Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2023 року. Перша частина — коротко

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2023 року. Перша частина — коротко

09:38,
3 Липня 2023
1414

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2023 року. Перша частина — коротко

09:38,
3 Липня 2023
1414
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2023 року. Перша частина — коротко
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2023 року. Перша частина — коротко
Ефірна сітка, гостьова політика, тематика учасників марафону. Стисло.

Повну версію першої частини огляду читайте за посиланням

Ефірна сітка телемарафону 

У другому кварталі цього року загальна ефірна сітка телемарафону залишалася незмінною: добові ефіри були розбиті на 6-годинні блоки, які по черзі заповнювали 6 каналів / медіагруп. Але докорінно змінився принцип ротації учасників. Якщо раніше графік був «повзучим» і будувався за певним складним алгоритмом, то із 17 квітня кожен канал чи медіагрупа отримали в ефірі марафону фіксовані щотижневі слоти:

Як і раніше, щодня о 20-й в ефір виходив підсумковий випуск новин, який робив той учасник телемарафону, на якого припадав слот 18:00–24:00. По неділях о 20-й по черзі виходили тижневики каналів «1+1» і ICTV.

Сталий графік певно полегшив редакціям життя і планування. Але він має одну відверту слабкість — це нічні слоти (0:00–6:00), які «заповнюють» (іншого визначення тут не доберу) ті канали, які перед цим працювали у слотах вечірніх (18:00–24:00). Ці нічні слоти дедалі частіше перестають бути справді інформаційними й оперативними, бо більшість каналів (ICTV з СТБ, «1+1», «Інтер» і Суспільне) чи через брак ресурсів, чи через невміння якісно планувати роботу обмежувалися реальним випуском новин опівночі, а далі йшли записані інтерв’ю, документальні фільми, повтори підсумкових випусків або тижневиків, повтори гостьових студій із попереднього дня тощо.

У нічних слотах телеканалу «Рада» час від часу був реальний ефір (щогодинні випуски новин і реальні гостьові студії), а часом так само фільми, записи й повтори. Інколи годинами транслювали запис сесій Верховної Ради або велику пресконференцію президента тощо. Єдиний із учасників телемарафону, який чесно працював у нічних слотах, — це канал «Ми — Україна», де принаймні раз на дві години були випуски новин, а решту часу займали реальні прямоефірні гостьові студії.

Тож марафон у нічний час якісно виконував функцію інформаційного каналу лише по неділях, коли працює канал «Ми — Україна». Звісно, канали робили екстрені випуски новин, коли траплялися надзвичайні події. Але ж ці надзвичайні події (ракетні і дронові атаки, підрив Каховської греблі тощо) траплялися в травні й червні мало не щоночі.

У другому кварталі цього року (тобто аж на другому році існування самого телемарафону) нарешті закріпився фундаментальний для інформаційного каналу принцип ефірної сітки, за яким кожна година ефіру починається випуском новин, а продовжується іншими елементами.

Ефірні сітки на різних каналах мають свої відмінності / особливості.

Медіагрупа каналів ICTV та СТБ від самого початку роботи в телемарафоні не змінює сітку: ефір поділений на півгодинні блоки, кожен із яких (із незначними винятками) складається з 15-хвилинних новин і 15-хвилинних розмовних студій.

Не меншу кількість новин в ефірі телемарафону виробляє телеканал «1+1». У денному і вечірньому слотах із новин стартує кожна година, але вони мають різну тривалість — по 15, 30 і 45 хвилин, продовжуються години гостьовими студіями.

На телеканалах «Інтер», «Рада» і «Ми — Україна» в денних і вечірніх слотах кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

В ефірі більшості учасників телемарафону («1+1», «Інтер», «Рада» і «Ми — Україна») в ранкових слотах із 6-ї до 10-ї ранку виходило по два випуски новин на годину: стартувала кожна година з 15-хвилинних випусків, а посередині години були ще 10-хвилинні (на «Раді» — 5-хвилинні). Із 10-ї до 11-ї ранку були 15-хвилинні випуски новин і 45-хвилинні гостьові студії, а на «1+1» об 11-й був годинний випуск новин.

На Суспільному в ранкових, денних і вечірніх слотах кожна година починалася випуском новин різного хронометражу (і 10, і 15, і 20, і 25, і 30 хвилин), а продовжувалася гостьовими студіями.

Новинна складова ефіру телемарафону 

Новинна складова — умовний показник для оцінки того, скільки реальних новин кожен учасник марафону додає до загального ефіру власними зусиллями, тобто зйомками подій і спілкуванням із тими, хто може повідомити реальні новини. Це сума репортажних сюжетів, репортажних прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів у студії каналу. У таблиці наведено середні показники на одну годину ефірного часу кожного каналу / медіагрупи:

 

У другому кварталі цього року новинна складова всього телемарафону відчутно зросла й майже досягла «стартового» рівня другого-третього кварталів минулого року. Причому зростання відбулося по всіх основних позиціях, і головне — у всіх учасників телемарафону. Ось як змінювалася новинна складова загалом по марафону протягом усього часу його існування (нагадаю, всі показники є середніми на одну ефірну годину):

 

Як бачимо, найбільшим було зростання загальної кількості прямих ввімкнень, майже вдвічі, що можна вважати дуже позитивним фактором підвищення репортажності телемарафону. Також відчутно більшою стала кількість гостей-ньюзмейкерів в ефірі. Середня кількість репортажних сюжетів теж зросла, але неістотно.

Якщо говорити про показники учасників телемарафону, то найбільшим (+1,21) було зростання новинної складової на телеканалі «Рада», при цьому її основу, як і раніше, складають гостьові студії з ньюзмейкерами, саме по них зростання було найвідчутнішим. Кількість репортажних сюжетів в ефірах каналу зросла неістотно і продовжує залишатися найнижчою серед учасників телемарафону — 0,35 на годину ефіру в середньому.

На телеканалі «Інтер» у другому кварталі трохи збільшилася кількість гостей-ньюзмейкерів, відчутно збільшилася кількість прямих ввімкнень (+0,57), натомість теж відчутно зменшилася кількість репортажних сюжетів (-0,29).

Значно посилили новинну складову також в ефірах каналів ICTV та СТБ, причому по всіх без винятку позиціях. Медіагрупа у другому кварталі цього року стала лідером за середньою кількістю репортажних сюжетів (1,14 на годину ефіру) і стала значно активніше використовувати інструмент прямих ввімкнень (тут зростання становило +0,44).

На Суспільному істотно зросла кількість прямих ввімкнень (+0,49) і трохи більше стало гостей-ньюзмейкерів (+0,20), кількість репортажних сюжетів майже не змінилася і продовжує залишатися вкрай малою як для інформаційного каналу (0,54 сюжета на годину ефіру в середньому).

На каналі «1+1» трохи зросла кількість репортажних сюжетів (+0,17), більш істотно зросли кількість прямих ввімкнень (+0,39) і кількість гостей-ньюзмейкерів (+0,36).

На каналі «Ми — Україна» середня кількість репортажних сюжетів залишилася незмінною і, як і на «Раді», вкрай низькою (0,36 репортажних сюжета на годину). Але цього разу відчутно більше було прямих ввімкнень (+0,47) і значно більше стало гостей-ньюзмейкерів (+0,38). 

Тематика сюжетів та прямих ввімкнень

 

У наступній таблиці тематики сюжетів і прямих ввімкнень.

Порівнюючи показники окремих каналів із середнім трендом по телемарафону, можна звернути увагу на такі основні моменти. Як і раніше, найбільша кількість сюжетів і прямих ввімкнень була присвячена тематиці наслідків ворожих атак цивільних об’єктів, але цього разу, крім наслідків ракетних і дронових атак, артилерійських обстрілів і бомбардувань авіацією, додалися й різноманітні руйнівні наслідки підриву ворогом Каховської греблі. Формально найбільше уваги від своєї загальної кількості сюжетів цій тематиці приділяли на каналі «Рада». Але насправді в абсолютному вимірі це була не дуже значна кількість матеріалів, бо ж канал виробляє дуже мало репортажних сюжетів і прямих ввімкнень. Телеканали «1+1» і «Ми — Україна» за цією тематикою були близькими до середнього тренду телемарафону (21,1%). Інші канали тут явно недопрацьовували, особливо ICTV з СТБ (лише 14,2%).

Міжнародна тематика і зовнішня політика України охоплювала по марафону 12,5% від усіх сюжетів і прямих ввімкнень. Більше уваги цій тематиці приділяли канали «1+1» і «Ми — Україна». Значно менше від загального тренду — ICTV з СТБ і «Рада».

Цього разу на третє місце піднялася тематика бойових дій, яка насправді мала би бути чи не головною в телемарафоні. Але тут є очевидна диспропорція, бо значно перевищували загальний тренд марафону (8 %) редакції каналів «1+1», ICTV з СТБ та «Інтера» (у всіх — понад 12% сюжетів і прямих ввімкнень були саме про бойові дії). Решта редакцій були дуже далекими від цього тренду, особливо ж «Рада» і «Ми — Україна» (обидві — менше 3%).

Тема волонтерства продовжувала залишатися доволі популярною в телемарафоні — 6% від усіх сюжетів. Найбільше своєї уваги цій тематиці приділяла спільна редакція каналів ICTV та СТБ (майже 12% від всіх сюжетів), найменше — канали «Рада» і «Ми — Україна» (по 3,5% і 3,4% відповідно). Решта каналів були близькі до загального тренду.

Редакція «1+1» максимум уваги (понад 50%) приділила тематиці наслідків ворожих атак, бойовим діям і міжнародній тематиці. Дуже мало уваги приділяли тематиці відбудови зруйнованого ворогом — 0,7% при загальному тренді 4,9%. Також відчутно менше уваги приділяли темам прифронтового життя, окупації та її наслідків, подіям в Росії, що стосуються війни, економіці та евакуації. Взагалі не було тем внутрішньої політики.

В ефірах телеканалів ICTV та СТБ значну увагу приділяли висвітленню бойових дій, волонтерства, переселенців і біженців, медичній тематиці. Натомість відчутно менше за інші редакції висвітлювали теми наслідків ворожих атак, міжнародки й культури. Не охоплювали теми, пов’язані з полоненими, депортованими і зниклими безвісти.

На каналі «Інтер» відчутно більше від загального тренду марафону було сюжетів і прямих ввімкнень на теми міжнародні, бойових дій, розповідей про військових, поранених і подій у Росії. Відчутно менше — про наслідки ворожих атак, відбудову, життя прифронтових міст і сіл, евакуацію людей і внутрішню політику. Взагалі не згадували теми релігії, лікування і реабілітації поранених.

На телеканалі «Рада» третину становила тематика наслідків ворожих атак. Перевищували загальний тренд марафону також розповіді про військових, економічна тематика, теми евакуації. Відчутно меншими за загальний показник телемарафону були в ефірах каналу теми міжнародні і бойових дій. Взагалі не згадувалася внутрішня політика.

На Суспільному більше уваги приділяли міжнародній, культурній тематиці, розповідям про військових, а також лікуванню і реабілітації поранених. Відчутно менше уваги приділяли темам наслідків ворожих атак, бойових дій, обороні, релігії, медицині та економіці. Взагалі не згадували про події в Росії, що мають стосунок до війни.

На каналі «Ми — Україна» відносно більше уваги приділяли міжнародці, відбудові, обороні, подіям у Росії, релігії, внутрішній політиці, полоненим. Відчутно менше від загального тренду було сюжетів і прямих ввімкнень на теми бойових дій, волонтерства, розповідей про військових, про лікуваня і реабілітацію поранених, культурної та економічної тематики. Взагалі не зачіпали теми переселенців і біженців.

Порівняння з попереднім кварталом:

Тут помітне значне зростання частки сюжетів і прямих ввімкнень про наслідки ворожих атак і терактів. Відчутно більшою в марафоні стала частка висвітлення бойових дій. І частка тем відбудови зруйнованого ворогом. Відчутно зменшилася частка культурної тематики. Частки висвітлення в марафоні інших тем змінилися неістотно. 

Гостьові студії телемарафону 

Гостьова активність у другому кварталі цього року була такою:

 

У другому кварталі середня кількість гостей зросла. Найвідчутніше це було на Суспільному (було 3,6, стало 4,5), який за цим показником випередив усіх. Також більше гостей стало в ефірах «1+1» і ІСTV з СТБ. В ефірах каналів «Інтер» і «Ми — Україна» середня кількість гостей залишилася незмінною, а на каналі «Рада» — зменшилася, хоча й неістотно.

На каналі «Рада», як і раніше, велика кількість гостей далеко не завжди означає достатню якість, бо доволі часто ведучі спілкуються з ними явно похапцем. Подібного відчуття в гостьових студіях інших каналів зазвичай не виникає. На «Раді» також є значна диспропорція в ефірному часі, який редакція виділяє на різних гостей. Часто буває так, що на дійсно цікавого гостя, в якого є що розпитати, дають менше 5 хвилин (із яких ведучі ще й забирають добру половину часу надмірними запитаннями). І навпаки, на деяких гостей (наприклад, на радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка) щоразу не шкодують навіть 45 (!) хвилин ефіру. 

Загалом у проаналізованих моніторингом ефірах у гостьових студіях телемарафону побував 661 гість. За категоріями це виглядало так (у відсотках від загальної кількості гостей):

 

Порівняння з попереднім періодом (теж у відсотках від загальної кількості):

 

Як бачимо, відбулися лише дві серйозних зміни: мало не вдвічі зросла частка гостей-посадовців різного рівня й доволі відчутно зменшилася частка експертів. Цю зміну можна вважати позитивною з точки зору інформаційної складової, оскільки саме за рахунок цього збільшилася частка ньюзмейкерів в ефірі телемарафону. Зменшення частки експертів до чверті всіх гостьових студій навряд чи можна вважати чимось драматичним, тут скоріше питання не до кількості, а до компетентності запрошених експертів. 

Народних депутатів найчастіше запрошували до ефіру на телеканалі «Рада» (18 разів). Як і раніше найменше спілкувалися з нардепами в ефірах каналів «Інтер» (4 рази), Суспільного і ICTV з СТБ (по 5 разів). Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, продовжує залишатися дуже нерівномірним. У другому кварталі цього року в ефірах нашої вибірки побували народні депутати таких фракцій і груп:

 

Порівняно з попереднім періодом:

 

Частка владної фракції «Слуга народу» продовжила зростати і наблизилася до того рівня, який був у перші пів року роботи телемарафону (70%). Аж ніяк не виправдана популярність у телемарафоні депутатської групи «За майбутнє», її представників у другому кварталі, на відміну від першого, вже запрошували не лише на рідний канал «1+1», але й в ефіри телеканалу «Рада». Депутати фракції «Голос», які були в попередньому кварталі аж у 17% гостьових «депутатських» ефірів, у другому кварталі відвідали лише 4% відповідних студій. Депутати опозиційної фракції «Європейська солідарність» були в ефірі винятково зусиллями Суспільного.

На «1+1», як і раніше, в ефір кликали винятково депутатів зі «Слуги народу» і «За майбутнє». У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ теж, як і раніше, були представлені «Слуга народу» і «Голос», але цього разу не було представників «Європейської солідарності». В ефірі «Інтера», як і раніше, парламент був представлений винятково нардепами владної фракції. На «Раді» більше половини нардепів традиційно були від «Слуги народу», тричі в ефір запрошували вже згаданих депутатів із групи «За майбутнє», двічі в ефір кликали представників «Батьківщини», першого віцеспікера Корнієнка та одного депутата від депгрупи «Довіра». Натомість у гостьових студіях Суспільного представників владної фракції і «Європейської солідарності» кликали в ефір порівну — по 2 рази. Ще одного разу тут побував представник «Батькіщини». На каналі «Ми — Україна» знову було 9 «слуг» і один представник «Голосу».

Персональне представлення народних депутатів за останні три місяці.

 

Як і в попередньому кварталі яскраво виражених лідерів у цьому списку немає. Нардеп від «Слуги народу» Денис Маслов очолив цей список, коментуючи як голова Комітету парламенту з питань правової політики призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів і корупційну справу проти голови Верховного Суду. Його колега Роксолана Підласа переважно коментувала питання зі своєї компетенції як голови бюджетного комітету парламенту, Михайло Цимбалюк із «Батьківщини» коментував соціальні теми як перший заступник голови Комітету парламенту з питань соціальної політики. Нардепи від «Слуги народу» Марія Мезенцева (голова української парламентської делегації в ПАРЄ) і Єгор Чернєв (голова постійної делегації України в ПА НАТО) фахово коментували зовнішньополітичні питання.

Питань щодо компетенції окремих депутатів майже не виникало, натомість у марафоні продовжує залишатися загальна проблема непропорційності представництва різних політсил.

Тут не викликає питань жоден речник: Юрій Ігнат коментував відбиттям ракетних і дронових атак ворога, Наталія Гуменюк і Сергій Череватий розповідали про ситуацію на різних ділянках фронту, Олександр Толоконніков інформував про наслідки знищення окупантами Каховської греблі. Міський голова Мелітополя Іван Федоров продовжує залишатися чи не єдиним офіційним джерелом інформації з окупованого лівобережжя Дніпра. Не викликають питань і високі місця у списку начальника Авдіївської міськвійськадміністрації Віталія Барабаша й секретаря РНБО Олексія Данілова.

Натомість невиправданою є присутність у цьому списку на високому третьому місці радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка, який виступає в невизначеному статусі. Часом як ньюзмейкер (але до його поінформованості й відповідальності є питання, якщо, наприклад, згадати його дезінформацію про 120 запущених по Україні ракет 29 грудня 2022 року). Частіше ж Подоляк з’являється в якості експерта з будь-яких питань. Не маючи відповідного експертного бекграунду й не будучи експертно неупередженим.

Основна тематика гостьових студій, принаймні за найзагальнішими категоріями.

 

Майже дві третини всіх гостьових студій у телемарафоні були присвячені різноманітним темам, пов’язаним із війною як такою, що цілком логічно. Цього тренду (57%) трималися майже всі канали, найбільше про війну говорили з гостями у студії каналів ICTV та СТБ (68% всіх розмов), найменше — на каналі «Ми — Україна» (52%). Натомість на цьому каналі забагато уваги приділяли міжнародці (30%), а найменше про неї говорили в ефірах ICTV та СТБ (9%) і Суспільного (10%). ICTV та СТБ і «Ми — Україна» майже не говорили з гостями про відбудову, натомість цій тематиці дуже багато уваги приділили на «Інтері» (11% усіх розмов). «Ми — Україна» і «Рада» майже не говорили про культуру, натомість багато культурній тематиці присвятили гостьових студій на Суспільному (9%).

Тепер порівняємо загальну тематику гостьових студій із першим кварталом цього року (у відсотках від усіх гостьових студій):

Тут видно, що сумарно в телемарафоні відчутно змінилися лише три позиції: стали значно більше обговорювати воєнну тематику, натомість менше говорили про міжнародку й економіку. Частки решти тем значних змін не зазнали. У підсумку можна зробити припущення, що оскільки збільшення частки воєнної тематики і зменшення частки міжнародки й економіки були схожими по всіх каналах, то вони могли залежати від загальної інформаційної картини кварталу. А от більшість інших змін на окремих каналах навряд чи мали якусь певну єдину причину і радше залежали від пріоритетів самих редакцій у плануванні.

(Далі буде) 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду