Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Перша частина: резюме

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Перша частина: резюме

10:57,
5 Квітня 2023
3948

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Перша частина: резюме

10:57,
5 Квітня 2023
3948
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Перша частина: резюме
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень 2023 року. Перша частина: резюме
Як співтворці марафону будували ефір своїх блоків, яким темам віддавали перевагу й кого найчастіше кликали в ефір.

Повні підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за січень ― березень (перша частина) тут.

Ефірна сітка телемарафону

Загальна ефірна сітка телемарафону протягом перших трьох місяців цього року була незмінною. Добовий ефір був розбитий на 6-годинні блоки, які по черзі заповнювали шість учасників. Як і в четвертому кварталі минулого року, той з учасників марафону, хто працював з 18-ї години, продовжував працювати й після опівночі до 6-ї ранку. У виконанні більшості учасників марафону («1+1», ICTV з СТБ, Суспільного і частково «Інтера») це означало майже суцільні повтори в нічному блоці та відсутність там випусків новин чи гостьових студій у прямому ефірі. Що унеможливлювало появу оперативної інформації в телемарафоні в разі надзвичайних нічних подій. 

В ефірних сітках телемарафону поступово стає більше елементів, характерних не для інформаційного, а для лінійного каналу. Зокрема, в ефірному слоті 6:00‒12:00 половина учасників марафону («1+1», Суспільне, «Ми — Україна») відтворює логіку новинної сітки ранкового блоку лінійного каналу. Годинні блоки починаються короткими новинами о 6:00, 7:00, 8:00 і 9:00, а далі після новин о дев’ятій і аж до дванадцятої години дня йде суцільна гостьова студія без новин. З другої половини лютого в ефірі телемарафону з’явився ще один елемент лінійного каналу — по неділях о 20:00 тепер, замість підсумкового випуску новин, ідуть тижневики — «ТСН. Тиждень» і «Факти тижня» ICTV по черзі.

Як і раніше, різні канали мають різну сітку, а отже аудиторія не може передбачити, коли саме з ефіру телемарафону можна дізнатися новини. У логіці інформаційного каналу вибудовують свої ефірні блоки канали «Інтер» та «Рада», також цій логіці відповідає сітка медіагрупи ICTV з СТБ. На «Інтері», незалежно від часу доби, кожна ефірна година починається випусками новин і продовжується гостьовими студіями. Телеканал «Рада» теж кожну годину починає випуском новин і продовжує гостьовою студією. У березні до них додалися короткі випуски новин посередині ефірних годин. Крім того, по ефіру безсистемно розставлені «короткі новини», які начитують ведучі гостьових студій. Усі ці новинні елементи насправді майже повністю складаються з повторів однієї й тієї ж інформації. А завелика кількість «новинних» вставок лише знижує якість гостьових студій, бо ведучі «підганяють» гостей і часто переривають їх на півслові, щоби перейти до чергового випуску «новин». Телеканали ICTV та СТБ продовжують дотримуватися власної оригінальної сітки: 15 хвилин новини, 15 хвилин гостьова студія. Тут теж велика кількість новинних випусків призводить до багаторазових повторів матеріалів без розвитку й автоматично зменшує частку доволі якісних розмовних студій.

На Суспільному протягом тривалого часу основною сіткою були лише два півгодинних випуски новин на початку ефірного блоку й на початку четвертої години блоку. З другої половини березня сітка мовника зазнала значних змін, що наблизили її до логіки інформаційного каналу. Новинні випуски були на початках першої, третьої, четвертої та шостої ефірних годин. А в пропущені другу і п’яту ефірні години «короткі новини» подавали ведучі гостьових студій. 

Два інших учасники телемарафону мають ефірні сітки, які не відповідають логіці інформаційного каналу. В ефірних блоках телеканалу «Ми — Україна» основною є сітка, коли випуски новин виходять лише раз на дві години, решту часу займають гостьові студії. Інколи новини виходять іще рідше, раз на три години. У телеканалу «1+1», як і раніше, є різні варіанти ефірних сіток. Одна з них така: перша та остання години блоку складаються з півгодинних випусків новин і півгодинних гостьових студій. Між ними чергуються годинні випуски новин і годинні гостьові студії. Якщо канал працює у вечірньому праймі, йдуть годинні новини, годинна гостьова, підсумковий випуск і півторагодинна гостьова. Потім 30-хвилинний випуск новин і знову годинна гостьова. 

Новинна складова ефіру телемарафону

Умовна «новинна складова» вираховується за простою формулою — це сума кількості репортажних сюжетів, репортажних прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів у студії каналу. У таблиці наведено середні показники на одну годину ефірного часу кожного каналу / медіагрупи:

 

А ось як новинна складова змінювалася протягом усього часу роботи телемарафону:

Перший і головний висновок: новинна складова телемарафону продовжує зменшуватися. Причому майже по всіх основних позиціях і майже у всіх учасників телемарафону. Протягом останнього кварталу неістотно зросла тільки кількість репортажних сюжетів. Натомість прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів в ефірі марафону стало відчутно менше. 

Як і раніше, найбільшим у суто новинний контент марафону є внесок телеканалу «Інтер». За цим показником канал продовжує залишатися одноосібним лідером, попри те, що відчутно зменшив кількість прямих ввімкнень і кількість гостей-ньюзмейкерів. Суспільне, хоч і знизило загальний показник, продовжує посідати друге місце. В ефірних блоках каналу середня кількість репортажних сюжетів і гостей-ньюзмейкерів залишилася на попередньому рівні, натомість майже вдвічі зменшилася кількість прямих ввімкнень. Цього разу «в загальному заліку» на третє місце вийшов канал «Рада», навіть істотно погіршивши власний показник минулого кварталу. При цьому кількість репортажних сюжетів на каналі продовжує залишатися стабільно низькою і на третину менше стало в ефірі ньюзмекерів-гостей. Різко зменшилася новинна складова на «1+1» і на ICTV / СТБ. В ефірних блоках каналу «1+1» стало набагато менше прямих ввімкнень. І більш як удвічі поменшало гостей-ньюзмейкерів. В ефірних блоках ICTV та СТБ показники знизилися по всіх без винятку позиціях. Єдиний з учасників, хто збільшив показник новинної складової, це телеканал «Ми — Україна», завдяки більшій кількості репортажних сюжетів і гостей-ньюзмейкерів. Але він усе одно продовжує посідати останнє місце за новинною складовою.

Усі учасники телемарафону без винятку віддають перевагу нерепортажним жанрам сюжетів (огляди, нариси, бекґраунди тощо). У середньому на більшості каналів частка репортажних матеріалів становить трохи більше чверті від загальної кількості вироблених сюжетів. На телеканалах «Ми — Україна» і «Рада» частка репортажних сюжетів ледь сягає п’ятої частини від усіх. На «Раді» до цього додається ще й значна частка нерепортажних прямих ввімкнень.

Тематика сюжетів та прямих ввімкнень

У таблиці тематики сюжетів і прямих ввімкнень, які в ефірах марафону з нашої вибірки набрали більш як 5% (повніша таблиця — у повній версії цих підсумків). 

Тема ракетних і дронових атак на цивільні об’єкти, а також рятувальні роботи й ліквідація наслідків цих атак, як і в попередньому кварталі, висвітлювалася телемарафоном найактивніше. Формально найбільше уваги приділяв цій тематиці канал «Рада», хоча через малу загальну кількість сюжетів і прямих ввімкнень відсоткові показники каналу є доволі умовними. Інші канали в цій темі були близькими до загального тренду. Чомусь найменше уваги цій тематиці приділили канали ICTV та СТБ. За міжнародною тематикою залишається друга позиція в марафоні загалом. Найбільше уваги їй приділяли ICTV та СТБ. Найменше — телеканал «Рада». Всі міжнародні теми були виправданими, тобто прямо або опосередковано пов’язані з Україною.

Тематиці, пов’язаній із волонтерським рухом, найбільше уваги приділяли канали «1+1» і «Ми — Україна», найменше — канал «Рада». Репортажі про бойові дії продовжують займати четверту позицію за увагою каналів загалом по телемарафону. Попри незначне збільшення частки сюжетів і ввімкнень із фронту, їх залишається замало, адже насправді для повноти інформаційної картини в умовах війни найголовніші події відбуваються саме на фронті. Як і в минулому кварталі, найбільше фронтову тематику висвітлювали канали «1+1», ICТV з СТБ й «Інтер». Значно менше за загальний тренд ця тематика була представлена в ефірах Суспільного і майже ніяк — в ефірах каналу «Рада».

По окремих каналах. «1+1» приділяв відчутно більше уваги, ніж інші канали, медицині та економіці. Натомість взагалі не робив сюжетів ані про відновлення енергосистеми, ані про полонених українців, ані про розмінування звільнених територій. Канали ICTV / СТБ більше уваги приділяли висвітленню життя прифронтових населених пунктів, окупації та її наслідків, медицини й полонених. Натомість ICTV / СТБ найменше з усіх учасників марафону висвітлювали питання відбудови зруйнованого ворогом і підвищення цін на харчі. В ефірі «Інтера» було більше уваги культурній тематиці, менше за інших — питанням відбудови й полонених. Телеканал «Рада» значну частку своїх сюжетів і прямих ввімкнень присвятив культурній тематиці, майже 11%. Культура, звісно, важлива, але на фоні 1% висвітлення бойових дій виглядає не зовсім правильним вибором пріоритетів. Ще однією темою, якій канал присвятив багато уваги, було відновлення енергоінфраструктури. Натомість значно менше за інших «Рада» розповідала про теми, пов’язані з переселенцями й біженцями, а також пораненими. Зовсім не робили сюжетів про економіку, ціни, медицину й полонених.

Суспільне у виборі тематики трималося загального тренду, відвертих тематичних провалів не було. Натомість більше уваги, ніж інші канали, мовник приділяв прифронтовому життю, переселенцям і біженцям, пораненим, відбудові і спорту. Телеканал «Ми — Україна» більше за інших приділив уваги цінам на харчі й темі розмінування територій, натомість слабко висвітлював у сюжетах культурну тематику, прифронтове життя, проблеми біженців і переселенців. Узагалі не звертався до тем внутрішньої політики і проблем полонених.

Порівняння з попереднім періодом:

Порівняно з останнім кварталом минулого року вибір каналами тематичних пріоритетів зазнав певних змін. Відчутно збільшилися частки таких тем: бойові дії, життя прифронтових міст і сіл, оборонні заходи, розповіді про військових, про лікування і реабілітацію поранених, культура, міжнародна тематика. Відчутне зменшення кількості розмов про наслідки ракетних і дронових атак було прямим наслідком зменшення інтенсивності самих ворожих атак. Відповідно зменшилася й частка сюжетів про відновлення зруйнованої ворогом енергосистеми країни і про виживання за умов відсутності електрики, води, тепла тощо. 

Гостьові студії телемарафону

Загалом за цей період я аналізував 10 добових ефірів. Активність різних учасників телемарафону в гостьовій політиці була такою:

Якщо порівнювати з попереднім кварталом, кількість гостей на «Раді», «Ми — Україна» й «Інтері» залишалася сталою. На Суспільному — відчутно зросла (було в середньому 3,1 гостя на годину ефіру, стало 3,6). Менше стало гостей на «1+1» (з 2 зменшилося до 1,7) і відчутно менше — в ефірних блоках каналів ICTV та СТБ (було 2,1, стало 1,5). 

Як і раніше, велика кількість гостей в ефірі телеканалу «Рада» не означає високу якість самих інтерв’ю. Ведучі вимушено поспішають, і цей поспіх лише посилився через збільшення кількості елементів новин в ефірі каналу. На Суспільному велика кількість гостей не спричиняла падіння якості. Прийнятною була і якість гостьових студій на каналах «Ми — Україна», «Інтер», «1+1». В ефірних блоках ICTV та СТБ невелика кількість гостей пояснювалася великою кількістю новин, сюжетів тижневика і явно завеликою кількістю фільмів замість гостьових студій.

Загалом у проаналізованих ефірах у гостьових студіях телемарафону побувало 618 гостей. За категоріями це виглядало так (у відсотках від загальної кількості гостей):

 

І ще одна табличка для порівняння з попереднім періодом (жовтень ― грудень 2022 року), тут теж у відсотках від загальної кількості:

Перший квартал цього року показав продовження тенденції до зменшення частки ньюзмейкерів через зростання частки тих, хто може озвучувати нову інформацію (речники та радники) або ж інтерпретувати її (експерти). Тобто і якісний склад гостьових студій свідчить про тенденцію до зменшення новинної складової телемарафону.

Народних депутатів запрошували до ефіру найчастіше на телеканалі «Рада» (14 разів) і «Ми — Україна» (11), найменше спілкувалися з нардепами в ефірах ICTV з СТБ (4 випадки) і «1+1» (3). Представництво політичних партій в гостьових студіях телемарафону в першому кварталі цього року виглядало так (у відсотках від загальної кількості гостей):

Порівняно з попереднім періодом (у відсотках від усіх народних депутатів в ефірі марафону):

Тут, як бачимо, частка фракції партії влади збільшилася, хоча й не досягла того рівня, який був в перші пів року роботи телемарафону (70%). Ситуативно зросла частка фракції «Голос»: представників фракції запрошували на ефіри чотири різних учасники телемарафону. Представництво інших фракцій і груп є скоріше формальним. Представників «Європейської солідарності», як і раніше, запрошували на ефіри лише редакції ICTV з СТБ і Суспільного.

Абсолютною частка «Слуг народу» була на каналі «Інтер» — як і раніше, в гостьових ефірах каналу бувають ВИНЯТКОВО нардепи владної політсили. Панівним є представлення «слуг народу» і в гостьових студіях каналу «Ми — Україна». На каналі «Рада», попри певний «плюралізм думок», депутати від «Слуги народу» все одно є найчастішими гостями. На каналі «1+1» народних депутатів у студіях було лише троє, тож 66% «слуг» не є показовими, принаймні в ці три місяці в гостьових студіях каналу було набагато менше гостей із парламентської групи «Партія “За майбутнє”». Більш збалансованою щодо гостей-нардепів була політика в ефірах каналів ICTV та СТБ. І найзбалансованішою — на Суспільному

У контексті персонального представлення народних депутатів картина за останні три місяці була такою (в таблиці лише ті, хто побував в ефірі 2 рази і більше. І лише з нашої вибірки):

Цього разу, як бачимо, немає якихось однозначних лідерів та запрошення одних і тих самих депутатів, як це було у 2022 році. Хіба що від фракції «Голос» чомусь найчастіше кликали Ярослава Юрчишина, щоправда, в різних компетенціях: і як першого заступника голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, і як члена парламентської делегації в ПА ОБСЄ. З тих, кого запрошували на ефіри тричі, були в гостях на різних каналах і представляли парламентські комітети: Данило Гетманцев — із питань податкової, митної і фінансової політики, Леся Забуранна і Роксолана Підласа — з питань бюджету, Федір Веніславський — з нацбезпеки, оборони і розвідки. Тут питань щодо компетенції не виникало, але виникали питання щодо більшої представленості провладної фракції (адже в комітетах парламенту є представники різних фракцій, а кличуть частіше саме «слуг народу»).

Також пан Гетманцев, наприклад, має певний підхід до податкової, митної та фінансової політики, у нього є принципові опоненти, але у студії тих опонентів із парламентського комітету чомусь не кличуть.

Перша п’ятірка загального списку гостей телемарафону виглядала так:

У першій п’ятірці традиційно є речники Наталія Гуменюк, Сергій Братчук і Юрій Ігнат та мер Іван Федоров (як основне джерело інформації про події в окупованому Мелітополі). До першої п’ятірки цього разу потрапив і експерт — провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко. Це пояснювалося двома актуальними темами цих місяців: потребою України в західних бойових літаках і питанням відновлення знищеної ворогом «Мрії». 

Загалом же у «верхній» частині списку дуже широко представлені речники (8) і експерти (8). Із «чистих» ньюзмейкерів там були лише згаданий вище нардеп Юрчишин, міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт (якраз на ці місяці припали спроби Міжнародного олімпійського комітету повернути до змагань росіян та білорусів) і два представники місцевої влади — міський голова Мелітополя Іван Федоров і заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський. Канали стали набагато менше запрошувати до ефірів посадовців, зокрема голів обласних військових адміністрацій: раніше їх у «верхній» частині списку було чимало, зараз — жодного. У «верхній» частині списку гостей із представників Офісу президента нині залишився лише радник керівника Офісу Михайло Подоляк. 

І ще два слова про тематику гостьових студій за найзагальнішими категоріями. Виглядав цей розподіл так (у відсотках від усіх гостьових студій):

Майже половина гостьових студій телемарафону була присвячена воєнним темам, що є цілком логічним. І майже всі канали трималися цього загального тренду, крім «Інтера» (39% від усіх тем). Тут майже стільки ж уваги приділяли міжнародній тематиці, значна частина якої так чи інакше теж стосується війни проти України (32%). Серед інших каналів більше уваги міжнародці приділяли також «Ми — Україна» (30%) і «Рада» (29%). Менше за інших обговорювали міжнародну тематику в гостьових студіях ICTV та СТБ (18%) і Суспільного (17%). Про економіку найбільше говорили з гостями на каналі «Ми — Україна» (майже п’ята частина від усіх тем), найменше (4%) — в ефірах ICTV та СТБ.

Натомість ICTV та СТБ найбільшу серед всіх каналів частку гостьових ефірів присвятили культурній тематиці. Найменше про культуру говорили з гостями на «Раді» (1%) і на «Ми — Україна» (2%). Також «Ми — Україна» присвятили мало часу темам, пов’язаним із відбудовою знищеного та зруйнованого ворогом. Як не дивно, майже не обговорювали соціальну тематику в ефірах ICTV та СТБ (1%), натомість найбільше уваги цій тематиці присвятив «Інтер» (7%), інші канали трималися загального тренду в 3%. 

Проблем медицини взагалі не торкалися в гостьових студіях «1+1» і «Ради», найбільше цю тематику обговорювали на Суспільному (5%). Про внутрішню політику більше говорили на «1+1» (5%) і на Суспільному (3%).

Якщо ж порівняти тематику гостьових студій з четвертим кварталом минулого року, в січні ― березні 2023-го стало менше обговорень воєнної тематики (на 4%), тем відбудови (на 3%), соціалки (на 2%), 1% втратила також медична тематика. Стало ще менше освітньої тематики й релігії. Натомість відчутно зросла частка міжнародної тематики (аж на 7%), трохи більше стало обговорень внутрішньої політики та спорту (знову-таки через намагання Міжнародного олімпійського комітету повернути росіян і білорусів до олімпійських змагань).

(Далі буде) 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду