Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону з 8 травня 2023 року ми дещо змінили вибірку моніторингу. Не виключено, що це могло вплинути на порівняння другого та першого кварталів 2023 року. 

До травня ми аналізували чотири канали за один день — по шість годин. Після травня аналізуємо всі шість каналів, але по 4 години ефіру та за два суміжних дні.

Повну версію цього огляду читайте тут. Першу частину огляду за ІІ квартал 2023 року читайте тут. Аналогічний огляд за І квартал 2023 року —  тут.

Порушення стандартів в ефірі телемарафону

Протягом квітня ― червня цього року в досліджених ефірах телемарафону загальна кількість порушень стандартів інформаційної журналістики істотно зросла порівняно з першим кварталом 2023-го. Було 8233 порушення, стало — 13922. Відповідно й середній показник кількості порушень на годину ефіру зріс із 34,5 до 54,4. Тобто тенденція погіршення професійної якості телемарафону не лише є сталою, а навіть «прискорюється».

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну ефірну годину по каналах виглядали так: 

У другому кварталі поточного року найбільшим порушником стандартів став телеканал «1+1». Утім «пелетон» у складі ICTV з СТБ, «Інтера» і «Ми — Україна» відстав від «лідера» не набагато. Всі учасники телемарафону без винятку значно збільшили кількість порушень стандартів, найвідчутнішою ця була деградація була на каналах «Ми — Україна» (тут середня кількість порушень на годину зросла більш як удвічі) і «1+1» (збільшення на понад 70%). Якщо порівнювати середні показники порушень окремих стандартів у телемарафоні з попереднім періодом, найбільшими були зростання кількості порушень стандартів відокремлення фактів від думок (із 19,7 порушень на годину ефіру в середньому до 32,7) і достовірності (з 9,2 до 14,3). У другому кварталі найбільший «внесок» у спотворення контенту зробив телеканал «1+1» (21% всіх порушень телемарафону), найменший — Суспільне (7%).

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

На порушення цього стандарту в другому кварталі припадало мало не дві третини всіх порушень у телемарафоні. Різні ж канали / медіагрупи порушували його так (середні значення на годину ефіру):

Колишній постійний «лідер» телемарафону в порушенні цього стандарту медіахолдинг ICTV та СТБ, навіть попри певне збільшення кількості порушень (з 37,8 на годину в середньому до 41,8), цього разу поступився каналу «1+1» (було 23,7, а стало 44,5) і навіть пропустив уперед канал «Інтер» (27,9 і 41,9)  Найбільшим зростання кількості порушень цього стандарту було в ефірах «Ми — Україна» (більш як у два з половиною раза), але наздогнати трійку «лідерів» канал не зміг.

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Загальна кількість таких порушень у телемарафоні порівняно з попереднім кварталом зросла більш як удвічі: в першому кварталі таких порушень було в середньому по 14,4 на ефірну годину, у другому — їх стало 29,9. Ситуація погіршилася на всіх без винятку каналах, хоча й різною мірою. Найбільшим це погіршення було на «1+1» (було по 20 порушень в середньому на годину, стало 41,4), «Інтері» (було 24,4, стало 38,7) і «Раді» (відповідно 9,5 і 22,8). «Лідерами» в цих порушеннях у квітні — червні були «1+1» та «Інтер». Найменше таких порушень було на Суспільному, втім там їхня теж кількість зросла більш як удвічі (з 2,3 до 4,9 на годину в середньому). 

Як і раніше, домінувала суто емоційна лексика у всіх матеріалах, пов’язаних із різними проявами війни, зокрема оцінки-штампи. У марафоні домінує лексика, яка значною мірою створює  занадто оптимістичну картину війни,  ілюзію «легкості» і «переможності» дій Сил оборони та, навпаки, недолугості в усьому окупантів, завищує очікування від наступальних дій Сил оборони. 

Крім оцінок, у новинах телемарафону в другому кварталі також була велика кількість різноманітних висновків та міркувань журналістів. Значну частину цих міркувань складали, як і раніше, псевдоекспертні висновки журналістів у будь-якій тематиці, замість того, щоб надавати слово справжнім експертам. 

Неавторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Порівняно з першим кварталом цього року (3,9 порушення на годину) у другому кварталі кількість подібних порушень у телемарафоні була відчутно меншою (2,5 порушення на годину). Навряд чи це можна вважати якимось якісним зрушенням, радше за все вплинула зміна вибірки: до оцінювання потрапило значно менше матеріалів тижневика на ICTV та СТБ. У першому кварталі на цю медіагрупу припало більш як 2/3 порушень. За рахунок зменшення вибірки середній показник медіагрупи теж зменшився з 14,3 до 4,5 порушення на годину. Зменшилася, хоч і не драматично, також кількість цих порушень в ефірі каналу «1+1» (з 2,5 до 1,7). На всіх інших каналах таких порушень стало більше, ніж було в першому кварталі. Найвідчутнішим це зростання було в гостьових студіях каналу «Ми — Україна» (з одного порушення на годину в середньому до трьох). 

Безпідставні узагальнення

Безпідставних узагальнень в ефірі телемарафону стало трохи менше. Якщо в першому кварталі таких порушень було по 1,2 на годину ефіру в середньому, то тепер було 1,1. Вдвічі менше подібних порушень стало в ефірі каналів ICTV та СТБ (з 2,4 до 1,2), трохи менше — на каналі «Інтер». На інших каналах, навпаки, кількість таких порушень зросла, найвідчутніше — на «1+1» (з 1,1 до 1,5 у середньому на годину).

Нечіткість меж цитування

Цього різновиду порушення стандарту відокремлення фактів від думок було традиційно небагато — на весь досліджений ефір лише 27 випадків (це менш як 0,1 на ефірну годину в середньому). На більшості каналів вони були поодинокими, а отже несистемними. А от каналу «Ми — Україна» й медіагрупі ICTV з СТБ варто було би звернути увагу на правила позначень при цитуванні — в них таких порушень було, відповідно, 10 і 9.

Порушення стандарту достовірності

У середньому на годину ефіру:

Загальна кількість порушень цього стандарту в ефірі телемарафону є непристойно великою (3621). Попри те, що ведучі телемарафону не втомлюються обіцяти своїй аудиторії «лише перевірену», «лише достовірну» інформацію. Натомість щогодини в середньому цей ключовий стандарт журналісти порушують по 14,4 раза. Найгіршою ситуація з дотриманням цього стандарту в другому кварталі була на каналі «1+1» (15,8 порушення на годину ефіру). Але навіть найменша кількість порушень на Суспільному (11,2) жодним чином не може вважатися прийнятною. Якщо порівнювати з попереднім кварталом, кількість порушень цього стандарту в другому кварталі цього року зросла на всіх каналах без винятку. Найбільшим було зростання на Суспільному (з 4,3 до 11,2, а це майже втричі).

Узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів

Подібним чином стандарт найбільше порушували телеканали «Інтер» (6,5 подібних порушень у середньому на годину ефіру) та ІCTV з СТБ (6,4). Порівняно з першим кварталом, усі канали без винятку збільшили кількість подібних порушень, зокрема «1+1», ІCTV з СТБ і «Ми — Україна» — майже вдвічі. Найбільше в марафоні було розмитих псевдопосилань на різноманітні організації, структури та установи. Також було багато псевдопосилань на невизначено великі групи людей за фахом, за приналежністю чи за географією. Часто журналісти анонімно-узагальнено «посилалися» на інші медіа, не називаючи їх.

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Таких порушень стандарту було ненабагато менше, ніж подібних «посилань» на джерела фактів. У першому кварталі цього року подібних порушень було в середньому 2,7 на годину, у другому кварталі цей показник зріс до 3,5. Зростання відбулося майже на всіх каналах (крім ефіру ICTV та СТБ, але там зменшення було на межі статисичної похибки). Найбільше додали цих порушень на каналах «1+1», «Рада» і «Ми — Україна». «Лідерами» за цими порушеннями у другому кварталі були канали «1+1» та «Інтер» із показниками 5,3 і 4,7 порушення на годину відповідно. Найчастіше це були пседопосилання на узагальнених та анонімних представників різних професійних груп людей, на другому місці були узагальнені псевдо на думки неназваних представників структур, установ та організацій. Традиційно популярними у журналістів залишалися узагальнені й анонімні псевдопосилання на думки неназваних «експертів», «аналітиків» тощо. І псевдопосилання на думки узагальнених просто «людей».

Інформація з інтернету без перевірки

Порівняно з першим кварталом цього року, у другому подібних порушень стало більше на всіх каналах, крім «Ради», де, навпаки, відбулося зменшення цього показника. У другому кварталі за такими порушеннями лідирувало Суспільне (6,3 порушення на годину ефіру в середньому), набагато випередивши своїх колег з інших каналів (у найближчого «конкурента» «Інтера» цей показник становив «лише» 2 порушення на годину). Маю припущення, що таке зростання на Суспільному пояснюється тим, що з певного моменту там почали чесно маркувати такі «джерела». На відміну від інших каналів, які приховують інтернет як джерело за різноманітними узагальненими псевдопосиланнями. 

Наведу таблицю тих ресурсів, якими переважно користувалися учасники телемарафону у звітному періоді:

Частка використання телеграм-каналів продовжує залишатися найбільшою, і зростання кількості посилань на них у марафоні було найвідчутнішим. Нагадаю, що це російський месенджер, надійність якого викликає багато запитань. Ще один неприємний «сюрприз»: з усіх телеграм-каналів, що їх використовували редакції, найчастіше звучали неназвані анонімні російські — у 31 випадку. Найбільше на телеграм-канали у другому кварталі посилалися на Суспільному — 143 рази. Активність користування твітером була відносно меншою — на дописи у твітері редакції марафону «посилалися» загалом «лише» 75 разів. 

Абстрактні псевдопосилання

Середня кількість суто абстрактних псевдопосилань у другому кварталі зросла більш як удвічі, порівняно з першим кварталом — було 0,8 таких псевдо на годину ефіру, стало 1,7. Зростання відбулося на всіх каналах без винятку. Найбільшим воно було в ефірах ICTV та СТБ, «Інтера», «Ради» і «Ми — Україна» — у всіх більш як удвічі. «Лідером» за цим типом порушень був телеканал «Рада» (2,2 абстрактних псевдопосилання на годину в середньому), втім ICTV з СТБ і «Ми — Україна» відстали не набагато (по 1,9). Дуже багато подібних псевдопосилань було у прямих ввімкненнях, де кореспонденти розповідали про події в різних громадах своїх областей.

Фактична інформація без посилань на джерела

Певна частина фактичної інформації подавалася взагалі без будь-яких (навіть абстрактних) посилань на джерела. У другому кварталі таких випадків було в середньому по 1,6 на годину ефіру (в попередньому кварталі був лише 1 випадок у середньому). Тут теж майже всі учасники телемарафону наростили кількість порушень, особливо ж «лідер» за цими порушеннями «1+1», де у першому кварталі цих порушень було 1,7 на годину, а в другому їх стало 3,3. Єдиний учасник телемарафону, де частка подібних порушень наближалася до нуля і в першому, і в другому кварталі, — це Суспільне.

Порушення стандарту точності подачі інформації

У середньому на годину ефіру:

Ситуація з дотриманням стандарту точності погіршується: якщо в першому кварталі середня кількість порушень на годину в телемарафоні становила 3,8, то в звітному кварталі — вже 5,3. Свої показники погіршили всі учасники марафону без винятку, найбільшим зростання кількості порушень цього стандарту було на Суспільному (з 1,7 порушень на годину до 4) і «Ми — Україна» (з 4,5 до 7,1). «Лідерами» за кількістю порушень стандарту в другому кварталі були канали «Ми — Україна» (7,1), «Рада» (6,3) і «1+1» (6,2). Найменше серед учасників стандарт порушували на «Інтері» (3,7 порушень на годину в середньому).

Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ

Кількість подібних порушень стандарту у другому кварталі цього року знову зросла: було 2,6 у середньому на годину, стало 3,4. Причому зросла на всіх без винятку каналах, найвідчутнішим було збільшення кількості цих порушень на каналах «1+1» (з 2,5 до 4), «Ми — Україна» (з 3,5 до 4,9) і Суспільному (з 0,5 до 1,7). «Лідером» за цим типом порушень із показником у 4,9 на годину в середньому продовжує залишатися канал «Ми — Україна». Втім, канали «1+1», «Рада» та ICTV з СТБ відстали не дуже сильно. 

Залишаються типовими три стандартні ситуації: зведення про перебіг боїв на різних ділянках фронту, які «перекриваються» випадковими нарізками відео бойових дій, часто ще й взятого з архіву. Так само повідомлення про наслідки ворожих обстрілів багатьох населених пунктів «перекриваються» фото чи відео невідомо яких із них. Або ж у звітному кварталі додалися повідомлення про наслідки повеней, — рукотворних після підриву ворогами Каховської греблі та природних. Третя ситуація — це будь-які повідомлення про міжнародну політику, які «перекриваються» архівним відео адмінбудівель або архівним же «паркетним» відео згадуваних політиків. 

«Ілюстрування» розмов із гостями

Кількість цих порушень надалі зростає. У другому кварталі до цього долучився й телеканал «Інтер», який раніше такого не робив. Досі не роблять цього в марафоні лише в гостьових ICTV з СТБ. Усі інші канали в другому кварталі наростили кількість подібних порушень. Якщо середній показник по марафону в першому кварталі становив 0,4 порушення на годину ефіру, то в другому вже — 0,7. У «лідери» вийшло Суспільне (1,2 подібних порушень на годину в середньому), його наздоганяють «Рада» і «Ми — Україна» (по 0,9).

Невідповідне ілюстрування прямих ввімкнень

У другому кварталі порівняно з першим середня кількість таких порушень у марафоні також зросла — з 0,3 порушення на годину до 0,5. Зростання відбулося на всіх каналах, найбільшим воно було на каналі «Ми — Україна» (з 0,1 до 0,5). «Лідерами» за цим типом порушеннь, як і раніше, були «1+1» та «Інтер» (у першому кварталі в обох каналів було по 0,4 порушення на годину, в другому стало по 0,7).

Фактичні помилки

Їхня кількість теж і далі зростає — з 0,6 таких помилок на годину в середньому в першому кварталі до 0,7 у другому. По каналах більше таких порушень стало на Суспільному (з 0,3 до 0,8), «Ми — Україна» (з 0,5 до 0,8) й «Раді» (з 0,8 до 0,9; це був найбільший показник по марафону). Менше цих помилок стало в ефірах «Інтера» та ICTV з СТБ, не змінилася кількість на «1+1». Нагадуємо, що враховуються лише очевидні помилки (наприклад, суперечності в межах одного сюжету). Адже в моніторингу немає змоги перевірити всі факти в ефірі марафони.

Порушення стандарту повноти інформації

Тут картина була такою (в середньому на годину ефіру):

Середня кількість порушень цього стандарту в марафоні зросла неістотно (з 1,1 до 1,2). На «1+1», «Інтері» і «Раді» таких порушень стало трохи менше, на інших каналах — трохи більше. Якихось виразних тенденцій за порушеннями саме цього стандарту не простежується.

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

Цей різновид порушення найчастіше у другому кварталі траплявся в ефірах каналів «Ми — Україна» (0,9 в середньому на годину), «Рада» (0,6) і «1+1» (0,5). 

Непозначення архіву в бекґраундах

Кількість таких специфічних порушень залишається відносно сталою. У другому кварталі найбільше їх було на каналі «1+1» (0,4 порушення в середньому на годину). 

Відсутність інтершуму на відео

Цих порушень у другому кварталі стало майже втричі більше. Стабільно багато їх на каналі «Рада», значно зросла кількість порушень також на «Інтері» і «Ми — Україна» (на ефіри останнього припадала майже третина від усіх цих порушень у телемарафоні). На «Ми — Україна», «Інтері» й часом в ICTV з СТБ з’явилася нова хибна «мода» підкладати на новинні сюжети музику замість інтершуму. 

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Таких порушень у телемарафоні не дуже багато, й вони радше є ситуативними, несистемними, зміни їх кількості на різних каналах із часом не мають ознак певної тенденції. У звітному кварталі найбільше подібних порушень було на каналах «Ми — Україна» (11) та «Інтер» (8).

Відсутність бекґраундів

Так само брак бекґраундів трапляється несистемно, скоріше є окремими помилками журналістів. У другому кварталі найбільше таких порушень було на «1+1» (6 випадків), «Раді» (5) і «Ми — Україна» (4). 

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

У середньому на годину ефіру:

Порушення стандарту доступності подачі інформації

Цей стандарт у телемарафоні порушують журналісти всіх каналів і доволі багато. Порівняно з першим кварталом кількість цих порушень зросла (із 0,6 у середньому на годину ефіру до 0,8). По каналах найбільше стандарт порушували на «Ми — Україна» (було 0,5, стало 1,3), «1+1» (було 0,8, стало 1,1) та «Інтері» (було  0,4, стало 0,7). На інших каналах середня кількість порушень стандарту істотно не змінилася. Найтиповішими видами порушень були такі: вживання термінів, жаргонізмів, англіцизмів та абревіатур, незрозумілих широкому загалу; проблеми з інфографікою; згадування про поняття, незрозумілі аудиторії без бекґраундів.

Порушення стандарту балансу думок

Попри те, що в телемарафоні майже не висвітлюються теми, в яких реально потрібен баланс думок, загальна кількість порушень стандарту в другому кварталі цього року зросла більш як удвічі. Найбільше порушували цей стандарт на каналах «1+1» і «Рада». 

Порушення стандарту оперативності

Попри те, що порушення цього стандарту в телемарафоні трапляються не надто часто і не виглядають як системні, у другому кварталі, порівняно з першим, їх було втричі більше. Найчастіше стандарт порушували на «1+1» (6 випадків), Суспільному (5) і «Раді» (4). Частина з цих порушень була репортажними сюжетами про події, що сталися добу тому, без будь-якої принципово нової інформації.

Порушення етичних норм журналістики

Етичні порушення траплялися кілька разів, але не системно. Вони були різними: і некоректне запитання людині в шоковому стані, і крупні плани непричетних людей на словах негативного змісту, і ненормативна лексика.

Прояви політичного і бізнесового піару в ефірі телемарафону

Загальна кількість проявів піару в ефірі телемарафону в другому кварталі 2023 року знову зросла. У проаналізованих ефірах було 99 таких проявів (у першому кварталі їх було 67), відповідно зросла й середня кількість на ефірну годину — з 0,3 до 0,4 проявів. Основу цього зростання дав телеканал «Рада», на якому середня кількість проявів піару на ефірну годину зросла з 0,6 в першому кварталі до 1,3 у другому. Трохи зросла кількість піару також на «1+1» (з 0,2 до 0,3 на годину), з’явилися такі прояви і на Суспільному. На інших каналах середня кількість проявів піару, навпаки, зменшилася, хоча й неістотно. За способами, як і завжди, продовжують домінувати класичні «паркетні» матеріали. Значно частіше в марафоні стали невиправдано згадувати про фракційну / партійну приналежність політиків.

У другому кварталі на чільному місці цього списку, хоч і доволі традиційно, був Офіс президента (17 згадок), який автоматично згадується в усіх піарних матеріалах імені Єрмака, Подоляка й інших мешканців Офісу. Друге місце «Слуги народу» (14 згадок) теж пояснюється великою кількістю позитивних матеріалів із народними депутатами провладної фракції, де їхня фракційність обов’язково згадується як мінімум у титрах на синхронах. 

У «персональному ж заліку» на перших двох місцях, як і в першому кварталі, залишаються керівник Офісу президента Андрій Єрмак і спікер парламенту Руслан Стефанчук (по 11 піарних матеріалів). Кількість відверто піарних матеріалів із радником Офісу президента Михайлом Подоляком залишалася такою ж, як у першому кварталі (по 6 матеріалів), але з третього «персонального» місця його у другому кварталі посунули прем’єр-міністр Денис Шмигаль (10 «паркетів») і президент Володимир  Зеленський (7). По 5 піарних матеріалів було на користь першого заступника голови парлампнту Олександра Корнієнка (всі, звісно ж, на «Раді») і першої леді Олени Зеленської. Крім того, у верхній частині списку з’явилися народна депутатка від «слуг» Євгенія Кравчук (4 матеріали).

Більшість проявів піару негативного контексту була в ефірі каналу «1+1», по одному — на «Інтері» і «Раді». Негативний піар отримали в марафоні КМДА і київський міський голова Віталій Кличко, агентство АРМА, президент УАФ Андрій Павелко і нардеп Данило Гетманцев.

Наративи російської пропаганди й токсичні медійні персонажі в ефірі телемарафону

І як і в першому кварталі 2023 року, «сторонніх» токсичних медіаперсонажів в ефірах марафону, які я аналізував, цього разу теж не було. Традиційно ж ефіри вели токсичні ведучі (здебільшого колишні пропагандисти Медведчука) самих каналів: у 18 випадках на «Раді» і в 3 випадках на «Інтері». Єдиний зафіксований наратив російської пропаганди був у сюжеті Суспільного, де як ілюстрацію було використано відповідний скриншот повідомлення з анонімного російського телеграм-каналу. Ще раз підкреслимо, що це лише той випадок, який потрапив до вибірки моніторингу. На каналі «Рада», наприклад, показали кадри з, імовірно, евакуацією людей МЧС Росії на окупованій частині Херсонщини. Відповідальну групу співробітників звільнили. 

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні в січні — березні 2023-го

Загалом більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлюється. Як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями, які працюють протягом кожної доби. Поза тим деякі, на мій погляд, важливі теми у проаналізованих ефірах не звучали. Це були й теми, пов’зані з війною, в тому числі й міжнародні, і теми, які напряму стосувалися життя дуже великих груп людей. 

Окрему зверну увагу, що в марафоні чомусь майже завжди не повідомляють про системні репресії окупантів проти кримських татар.

Не знайшли в марафоні й місця для деяких важливих, як на мій погляд, міжнародних тем, пов’язаних з Україною й війною, а також з історією російського нищення українців як нації, зокрема:

• французький телеканал France 24 показав сюжет із табору російських окупантів, де назвав «ворожим» контрнаступ України — МЗС України відреагувало (14 квітня);

• Вучич: Сербія не постачала і не постачатиме зброю Україні (14 квітня);

• українці влаштували протест у Лісабоні на тлі візиту президента Бразилії (22 квітня);

• незалежні експерти розкритикували скандальний звіт Amnesty International про «злочини» українських військових (28 квітня);

• парламент Франції визнав «групу Вагнера» терористичною організацією (9 травня);

• Китай вимагає від західних посольств у Пекіні прибрати з їхніх будівель українську символіку (16 травня);

• понад третина біженців з України планує залишитися в європейських країнах, — опитування ЄС (16 травня);

• Сійярто звинуватив Україну в зазіханні на суверенітет Угорщини (17 травня);

• Сенат Франції визнав Голодомор геноцидом українського народу (17 травня);

• у Палаті представників США підтримали резолюцію про спецтрибунал для Росії (17 травня);

• Сенат Чехії підтримав пришвидшення вступу України до НАТО (1 червня);

• публікації у Financial Times, Washington Post і The Economist із припущеннями, начебто дамба Каховської ГЕС зруйнувалася не через підрив (6 червня);

• перед підривом Каховської ГЕС у Росії дозволили не розслідувати аварії на небезпечних об’єктах (6 червня);

• у Швейцарії верхня палата парламенту підтримала реекспорт зброї в Україну (7 червня);

• Сейм Польщі підтримав вступ України до НАТО (16 червня);

• французький телеканал зробив репортаж із позицій армії РФ, не згадуючи про агресію, — МЗС України відреагувало (17 червня).

Часом марафонці «не помічали» важливих тем і подій, які напряму стосувалися життя дуже великих груп людей, наприклад:

• для українських біженців продовжили безоплатний проїзд потягами з Польщі до Німеччини (9 квітня);

• українські вступники зможуть скласти НМТ у 24 країнах світу (9 квітня);

• у Німеччині зобов’яжуть біженців реєструвати українські автівки (14 квітня);

• Міненерго й «Укренерго» спростували фейки про введення графіків відімкнень світла (8 травня);

• Мінцифри запустило платформу «Дія.Освіта» (17 травня);

• у восьми містах України запустили електронну чергу для проходження військово-лікарських комісій (25 травня);

• на Донеччині в 7 населених пунктах оголосили примусову евакуацію дітей (1 червня);

• тривалість реабілітації цивільних і військових збільшили до 168 днів, — МОЗ (16 червня).

І нарешті таке. В телемарафоні чомусь не повідомляли про деякі теми внутрішньої політики, в тому числі серйозно конфліктні або ж як мінімум дискусійні. Але в будь-якому разі суспільно важливі: 

• у Кам’янці-Подільському біля собору сталися сутички, прихильники ПЦУ ставлять намети (9 квітня);

• ВАКС відмовив у продовженні строків розслідування проти Коболєва (14 квітня);

• міністр культури Ткаченко припускає можливість співпраці з «корисними росіянами» (28 квітня);

• ректор НАУ погрожував своїм студентам за жарти про ексміністра Шкарлета (28 квітня);

• Politico: війна — не причина згортати демократію в Україні: про арешт Червінського й телемарафон (28 квітня);

• голову Київської облради від «Слуги народу» депутати відправили у відставку (8 травня);

• «Європейська солідарність» заявила про тиск у Раді: нардепа Гончаренка не пустили за кордон на конференцію (8 травня);

• НАЗК виявило ознаки кримінального правопорушення у фінансуванні партії «Слуга народу» (24 травня);

• голова Мінфіну у грубій формі відповів волонтерам через їхні закиди щодо оподаткування благодійних внесків на армію (1 червня);

• петиція про звільнення міністра культури Ткаченка зібрала необхідну кількість підписів (2 червня);

• Європарламент закликав Зеленського не підписувати закон про містобудування (16 червня);

• у Херсоні перевізники побили волонтера за те, що він безоплатно евакуював людей (17 червня).

Серед них є теми, безумовно, дуже «незручні» для влади. Виглядає так, що будь-які подібні аспекти внутрішньої політики перебувають під негласним табу в редакціях телемарафону. І не так важливо, в який спосіб це може відбуватися: чи у вигляді якихось темників, чи усних «побажань», чи навіть просто на рівні внутрішньої цензури самих журналістів. Але в підсумку про дуже важливі історії телемарафон або інформує однобоко (як-от коли згадують закон про містобудування), або ж не інформує взагалі (як-от про історію з переслідуванням Червінського, правопорушення у фінансуванні «Слуги народу» або ж петицію про відставку міністра культури).