Валерія Ковтун: Стійкість до дезінформації будується завдяки згуртуванню людей

Валерія Ковтун: Стійкість до дезінформації будується завдяки згуртуванню людей

15:00,
22 Грудня 2023
2619

Валерія Ковтун: Стійкість до дезінформації будується завдяки згуртуванню людей

15:00,
22 Грудня 2023
2619
Валерія Ковтун: Стійкість до дезінформації будується завдяки згуртуванню людей
Валерія Ковтун: Стійкість до дезінформації будується завдяки згуртуванню людей
Розвивати медіаграмотність в Україні неможливо ізольовано, у вакуумі, потрібно враховувати історію, культуру, нинішній контекст і рівень травматизації від війни у суспільстві.

Добігає кінця другий рік повномасштабного вторгнення — рік випробування нашої стійкості та єдності вже на довгій дистанції. «Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Пригадати, що було на порядку денному наприкінці 2022-го, можна за цим тегом.

Тексти про цей рік читайте за тегом «#Підсумки року 2023». Раніше ми вже писали про підсумки 2023-го й оглядали тенденції 2024-го на ринку платного телебачення, виокремили основні теми, меседжі, вкиди, фейки й маніпуляції, які створював Кремль від 1 грудня 2022 року по 1 грудня 2023 року, наводили оцінку Ocean Media Plus груп і агенцій телевізійного ринку України за їхніми телевізійними бюджетами за рік, а також оглядали, як висвітлювали Україну провідні іноземні медіа на своїх обкладинках не лише у 2023-му, а за всі 20 місяців великої війни в Україні, оцінювали, що прогнозували проросійські телеграм-канали на цей рік та що вони пророкують на 2024-й, згадували про головні події на медіаринку за рік, що минає.

MediaSapiens теж починає публікацію низки матеріалів, які присвячені підсумкам 2023 року та прогнозам експертів у сфері медіаграмотності на 2024 рік. З якими викликами українське суспільство зіткнулося в році, що минає? Чого не вистачає проєктам у сфері медіаграмотності, аби стати ефективнішими? Як Національний проєект з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики «Фільтр» намагається залучати аудиторію до своїх проєктів? Про це ми поговорили з Валерією Ковтун, керівницею національного проєкту з медіаграмотності у 2021-2023 роках.

— Чи відрізняється 2023 рік від 2022-го для людей і суспільства в цілому, яке постійно стикається з дезінформацією, фейками, маніпуляціями? Чи зростає, на вашу думку, наша здатність протистояти цим викликам?

— Ми спостерігаємо це самі, це звучить в обговореннях і має підтвердження у соціологічних дослідженнях: в українців проявляється втома від споживання великих обсягів інформації, великих форматів.

Також маємо враховувати психологічну травматизацію від війни. Усі, хто хоче впроваджувати проєкти й освітні програми, мають розуміти, що у людей може не бути мотивації вчитися на цих програмах і просто вчитися, бо вони можуть мати різноманітні емоційні тригери, які не дозволятимуть їм уповні використати знання, котрі їм надають.

Рівень травматизації від війни у різних регіонах різний: хтось бачив смерть на власні очі; хтось чув лише сирени. Проте, як говорить соціологія, більшість людей або знають когось, хто втратив близьку людину, або самі зіштовхнулися з втратою. Ми не можемо на це заплющувати очі. Ментальне здоров’я, подолання бар’єрів на цьому рівні має бути пріоритетом у всіх, хто займається освітою з медіаграмотності, інакше такі проєкти можуть бути безрезультативними.

Я вважаю, що не можна подавати в Україні медіаграмотність, не згадуючи війни, хто агресор, хто на нас напав, адже медіаграмотність безпосередньо стосується нашого контексту та особистої безпеки.

Не можна дивитися на медіаграмотність як на річ саму по собі, яка не потребує додаткових підходів з інших дисциплін. Насправді це — дуже комплексна історія, і просто вчити медіаграмотності ізольовано від історії, від культури, від нинішнього контексту, теми штучного інтелекту зокрема, немає сенсу.

Період карантину та повномасштабна війна спричинили інтенсивні процеси диджиталізації, зростання попиту серед користувачів на цифрове споживання інформації, освітній, розважальний контент. Як під впливом цих тенденцій трансформується поширення медіаграмотності?

— Виклики — це також можливості. Карантин через Covid-19 і початок війни унеможливили зустрічі й безпосереднєс пілкування, обмін знаннями, натомість розвинулися онлайн-платформи, цифрові формати й інтерес користувачів до них постійно зростає.

Бачимо, що коли глибоко продумуємо те, що саме хочемо донести до конкретної аудиторії на конкретній платформі, правильно «запаковуємо» це, оформлення, то такі публікації репостять, рекомендують друзям, переходять на освітні ресурси, активніше цікавляться тематикою медіаграмотності та можливостями, як її розвивати.

У нас є лайфхак: якщо справді прагнеш розвивати медіаграмотність, то не потрібно зосереджуватися саме на цьому терміні. Треба продумувати, як її подавати, щоб це викликало стійкий інтерес. Якщо людина здобула якісну освіту, має певні знання про історію, культуру, знає іноземну мову і може зіставляти різні джерела, то її рівень розвитку вже гарантує їй медіаграмотність. Навчити основ виявлення фейків, аналізу джерел, фактчекінгу не займе багато часу, це механіка, яку вмотивована людина опановує доволі швидко. Тож багато наших зусиль і заходів упродовж року були спрямовані на посилення ідентичності й цілісності нас як нації, та були скеровані на теми, які нас єднають, консолідують, вони стосуються питання нашої ідентичності в цілому та сприяють розвитку медіаграмотності.

Які заходи, ініціативи з розвитку медіаграмотності цьогоріч організовував і реалізовував «Фільтр»?

— Відбувся Всеукраїнський урок єдності з медіаграмотності, а в межах Глобального тижня медіаграмотності провели загальноукраїнське тестування. Також відбувся конкурс учнівських відеосюжетів «Репортер», а його переможці стали учасниками триденного освітнього візиту до Києва.

Нам довелося трошки поадвокатувати назву для ініціативи з медіаграмотності «Урок єдності» перед міжнародними партнерами. Ми пояснювали, що єдність і є медіаграмотністю, коли суспільство стійке до фейків. Коли ми знаємо свою історію, і хай як ворог не намагається нами маніпулювати — ми робимо себе стійкішими та об’єднанішими, нас не можна розділити якоюсь неперевіреною інформацією.

І було напрочуд приємно бачити, як ініціатива змогла об’єднати інституції та потім зацікавила стількох людей. Ми дуже цінуємо, що проводили урок у партнерстві з Суспільним, що забезпечило можливість доєднатися до уроку десяткам тисяч глядачів.

Якщо говорити про міжнародний досвід, то у багатьох європейських державах важливі напрямки з медіаграмотності реалізують з такою міжінституціональною співпрацею, і вона стає результатом різноманітних проєктів, скерованих на розвиток сталості суспільства та його демократичних засад.

Всеукраїнський урок єдності з медіаграмотності «Як не вестися на маніпуляції та залишатися згуртованими» в день проведення одночасно переглядали понад 100 тисяч глядачів. І ми знаємо, що за окремими акаунтами були класи, кілька класів, гуртки. Це той приклад громадянської єдності довкола обраної теми, що надихає. За сценарієм, після перегляду відбувалися обговорення в колективах, а також учасники мали пройти мінітест із медіаграмотності на сайті «Фільтра» — й 185 тисяч осіб зробили це.

— Загальнонаціональний тест із медіаграмотності проводився вже вдруге, які тенденції помічаєте?

— До загальнонаціонального тесту з медіаграмотності наприкінці жовтня, який відбувся у межах Глобального тижня медіаграмотності, долучилися більш ніж 26 тис. користувачів в Україні та за кордоном, а близько 14 тисяч повністю пройшли його.

Проведення тесту стало чудовим прикладом співпраці державних інституцій, міжнародних організацій і комунікаційних фахівців «Фільтра». Щоб привернути увагу людей, ми використовували канали комунікації Міносвіти, спілкувалися з блогерами, міжнародними організаціями, нас підтримувало МЗС.

Важливо, що про національний тест із медіаграмотності інформували загальнонаціональні медіа, відомі журналісти, блогери розповідали про власну участь і готували сюжети про підсумки.

При цьому питання тесту були про українські реалії та контекст. Вони містять приклади, які ми бачимо ледь не щодня. Загальна структура тесту зберігається, це важливо, щоб потім оцінювати проведення тестування рік за роком, але питання були частково оновлені прикладами 2023 року.

Читайте також: В національному тесті з медіаграмотності взяли участь понад 20 тисяч осіб

Я переконана, що медіаграмотність не може бути у вакуумі. Ціллю команди «Фільтра» та моєю від самого початку було створювати для людей те, що їм резонує і відгукується в медіаграмотності, те що може мати практичну користь у житті.

Також «Фільтр» проводив всеукраїнський конкурс учнівських відеосюжетів «Репортер», переможці якого брали участь у триденному «Репортер Camp» і переймали знання від українських журналістів і блогерів. Як би ви підсумували результати конкурсу?

— Участь у конкурсі «Репортер» дає можливість отримати перший досвід у журналістиці, і це дуже мотивує учасників. Цього року на конкурс надіслали 417 відеоробіт. При цьому з трьох запропонованих найчастіше підлітки обирали теми «Як війна вплинула на спільноту мого міста чи села» та «Небанально про українську культуру» і створювали цікаві сюжети.

Для переможців разом з ПРООН ми проводили «Репортер Camp», під час якого вони могли безпосередньо спілкуватися з українськими журналістами, отримати поради, рекомендації.

З досвіду попереднього року знаємо, що це має великий вплив: після завершення конкурсу підлітки надсилали нам свої нові роботи та долучалися до ініціатив із медіаграмотності.

Можливе використання штучного інтелекту в дезінформації, маніпуляціях, дипфейках було однією з головних тем для обговорення в експертних колах в Україні, як і в усьому світі. Що потрібно для того, щоб це обговорення працювало нам на користь?

— Ми під час національного тестування поцікавилися, як люди розуміють «штучний інтелект», який здобув увагу у світі, щоб розуміти, чи не формуються хибні уявлення. Тест засвідчив, що рівень обізнаності ще є низьким. Сама по собі технологія може бути й не шкідливою, потрібно виробити правила її безпечного застосування.

В Україні обговорюють регулювання ШІ. Команда «Фільтра» також долучилася до цієї роботи, зокрема ми вдало прокомунікували цю тему з представниками технологічного бізнесу.

Пригадаймо, якими перебільшеними негативними очікуваннями супроводжувалася поява інтернету, зростання цікавості до онлайн-ресурсів, мобільного зв’язку. Загалом нові технології викликають побоювання, проте знання про технологію — а це теж є елементом медіаграмотності — розвіює такі страхи. Сподіваюся, в Україні вдасться створити такі закони й правила, щоб використовувати штучний інтерес для суспільної користі.

Які досягнення проєкту «Фільтр» ви б відзначили?

— Команді «Фільтра» вдавалося задавати тон у розвитку просвітницьких ініціатив із медіаграмотності. Багато ідей, які витали у повітрі під час наших обговорень, дискусій, підхопили та якісно реалізовують інші організації. Започатковуються клуби з медіаграмотності, з’явилося багато коміксів з елементами медіаграмотності для дітей і молоді різного віку.

Бачимо, що медіаграмотність і згуртованість є актуальними. Класно, коли стійкість до дезінформації будується завдяки згуртуванню людей, розбудові діалогу. Сподіваюся, що ця тенденція збережеться.

 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду