Повний огляд читайте тут.

Передмова. Телемарафон «подолав» критичну межу

19 лютого Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати соціологічного дослідження, де серед іншого був такий: вперше за майже два роки існування телемарафону «Єдині новини» баланс довіри-недовіри до нього виявився негативним. Станом на початок лютого 2024 року довіряють телемарафону 36% опитаних, натомість не довіряють — 47%. На моє переконання, це означає, що марафон слід би було негайно припиняти (бо він геть вичерпав свою невелику позитивну функцію, яка ще залишалася) і відпускати канали у «вільне плавання» в ефірі. Втім, не сумніваюся, що такого рішення влада в осяжному майбутньому не ухвалить (бо формат марафону є для неї надзвичайно зручним).

Про причини остаточного падіння глядацької довіри до телемарафону можна казати багато, але я тут зверну увагу лише на дві показових, як на мене, обставини.

Перша. Падіння довіри та зростання недовіри до телемарафону насамперед полягає в тому, що глядачі починають розуміти: марафон подає неповноцінну, а часом і викривлену картинку реальності. Подає лише ретельно відфільтровану частину інформації про те, що відбувається насправді. І замовчує частину важливої для суспільства інформації, яку воно отримує в інші способи. Найкращим доказом цього є те, що в ефірі самого телемарафону 19 лютого саме цей результат опитування КМІСу згадано теж не було! Хоча деякі інші результати цього ж дослідження КМІСу таки знайшли своє місце в ефірі.

І друга обставина — часткова, але дуже показова. Масова аудиторія телемарафону, звісно ж, не розбирається в тонкощах внутрішньої журналістської кухні. Зокрема не знає, що таке стандарти інформаційної журналістики. Але ж люди насправді не дурні, і з часом вони починають розуміти, що щось в ефірі марафону явно не так, як мало би бути для якісного інформування.

Саме цього ж дня, коли КМІС оприлюднив свій невтішний для «марафонців» вердикт, об’єднана редакція каналів ICTV та СТБ встановила три нових абсолютних рекорди телемарафону за порушеннями стандартів:

95 суб’єктивних думок журналістів у новинах на годину ефіру в середньому;

99,5 порушення стандарту відокремлення фактів від думок на годину ефіру в середньому;

130 порушень стандартів інформаційної журналістики на годину ефіру в середньому.

Це теж одна з відповідей на питання, чому українці стабільно втрачають довіру до телемарафону. Бо ж про яку довіру може йтися, коли замість фактів і компетентних думок компетентних людей глядачі отримують із марафону конячі дози емоцій і скоростиглих міркувань журналістів? Це вже не кажучи про тотальні порушення інших стандартів. Звісно, це просто погані рекорди, встановлені одним з учасників ефіру, але ж інші редакції телемарафону також не можуть похвалитися дотриманням стандартів, а відтак — високою якістю свого ефірного продукту.

Збірна команда телемарафону йшла до нинішнього соціологічного результату стабільно і впевнено. А як усе добре починалося! У травні 2022 року телемарафону довіряли 69% українців, а не довіряли лише 12%. З того часу довіра лише стабільно знижувалася, а недовіра так само стабільно зростала. Найгірша ж «новина» для марафонців полягає в тому, що втратити довіру легко, а от відновити — надзвичайно складно. Я навіть не знаю, як революційно мав би змінитися контент марафону, щоб цю втрачену довіру українців поновити.

Ефірна сітка каналів

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для ранкового слота: кожна година починалася 15-хвилинним випуском новин, на 30-х хвилинах були також короткі 3-хвилинні новини, решта часу — гостьові студії. Новини вела Олена Морозова, гостьові студії спочатку вели Ольга Нємцева і Вадим Колодійчук, згодом — Катерина Федотенко і Максим Зборовський.

Структура ефіру каналу «1+1» була такою: ефірні години починалися випусками новин різного хронометражу (по 15, 30 і навіть 50 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями або записаними інтерв’ю.

Структура ефіру каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин. У наступні пів години були традиційні контрпропагандистські фільми, далі знову був звичний графік.

Структура ефіру каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: щогодини було по два 10-хвилинних випуски новин (на початках годин і на 30-х хвилинах), решта часу були умовно гостьові студії («умовно», бо на каналі дедалі менше стає гостей, а дедалі більше сюжетів у цих умовно гостьових студіях). З 10-ї ранку години починалися 13-хвилинними випусками новин і продовжувалися так само умовно гостьовими студіями.

Структура ефіру каналу «Ми — Україна» була звичайною: ефірні години починалися з коротких випусків новин (то 10-, то 15-хвилинних), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефіру Першого каналу Суспільного була такою: перші дві години починалися новинами (30- і 15-хвилинними), о 20-й був годинний підсумковий випуск новин, наступна година була суцільно гостьовою.

Основні теми дня

19 лютого

Бойові дії на різних ділянках фронту. В новинах каналу «Рада» тему згадували лише короткими повідомленнями, говорили з речниками Генштабу Андрієм Ковальовим, 3-ї окремої штурмової бригади Олександром Бородіним, угруповання військ «Хортиця» Іллею Євлашем і ОСУВ «Таврія» Дмитром Лиховієм, з офіцером артилерії бригади НГУ «Рубіж» Володимиром Назаренком, з експертами Олександром Мусієнком і Петром Черником. В ефірі каналу «1+1» був репортаж про артилерійські бої на Авдіївському напрямку. В студії обговорювали ситуацію там із заступником командира 3-ї окремої штурмової бригади Родіоном Кудряшовим. В ефірі каналів ICTV та СТБ були репортажні сюжети про бої під Кліщіївкою і про бої під Роботиним на Запоріжжі, а також пряме ввімкнення про бойові дії на Донеччині. У розмовних студіях про ситуацію на фронті говорили з речником угруповання військ «Хортиця» Іллею Євлашем і командиром підрозділу «Терра» 3-ї ОШБ Миколою Волоховим.

Посилення блокування кордону польськими протестувальниками. В ефірі каналу «Рада» був оглядовий сюжет і пряме ввімкнення з пункту пропуску Краківець-Корчова. У гостьовій студії тему обговорювали з міністром інфраструктури Олександром Кубраковим і з речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком. На каналі «1+1» у новинах було пряме ввімкнення про ситуацію на пункті пропуску Ягодин-Дорогуськ, у гостьових студіях тему не обговорювали. У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ в новинах тему згадували лише короткими повідомленнями, в гостьовій студії обговорювали з міністром аграрної політики та продовольства Миколою Сольським.

20 лютого

Бойові дії на різних ділянках фронту. В ефірі каналу «Інтер» був репортаж про бої на Лиманському напрямку. Про ситуацію на фронті говорили з речником Генштабу Андрієм Ковальовим, командиром підрозділу «Терра» 3-ї ОШБ Миколою Волоховим і з головою Українського центру безпеки та співпраці Сергієм Кузаном. У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був оглядовий сюжет про ситуацію на різних ділянках фронту. В гостьових студіях говорили з речником Сил оборони Таврійського напрямку Дмитром Лиховієм і з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком. У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного був репортаж про бої під Бахмутом, оглядовий сюжет про відхід ЗСУ з Авдіївки та пряме ввімкнення про ситуацію на фронті під Авдіївкою. У гостьовій студії говорили з воєнним оглядачем видання «Апостроф» Денисом Поповичем.

Подальше посилення блокування кордону польськими протестувальниками. В ефірі каналу «Інтер» було пряме ввімкнення з пункту пропуску Шегині-Медика, в гостьовій студії говорили з віцепрезидентом Асоціації міжнародних перевізників Володимиром Баліним. Як на мене, цій темі, яка вже напередодні набирала інформаційної ваги, на каналі приділили не досить уваги. В ефірі каналу «Ми — Україна» був оглядовий сюжет і два прямих ввімкнення з польсько-українського кордону — по обидва його боки. В студії тему обговорювали з заступником міністра агрополітики Маркіяном Дмитрасевичем і з віцепрезидентом Асоціації міжнародних автоперевізників Володимиром Баліним. У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного був оглядовий сюжет, пряме ввімкнення про ситуацію на пункті пропуску Дорогуськ-Ягодин і пряме ввімкнення про переговори польської влади з блокувальниками. У гостьових студіях тему обговорювали з заступником міністра аграрної політики Маркіяном Дмитрасевичем, речником Держприкордонслужби Андрієм Демченком і з радником керівника Офісу президента Михайлом Подоляком.

Новинна складова ефірів

Новинна складова каналу «Рада» була дуже слабкою в репортажній частині — жодного сюжету і лише одне репортажне пряме ввімкнення про ситуацію на пункті пропуску Краківець-Корчова (ще два ввімкнення були неподієвими, нерепортажними). У гостьових студіях побувало 7 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 5 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнення, в гостях побував лише один ньюзмейкер. Репортажні сюжети були про артилерійські бої на Авдіївському напрямку, про прощання з двома загиблими на фронті вінничанами, про Мюнхенську безпекову конференцію, про перше застосування нового бомбосховища в дитсадку в Горенці на Київщині та про прем’єру документального фільму «Довга доба» у Харкові. Прямі ввімкнення були про ситуацію на пункті пропуску Ягодин-Дорогуськ і про презентацію в Києві мобільного стабпункту.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 3 репортажних сюжети, одне пряме ввімкнення та 3 гості-ньюзмейкери. Репортажні сюжети були про бої під Кліщіївкою, про бої під Роботиним і про вишкіл для новобранців, влаштований фронтовиками Української добровольчої армії, пряме ввімкнення було про бойові дії на Донеччині.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 2 репортажні сюжети, 8 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало лише 2 ньюзмейкери і не по основних темах дня. Сюжети були про бої на Лиманському напрямку і про життя прифронтового Гуляйполя на Запоріжжі. Прямі ввімкнення були про наслідки ворожих обстрілів і атак на Харківщині, Дніпропетровщині, у Миколаївській і Херсонській областях, на Запоріжжі, було ввімкнення про презентацію техніки для розмінування в посольстві Польщі в Україні, про ситуацію на пункті пропуску Шегині-Медика і про вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні у Києві та Хмельницькому.

Новинна складова чотирьох проаналізованих годин ефіру каналу «Ми — Україна» була слабкою в репортажній частині — жодного репортажного сюжету, 2 прямих ввімкнення. Натомість у гостях побувало 6 ньюзмейкерів. Обидва прямих ввімкнення були з польсько-українського кордону, з польського боку на пункті Дорогуськ і з українського боку на пункті Краківець.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 3 репортажні сюжети та 6 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 5 ньюзмейкерів. Репортажні сюжети були про вшанування Небесної Сотні на Майдані в Києві, про наслідки ворожих обстрілів Херсона та про бої під Бахмутом. Прямі ввімкнення були про акцію до 10-ї річниці російсько-української війни, про підсумки україно-японської конференції в Токіо, про ситуацію на пункті пропуску Дорогуськ-Ягодин, про переговори польської влади з блокувальниками кордону з Україною, про ситуацію на фронті під Авдіївкою і про вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «Рада» побувало 19 людей: 7 ньюзмейкерів, 6 речників, одна радниця, 3 експерти та 2 учасники подій. Про законопроєкт щодо мобілізації говорили з нардепом Михайлом Цимбалюком і віцепрем’єр-міністеркою Іриною Верещук. Про безпекові угоди України говорили з нардепами Оленою Шуляк і Олександром Мережком. Про проблеми ветеранів говорили з народною депутаткою Іриною Борзовою. З головою Запорізької ОВА Іваном Федоровим говорили про цивільне населення в прифронтових населених пунктах області. З міністром інфраструктури Олександром Кубраковим говорили про блокування поляками українського кордону. З іншими гостями обговорювали події на різних ділянках фронту, проблеми з бомбардуванням ворожими КАБами, перебіг розслідування справ Євромайдану, розвиток виробництва українських дронів та інші теми.

У гостьових студіях каналу «1+1» побувало 6 людей: один ньюзмейкер і один експерт, 4 учасники подій. З нардепом Єгором Чернєвим говорили про підсумки Мюнхенської безпекової конференції. З іншими гостями обговорювали безпекові договори з Німеччиною та Францією, перспективи отримання допомоги від США, ситуацію на фронті під Авдіївкою після відходу ЗСУ з міста, використання ворогом КАБів, створення нового роду військ безпілотних систем, зміни в Європі через загрозу російського нападу та інші теми.

У розмовних студіях каналів ICTV та СТБ побувало 6 гостей: 3 ньюзмейкери, один речник і 2 учасники подій. З заступником керівника Офісу президента Ігорем Жовквою говорили про безпекові договори з Німеччиною і Францією. З постійною представницею президента в АР Крим Тамілою Ташевою говорили про спротив кримців окупантам і про настрої в Криму. З міністром аграрної політики Миколою Сольським говорили про ситуацію з блокуванням українського агроекспорту поляками. З іншими гостями обговорювали ситуацію на різних ділянках фронту та інші теми.

У гостях каналу «Інтер» побувало 9 людей: 2 ньюзмейкери, 2 речники, одна радниця й один експерт і 3 учасники подій. З керівником департаменту Офісу генпрокурора Олексієм Донським говорили про розслідування і судові розгляди справ Євромайдану. З заступницею міністра юстиції Іриною Мудрою говорили про міжнародний реєстр збитків від дій окупантів. З іншими гостями обговорювали ситуацію на фронті, нічні атаки ворога дронами та ракетами, використання Росією протисупутникової зброї, сповільнення західної збройової допомоги, ситуацію на польському кордоні, зменшення підтримки волонтерства суспільством та інші теми.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» загалом протягом чотирьох годин ефіру побувало 15 людей: 6 ньюзмейкерів, по одному речнику і раднику, 5 експертів і 2 учасники подій. З генпрокурором Андрієм Костіним говорили про перебіг розслідування справ Євромайдану. З головою Харківської ОВА Олегом Синєгубовим говорили про ситуацію в області. З заступником міністра агрополітики Маркіяном Дмитрасевичем говорили про ситуацію з блокуванням українсько-польського кордону. З народною депутаткою Оленою Мошенець говорили про правки до законопроєкту про мобілізацію. З заступником міністра оборони Станіславом Гайдером говорили про логістику і контроль за використанням західних озброєнь. З керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком говорили про безпекові угоди з Німеччиною і Францією. З іншими гостями обговорювали ситуацію на фронті, підсумки Мюнхенської безпекової конференції, формування нової європейської системи безпеки, історичну оцінку подій Євромайдану, безплатне протезування поранених бійців та інші теми.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 15 гостей: 5 ньюзмейкерів, 2 речники, один радник, 3 експерти, 2 журналісти та 2 учасники подій. З народними депутатами Романом Костенком і Лесею Забуранною говорили про законопроєкт із мобілізації. З міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком говорили про ситуацію з грипом і ковідом у країні. З заступником міністра аграрної політики Маркіяном Дмитрасевичем говорили про переговори з Польщею та ЄС щодо блокування українських кордонів. З керівником департаменту в справах Євромайдану Офісу генпрокурора Олексієм Донським говорили про причини повільності судових розглядів справ Євромайдану. З іншими гостями обговорювали ситуацію на окремих ділянках фронту, вбивство в Іспанії російського пілота, який перегнав Україні російський гелікоптер, результати соцопитувань росіян щодо ставлення до війни, перспективи розблокування Конгресом США допомоги Україні, результати соцдослідження щодо оцінки українців правильності руху країни та інші теми.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях марафону (в межах повних ефірів каналів) було таким: депутатів фракції «Слуга народу» побувало в ефірі 7 разів (Олена Шуляк, Ірина Борзова й Олександр Мережко на «Раді», Єгор Чернєв на «1+1», Олена Мошенець на «Ми — Україна», Леся Забуранна й Олексій Леонов на Першому каналі Суспільного). Двічі в ефірі були представники «Голосу» (Роман Костенко і Ярослав Железняк — обидва на Першому каналі Суспільного), один раз слово надавали представнику «Батьківщини» (Михайло Цимбалюк на «Раді»). Представників інших фракцій і груп не було. В ефірах каналів «Інтер», ICTV та СТБ народних депутатів не було.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 306 разів протягом чотирьох годин ефіру (це в середньому по 76,5 порушення на годину або ж більш як по порушенню на хвилину ефіру). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 126 разів. Найбільше було суб’єктивних оцінок журналістів у новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 112 разів, більш як третиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 39 разів, переважно невідповідностями між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 24 рази порушували стандарт повноти інформації, в більшості випадків це була відсутність інтершуму на відео. Ще 3 рази порушували стандарт доступності подачі інформації та двічі — стандарт оперативності.

Загалом стандарти журналісти каналу «1+1» порушували протягом чотирьох годин ефіру 422 рази, це по 105,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по 1,5 порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 237 разів, це були переважно суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 122 рази. Найбільше (майже третина від усіх порушень) було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. Ще чверть порушень становила фактична інформація без будь-яких посилань на джерела. Стандарт точності порушували 42 рази, переважно це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром у БЗ і сюжетах. Стандарт повноти інформації було порушено 19 разів, над усе було некоректного позначення бекграундового архівного відео конкретних подій у минулому. Крім того, по одному разу було порушено стандарти доступності й оперативності подачі інформації.

Канали ICTV та СТБ цього дня встановили абсолютний рекорд телемарафону за кількістю порушень стандартів інформаційної журналістики — було 520 порушень. Це по 130 порушень на годину ефіру або ж більш як по 2 порушення на хвилину ефіру в середньому. Рекордно багато було порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 398, із них 380 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 84 рази, найбільше було інформації та картинок із телеграм-каналів і соцмереж. З 28 порушень стандарту точності більшість становили невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах та БЗ. Крім того, 9 разів порушували стандарт повноти інформації та один раз — стандарт доступності.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували 352 рази (це по 88 разів на годину або ж майже по 1,5 порушення на хвилину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 255 разів. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 60 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. 27 разів порушували стандарт точності, переважно невідповідностями картинки, як у новинних матеріалах, так і в якості «ілюстрацій» до розмов із гостями. Крім того, 7 разів порушували стандарт повноти інформації та 3 рази — стандарт доступності.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру порушували 232 рази. Це по 58 порушень на годину або ж майже по одному порушенню на хвилину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 119 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 52 рази. Майже третину від цих порушень становили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. 33 рази було порушено стандарт повноти інформації, більшістю з цих порушень була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ і в сюжетах. Стандарт точності було порушено 27 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Крім того, було ще одне порушення стандарту доступності. Інші стандарти не порушували.

Стандарти протягом чотирьох годин ефіру журналісти Першого каналу Суспільного порушували 164 рази (це майже по 41 порушенню на годину ефіру в середньому, це неприпустимо багато для Суспільного мовника). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 78 разів. Майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 57 разів, майже половиною з цих порушень були інформація і картинка, взяті без перевірок із телеграм-каналів і соцмереж. Стандарт точності було порушено 16 разів, найбільше було невідповідностей картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, 7 разів було порушено стандарт повноти інформації та 5 разів — стандарт доступності її подачі. Інші стандарти не порушували.

Інші позиції

В ефірі марафону не повідомлялося про такі події / теми дня:

19 лютого

Сійярто каже, що Угорщина не блокуватиме 13-й пакет санкцій ЄС.

110 бригада: росіяни обіцяли евакуювати поранених українців із «Зеніту», натомість їх розстріляли.

З початку повномасштабного вторгнення Росії зникли безвісти 23 тисячі українців, — Червоний Хрест.

Хабар за державні землі, судитимуть нардепа зі «Слуги народу» Анатолія Гунька.

Підсанкційному архімандриту Московського патріархату оголосили підозру в держзраді.

Пашинян: Вірменія не є союзницею Росії у питанні України, український народ є дружнім народом.

На Харківщині під час обстрілу загинув енергетик.

Довіра до телемарафону продовжує падати, марафону більше українців не довіряють, ніж довіряють, — КМІС.

20 лютого

На Куп’янщині ворожий дрон-камікадзе влучив у цивільну автівку, загинули працівники ферми.

Україна повернула ще 11 дітей із Росії та окупованих територій.

У ракеті КНДР, якою Росія била по Україні, сотні деталей з Європи та США, каже звіт експертів.

Росіяни вербують ув’язнених жінок для війни проти України, — «Спротив».

Мережі АЗС підвищили ціни на автогаз.

Спецслужби Росії створили мережу фейкових акаунтів головкома Сирського.

Суд відпустив під нічний домашній арешт трьох підозрюваних у справі Мазепи.

Зросла кількість українців, які вважають, що Зеленському досить одного президентського терміну, — дослідження КМІС.

Телеканал «Еспресо» заявив про злам ефірної системи.

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» цього дня було 9 проявів політичного піару: 7 разів — «паркети» про прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Одного разу цитували інформаційно порожні слова президента Володимира Зеленського і було БЗ про «посилене» будівництво фортифікацій Держслужбою спецтранспорту.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару — невиправдана контекстом розмови згадка про приналежність до фракції «Слуга народу» гостя нардепа Єгора Чернєва.

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ було 3 прояви піару — двічі показували сюжет про Фонд Леоніда Кучми й одного разу сюжет про Фонд Віктора й Олени Пінчуків.

У проаналізованому ефірі каналу «Інтер» цього дня було 3 прояви політичного піару — класичні «паркетні» матеріали про вшанування героїв Небесної Сотні подружжям Зеленських і керівниками Верховної Ради.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» було 2 прояви політичного піару — двічі показали «паркет» про покладання подружжям Зеленських лампад до меморіалу Небесної Сотні.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного цього дня проявів політичного піару не було.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу «Рада» не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих каналу.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналів «1+1», ICTV та СТБ, «Інтер», «Ми — Україна» та Першого каналу Суспільного цього дня не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Скриншот відео:  Факти ICTV/ютуб