення фактів від думок незначно зросла, порівняно з другим кварталом (із 2,5 порушення на годину ефіру до 2,8 порушення в середньому). Водночас на різних каналах у проаналізуваних проміжках зміни були дуже різними. Найвідчутніше збільшилася кількість таких порушень на каналах «1+1» (було 1,7, стало 3,5 порушення на годину ефіру) і на ICTV з СТБ (було 4,5, стало 5,1). Певно, це більше було пов’язано з тижневиками, де ведучі й журналісти не звикли авторизувати як слід власні міркування. На каналі «Інтер» теж подібних порушень багато і стало більше, порівняно з попереднім кварталом (з 2,8 до 3,2 порушення на годину ефіру в середньому). Натомість трохи зменшилася кількість таких порушень на каналі «Ми — Україна» (з 3 до 2,6) і на Суспільному, де подібних порушень традиційно дуже небагато (з 0,4 до 0,3 на годину ефіру в середньому).

Безпідставні узагальнення

Загалом в аналізованих нами ефірах телемарафону зростання цього різновиду порушень було дуже незначним (з 1 порушення на годину в середньому в другому кварталі до 1,1 порушення). Найбільшим було зростання кількості таких порушень в переглянутих ефірах «1+1» і ICTV з СТБ (і там, і там було по 1,4 порушення на годину в середньому, і там, і там стало по 1,8). На 0,2 порушення на годину зріс цей показник і у каналів «Інтер» і «Рада». На Суспільному кількість таких порушень незначно зменшилася, а на «Ми — Україна» — зменшилася доволі відчутно (було 1,1 на годину, а стало 0,6).

Нечіткість меж цитування

Кількість порушень такого типу майже не змінилася (в другому кварталі у проаналізованих ефірах їх було 27, у третьому стало 28). Традиційно більше таких порушень в ефірах ICTV з СТБ (було 9, стало 10). У третьому кварталі з’явилися подібні порушення на Суспільному (3 порушення, в другому кварталі таких порушень не було взагалі). Вдвічі менше стало цих порушень в ефірі «Ми — Україна» (було 10, стало 5). На інших каналах таких порушень було небагато, як і в другому кварталі.

Порушення стандарту достовірності

У середньому на годину ефіру:

Кількість недостовірної інформації в ефірі телемарафону продовжує хронічно та відчутно зростати, як в абсолютному вимірі, так і у відносних величинах. Якщо в другому кварталі цього року порушень стандарту достовірності в переглянутих проміжках було 3621 (або ж 14,4 порушення на годину ефіру в середньому), то в третьому кварталі приблизно за такий же проміжок проаналізованих ефірів цих порушень було вже 4028 (а в середньому це становило 18,8 порушення на годину). Тобто в телемарафоні мало не кожних 3 хвилини порушується той стандарт, який є ключовим. Найбільшим порушником, як і в попередньому кварталі, залишався канал «1+1», де в середньому стандарт порушувався по 23,9 раза на годину, при тому, що в другому кварталі кількість порушень становила 15,8. Зростання кількості порушень стандарту показали й усі інші учасники телемарафону: «Рада» (з 14,5 до 19,5), ICTV з СТБ (з 14,8 до 19,2), «Інтер» (з 15 до 18,9), Суспільне (з 11,2 до 14,3) і «Ми — Україна» (з 14,5 до 18,8).

Узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів

Цей різновид порушення стандарту достовірності продовжує залишатися одним із найпоширеніших у телемарафоні майже на всіх каналах, крім Суспільного. Найбільше таких порушень — на телеканалах «Рада» (в середньому 9 на годину ефіру) і ICTV з СТБ (8,4). Порівняно з другим кварталом загальний показник каналів зріс з 5,3 порушення на годину до 7,1. Найбільше «прогресували» тут канали «1+1» (+3,2 порушення на годину ефіру в середньому) і «Рада» (+2,5). Інші канали також збільшили кількість таких псевдопосилань, але не так відчутно. Найбільше було в проаналізованих проміжках марафону таких псевдопосилань на різноманітні організації, структури й установи. Також було багато псевдопосилань на невизначено великі групи людей за фахом, за приналежністю чи за географією. Часто журналісти анонімно-узагальнено «посилалися» на інші медіа, не називаючи їх.

У телемарафоні стає дедалі більше узагальнених розмитих псевдопосилань на різноманітні ворожі джерела — на російські установи, російські пропагандистські ЗМІ та й просто на невідомо кого узагальнено-російського. І це, вважаю, дуже серйозна вада телемарафону. Бо насправді все, що можуть казати-повідомляти будь-які офіційні та неофіційні структури або ж пропагандистські ЗМІ, завжди є міцним сплавом правди, напівправди та відвертої брехні.

Інформація з інтернету без перевірки

У третьому кварталі загальна кількість інформації і відео, поданих без перевірки з інтернету (переважно з телеграм-каналів і соцмереж) у переглянутих ефірах зросла майже вдвічі, порівняно з попереднім періодом. Якщо в другому кварталі таких «посилань» було в середньому 2,3 на годину ефіру, в третьому їх стало 3,9 на годину ефіру телемарафону. «Лідером», як і раніше, продовжує залишатися Суспільне, де в третьому кварталі було 8,2 подібного порушення на годину в середньому. Далі, хоч і зі значним відставанням, були відповідно канали «Рада» (3,6 порушення на годину), «1+1» (3,5) і ICTV з СТБ (3,3). Порівняно з попереднім кварталом кількість подібних порушень зросла на всіх каналах без винятку, причому на більшості каналів це зростання було дуже значним. Найбільшим це зростання було в ефірі каналів ICTV з СТБ — на 2,1 порушення на годину в середньому, на Суспільному і на «1+1» зростання становило по 1,9 порушення на годину ефіру.

Подивімося, якими (заявленими в «посиланнях») платформами в інтернеті послуговувалися редакції телемарафону в третьому кварталі:

Телеграм-канали продовжують залишатися найпопулярнішим «джерелом інформації» для журналістів. А ще гірше, що з усіх 715 заявлених у третьому кварталі посилань на телеграм-канали і соцмережі 261 були на російські ресурси в інтернеті! Це майже 40 % від усіх недостовірних посилань на інтернет. Якщо пригадати те, що на російські «джерела» канали ще й «посилалися» узагальнено розмито, то виходить, що в проаналізованому мною ефірі телемарафону за третій квартал було загалом 469 фактичних інформацій, узятих редакціями з російського інтернету — за визначенням тотально брехливого!

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Серед порушень стандарту достовірності в третьому кварталі на третьому місці були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок, хоча їхня загальна кількість зросла, порівняно з попереднім періодом не дуже сильно (було 3,5 такого порушення в середньому на годину ефіру, а стало 3,8). Найбільше подібних порушень було в ефірах телеканалів «Інтер» (5,6) і «1+1» (5,3), найменше — на Суспільному (1,1 на годину ефіру). Порівняно з другим кварталом року кількість таких порушень трохи зросла на всіх каналах, крім «1+1», де вона залишилася на тому ж рівні. Втім, відчутним зростання кількості таких «посилань» було хіба що на «Інтері» (з 4,7 до 5,6). Найчастіше це були пседопосилання на узагальнених і анонімних представників різних професійних груп людей (майже половина всіх подібних псевдопосилань), на другому місці були узагальнені псевдопосилання на думки неназваних представників структур, установ та організацій. Традиційно популярними в журналістів залишаються узагальнені й анонімні псевдопосилання на думки неназваних «експертів», «аналітиків» тощо. І псевдопосилання на думки узагальнених просто «людей». Крім того, і в цьому різновиді порушень стандарту достовірності був відчутний «російський слід». У 22 випадках журналісти робили узагальнені псевдопосилання на авторство невизначених росіян.

Абстрактні псевдопосилання

Кількість суто абстрактних псевдопосилань, порівняно з другим кварталом, доволі відчутно зросла, з 1,7 такого порушення на годину ефіру до 2,2. Головний «внесок» у це зростання зробив телеканал «1+1», на якому в попередньому кварталі було 1,5 подібного порушення на годину проаналізованих ефірів, а нині стало 3,5. На всіх інших каналах зростання було незначним.

Фактична інформація без посилань на джерела

Тут також від другого кварталу було зростання кількості порушень: з 1,6 на годину ефіру в середньому до 2. Цього разу перша трійка порушників виглядала так: «1+1» (4,3 порушення на годину ефіру в середньому), «Інтер» (2,3) і «Ми — Україна» (2,1). Зростання кількості порушень було на більшості каналів, найвідчутнішим воно було на «1+1» (з 3,3 до 4,3) і на «Інтері» (з 1,7 до 2,3). Неістотно менше таких порушень стало на каналі «Рада».

Порушення стандарту точності подачі інформації

У середньому на годину ефіру:

Кількість порушень стандарту точності продовжувала зростати. З 5,3 порушення на годину в другому кварталі до 6,6 в третьому. Найгіршою динаміка була у каналу «1+1» (з 6,2 порушення на годину до 9,4), каналів ICTV з СТБ (з 4,7 до 7,5) і каналу «Інтер» (з 3,7 до 5,8). На «Раді» та Суспільному порушень стало теж більше, але неістотно. А на каналі «Ми — Україна» порушень цього стандарту стало навіть трохи менше (з 7,1 до 6,6). Як і в попередньому кварталі, найбільше порушень було некоректним поєднанням картинки й тексту.

Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ

Подібних порушень найбільше в ефірі кожного учасника телемарафону, середня їхня кількість на годину ефіру зросла з 3,4 порушення у другому кварталі до 4,8 в поточному. Причому кількість таких порушень у проаналізованих проміжках зросла у третьому кварталі на всіх телеканалах, хоч і різною мірою. Найвідчутнішим це зростання було в ефірах каналів «1+1» — на 2,9 порушення на годину в середньому (з 4 до 6,9) і ICTV з СТБ — на 2,6 (з 3,8 до 6,4). На 1,4 порушення на годину стало більше на «Інтері» (з 2,1 до 3,5). На інших каналах зростання було не настільки відчутним. Загалом же найбільшими порушниками в третьому кварталі були «1+1», ICTV з СТБ і «Ми — Україна». Найменше такого виду порушень було на Суспільному. Як і раніше, типовими були такі ситуації: зведення про перебіг боїв на різних ділянках фронту, які «перекриваються» випадковими нарізками відео бойових дій, часто ще й узятого з архіву, так само повідомлення про наслідки ворожих обстрілів багатьох населених пунктів «перекриваються» фото чи відео невідомо яких із них, а ще будь-які повідомлення про міжнародну політику, які «перекриваються» архівним відео адмінбудівель або ж архівним же «паркетним» відео згаданих політиків.

Фактичні помилки

Попри те, що я можу фіксувати лише найочевидніші фактичні помилки (бо перевіряти всі подані в марафоні факти фізично неможливо), цих порушень усе одно доволі багато. І, так само як з іншими стандартами, їхня кількість у проаналізованих проміжках марафону продовжує зростати — з 0,7 порушення на годину в другому кварталі до 0,9 в третьому. Найчастіше ці порушення траплялися в ефірах «1+1» (1,3 порушення на годину в середньому) та «Ради» (1 порушення на годину). На інших каналах таких порушень було трохи менше.

«Ілюстрування» розмов із гостями

Це чи не єдиний різновид порушень, яких стало трохи менше, порівняно з попереднім кварталом (було 0,7 такого порушення на годину в середньому, стало 0,5). Найбільше подібних порушень у третьому кварталі було на каналі «Інтер» і Суспільному (по 0,8 на годину в середньому). Єдині з учасників телемарафону, хто не ведеться на цю погану моду, — це ICTV з СТБ.

Невідповідне ілюстрування прямих ввімкнень

Схожою ситуація є й з іншою поганою модою — «ілюструвати» або «перекривати» прямі ввімкнення своїх кореспондентів. Загалом у наших вибірках із марафону кількість цих порушень залишилася на тому ж рівні, що й була в попередньому кварталі — 0,5 порушення на годину в середньому. Найбільше подібних порушень було на каналах «1+1» (0,8 на годину) і «Рада» (0,7), найменше було на «Ми — Україна» (0,2) і ICTV з СТБ (0,3). Тому що на цих каналах самих прямих ввімкнень не дуже багато.

Порушення стандарту повноти інформації

У третьому кварталі картина цих порушень була такою (у середньому на годину ефіру):

Середня кількість порушень цього стандарту на годину ефіру зросла майже вдвічі: в другому кварталі було 1,2 порушення на годину, в третьому — 2,3. Найбільшим це зростання було на каналах «Рада» (з 1,2 до 6,6), «1+1» (з 1 порушення на годину до 2,9) і «Ми — Україна» (з 1,8 до 3,1).

Непозначення архіву в бекґраундах

Такого різновиду порушень стало набагато більше, ніж було (з 0,3 до 0,8 на годину ефіру). Найбільше так порушують стандарт на «1+1» і на «Раді» (на обох — по 1,4 порушення на годину в середньому).

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Якщо раніше подібні порушення були скоріше ситуативними (в другому кварталі їх було в проаналізованих проміжках марафону по 0,1 порушення на годину й в жодного каналу цей показник не був більшим за 0,3), то в третьому кварталі їх стало відчутно більше (0,7). Переважно «зусиллями» телеканалу «Рада», де їх стало 2,9 на годину. Умовну межу між ситуативністю та системністю перетнув і канал «1+1», де в третьому кварталі було по 0,5 подібного порушення на годину.

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

Тут теж відбулося певне збільшення кількості порушень: загалом по марафону було в другому кварталі 0,5 такого порушення на годину в середньому, стало 0,7. Найбільше подібних порушень стандарту було на каналах «1+1» і «Ми — Україна» (по 0,8 у середньому на годину). Синхрони в сюжетах час від часу не титрують на всіх каналах, найбільше такого на «1+1», відтак глядачам буває незрозумілою компетенція спікерів, особливо ж коли в синхронах говорять посадовці чи експерти.

Відсутність інтершуму на відео

І цих порушень стало відчутно більше, якщо в другому кварталі їх було у переглянутих фрагментах марафону по 0,2 порушення на годину в середньому, то в третьому кварталі стало 0,7. Системною вадою відсутність інтершуму в цьому кварталі була на каналах «Ми — Україна» (1,6 порушення на годину), «Рада» (1,5) і «Інтер» (0,6). На інших це траплялося епізодично, несистемно. На каналах «Інтер» і «Ми — Україна» доволі часто замість інтершуму підкладають на відео музику.

Відсутність бекґраундів

Це єдина позиція, за якою зауважень майже нема. Як було в другому кварталі лише 0,1 такого порушення на годину, так і залишилося в третьому кварталі. Тож цілком можна вважати їх несистемними. Взагалі не було подібних порушень на «1+1» і Суспільному.

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

У середньому на годину ефіру:

Порушення стандарту доступності подачі інформації

Порушень цього стандарту стало трохи більше, ніж було в попередньому кварталі (з 0,8 порушення на годину в середньому до 1,1). Найбільше порушень стандарту було на «1+1» (1,6 на годину), найменше — на «Інтері» (0,8). Найтиповішими видами порушень були такі: вживання термінів, жаргонізмів, англіцизмів і абревіатур, незрозумілих широкому загалу; проблеми різного роду з інфографікою, згадування про поняття, незрозумілі аудиторії без бекґраундів.

Порушення стандарту балансу думок

Загалом в телемарафоні майже взагалі не висвітлюються ті теми, в яких реально потрібен баланс думок, тож і порушень цього відповідального стандарту не дуже багато. Втім, у третьому кварталі їхня кількість трохи зросла (було 0,1 порушення на годину в середньому, стало 0,2). Переважно «завдяки» телеканалу «Рада», де було 0,5 порушення стандарту на годину ефіру в середньому.

Порушення етичних норм журналістики

Порівняно з другим кварталом, трохи збільшилася і кількість таких порушень, до 0,1 на годину в середньому. По кілька таких порушень було на каналах «1+1», ICTV з СТБ, Суспільному та «Ми — Україна». На інших каналах подібних порушень не було.

Порушення стандарту оперативності

Порушень цього стандарту в третьому кварталі було небагато, тобто говорити про їхню системність не варто. Порушення були в ефірах лише трьох учасників телемарафону — «1+1», ICTV з СТБ й «Інтера». Переважно це були застарілі інформації, які подавалися в новинах із запізненням на багато годин або навіть на добу.

Прояви політичного та бізнесового піару в ефірі телемарафону

Загалом у проаналізованих фрагментах телемарафону в третьому кварталі я зафіксував 77 піарних матеріалів, це становило 0,3 таких проява на годину ефіру в середньому, що навіть трохи менше, ніж було в попередньому кварталі (0,4).

За формами прояви піару були такими:

По каналах картина була нерівномірною. На більшості каналів кількість проявів піару неістотно зросла, найвідчутніше — в ефірах ICTV з СТБ (було 0,1 на годину, стало 0,3). На каналі «Рада» в дослідженому ефірі навпаки проявів піару стало відчутно менше (було 1,3 в середньому, стало 0,5), на каналі «1+1» кількість проявів піару залишилася сталою (0,3 на годину в середньому). Як і раніше, за формою переважали суто «паркетні» матеріали у вигляді БЗ+СХ. Стало значно більше повністю піарних сюжетів — 16 (у другому кварталі їх було лише 8). Натомість менше стало невиправданих контекстом розмови згадок про партійну приналежність гостей (було 11, стало 7).

Перша десятка списку тих, згадка про кого в піарних матеріалах була позитивною, виглядає так:

У третьому кварталі цей список очолив президент Володимир Зеленський — 20 піарних матеріалів, переважно це були традиційні «паркети» або без реальної новини, або ж із «перевернутими» новинами. До піару пана президента доклалися всі канали без винятку, але найактивнішими в цьому були «Ми — Україна» (6 матеріалів) і «Рада» (5). Принагідно нагадаю, що загалом у телемарафоні присутність президента і без того є надзвичайно високою, але в більшості випадків у таких матеріалах принаймні є реальна новина. На другому місці за позитивними згадками був прем’єр-міністр Денис Шмигаль (8 матеріалів), але лише в ефірах двох каналів — «Ми — Україна» та «Рада». Третє місце — по 7 піарних матеріалів — ділили керівник Офісу президента Андрій Єрмак, Кабінет міністрів і Офіс президента. По 6 таких матеріалів припадало на першу леді Олену Зеленську та компанію «Нафтогаз Україна», яку активно піарив канал «1+1» класичними замовними сюжетами (5 разів) і одного разу доклалися канали ICTV та СТБ. 5 разів у позитивних контекстах згадувалася владна партія «Слуга народу». Замикали першу десятку радник керівника ОП Михайло Подоляк, Віктор Пінчук і Фонд його імені (останні, зрозуміло, в ефірах своєї медіагрупи).

Більшість проявів піару негативного контексту були в ефірі каналу «1+1» (4 матеріали), двічі — в ефірі «Ми — Україна». Негативний піар отримали АРМА, НАБУ, САП, Асоціація міст України та київська влада.

Наративи російської пропаганди та токсичні медійні персонажі в ефірі телемарафону

Наративів російської пропаганди в проаналізованих фрагментах ефіру телемарафону за третій квартал не було. Токсичними персонажами в ефірах двох каналів були їхні ведучі — 13 випадків ведення на каналі «Рада» і 6 випадків на каналі «Інтер».

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні в липні — вересні 2023

Як і раніше, більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлюється, як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями (не сказали одні — сказали інші). Поза тим усе ж деякі, на мій погляд, важливі теми в проаналізованих ефірах не звучали. Це були і теми, пов’язані з війною, зокрема її міжнародним виміром. А були й теми внутрішньої політики та події, явно незручні для влади. Кілька прикладів:

НАБУ та САП повідомили про підозру в хабарництві депутатці з фракції «Слуги народу» Людмилі Марченко (11 липня).

Захист Червінського оскаржував його арешт, ексрозвідник заявив про «замовлення» справи з боку Татарова (18 липня).

Представниця Громадської ради при Міноборони: через дії Держаудитслужби армія залишиться без бензину та авіапалива (25 липня).

Волонтери та парамедики написали відкритого листа військовому керівництву країни про проблеми у тактичній медицині (26 липня).

Родини загиблих захисників вимагають зустрічі з Зеленським через зволікання зі створенням Національного військового кладовища (4 серпня).

Влада хоче відібрати канал «Прямий», — заява каналу (11 серпня).

Ексочільника СБУ Баканова не допитували у справах про держзраду його підлеглих, — Офіс генпрокурора (29 серпня).

Обстріл «Десни» в 2022-му: загиблих визнали «зниклими безвісти», а порушення в частині замовчали (29 серпня).

Рух «Чесно»: ВР засекретила стенограми засідання комітету, очолюваного Шуляк, стосовно закону про містобудування (13 вересня).

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео: ТСН/YouTube

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду