«Читати менше текстів, але якісніше». Освітяни обговорюють результати дослідження PISA-2022, яке виявило погіршення навичок читання у підлітків

«Читати менше текстів, але якісніше». Освітяни обговорюють результати дослідження PISA-2022, яке виявило погіршення навичок читання у підлітків

17:46,
7 Грудня 2023
1813

«Читати менше текстів, але якісніше». Освітяни обговорюють результати дослідження PISA-2022, яке виявило погіршення навичок читання у підлітків

17:46,
7 Грудня 2023
1813
«Читати менше текстів, але якісніше». Освітяни обговорюють результати дослідження PISA-2022, яке виявило погіршення навичок читання у підлітків
«Читати менше текстів, але якісніше». Освітяни обговорюють результати дослідження PISA-2022, яке виявило погіршення навичок читання у підлітків
Експерти, міністри та вчителі — про те, що потрібно робити державі з освітніми викликами під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Оприлюднення результатів Міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, у межах якого оцінюють уміння 15-річних підлітків з математики, читання і природничих наук у 80 країнах, сколихнуло обговорення в соцмережах. Уміння українських школярів оцінювали вдруге після 2018-го року, в умовах повномасштабної війни. Найбільш обговорюваним викликом стало погіршення рівня читацької грамотності українських підлітків.

«Україна — єдина країна, яка провела дослідження в умовах війни. Це велике й надважливе досягнення. Заклади освіти проводили тестування попри масовані обстріли й затяжні повітряні тривоги в жовтні 2022 року. Завдяки участі в дослідженні в нас є можливість відстежувати тенденції в знаннях і навичках учнів як на рівні країни, так і на рівні окремих груп учнівства», — прокоментував міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

За словами директорки Українського центру оцінювання якості освіти і національної координаторки PISA в Україні Тетяни Вакуленко, те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства.

«Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше — із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», — зазначила Вакуленко.

Керівник Державної служби якості освіти України Руслан Гурак повідомив, що «результати PISA збігаються з усіма моніторинговими дослідженнями, які провела Державна служба якості освіти в умовах воєнного стану. Те ж показало й тестування учнів 6-х і 8-х класів з математики та української мови: школярі краще виконали завдання на знання, аніж на їх застосування та обмірковування».

«Хоч наші підлітки проходили тестування PISA не в найкращих стані та умовах, отримані результати знову-таки акцентують на тому, що держава й учитель найбільше уваги мають приділити саме компетентнісному навчанню», — додав Руслан Гурак.

Заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородний зазначив, що отримані дані мають бути джерелом об'єктивної дискусії.

«Це прекрасно, мати реальну картину стану справ. Одну, хоча б більш-менш обʼєктивну, референтну картину для всіх. Тоді всі можуть однаково побачити проблеми. Тоді і стратегія розвитку може бути спільною», — написав він.

Представляючи всім можливість самостійно ознайомитися зі звітом, соціологиня Українського центу якості освіти Анна Бичко застерегла у своєму дописі від спрощення та негативізації отриманих даних.

«Звіт був презентований і вже викликав багато реакцій та обговорювань. Це добре, адже дані PISA — це знак якості. Про них варто говорити і варто на них спиратися. Разом із тим, дуже не хочеться бачити заголовки по типу "наші діти не вміють читати" (якщо що, ми такого не писали і це неправда)», — зазначила Анна Бичко.

Колишня радниця міністра освіти і науки Іванна Коберник написала, що в численних постах і коментарях на цю тему з середовища медійників та освітян виявляється нерозуміння критеріїв оцінювання.

«В глобалізованому світі 21-го століття читання — це здатність дістати зі складного, часто неструктурованого тексту потрібну тобі інформацію, використати її зі своїми цілями, зважити, чи можна цій інформації довіряти, і за потреби аргументувати, чому цій інформації вірити не можна, посилаючись на чіткі критерії. Ось це читання, яке потрібне для дорослого життя. І яке перевіряє міжнародне дослідження PISA. І яке українським підліткам дається важко, бо в шкільних програмах і підручниках немає відповідних тем і завдань», — пояснила вона.

За її словами, українські діти можуть виконати прості завдання, але не справляються зі складними комплексними текстами: не розуміють, що в них, не можуть знайти необхідну інформацію, губляться, якщо текст переривається інфографікою чи іншим типом тексту. Тобто не можуть використати своє вміння читати з практичною метою.

Про суть читацької майстерності, про яку йдеться в дослідженні, також написала ексміністерка освіти і науки України та співзасновниця фонду savED Ганна Новосад.

«Загалом наша різниця в читанні у порівнянні із середнім значенням успішності по країнах ОЕСР — 2,5 роки. В Україні лише 59% учнів досягли базового рівня із читання. Це означає, що нашим учням вкрай складно, наприклад:

  • зрозуміти досить довгі за обсягом цілісні або множинні тексти;
  • інтерпретувати значення мовленнєвих нюансів;
  • порівнювати різні погляди на проблему й робити висновки на основі кількох джерел;
  • оцінювати зв’язок між конкретними твердженнями та загальною позицією чи висновком певної особи щодо конкретної теми;
  • міркувати над стратегіями, якими користуються автори, щоб передати свої погляди;
  • порівнювати та зіставляти твердження, явно репрезентовані в кількох текстах, й оцінювати надійність джерела на основі чітких критеріїв.

Привіт, наша здатність до протистояння ІПСО», — зауважила Новосад.

Педагог, цьогорічний фіналіст світової премії «Global Teacher Prize» Артур Пройдаков написав, що результати даного дослідження дають можливість проаналізувати ситуацію та спробувати змінити її, переглянути підходи.

За його словами, потрібно обговорювати зміну підходів до викладання літератури.

«Читати менше текстів, але якісніше. Знайомитися із медіатекстами (соцмережі, стрічка новин, колонки). Використовувати не хронологічний підхід у вивченні літератури, а тематичний, — рекомендує педагог і закликає до обговорення. — Мені здається, уроки літератури можуть стати важливою складовою оновлення концепції читання».

Цінними спостереженнями поділилася медіатренерка та журналістка Ніна Кур'ята. Вона акцентує на тому, що хоч дослідження PISA перевіряє, як 15-річні учні вміють застосовувати на практиці отримані у школах знання, «наші  освітні програми побудовані так далеко від практики, що застосувати на практиці шкільні знання зможуть одиниці».

 

«Те саме з читанням: ми розвиваємо механічні навички (пам'ятаю "техніку читання" на швидкість — слава Богу, від неї вже відходять): читати, переказувати, відтворювати напам'ять.

В нас (здебільшого) не вчать думати над текстом. Раніше в підручниках з літератури можна було прочитати готове твердження, "що хотів сказати автор". Але у нас в школі немає культури дебатів на історичну, літературну або правову тему.

Я це кажу не тільки як колишня учениця і студентка, колишня вчителька і мама учня, яка бачила різні системи освіти, а і як викладачка двох шкіл журналістики в Могилянці та УКУ і тренерка для викладачів журналістики у вищій школі. Це я не до регалій, а до того, що я цю нашу освітню систему бачила з дуже різних сторін» — написала вона.

Оцінку ситуації надав аналітик «Українського інституту книги» Юрій Марченко: «Результати PISA просіли скрізь. Це очікувані наслідки пандемії, а у нашому випадку ще й повномасштабна війна, що не може не погіршувати ситуацію.

PISA не перевіряє, чи засвоїли учні програму, а оцінює, чи здатні вони застосовувати знання і навички в житті. Шкала PISA має шість рівнів: перший найнижчий, другий базовий, 3-4 достатній, 5-6 рівень олімпіад. Якщо людина не досягла базового рівня в читацькій компетентності, то надалі не зможе якісно взаємодіяти із суспільством, не може вирішити елементарні життєві завдання і не здатна працювати з текстом. Тому такий тривожний показник, що базового рівня читацької грамотності не досягає 41% підлітків, у 2018 році таких було 26%.

Ми всі розуміємо, що головне зараз – перемогти на фронті, а в школах – забезпечити фізичну безпеку. І поза тим, українські фахівці-освітяни вже шукають причини кризи та відповідні «ліки». Так, у Національному звіті сказано, що «Огляд підручників показав, що причиною багатьох викликів, із якими стикнулись українські підлітки, є те, що принципи читання, закладені в сучасних підручниках, не відповідають вимогам PISA».

Показник дефіциту навчальних матеріалів (серед них і шкільних бібліотек) в Україні значно вищий, ніж у референтних країн та в середньому країн-учасниць.

Окрім виконання урядової Стратегії розвитку читання, варто кардинально змінити ставлення до шкільних бібліотек та переглянути програми і практику викладання української та світової літератури. Головна мета – прищепити і втримати інтерес до читання, навчити школярів розуміти прочитане, робити висновки, відділяти факти від суджень, обговорювати тексти і вміти формулювати власну думку. Без цього в сучасному світі не буде успішною ні окрема людина, ні держава в цілому».

Колишня міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич підтримала думку про руйнівний вплив на загальний психоемоційний стан українських дітей війни, а відтак і на розвиток їхніх навичок: «Щодо читацької грамотності, яка у нас нижча, аніж середня по країнах ОЕСР, то результати хлопців не покращилися, а в дівчат помітно знизилися. Варто сказати, що здатність концентруватися, відтворювати та інтерпретувати інформацію тісно пов'язана з психоемоційним станом дитини, на який війна наносить руйнівний вплив. Окрім того, нам слід переглянути підходи до вивчення літератури і від кількості текстів перейти до поглибленого аналізу творів і навчання переосмисленню їх».

 

«Освітні політики мають ґрунтуватися на основі об'єктивних даних. Тож отримані результати і аналіз факторів, які на них впливають, можуть суттєво поліпшити аргументацію кроків щодо перезавантаження Нової української школи в базовій середній освіті», — додала вона.

В окремому дописі Гриневич повідомила, що брала участь у проєкті ОЕСР «Освіта в часи кризи», у межах якого зібрали кращі зарубіжні практики з подолання освітніх криз, які можуть бути корисними в Україні.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що готує рекомендації органам державної влади для підвищення успішності українських учнів.

«Різниця в результатах із читання українських 15-річних учнів та їх однолітків в країнах ОЕСР становить критичні 48 балів. Такий результат свідчить про те, що державі необхідно посилити увагу до питань гуманітарної безпеки України. Наголошую на цьому якраз під час Національного тижня читання, адже мова — про стале майбутнє держави», — зазначив він.

Тарас Кремінь вважає, що покращенню ситуації сприятиме ухвалення визначеної мовним законом Державної програми сприяння опануванню державної мови, реалізація Стратегії розвитку читання на 2021–2025 роки, а також імплементація закону про стимулювання українського книговидання і книгорозповсюдження.

 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду