В українському інформаційному просторі новий скандал: на закриту зустріч президента Володимира Зеленського з журналістами запросили телеграм-канал «Труха». Насправді це не те щоб дуже дивно — канали Медведчука, «Страну» та навіть людей Шарія кликали на публічні пресконференції президента, то чому б не покликали телеграм-помийку на закриту зустріч? Тим паче, що, варто це визнати, саме команда Володимира Зеленського популяризувала в Україні телеграм-канали як спосіб комунікації та маніпуляції аудиторією. Згадайте хоча би «Темного лицаря» чи «Джокера». І заодно згадайте, як Петро Порошенко ходив на токшоу Медведчука з кишеньковими експертами, адже союзи зі злом — це не вигадка чинної влади.

Проблема запрошення адміністраторів «Трухи» в тому, що воно відбулося одночасно із запрошенням журналістів. Ніхто не сумнівається, що Офіс президента підтримує комунікацію зі зливними бачками в телеграмі. Імовірно, половину «Вертикалей» і ведуть люди Офісу президента. Проблема в тому, що, здається, влада не бачить різниці між телеграм-каналами та журналістами. Телеграм-канали, судячи з їхньої реакції, теж не розуміють, у чому проблема.

Ось цитата «Вертикали» (звісно, російською): «Журналисты должны понять одну истину. Это конкуренция на рынке [...] Заходите в ТГ, создавайте контент, идите в Ютуб, в ТикТок». 

Так от, річ у тім, що між телеграм-каналом «Вертикаль» та умовною «Радіо Свобода» немає конкуренції. Так само як її немає між астрологами й астрономами. І, дякуємо за пораду, журналісти давно користуються всією палітрою соціальних мереж, а не сидять лише в російському телеграмі. Різниця в тому, що для журналістів — це все способи поширення. А для умовної «Вертикали» — форма існування.

Типовий провладний телеграм-канал працює як стічна труба: інформація входить туди з одного боку й миттєво вилітає з іншого. Журналістська редакція працює як фабрика: отримує сирі матеріали, обробляє їх, перевіряє якість і тільки потім розповсюджує різними каналами. І журналісти, які критикують анонімні телеграм-канали, — це не лудисти, які бояться втратити роботу через технології. Це дієтологи, які професійно радять не жерти фастфуд.

До речі, про швидкість. Відсутність обробки інформації та дотичність до влади очевидно дарує телеграм-каналам оперативність. Яка, своєю чергою, значною мірою забезпечує їхню популярність. І та — буцімто впливовість. Цілком імовірно, що «Труху» вирішили покликали до президента, бо 2,6 млн — це величезна аудиторія. От тільки насправді впливовість медіа забезпечує не так аудиторія, як репутація. 

Шоу «Гроші» Олександра Дубінського, ймовірно, мало значно більшу аудиторію, ніж «Наші гроші» Дениса Бігуса. Але чиї слова мали вагу? «Труха» на замовлення Офісу президента може повідомити скільки завгодно «інсайдів» про політичних конкурентів влади. Але повірять люди в це тільки тоді, коли на «свої джерела» пошлються «Українська правда» чи «Дзеркало тижня». 

Журналісти не «сноби», тому що виступають проти спільних зустрічей із «Трухою». Журналісти обурюються, що влада своїми руками плекає чергового монстра. Обидва рази, коли РНБО накладала санкції на канали Медведчука, в ефірі їхніх токшоу якраз були «Слуги народу». Володимир Зеленський ще у 2020 році на своїй же пресконференції критикував пропагандистку Діану Панченко, але після початку повномасштабної війни правоохоронці все одно змогли профукати її виїзд за кордон. Зізнайтеся собі чесно: «Труху» колись теж будуть так ловити. Адміністратори анонімних телеграм-каналів стануть черговим «меншим злом», яке виростила «Слуга народу» та яке потім почало працювати проти неї самої. Як той же Дубінський чи Макс Назаров.         

А розгрібати це українцям, чия медіаграмотність і так під цілеспрямованою атакою з боку Росії. Навіщо влада легалізує цим порівнянням із журналістами саме «Труху», яка публікує відверті фейки, розганяє паніку та викладає (заборонені владою ж) місця прильотів? Звісно, таке медіа буде популярним. Але його абсурдно запрошувати на зустріч із журналістами, так само як шамана абсурдно запрошувати на медичний консиліум. Чи грабіжника банків — на форум успішних бізнесменів. 

На жаль, українська влада давно йде шляхом впливу на електорат через телеграм. Андрій Богдан одразу чесно зізнався, що «слугам народу» не потрібні журналісти для спілкування з суспільством. У такому разі, будь ласка, хоча б закрийте марафон.