Повну версію першої частини огляду читайте тут.

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Ефірна сітка телемарафону

У третьому кварталі цього року загальна ефірна сітка телемарафону залишалася незмінною: добові ефіри були розбиті на 6-годинні блоки, які по черзі заповнювали 6 каналів / медіагруп. Розподіл ефірних блоків між різними учасниками марафону був за графіком, започаткованим із 17 квітня, де кожен канал має свої визначені слоти в певні дні тижня.

В ефірній сітці є такі однакові для всіх каналів позиції: у вечірніх слотах о 20-й в ефір виходить годинний підсумковий випуск дня, відтак услід за ним іде годинний гостьовий блок (без новин), у ранкових слотах із 6-ї до 10-ї години виходить по два коротких випуски новин на годину (на початку години і посередині, на 30-й хвилині), всі інші години протягом дня та вечора на всіх каналах також починаються випусками новин і продовжуються гостьовими студіями, але на різних каналах ці випуски новин мають різні хронометражі. Можна констатувати, що в телемарафоні запанувала єдина й логічна сітка новин інформаційного каналу, де глядач може орієнтуватися, коли йому ввімкнути телевізор, щоб дізнатися, що вдбувається, а не потрапляти натомість на гостьову студію.

З цієї логіки повністю випадає більшість нічних слотів телемарафону. Єдиним спільним для всіх каналів є випуски новин опівночі. Більшість каналів свої нічні слоти заповнюють повторами вечірніх гостьових студій, підсумкових випусків новин, своїх тижневиків і документальними фільмами. Оригінальний ефір роблять на каналі «Ми — Україна» і через раз на каналі «Рада», але через раз показують відеозапис сесії Верховної Ради. Завершують загальну картину ефірної сітки телемарафону тижневики, що їх по черзі видають в ефір канали «1+1» і ICTV по неділях о 20-й годині.

Крім випусків новин і гостьових студій, в ефірі марафону були й деякі інші елементи. Більшість каналів подають в ефірі відеозвернення президента Зеленського. Частина каналів показує різні документальні фільми. Канал «Рада» до щоп’ятничного бюлетеня «Парламентський тиждень» додав ще й «Парламентський день». Крім того, канали періодично давали в ефір трансляції або записи окремих важливих подій, як-от підсумкову пресконференцію президента Володимира Зеленського на саміті НАТО у Вільнюсі та його спільну пресконференцію з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом тощо. Незмінними ж елементами ефіру марафону є абсолютно зайві для інформаційного каналу витвори «Кварталу 95» — «Байрактар-ньюз» і «Бункер».

Новинна складова ефіру телемарафону

Новинна складова (сума кількості репортажних сюжетів, репортажних же прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів) у третьому кварталі була такою (середні показники на годину ефірного часу):

У третьому кварталі поточного року новинна складова знову відчутно зменшилася порівняно з попереднім періодом. Основу цього падіння, як можна побачити з наступної таблиці, становило зменшення загальної кількості прямих ввімкнень. Показники кількості репортажних сюжетів і гостей-ньюзмейкерів змінилися хіба в межах похибки. Ось як змінювалася новинна складова загалом по марафону протягом усього часу його існування (нагадаю, всі показники є середніми на одну ефірну годину):

Якщо говорити про показники учасників телемарафону, в лідерах опинилися цього разу телеканали «Інтер» і Суспільне, при тому, що їхні показники новинної складової майже не змінилися, просто телеканал «Рада» різко зменшив свою новинну складову й опинився на третьому місці.

На «Інтері» попри майже незмінність середнього показника (було 2,98, стало 2,97) відчутно змінилася його структура: стало менше репортажних сюжетів, натомість більше гостей-ньюзмейкерів. Так само змінилася структура новинної складової на Суспільному: стало трохи більше репортажних сюжетів і гостей-ньюзмейкерів, натомість було відчутно менше прямих ввімкнень. На всіх інших каналах новинна складова ефіру зазнала відчутного падіння. Найбільшим це падіння було на телеканалі «Рада» через різке зменшення кількості прямих ввімкнень (було 1,18 на годину ефіру в середньому, а стало 0,47). Так само відчутно зменшили свою новинну складову й об’єднані редакції каналів ICTV та СТБ, на 0,51 у середньому на годину. Порівняно з попереднім кварталом у них стало менше всього: і репортажних сюжетів, і прямих ввімкнень, і гостей-ньюзмейкерів. На каналі «1+1» відчутно зменшилася кількість гостей-ньюзмейкерів і прямих ввімкнень. Різко зменшилася кількість прямих ввімкнень і на каналі «Ми — Україна».

Тематика сюжетів і прямих ввімкнень

У наступній таблиці тематики сюжетів і прямих ввімкнень — лише ті теми, які загалом у марафоні набрали більш ніж 5 відсотків (повна таблиця — у повній версії цих підсумків).

У третьому кварталі поточного року з тематики сюжетів і прямих ввімкнень на перше місце вийшла міжнародна тематика, пов’язана з Україною, і зовнішня політика. Пояснюється це великою кількістю значущих подій, починаючи з саміту НАТО у Вільнюсі, численними розвитками подій наслідків зриву Росією «зернової угоди», включно із засіданням Ради Україна — НАТО з цього приводу. Цій тематиці найбільше уваги порівняно із середнім трендом телемарафону приділяли в третьому кварталі канали «Ми — Україна» і «1+1». Натомість відчутно менше уваги звертали на ці теми канали «Рада» і ICTV з СТБ.

На другому місці виявилося висвітлення наслідків ворожих атак на цивільні об’єкти. Найбільш активно ці події висвітлював у новинах телеканал «Інтер». Явно недопрацьовували тут двоє учасників телемарафону, які начебто мають доволі потужний репортерський ресурс, — «1+1» і ICTV з СТБ.

Лише на третьому місці виявилася тематика бойових дій навіть попри те, що загалом у марафоні частка сюжетів і прямих ввімкнень про ці події навіть зросла порівняно з попередніми кварталами до 10,4% від усіх сюжетів і ввімкнень. Це зростання відбулося винятково завдяки телеканалам «1+1» і ICTV з СТБ. Всі інші канали не дотягували до тренду, особливо ж «Рада», Суспільне та «Ми — Україна».

Канал «1+1» у виробництві сюжетів і прямих ввімкнень приділяв найбільше уваги висвітленню бойових дій (18,5% від усього продукту), на що в редакції працює чимало потужних воєнних кореспондентів безпосередньо з різних ділянок фронту. Стільки ж уваги на каналі приділяли в третьому кварталі міжнародній і зовнішньополітичній тематиці. Натомість замало уваги приділяли тематиці наслідків ворожих обстрілів цивільних об’єктів, життю прифронтових населених пунктів і окупованих територій.

В ефірах телеканалів ICTV та СТБ теж найбільшу увагу приділяли висвітленню бойових дій (16,4% репортерської роботи). Але так само недостатньо було уваги до наслідків ворожих обстрілів. І міжнародний вектор у сюжетах був недопрацьований. Натомість об’єднана редакція більше за інших учасників телемарафону приділяла увагу культурній тематиці, а також питанням реабілітації та лікування поранених.

На каналі «Інтер» у третьому кварталі найбільше уваги приділяли висвітленню наслідків ворожих обстрілів цивільних (20,1% від усіх сюжетів і ввімкнень), і це був найвищий показник серед усіх учасників телемарафону. Найвищою на каналі була частка висвітлення подій на окупованих територіях і культурної тематики. Натомість замало уваги приділяли темам лікування та реабілітації поранених, узагалі в сюжетах і ввімкненнях не зверталися до тем прифронтових населених пунктів, не було й соціальної тематики.

Телеканал «Рада» в сюжетах і прямих ввімкненнях основну увагу приділяв висвітленню наслідків ворожих обстрілів (13,3%), найбільше серед усіх учасників телемарафону фокусувався на внутрішньополітичних темах (6,7%), натомість повністю провалював основну тематику — висвітлення подій на фронті (лише 3,8% від усіх сюжетів і прямих ввімкнень). Недостатньо уваги також приділяли й міжнародній тематиці.

На Суспільному найбільше уваги приділяли міжнародній тематиці й наслідкам обстрілів (по 14,3%). Натомість дуже малою була увага до подій на фронті (лише 6% від усіх сюжетів і прямих ввімкнень). Більше за інші канали висвітлювали життя прифронтових міст і сіл, теми освіти й евакуації. Натомість дуже мало уваги приділили тематиці, пов’язаній із переселенцями та біженцями, а також культурній тематиці.

На каналі «Ми — Україна» в абсолютному пріоритеті була міжнародна тематика (21,2% від усіх сюжетів і прямих ввімкнень), на другому місці були наслідки ворожих обстрілів. Найбільше з усіх каналів приділяли увагу тематиці підготовки до оборони, відбудові, подіям у Росії та криміналу. Мало уваги приділяли культурі, освіті, медицині й життю прифронтових територій. Узагалі не висвітлювали в сюжетах тематику, пов’язану з окупацією та з лікуванням поранених.

Порівняння з попередніми кварталами 2023 року:

Як бачимо, найбільші зміни відбулися в першій трійці тем. По-перше, змінився «лідер», на перше місце вийшла міжнародна тематика, частка якої зросла, при тому що частка тем, пов’язаних із наслідками ворожих обстрілів, дуже різко впала. І якщо помірне зростання частки міжнародних і зовнішньополітичних тем було цілком виправдано поточними подіями третього кварталу, то настільки різке зменшення кількості сюжетів про наслідки обстрілів (із 21,1% до 12,9%), на мій погляд, не відповідало реальній кількості цих подій. Як і раніше, поступово зростала частка матеріалів про події на фронті, але ця динаміка є недостатньою, щоб підняти цю тематику вище третього місця в телемарафоні.

Гостьові студії телемарафону

Активність різних учасників телемарафону в гостьовій політиці у третьому кварталі цього року була такою (для порівняння динаміки змін одночасно даю і дані попереднього кварталу року). Отже, середня кількість гостей на годину ефіру:

Як бачимо, кількісні показники майже не зазнали змін, відтак майже не змінилися позиції різних каналів. Єдина зміна — завдяки незначному зменшенню кількості гостей на «1+1» і одночасного певного збільшення їх кількості на «Інтері» канали нижньої частини цієї таблиці помінялися місцями.

Загалом у проаналізованих моніторингом ефірах третього кварталу року в гостьових студіях телемарафону побувало 607 гостей. За категоріями (чи то статусами) вони були розподілені так (у відсотках від загальної кількості гостей):

Порівняння з попередніми кварталами року (теж у відсотках від загальної кількості):

У третьому кварталі частка експертів знову повернулася на перше місце, а посадовців — на друге. Трохи більшою стала частка народних депутатів серед гостей телемарафону, хоча очевидно, що це збільшення відбулося головно зусиллями телеканалу «Рада». Умовно кажучи, в третьому кварталі ефір знову став трошки менш «політизованим» і трошки більше «експертним».

Народних депутатів запрошували до ефіру 61 раз, найчастіше — на телеканалі «Рада» (26 разів), по 9 разів народні депутати були гостями на Суспільному та на ICTV з СТБ. На інших каналах парламентарів запрошували по 5-6 разів. Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, продовжує залишатися вкрай нерівномірним. У третьому кварталі цього року в ефірах побували народні депутати таких фракцій і депгруп (у відсотках від загальної кількості гостей-депутатів на кожному каналі):

Порівняно з попередніми кварталами 2023 року:

Як бачимо, частка ефірів депутатів від владної фракції «Слуги народу» в третьому кварталі досягла найвищого за час існування марафону значення. Зусиллями двох учасників марафону («1+1» і «Рада») друге місце продовжує впевнено посідати депутатська група «За майбутнє». Третьою знову була «Батьківщина». Разом із тим, видно, що опозиційні фракції «Голосу» та «Європейської солідарності» продовжують втрачати своє представництво в ефірі марафону.

По каналах картина була багато в чому звичною. На «1+1», як і раніше, в ефір кликали винятково депутатів зі «Слуги народу» і «За майбутнє». В гостьових студіях каналів ICTV та СТБ теж, як і раніше, переважне представництво депутатів «Слуги народу» часом розбавляли представниками «Голосу» й «Батьківщини». В ефірі «Інтера», як і раніше, парламент був представлений винятково нардепами владної фракції. В цьому кварталі так само лише «слугами» обмежувався і канал «Ми — Україна». На каналі «Рада», зрозуміло, переважна більшість «депутатських» гостьових студій була за «слугами народу». Тричі кликали представників знову-таки групи «За майбутнє», двічі (що традиційно) давали слово представникам «Батьківщини». І ще одного разу запросили позафракційну депутатку. Суспільне майже повністю вписалося в рамки основного тренду, і дві третини всіх гостей-нардепів у проаналізованому ефірі за квартал становили представники та представниці владної фракції. Єдине, що хоча би раз надали слово представнику основного опонента влади — фракції «Європейської солідарності» (бо на інших каналах представники «ЄС», схоже, перебувають під тотальною забороною).

У сенсі ж персонального представлення народних депутатів картина за останні три місяці була такою (в таблиці — лише ті, хто побував у проаналізованих ефірах марафону 2 рази і більше, вся таблиця — в повній версії огляду):

Найчастіше в ефірах гостював народний депутат Єгор Чернєв у двох різних компетенціях — і як заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, і як голова постійної делегації в ПА НАТО. Зокрема, коментував Вільнюський саміт НАТО, призначення Умєрова міністром оборони, різні оцінки західними партнерами українського контрнаступу, питання з постачанням ракет Taurus і ATАCMS тощо. Олена Шуляк переважно коментувала тематику, яка в компетенції заступниці голови Комітету ВР з питань регіонального розвитку та містобудування. Давид Арахамія виступав і як голова фракції «Слуги народу», зокрема коментуючи закордонний відпочинок нардепів фракції «Слуги народу», і як член Комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки. Цей же Комітет ВР в ефірі каналу «Рада» аж чотири рази представляв інший його член, теж від «Слуг народу», Федір Веніславський тощо.

Тобто загалом питань щодо компетенції окремих депутатів майже не виникало, але ж очевидною є загальна тенденція до повного домінування в «депутатській» частині гостьового ефіру телемарафону представників владної фракції парламенту «Слуга народу».

Перша десятка загального списку гостей проаналізованих ефірів телемарафону виглядає так (повніший список — у повній версії цього огляду):

Радниця з комунікацій (по суті ж — речниця) Державного бюро розслідувань Тетяна Сап’ян посіла перше місце у списку цілком прогнозовано через велику кількість обговорюваних справ ДБР, які мали розвитки у третьому кварталі року: і проти народних депутатів, і проти військових комісарів, і справи про авіатрощі в Броварах і на Житомирщині. Події війни представляли нині вже ексзаступниця міністра оборони Ганна Маляр і речники Повітряних сил, Генштабу та Херсонської ОВА, що зрозуміло. Міський голова Мелітополя Іван Федоров продовжував бути для марафону постачальником інформації з окупованих міст Запоріжжя. Міський голова Харкова Ігор Терехов у третьому кварталі був частим гостем, зокрема, через унікальний досвід організації освітнього процесу в підземці міста. Про народного депутата Єгора Чернєва я вже писав. І незмінним у першій десятці вже другий квартал поспіль залишається радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, про невизначений статус якого я докладно писав у попередньому квартальному звіті. З експертів у першій десятці виявився Олександр Мусієнко.

Основна тематика гостьових студій, принаймні за найзагальнішими категоріями, виглядала так (у відсотках від усіх гостьових студій):

Незмінним залишається тренд марафону, за яким 57% всіх гостьових студій були присвячені різномантіній тематиці, безпосередньо пов’язаній із війною, що логічно. Найбільше цій тематиці було присвячено студій на телеканалі «Рада» (це, певно, як «компенсація» явного провалу на каналі цієї ж тематики в сюжетах і прямих ввімкненнях. Найменше на ці теми говорили в студіях каналу «Україна», що вже стало традиційним (в другому кварталі цей показник на каналі становив 52%, в третьому — 51%). Як і раніше, друге місце (15% від усіх студій) впевнено залишалося за міжнародною тематикою, що зрозуміло. Тут, навпаки, канал «Ми — Україна» теж традиційно значно перевищував загальний тренд із 25% (хоча в попередньому кварталі цей показник на каналі був іще вищим — 30%). Найменше міжнародній тематиці приділяли уваги в гостьових студіях ICTV та СТБ (11%). Доволі несподівано на третє місце вийшла внутрішня політика — цілих 8% (чи не примарою неможливих під час війни виборів це продиктовано?). Найбільше внутрішньополітичній тематиці приділяли уваги на «Раді» (12% від усіх тем), найменше — на каналі «1+1» (5%).

У порівнянні з попередніми кварталами цього року це виглядало так:

Тут видно, що найвідчутніших змін зазнала частка внутрішньополітичних тем, які в попередніх кварталах займали дуже незначну частину гостьових студій. Тематика війни займала стабільні вже 57% від усіх гостьових студій, міжнародна тематика має тенденцію до поступового незначного зменшення. Збільшення освітньої тематики пояснюється підготовкою і стартом нового навчального року. Частки інших тематичних напрямків істотних змін не зазнали.

(Далі буде)

 Фото: 1plus1.ua