Валентина Аксьонова: Там, де комунікації своєчасні, зрозумілі та безперервні, залишається менше місця для дезінформації

Валентина Аксьонова: Там, де комунікації своєчасні, зрозумілі та безперервні, залишається менше місця для дезінформації

10:00,
2 Січня 2024
3096

Валентина Аксьонова: Там, де комунікації своєчасні, зрозумілі та безперервні, залишається менше місця для дезінформації

10:00,
2 Січня 2024
3096
Валентина Аксьонова: Там, де комунікації своєчасні, зрозумілі та безперервні, залишається менше місця для дезінформації
Валентина Аксьонова: Там, де комунікації своєчасні, зрозумілі та безперервні, залишається менше місця для дезінформації
У 2023 році відновилися чи продовжують працювати різні проєкти, які допомагають посилити навички медіаграмотності українців.

«Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа.

Тексти про цей рік читайте за тегом «#Підсумки року 2023».

MediaSapiens теж публікує низку матеріалів, які присвячені підсумкам 2023 року та прогнозам експертів у сфері медіаграмотності на 2024 рік. З якими викликами українське суспільство зіткнулося в році, що минає? Чого не вистачає проєктам у сфері медіаграмотності, щоби стати ефективнішими? Яка роль держави в посиленні інформаційної безпеки країни? Ми вже поговорили на ці теми з Валерією Ковтун, керівницею національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» у 2021‒2023 роках, і Діаною Дуцик, виконавчою директоркою ГО «Український інститут медіа та комунікації», а також з експертами з медіаосвіти.

Сьогодні ми публікуємо відповіді Валентини Аксьонової, експертки зі стратегічних комунікацій, комунікаційної аналітикині UNDP (ПРООН) в Україні.

— Чи зросла, на вашу думку, загальна здатність українського суспільства чинити спротив ворожій дезінформації, пропаганді? Яка роль у цьому процесі ініціатив із медіаграмотності?

— Загальний рівень медіаграмотності, як показує Індекс медіаграмотності від «Детектора медіа», зростає, і це, беззаперечно, завдяки спільним зусиллям держави та громадянського сектора в розвитку інформаційної стійкості суспільства. Однак винахідливість і невтомність дезінформаційної гідри щодня приносить нові уроки, тому ця робота має тривати невпинно.

Щодо державних ініціатив важливо відзначити роль проєкту «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики, а також Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, які були створені ще до повномасштабного вторгнення, під час кризи не тільки у галузі охорони здоров’я, як я вважаю, а також і дезінформаційної — пандемії COVID-19.

UNDP в Україні у 2023 році за фінансування уряду Японії надала потужну підтримку різних напрямків діяльності проєктів Міністерства культури та інформаційної політики задля посилення стійкості українського суспільства до інформаційних загроз.

На мою думку, одне лише реагування на дезінформаційні наративи, виокремлення та продукування контрнаративів — марна справа без двох потужних напрямків роботи. По-перше, це посилення стійкості суспільства до інформаційних загроз шляхом розвитку медіаграмотності, вміння керувати емоціями в кризовій ситуації, інформаційна гігієна, іншими словами, профілактика. По-друге, це сильні стратегічні комунікації держави та єдність суспільства. Там, де комунікації своєчасні, зрозумілі, безперервні та будуються з урахуванням різних аудиторій і використовують правильні канали донесення інформації, залишається менше місця для дезінформації. Також там, де суспільство відчуває себе єдиним, важче сіяти ворожнечу та розбрат. Дуже важливими для такого зшивання суспільства є спільні національні заходи, ініціативи, традиції. Яскравим прикладом можна назвати Диктант національної єдності, який щороку проводиться в Україні.

— Які найважливіші проєкти, заходи, ініціативи з розвитку медіаграмотності, що відбувалися цьогоріч в Україні, ви б назвали?

— У 2023 році відбулося багато потужних заходів із розвитку медіаграмотності, і, що важливо, вони продовжили або відновили своє життя, попри повномасштабне вторгнення, що триває. Надзвичайно важливо і почесно для UNDP в Україні стало те, що програма змогла підтримати, на мою думку, найзнаковіші та найпотужніші заходи й організації у цій сфері, які працювали як зі звичайними людьми, так і з державними службовцями.

Зокрема, це підтримка ініціатив проєкту «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики — проведення конкурсу з розвитку медіаграмотності для майбутніх журналістів «Репортер», який «повернувся», адже у 2022 році, на жаль, його не проводили. А також відновлення ініціативи, започаткованої проєктом «Фільтр» до повномасштабного вторгнення, — клубів із медіаграмотності в обласних центрах. Цього року завдяки «Інтерньюз-Україна» та за підтримки UNDP вдалося відновити цей проєкт. Це й освітня програма «Контрадеза» від громадської організації «Детектор медіа» для молоді з прифронтових громад — надзвичайно важлива ініціатива, підтримкою якою ми пишаємося. Це і підтримка напрямку навчання Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зі стратегічних комунікацій та протидії дезінформації для комунікаційників центральних органів виконавчої влади, а також фахівців обласного рівня, як адміністрацій, так і Національної поліції та ДСНС.

Також можна відзначити, що цього року за підтримки UNDP в Україні спільно із «Суспільним. Культура» вдалося знову провести Всеукраїнський урок єдності, присвячений медіаграмотності, який в ефірі та на ютуб-каналі Суспільного мовлення дивилися не лише діти, а й дорослі по всій країні.

Потужним заходом став Національний тест із медіаграмотності під час Глобального тижня інфомедійної грамотності, який відбувся завдяки підтримці UNDP в Україні та фінансуванню уряду Японії, IREX в Україні та USAID. Національний тест не лише допоміг привернути увагу до важливості медіаграмотності, перевірити свій рівень і отримати нові знання, а і став об’єднавчою акцією. Ми спостерігали, з якою цікавістю суспільство підхопило цю ініціативу, і маю надію, що вона набуватиме більших масштабів у майбутньому.

— Якими базовими навичками з медіаграмотності має володіти житель України, щоб захистити себе від дезінформації?

— Важливо вміти після прочитання новини, яка надзвичайно вас зачепила та викликала непереборне бажання поширити її у ваш сімейний чат або друзям, — зробити паузу. Порахуйте до десяти й поставте собі такі запитання: а де я це прочитала чи прочитав? Що це за видання, сайт, акаунт? Хто є офіційним джерелом інформації? Чи це посадова особа чи черговий «експерт», експертиза якого залишає запитання? Якщо це офіційна особа — чи справжній сайт, де ви прочитали цю новину? Чи це часом не сайт-наліпка, який на перший погляд здається автентичним? І наостанок займіться невеличким самоаналізом: зрозумійте, чому ця новина вас так зачепила. Які стереотипи, болі, травми вона підняла на поверхню? В цьому контексті рекомендую до прочитання матеріал експертки Лідії Смоли «Як не потрапити на гачок дезінформації», підготовлений також за підтримки UNDP в Україні, де ви дізнаєтеся багато корисних порад, як убезпечити себе від дезінформаційних впливів.

— Які, на вашу думку, події 2023 року є важливими, коли ми говоримо про медіаграмотність і стан нашого суспільства?

— Дуже показовими для мене стали декілька дезінформаційних тез, які потужно поширювалися у 2023 році та показали, що правильно сконструйований вкид добре працює. Під вдало сконструйованим я маю на увазі повідомлення, яке при запуску враховує наявні стереотипи, історичний контекст, а також зачіпає емоції. Начебто загартоване суспільство дуже легко може підхопити твердження, збудоване з урахуванням цих факторів. Цього року знаковими подіями, навколо яких виросли більші чи менші дезінформаційні тези, стали підрив Каховської греблі, палестинсько-ізраїльське загострення, а також блокування українсько-польського кордону. Навколо всіх цих подій були збудовані та поширювалися наративи, які дуже зачіпали емоційно, а отже одразу вимикали раціональність у непідготовленого читача. По-друге, вони підіймали з глибин вкорінені болі та стереотипи суспільства. З огляду на те, що психоемоційний стан людей — як оголений нерв, такі викиди стають просто вибуховими та легко підхоплюються аудиторією.

— Які дезінформаційні повідомлення, що їх використовував ворог проти України у 2023 році, ви б відзначили? Чи змінюються вони?

— У 2023 році дезінформації про Україну було дуже багато поза її межами, для того щоби зменшити підтримку партнерів і сусідів. Водночас усередині країни просували твердження, що мали на меті відвернути увагу суспільства від реальних причин війни, від країни-агресорки на інших а́кторів за межами країни, або на пошук внутрішніх ворогів, які нібито є справжніми причинами війни. Наступного року, на мою думку, буде спостерігатися посилення активності інформаційних операцій саме всередині країни, покликане підірвати довіру до влади, держави, армії, а також створити розкол у суспільстві з метою його послаблення та зриву реформ і євроінтеграційних процесів.

Читайте також: Залужний проти Зеленського. Як російська дезінформація намагається розпалити конфлікт між військовими й українською владою

— Чи достатньо наявних проєктів із медіаграмотності в Україні для того, щоб розвивати ці навички в людей різного віку?

— Розвиток медіаграмотності для молоді та людей середнього віку в набагато кращому становищі, ніж розвиток медіаграмотності для літніх людей. Проєктів та ініціатив для молоді проводять у рази більше, ніж для людей старшого віку. Тут треба доопрацювати й шукати шляхи та правильні канали комунікації, щоб достукатися до цієї категорії людей. Водночас я вважаю, що, працюючи з молоддю, ми не залишаємо повністю без уваги старших людей. Працюючи з юнацтвом, завдяки їм маємо можливість донести якусь частину інформації й до батьків, і до бабусь із дідусями. Але хотілося б, щоб було більше спеціально розроблених проєктів для людей старшого віку. 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду