Незалежно від того, чи тримаємо ми зброю в руках для захисту нашої батьківщини — усі ми є на інформаційному фронті, і тут розгортаються не меш важливі епізоди протистоянь. Своєю інформаційною зброєю Кремль прагне знищити нас морально, цілиться у наш дух і хоче зневірити у власних силах.

Знати фейки в обличчя — це бути озброєними в інформаційній війні. Ми в «Детекторі медіа» від початку повномасштабного вторгнення фіксуємо та спростовуємо російську брехню, а тепер ще й розповідаємо про головні фейки слухачам «Українського радіо», яке веде головний радійний інформаційний марафон під час воєнного стану. Ефірні випуски — щодня о 07:50 та 19:50, а увечері вони з’являються на основних подкастингових платформах. Запрошуємо слухачів та читачів розбиратися разом з нами і ставати до лав тих, хто чинить спротив інформаційній агресії – тобто боротися з російською брехнею та плітками там, де з ними стикаєтесь. Ви можете підписатись на подкаст «Русскій фейк, іді на***!» у Apple Podcasts, Google Podcasts, MEGOGO Аудіо, НВ Подкасти, Anchor.fm, RadioPublic, Castbox, Pocket Casts, Amazon Music та Spotify.

Меседж. Привласнення борщу українцями — це буцімто прояв «нацизму та екстремізму». Офіційна представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова у своєму виступі 6 квітня розповіла, як українці боролися, щоби борщ був виключно українською національною стравою, і не хочуть ним ділитися. На її думку, це «ксенофобія, нацизм і екстремізм у всіх проявах». Ймовірно, це реакція на офіційне внесення борщу до Національного переліку культурної спадщини України ще 2020 року і подану торік у ЮНЕСКО відповідну заявку про визнання борщу українським на міжнародному рівні. Натомість саме Росія не раз намагалася назвати здобутки української культури російськими, а ще рік тому російські ЗМІ поширювали фейк, що Google визнала борщ російською стравою.Росіяни нині стверджують, що це їхня страва, але здобули вони її протягом століть загарбництва. Борщ не просто просочився крізь колективну свідомість росіян, він набув популярності в добу сталінізму в результаті свідомих і злагоджених зусиль Кремля.

Намагаючись колективізувати найбільшу країну на Землі, Сталін доручив своєму комісару з питань продовольства Анастасу Мікояну створити радянську національну кухню. Вона мала об'єднати понад сотню різних національностей Радянського Союзу, створити загальну культурну ідентичність. У 1939-му році він публікує пропагандистську «Книгу о вкусной и здоровой пище», яка стала найпопулярнішою кулінарною книжкою Радянського Союзу. Молодята отримували її в подарунок від Комуністичної партії, а окрім рецептів там були цитати Сталіна і Берії.

Цікаво читати, як обиралися страви із кожної національної кухні, а потім знеособлювалася їхня національну приналежність. Розділ «Супи» починається із шести різних рецептів щів, після чого з'являється «борщ», потім «літній борщ» (із кабачків, селери та буряка) і, нарешті, «український борщ». Уявіть собі американську кулінарну книгу з кількома рецептами тако, і тільки останній з яких — «мексиканський тако». Хоча це страва мексиканської кухні. Але саме так виглядає історія з борщем у радянській кулінарній пропаганді. Однак, український рецепт, представлений як варіант стандартної страви, був найвідомішим навіть тоді. Як пише російська дослідниця Оксана Захарова, «борщ український» готували в СРСР для прийомів високопоставлених закордонних гостей.

У світі, в часи існування СРСР, цю комуністичну імперію часто називали – «Россия», «русские», так само маркували і страви, пісні, фільми та інше. Тепер вже сучасна Росія претендує на те, щоб прив'язати до себе усі знакові речі, серед них і борщ. Так, зокрема у травні 2019 року на Twitter-акаунті Russia, який веде російське МЗС, з'явився допис, у якому борщ називався «однією із найвідоміших та найулюбленіших страв російської кухні та її символом», а також наводився рецепт борщу.

Після цього шефкухар Євген Клопотенко ініціював визнання борщу українською національною стравою. У жовтні 2020 року борщ був внесений до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини; У березні 2021 року Міністерство закордонних справ України подало до ЮНЕСКО номінаційне досьє «Культура приготування українського борщу» для включення до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це номінаційне досьє має більш, ніж 700 сторінок документальних доказів того, що борщ – страва української кухні.

Маніпуляція. Арестович начебто «розповідає», як «Офіс президента маніпулює» українцями в часи війни. Анонімні телеграм-канали та деякі фейсбук-дописувачі поширюють фрагменти інтерв’ю з Олексієм Арестовичем, у якому він розповідає про так звані «кнопки», на які треба натискати, щоб впливати на людей. У супроводі до відео дописувачі пишуть, що Арестович начебто пояснює, що це «Офіс президента так маніпулює громадянами». Однак це неправда.

У всіх цих публікаціях не вказують, що відео було зняте у 2017 році — за кардинально інших обставин. Таким чином маніпулятори намагаються ввести в оману аудиторію, зробивши вигляд що інтерв’ю свіже і стосується начебто «методів роботи команди президента в умовах війни». Однак, на фрагменті, який поширюють, насправді, Арестович відповідає на інше запитання журналістки. Тобто, це не просто спроба видати інтерв’ю за свіже, а ще й монтаж.

Фейк. Українську гуманітарну допомогу для Мелітополя нібито «вкрали азовці».

Російські пропагандисти продовжують знімати фейкові відео про роздачу гуманітарної допомоги на тимчасово окупованих територіях. У сюжеті, присвяченому приїзду «гуманітарки» до зайнятого російськими військами Мелітополя, показано місцевих жителів (здебільшого пенсійного віку), які нібито отримують провіант з рук російських окупантів. Також прокремлівські телеграм-канали звинуватили українську владу в тому, що українська гуманітарна допомога нібито була вкрадена «українськими нацистами і знаходиться на заводі «Азовсталь», про це пише StopFake.

Насправді російські війська не завозили в місто свою гуманітарну допомогу, а українську допомогу відбирає окупаційна влада та російські солдати, які перебувають у місті. Сам Мелітополь перебуває на порозі гуманітарної катастрофи, відомі випадки спроб російських військових продати українську гуманітарну допомогу населенню, про що повідомили фактчекерам зі StopFake місцеві жителі. Слова місцевих жителів підтверджує і чинний мер міста Іван Федоров. За його словами, 6 квітня до Мелітополя із Запоріжжя було відправлено чергову гуманітарну допомогу. Але в місто не пускають евакуаційні автобуси, а гуманітарну допомогу крадуть.

Російські пропагандисти назвали фейковими заяви України про блокування та вилучення загарбниками гуманітарної допомоги для Мелітополя, приклавши фото, на якому білі вантажівки з червоним хрестом нібито перебувають аж на території заводу «Азовсталь» у Маріуполі на Донеччині. StopFake пише, що фото фейкові, оскільки згідно з дописом мера Мелітополя Івана Федорова, гуманітарну допомогу відправляли зовсім іншим транспортом.

Фейк. Жителі Запоріжжя буцімто «просять» включити їхню територію в склад псевдореспубліки «ДНР». Кремлівські ЗМІ поширюють дезінформацію про те, що жителі Запоріжжя нібито просять приєднати їхню територію до складу так званої «Донецької народної республіки». В основі цієї дезінформації лежить сюжет із Telegram-каналу спеціальної кореспондентки російської державної медіакомпанії ВГТРК Ольги Курлаєвої. Саме на це джерело й посилаються російські медіа, пише StopFake.

Проте, по-перше, у самому сюжеті йдеться про мешканців не Запоріжжя, а селища Розівка ​​Запорізької області. По-друге, у ньому немає жодної згадки про прохання місцевих жителів приєднати селище до так званої «ДНР». Тобто, це просто вигадка, у надії що самий сюжет читачі не подивляться, а лише прочитають заголовок.

Це стандартний пропагандистський прийом: вражаючий заголовок, який не співпадає зі змістом матеріалу. Тому, потрібно читати увесь матеріал і перевіряти достовірність інформації у інших джерелах.

Варто також зазначити, що селище Розівка ​​Запорізької області, за даними самого Міноборони Росії, російські окупанти зайняли ще 4 березня. Запоріжжя знаходиться під контролем української армії, і українська армія поступово звільняє населені пункти області від окупантів.

Меседж. «Європейці, за здорожчання продуктів дякуйте українцям». Меседж поширився анонімними телеграм-каналами після повідомлення ООН про рекордне зростання в Європі цін на продовольство (на 12,6%), особливо на зерно й олію. Стрибок цін зрозумілий, оскільки Україна і Росія забезпечували близько третини світового експорту пшениці, 20% кукурудзи, а також майже 80% соняшникової олії. Торгівля велася здебільшого через Чорне море, яке нині заблоковане. Тож зростання цін — правда, проте причина тому не українці, а війна, розпочата Росією. 

Це були головні фейки на сьогодні. Нагадуємо, що треба довіряти лише офіційній інформації. Якщо ви бачите панічне повідомлення – у вайбер-чаті чи від невідомого акаунта в фейсбуці, чи в анонімному телеграм-каналі, чи в ютубі – зупиніться, перш ніж поширити та розповісти сусідці. 

І спершу тричі перевірте, чи це написало про це Суспільне мовлення, чи були відповідні повідомлення від Офісу Президента, Міноборони, СБУ, місцевої ради, військової адміністрації чи інших офіційних органів. Якщо такої інформації немає в офіційних джерелах – вона, швидше за все, не варта вашої довіри. Пам’ятайте, що пліткар з легкістю може стати посібником ворога.

Бажаємо всім моральної витримки, і нагадуємо, що всі ми тепер боремося на інформаційному фронті, і від наших дій залежить успіх всієї країни в інформаційній війні.

Фейки для цього матеріалу у режимі реального часу збирає команда «Детектора медіа». Щоденно ми ведемо #DisinfoChronicle. Кремлівська дезінформація щодо військового наступу на Україну. Над хронікою працюють Ольга Беца-Білоусенко, Ірина Рябоштан, Гала Скляревська, Анна Єгорова, Ольга Жук та Олександр Крумін. Координаторка — Ксенія Ілюк.