Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року. Друга частина коротко

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року. Друга частина коротко

14:00,
7 Січня 2024
7344

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року. Друга частина коротко

14:00,
7 Січня 2024
7344
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року. Друга частина коротко
Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року. Друга частина коротко
Порушення стандартів, етики, піар і проігноровані теми.

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по чотири години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Першу частину огляду за жовтень — грудень читайте тут і тут (коротко). Повну другу частину — тут.

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

Загальна кількість порушень стандартів у проаналізованих проміжках телемарафону в четвертому кварталі продовжувала зростати, хай і несуттєво. Якщо в попередньому кварталі я зафіксував понад 15,5 тисячі різноманітних порушень, то в останньому кварталі року їх уже було понад 17,5 тисячі. Значна частина з них веде до спотворення інформаційної картини сьогодення, яку змальовує для своєї аудиторії телемарафон.

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну проаналізовану ефірну годину по каналах виглядали так:

73,2 порушення на досліджену годину ефіру означають, що щохвилини в марафоні є більше одного порушення стандарту.

Як і раніше, найбільший «внесок» у спотворення контенту телемарафону в четвертому кварталі робили канали «1+1», ICTV з СТБ і «Інтер». Попри те, що всі три ці учасники марафону трохи зменшили свої частки, але неістотно. Такий же показник «Ради» залишився без змін, канал «Ми — Україна» свій показник наростив. Неістотно знизив цей показник і Перший канал Суспільного, у якого він традиційно є найнижчим з усіх учасників.

Якщо порівнювати середні показники порушень окремих стандартів у телемарафоні з попередніми кварталами року, то динаміка змін була ось такою (всі дані — середні кількості порушень на досліджену годину ефіру):

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

Як і раніше, на цей стандарт припадає більш ніж половина всіх порушень у телемарафоні. Ось у які способи журналісти різних каналів і медіагруп порушували цей стандарт у четвертому кварталі цього року (всі показники є середньою кількістю порушень на досліджену годину ефіру):

Уже другий квартал поспіль найбільшим порушником цього стандарту є об’єднана редакція каналів ICTV та СТБ. В ефірі медіагрупи стандарт порушують більш як щохвилини в середньому. І наростили кількість порушень, порівняно з попереднім кварталом. Зросла кількість порушень цього стандарту і на деяких інших каналах: хай і ненабагато — на «1+1» і «Раді», а от на «Ми — Україна» зростання кількості порушень цього стандарту було дуже відчутним — з середніх 37 в третьому кварталі до 42,1 в четвертому. Трохи зменшилася кількість порушень на Першому каналі Суспільного, більш відчутно — на каналі «Інтер» (із 55,6 до 52,7).

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Середня кількість цього виду порушень у четвертому кварталі неістотно зросла (з 39,4 в попередньому кварталі до 41 у звітному). Як і в попередньому кварталі, найбільше подібних порушень було в досліджених фрагментах ефіру каналів ICTV та СТБ (58,2), значно більше від середнього значення по телемарафону також було на каналах «1+1» (56) і «Інтер» (50,3). Найменше таких порушень було в ефірі Першого каналу Суспільного («лише» 8,8 у середньому на досліджену годину). Порівняно з попереднім періодом канали «1+1», ICTV з СТБ і «Ми — Україна» відчутно збільшили кожен кількість подібних порушень, канал «Рада» теж збільшив, але неістотно. На каналах «Інтер» і Перший їхня кількість неістотно зменшилася.

Традиційно в марафоні на всіх каналах (крім хіба що меншою мірою на Першому каналі Суспільного) журналісти продовжували активно використовувати суто емоційні оцінки. У багатьох випадках ці оцінки значно спотворюють реальну інформаційну картину, хоча в четвертому кварталі трохи зменшився невиправданий «оптимізм». Найбільше в ефірі телемарафону просто будь-яких оцінок із будь-яких приводів, частиною з яких журналісти оцінювали щось за принципом «добре-погано», інша ж частина підміняла собою цілком вимірювані факти. На більшості каналів була також значна кількість різноманітних міркувань журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Майже не було таких в ефірах Першого каналу Суспільного. Найбільше було різного штибу «експертних» міркувань журналістів. Чимало також журналісти робили й власних припущень. Не було такого на Суспільному та майже не було на «Раді». У четвертому кварталі журналісти всіх редакцій без винятку вживали маркери штучного посилення уваги та чужорідні для новин маркери авторизації.

Неавторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Порівняно з попереднім кварталом у четвертому цих порушень стало відчутно менше (з 2,8 до 2 на годину загалом по телемарафону). Найбільшими були позитивні зміни в ефірах ICTV та СТБ (було 5,1 порушення на проаналізовану годину, стало 2,9) і «1+1» (було 3,5, стало 1,7). Загалом же в четвертому кварталі найбільше подібних порушень було на каналі «Рада» (3,1 на годину) і навіть попри зміни на ICTV з СТБ (2,9). Найменше ж таких порушень, як і раніше, було на Першому каналі Суспільного (0,3).

Безпідставні узагальнення

У четвертому кварталі кількість цих порушень у проаналізованих фрагментах марафону трохи зменшилася — з 1,1 в середньому на годину ефіру до 0,8. Найбільше скоротили їхню кількість на каналі «1+1» (на 0,7 порушення на годину в середньому). Більше всіх робили безпідставних узагальнень журналісти каналів ICTV та СТБ (1,4 порушення на годину), найменше таких порушень було на Першому каналі Суспільного (0,2).

Нечіткість меж цитування

Таких порушень стандарту в досліджених частинах телемарафону, як і зазвичай, було дуже небагато (як і в попередньому кварталі, лише 0,1 порушення на годину в середньому). Не було жодного такого порушення на Суспільному. На більшості каналів ці порушення були одиничними, а отже несистемними, а от в ефірах ICTV та СТБ таких порушень було аж 16, тобто об’єднаній редакції медіагрупи варто було б нагадати своїм журналістам про правила цитування.

Порушення стандарту достовірності

Загальна картина в другому кварталі була такою (за кількістю порушень на досліджену годину ефіру в середньому):

У четвертому кварталі стало дуже незначно менше порушень цього ключового для марафону стандарту (на 0,3 порушення на досліджену годину в середньому). Порівняно з попереднім періодом доволі відчутно зменшили кількість порушень на Першому каналі Суспільного (на 2,2 порушення на годину) і в ефірі ICTV та СТБ (на 1,9 порушення на годину). На «1+1» теж зменшили кількість порушень, але не так відчутно (на 0,9). На інших каналах кількість порушень стандарту зросла. Найвідчутніше на каналі «Ми — Україна» — на 2 порушення в середньому, на «Інтері» — на 0,8 порушення, на «Раді» — на 0,2.

Узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів

Попри незначне зменшення середнього показника за цим різновидом порушення по досліджених фрагментах телемарафону загалом (було 7,1 подібного порушення на годину ефіру в середньому, а стало 6,9), по каналах зміни були різні. Більшість каналів зменшили кількість цих порушень, найбільше — канал «1+1» (на 1,3 порушення на годину). Натомість на двох каналах кількість цих порушень навпаки зросла: на «Інтері» аж на 1,2 порушення на годину, на «Ми — Україна» — на одне порушення на годину. Значну кількість цих порушень у четвертому кварталі, як і раніше, становили неперсоналізовані «посилання» на різноманітні установи, організації тощо. Другим за частотою різновидом узагальнених були псевдопосилання на різноманітних неназваних фахівців. «Посилань» на ворожі джерела теж вистачало в ефірі телемарафону.

Інформація з інтернету без перевірки

Середня кількість заявлених джерел з інтернету в телемарафоні становила в четвертому кварталі 3,8 на годину дослідженого ефіру в середньому (у попередньому кварталі було 3,9). Найбільше «посилань» на інтернет було, як і раніше, на Першому каналі Суспільного (7,1 на годину), оскільки там редакція чесно каже, що брала інформацію в телеграм-каналі, фейсбуці, мережі Х тощо. Найменше таких «посилань» на джерела було на каналі «Інтер» (1,9). Порівняно з попереднім кварталом на «1+1» і «Ми — Україна» середня кількість подібних порушень істотно зросла, на Суспільному — істотно зменшилася, на інших каналах теж зменшилася, але неістотно.

Канали послуговувалися такими платформами:

Телеграм-канали залишаються поза конкуренцією як «джерело інформації» для редакцій телемарафону — 564 «посилання» за 240 годин дослідженого в четвертому кварталі ефіру. Це означає, щогодини майже по 2,5 «посилання» на телеграм. І майже напевно до них можна було б додати ще й більшість із тих «посилань» на інтернет, де чітко не говорилося, якою саме платформою користувалися журналісти. Найбільше посилань на різні телеграм-канали було в четвертому кварталі на Першому каналі Суспільного, майже половина з усіх згадок телеграму. Телеканал «1+1», який був другим, значно відстав. Найменше посилалися на телеграм-канали на «Інтері». Але я ще раз нагадаю, що всі учасники телемарафону, крім Суспільного, не дуже-то афішують джерела з інтернету, приховуючи їх за узагальненими розмитими псевдопосиланнями, тож «лідерство» Першого каналу Суспільного не є таким однозначним і показовим. Фейсбук-сторінки та мережа Х від телеграму дуже сильно відстали, майже на порядок.

У четвертому кварталі була принаймні одна позитивна тенденція — стало відчутно менше псевдопосилань на різноманітні російські ресурси в інтернеті. Якщо в попередньому кварталі саме російські ресурси домінували в першій десятці, ще й посідали за кількістю використань перших три місця, то тепер їх стало значно менше і вони зійшли з перших позицій.

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Таких псевдопосилань у четвертому кварталі, порівняно з попереднім, стало неістотно менше (на 0,1 порушення на годину). Найбільш істотно зменшили кількість цього типу порушень на каналі «Ми — Україна» (на 0,8 порушення на досліджену годину). І навпаки істотно зросла на «Раді» (з 3,6 до 5,1 такого порушення на годину. В підсумку саме на «Раді» їх і було найбільше, а найменше — традиційно було на Першому каналі Суспільного (0,9 порушення на годину). Змістовно ж 54% всіх цих порушень були псевдопосиланнями на неназваних представників різноманітних професійних груп, ще 16% були псевдопосиланнями на думки невідомо кого в різноманітних організаціях, установах і структурах, 13% — узагальнених псевдопосилань на думки невизначених, часом дуже великих, груп людей.

Фактична інформація без посилань на джерела

Кількість фактичної інформації, яку канали подавали без будь-яких посилань на джерела, у четвертому кварталі знову зросла (з 2 таких порушень на досліджену годину в середньому до 2,3). Причому зросла на всіх каналах, крім Першого каналу Суспільного, який навпаки зменшив кількість такого виду порушень стандарту достовірності (з 0,5 до 0,2 на годину). Найбільше таких порушень було на каналі «1+1» (4,8 в середньому на годину). Найбільшим зростання кількості такого виду порушень було на каналі «Ми — Україна» (на 0,7 порушення на годину).

Абстрактні псевдопосилання

Абстрактних псевдопосилань на джерела фактичної інформації в четвертому кварталі було незначно менше, ніж у попередньому (1,9 на досліджену годину проти 2,2). Найбільше таких було традиційно на «1+1» (2,9 в середньому на годину), найменше — теж традиційно на Першому каналі Суспільного (0,8). Порівняно з попереднім кварталом більшість каналів зменшила кількість цих порушень, найістотнішим це зменшення було в проаналізованих ефірах ICTV та СТБ (на 0,7 порушення на годину). На «Інтері» і Першому каналі Суспільного кількість таких порушень неістотно (на 0,1) зросла.

Порушення стандарту точності подачі інформації

Порушень стандарту в четвертому кварталі було в середньому на досліджену годину ефіру:

Порушень стандарту точності у четвертому кварталі стало незначно, але знову більше, ніж було у попередньому. На каналах найвідчутнішими змінами були доволі значне зменшення порушень цього стандарту в ефірах ICTV та СТБ (з 7,5 порушень на досліджену годину до 6,4) і доволі значне збільшення їхньої кількості на каналі «Ми — Україна» (з 6,6 до 7,8).

Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ

Запрограмована хибною технологією невідповідність картинки й тексту була неістотно меншою, ніж у третьому кварталі — 4,7 порушення на проаналізовану годину ефіру в середньому. Найгірше з цим було на каналах «Ми — Україна» (6,4 подібних порушення на годину), «1+1» (6 порушень) і ICTV та СТБ (5,65). Ці три учасники телемарафону воліють мало не будь-який текст «перекривати» абиякою картинкою — звідси й така велика кількість порушень. Бо, по-перше, актуальної картинки майже ніколи нема, а по-друге, навіть коли вона є, не вміють працювати з нею коректно. Найменше таких порушень було на Першому каналі Суспільного (2,8 у середньому), попри навіть те, що канал істотно збільшив їх кількість, порівняно з попереднім кварталом. Як і раніше, типовими були такі ситуації: зведення про перебіг боїв на різних ділянках фронту, які «перекриваються» випадковими нарізками відео бойових дій, часто ще й взятого з архіву, так само повідомлення про наслідки ворожих обстрілів багатьох населених пунктів «перекриваються» фото чи відео невідомо яких із них, а ще будь-які повідомлення про міжнародну політику, які «перекриваються» архівним відео адмінбудівель або ж архівним же «паркетним» відео згаданих політиків.

Фактичні помилки

Фактичних помилок цей моніторинг фіксує небагато, бо фізично неможливо якісно перевіряти весь масив фактів. Тож тут лише про ті, які є очевидними, самі впадають в око. Їхня загальна кількість у проаналізованих проміжках марафону не змінилася, порівняно з попереднім кварталом, а от по окремих каналах певні зміни були. На «1+1» їхня кількість чомусь різко зросла — з 1,3 до 2,4 порушення на годину ефіру в середньому. З 0,6 до 1 зросла їхня кількість і в ефірі «Ми — Україна». На всіх інших каналах навпаки їхня кількість зменшилася. В підсумку найбільше фактичних помилок було на «1+1», найменше — на «Інтері» та Першому каналі Суспільного (по 0,4 помилки на годину в середньому).

«Ілюстрування» розмов із гостями

Цього виду порушень стандарту точності в четвертому кварталі було трохи більше, ніж у попередньому (відповідно 0,6, а було 0,5 порушень на досліджену годину ефіру в середньому). Найбільше цим захоплювалися на каналах «Інтер» (1 порушення на годину), «Рада» (0,9) і Першому каналі Суспільного (0,7).

Невідповідне «ілюстрування» прямих ввімкнень

Кількість цих порушень була такою ж, як і в попередньому кварталі — 0,5 на досліджену годину ефіру середньому. По каналах зміни були мінімальними. Найчастіше подібне робили на каналі «Інтер» (скоріше за все лише тому, що на «Інтері» насправді найбільше прямих ввімкнень серед усіх учасників марафону) — по 0,8 порушення на годину ефіру. Найменше таких порушень було на ICTV з СТБ і на «Ми — Україна» (теж певно тому, що і там, і там прямих ввімкнень дуже мало).

Порушення стандарту повноти інформації

У четвертому кварталі картина цих порушень була такою (в середньому на досліджену годину ефіру):

Кількість порушень цього стандарту по проаналізованих фрагментах телемарафону хоч і незначно, але зросла – з 2,3 порушення на годину ефіру в минулому кварталі до 2,6. По каналах динаміка змін була строкатою. На каналі «Ми — Україна» кількість порушень зросла більш як удвічі (на 3,7 порушення на годину). На одне порушення на годину зросла їхня кількість і на каналі «Рада». На всіх інших каналах навпаки кількість порушень зменшилася, найістотніше (на 1,3 порушення на годину) на каналі «1+1». У підсумку найбільше порушень у четвертому кварталі було на «Ми — Україна» (6,8 на годину в середньому) і «Рада» (3,5). Найменше було на Першому каналі Суспільного (0,9 порушення на годину).

Відсутність інтершуму на відео

Редакція телеканалу «Ми — Україна» в четвертому кварталі, схоже, вирішила повністю відмовитися від інтершуму на відео. Його або просто нема, або замість нього підкладають музичне шумовиння. Відтак в проаналізованому ефірі каналу було по 5,1 порушення стандарту повноти інформації на годину лише «завдяки» відсутності цього важливого в новинах компонента ефіру. Друге місце за цим показником було у каналу «Рада — 2,4 відео без інтершуму на годину ефіру. На інших каналах проблеми з інтершумом виникали лише епізодично, не системно.

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

Кількість цього різновиду порушень стандарту повноти неістотно зменшилася в загальному заліку (з 0,7 на годину в середньому до 0,6). На більшості каналів цей показник також зазнав неістотних змін, відчутно зменшилася кількість таких порушень на Першому каналі Суспільного (з 0,6 на годину до 0,3) і на «Раді» (з 0,7 до 0,4). У четвертому кварталі таких порушень найбільше було на каналах «Ми — Україна» (0,9 на годину в середньому) і «1+1» (0,8).

Непозначення архіву в бекграундах

Кількість таких порушень стандарту повноти в четвертому кварталі значно зменшилася, порівняно з попереднім періодом (було 0,9 порушення на проаналізовану годину, стало — 0,4). При цьому позитивні зміни сталися на всіх без винятку каналах, а найвідчутнішими вони були на каналах «Рада» (з 1,4 зменшили до 0,4) і «1+1» (відповідно, з 1,4 до 0,6).

Відсутність бекграундів

Такі порушення стандарту загалом в телемарафоні є епізодичними та несистемними. Але в четвертому кварталі їхня кількість трохи зросла. Найбільше таких порушень було на каналі «Рада» (0,3 порушення на годину), не було їх взагалі в ефірах «1+1».

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Кількість цього виду порушень в четвертому кварталі зменшилася істотно і до мінімуму (з 0,7 порушення на досліджену годину в третьому кварталі до 0,1), тож навряд чи їх слід вважати чимось системним.

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

У четвертому кварталі картина порушень інших стандартів була такою (в середньому на досліджену годину ефіру):

Порушення стандарту доступності подачі інформації

Кількість порушень стандарту доступності в четвертому кварталі трохи зросла (з 1,1 до 1,3 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільшим це зростання було в ефірах каналу «Ми — Україна» (з 0,9 до 2 на годину), тож на каналі в підсумку цих порушень і було найбільше. На інших каналах зміни були незначними. Найменше порушували стандарт на Першому каналі Суспільного (0,8 порушення на годину). Найчастіше це було вживання незагальновживаних термінів і жаргонізмів, переважно англомовних. Були й проблеми з інфографікою.

Порушення стандарту оперативності

У четвертому кварталі було трохи більше таких порушень, але загалом можна вважати це несистемним явищем у марафону. Найбільше таких порушень було на каналі «Рада» (0,3 на досліджену годину в середньому), не було взагалі на каналі «1+1». Канали доволі часто подавали як новину повідомлення чи сюжети про події дня вчорашнього або й позавчорашнього, подеколи й ще більшої давнини. Часто також у новинах не було оновлень інформації, яка перед цим прозвучала в гостьовій студії.

Порушення стандарту балансу думок

У телемарафоні, як і раніше, майже взагалі не висвітлюють ті теми, в яких реально потрібен баланс думок, тож і порушень цього відповідального стандарту в четвертому кварталі було не дуже багато (загалом по 0,1 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше порушень було на каналі «Ми — Україна» (0,2). Взагалі не було порушень цього стандарту лише на каналі «Інтер».

Порушення етичних норм журналістики

Порушення етичних норм у четвертому кварталі траплялися епізодично, найбільше їх було на «1+1» (3 порушення), в ефірах ICTV та СТБ і Першого каналу Суспільного таких порушень не було.

Прояви політичного і бізнесового піару в ефірі телемарафону

Загалом по телемарафону в четвертому кварталі я зафіксував 97 піарівських матеріалів, це становило 0,4 таких прояви на годину ефіру в середньому, що на 20 проявів більше, ніж було в попередньому кварталі (0,3 в середньому).

За формами прояви піару були такими:

У четвертому кварталі значно зросла кількість піарівських матеріалів на каналі «Рада» (з 0,5 до 0,9 в середньому на годину, це майже щогодини був той чи інший піар!), на інших каналах зміни були неістотними. Як і раніше, канал «Рада» продукував піару найбільше з усіх учасників телемарафону, доволі багато таких проявів було також в ефірах ICTV з СТБ і «Ми — Україна». Найменше було на Першому каналі Суспільного, але для суспільного мовника і 6 проявів — це дуже багато.

Перша десятка списку тих, згадка про кого в піарівських матеріалах була позитивною, виглядала так:

Президент Володимир Зеленський не лише продовжує очолювати список «бенефіціарів» піару в телемарафоні, а й значно збільшив відрив від інших: 44 прояви піару проти 20 у третьому кварталі. На другому місці у списку «бенефіціарів» продовжив залишатися прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Третє місце Офісу президента складається переважно з його автоматичної згадки у всіх піарівських проявах, що стосувалися чи генерувалися в ефірі керівником офісу Андрієм Єрмаком (який у списку «бенефіціарів» посідає 5 місце з 8 проявами) і його радником Михайлом Подоляком (9 місце з 4 проявами). Відчутно збільшилася кількість піарівських матеріалів (також переважно «паркетного» характеру) з першою леді Оленою Зеленською (у попередньому кварталі було 6 таких матеріалів, у звітному — вже 9). У четвертому кварталі був лише один прояв негативного піару.

Наративи російської пропаганди й токсичні медійні персонажі
в ефірі телемарафону

У проаналізованому цим моніторингом ефірі четвертого кварталу 2023 року наративів російської пропаганди не було. Серед гостей і спікерів токсичних персонажів також не було. Натомість ефіри вели токсичні ведучі телеканалів «Рада» (20 разів) і «Інтер» (7 разів), які раніше поширювали проросійську пропаганду.

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні в жовтні-грудні 2023

Як і раніше, більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлюється, як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями (не сказали одні — сказали інші). Поза тим усе ж деякі, на мій погляд, важливі теми в проаналізованих ефірах не звучали. Це були й теми, пов’язані з війною, зокрема її міжнародним виміром. А були й теми внутрішньої політики та події, явно незручні для влади, кілька прикладів:

Експартнер Єрмака Колюбаєв за останні пів року отримав понад 20 млн грн з бюджету (10 жовтня).

У восьми областях України вимкнули телеканали з цифрового мовлення, зокрема «Перший Західний» (10 жовтня).

ЗСУ очолюють рейтинг довіри українців, президент на 7 місці, — соцопитування Центру Разумкова (11 жовтня).

Більше як 60% українців вважають, що вибори потрібні лише після закінчення війни, — опитування IRI (26 жовтня).

Дві третини українців вважають, що влада погано справляється з реформами, — опитування КМІС (26 жовтня).

По різних містах України відбулися акції на підтримку демобілізації (27 жовтня).

Нардепи, в тому числі й зі «Слуги народу», блокують законопроєкт про заборону Московського патріархату (27 листопада).

 

Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за жовтень — грудень 2023 року. Друга частина коротко

Ігор Куляс, для ДМ

Порушення стандартів, етики, піар і проігноровані теми.

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2023 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Нагадуємо, що у зв’язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по чотири години ефіру. Та за два суміжних дні: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Першу частину огляду за жовтень — грудень читайте тут і тут (коротко). Повну другу частину — тут.

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

Загальна кількість порушень стандартів у проаналізованих проміжках телемарафону в четвертому кварталі продовжувала зростати, хай і несуттєво. Якщо в попередньому кварталі я зафіксував понад 15,5 тисячі різноманітних порушень, то в останньому кварталі року їх уже було понад 17,5 тисячі. Значна частина з них веде до спотворення інформаційної картини сьогодення, яку змальовує для своєї аудиторії телемарафон.

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну проаналізовану ефірну годину по каналах виглядали так:

Стандарт

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Середнє значення

Відокремлення фактів від думок

58,8

62,9

52,7

37,9

9,3

42,1

44,0

Достовірність

23,0

17,2

19,7

19,7

12,1

19,2

18,5

Точність

9,6

6,4

5,5

6,3

4,4

7,8

6,7

Повнота інформації

1,6

1,4

1,4

3,5

0,8

6,8

2,6

Доступність подачі інформації

1,5

1,2

1,0

1,4

0,8

2,0

1,3

Оперативність

0,0

0,1

0,3

0,3

0,2

0,2

0,2

Баланс думок

0,0

0,1

0,0

0,0

0,1

0,2

0,1

Етичні порушення

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,1

Загалом порушень на ефірну годину

94,5

89,2

80,5

69,0

27,5

78,3

73,2

«Внесок» у спотворення контенту (%)

21,5

20,3

18,4

15,7

6,3

17,8

 

73,2 порушення на досліджену годину ефіру означають, що щохвилини в марафоні є більше одного порушення стандарту.

Як і раніше, найбільший «внесок» у спотворення контенту телемарафону в четвертому кварталі робили канали «1+1», ICTV з СТБ і «Інтер». Попри те, що всі три ці учасники марафону трохи зменшили свої частки, але неістотно. Такий же показник «Ради» залишився без змін, канал «Ми — Україна» свій показник наростив. Неістотно знизив цей показник і Перший канал Суспільного, у якого він традиційно є найнижчим з усіх учасників.

Якщо порівнювати середні показники порушень окремих стандартів у телемарафоні з попередніми кварталами року, то динаміка змін була ось такою (всі дані — середні кількості порушень на досліджену годину ефіру):

Стандарт

Січень-березень

Квітень-червень

Липень-вересень

Жовтень-грудень

Відокремлення фактів від думок

19,7

32,7

43,4

44,0

Достовірність

9,2

14,3

18,8

18,5

Точність

3,8

5,3

6,6

6,7

Повнота інформації

1,1

1,1

2,3

2,6

Доступність подачі інформації

0,6

0,9

1,1

1,3

Оперативність

0

0,1

0,1

0,2

Баланс думок

0

0,1

0,2

0,1

Етичні порушення

0

0

0,1

0,1

Загалом порушень стандартів

34,5

54,4

72,5

73,2

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

Як і раніше, на цей стандарт припадає більш ніж половина всіх порушень у телемарафоні. Ось у які способи журналісти різних каналів і медіагруп порушували цей стандарт у четвертому кварталі цього року (всі показники є середньою кількістю порушень на досліджену годину ефіру):

Різновид порушення стандарту

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Середнє

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

56,0

58,2

50,3

34,1

8,8

38,8

41,0

Неавторизовані думки в авторських матеріалах і гостьових студіях

1,7

2,9

1,5

3,1

0,3

2,6

2,0

Безпідставні узагальнення

1,1

1,4

0,9

0,7

0,2

0,6

0,8

Нечіткість меж цитування

0,0

0,4

0,1

0,0

0,0

0,1

0,1

Загалом порушень стандарту

58,8

62,9

52,7

37,9

9,3

42,1

44,0

Уже другий квартал поспіль найбільшим порушником цього стандарту є об’єднана редакція каналів ICTV та СТБ. В ефірі медіагрупи стандарт порушують більш як щохвилини в середньому. І наростили кількість порушень, порівняно з попереднім кварталом. Зросла кількість порушень цього стандарту і на деяких інших каналах: хай і ненабагато — на «1+1» і «Раді», а от на «Ми — Україна» зростання кількості порушень цього стандарту було дуже відчутним — з середніх 37 в третьому кварталі до 42,1 в четвертому. Трохи зменшилася кількість порушень на Першому каналі Суспільного, більш відчутно — на каналі «Інтер» (із 55,6 до 52,7).

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Середня кількість цього виду порушень у четвертому кварталі неістотно зросла (з 39,4 в попередньому кварталі до 41 у звітному). Як і в попередньому кварталі, найбільше подібних порушень було в досліджених фрагментах ефіру каналів ICTV та СТБ (58,2), значно більше від середнього значення по телемарафону також було на каналах «1+1» (56) і «Інтер» (50,3). Найменше таких порушень було в ефірі Першого каналу Суспільного («лише» 8,8 у середньому на досліджену годину). Порівняно з попереднім періодом канали «1+1», ICTV з СТБ і «Ми — Україна» відчутно збільшили кожен кількість подібних порушень, канал «Рада» теж збільшив, але неістотно. На каналах «Інтер» і Перший їхня кількість неістотно зменшилася.

Традиційно в марафоні на всіх каналах (крім хіба що меншою мірою на Першому каналі Суспільного) журналісти продовжували активно використовувати суто емоційні оцінки. У багатьох випадках ці оцінки значно спотворюють реальну інформаційну картину, хоча в четвертому кварталі трохи зменшився невиправданий «оптимізм». Найбільше в ефірі телемарафону просто будь-яких оцінок із будь-яких приводів, частиною з яких журналісти оцінювали щось за принципом «добре-погано», інша ж частина підміняла собою цілком вимірювані факти. На більшості каналів була також значна кількість різноманітних міркувань журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Майже не було таких в ефірах Першого каналу Суспільного. Найбільше було різного штибу «експертних» міркувань журналістів. Чимало також журналісти робили й власних припущень. Не було такого на Суспільному та майже не було на «Раді». У четвертому кварталі журналісти всіх редакцій без винятку вживали маркери штучного посилення уваги та чужорідні для новин маркери авторизації.

Неавторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Порівняно з попереднім кварталом у четвертому цих порушень стало відчутно менше (з 2,8 до 2 на годину загалом по телемарафону). Найбільшими були позитивні зміни в ефірах ICTV та СТБ (було 5,1 порушення на проаналізовану годину, стало 2,9) і «1+1» (було 3,5, стало 1,7). Загалом же в четвертому кварталі найбільше подібних порушень було на каналі «Рада» (3,1 на годину) і навіть попри зміни на ICTV з СТБ (2,9). Найменше ж таких порушень, як і раніше, було на Першому каналі Суспільного (0,3).

Безпідставні узагальнення

У четвертому кварталі кількість цих порушень у проаналізованих фрагментах марафону трохи зменшилася — з 1,1 в середньому на годину ефіру до 0,8. Найбільше скоротили їхню кількість на каналі «1+1» (на 0,7 порушення на годину в середньому). Більше всіх робили безпідставних узагальнень журналісти каналів ICTV та СТБ (1,4 порушення на годину), найменше таких порушень було на Першому каналі Суспільного (0,2).

Нечіткість меж цитування

Таких порушень стандарту в досліджених частинах телемарафону, як і зазвичай, було дуже небагато (як і в попередньому кварталі, лише 0,1 порушення на годину в середньому). Не було жодного такого порушення на Суспільному. На більшості каналів ці порушення були одиничними, а отже несистемними, а от в ефірах ICTV та СТБ таких порушень було аж 16, тобто об’єднаній редакції медіагрупи варто було б нагадати своїм журналістам про правила цитування.

Порушення стандарту достовірності

Загальна картина в другому кварталі була такою (за кількістю порушень на досліджену годину ефіру в середньому):

Різновид порушення стандарту

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Середнє

Узагальнені псевдопосилання на джерела фактів

6,0

7,6

7,8

8,5

3,1

8,2

6,9

Інформація взята без перевірки в інтернеті

4,5

2,7

1,9

2,9

7,1

3,6

3,8

Узагальнені псевдопосилання на авторство думок

4,8

3,7

5,0

5,1

0,9

2,5

3,7

Факти без будь-яких посилань

4,8

1,9

2,8

1,1

0,2

2,8

2,3

Абстрактні псевдопосилання

2,9

1,4

2,2

2,1

0,8

2,2

1,9

Загалом порушень стандарту

23,0

17,3

19,7

19,7

12,1

19,2

18,5

У четвертому кварталі стало дуже незначно менше порушень цього ключового для марафону стандарту (на 0,3 порушення на досліджену годину в середньому). Порівняно з попереднім періодом доволі відчутно зменшили кількість порушень на Першому каналі Суспільного (на 2,2 порушення на годину) і в ефірі ICTV та СТБ (на 1,9 порушення на годину). На «1+1» теж зменшили кількість порушень, але не так відчутно (на 0,9). На інших каналах кількість порушень стандарту зросла. Найвідчутніше на каналі «Ми — Україна» — на 2 порушення в середньому, на «Інтері» — на 0,8 порушення, на «Раді» — на 0,2.

Узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів

Попри незначне зменшення середнього показника за цим різновидом порушення по досліджених фрагментах телемарафону загалом (було 7,1 подібного порушення на годину ефіру в середньому, а стало 6,9), по каналах зміни були різні. Більшість каналів зменшили кількість цих порушень, найбільше — канал «1+1» (на 1,3 порушення на годину). Натомість на двох каналах кількість цих порушень навпаки зросла: на «Інтері» аж на 1,2 порушення на годину, на «Ми — Україна» — на одне порушення на годину. Значну кількість цих порушень у четвертому кварталі, як і раніше, становили неперсоналізовані «посилання» на різноманітні установи, організації тощо. Другим за частотою різновидом узагальнених були псевдопосилання на різноманітних неназваних фахівців. «Посилань» на ворожі джерела теж вистачало в ефірі телемарафону.

Інформація з інтернету без перевірки

Середня кількість заявлених джерел з інтернету в телемарафоні становила в четвертому кварталі 3,8 на годину дослідженого ефіру в середньому (у попередньому кварталі було 3,9). Найбільше «посилань» на інтернет було, як і раніше, на Першому каналі Суспільного (7,1 на годину), оскільки там редакція чесно каже, що брала інформацію в телеграм-каналі, фейсбуці, мережі Х тощо. Найменше таких «посилань» на джерела було на каналі «Інтер» (1,9). Порівняно з попереднім кварталом на «1+1» і «Ми — Україна» середня кількість подібних порушень істотно зросла, на Суспільному — істотно зменшилася, на інших каналах теж зменшилася, але неістотно.

Канали послуговувалися такими платформами:

Ресурс

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Всі канали

Телеграм-канали

138

35

28

52

216

95

564

Невизначені

60

46

42

46

14

41

249

Фейсбук

9

3

4

9

39

11

75

Х

1

0

5

9

14

3

32

Ютуб

0

0

0

0

3

0

3

Тікток

0

1

0

0

0

1

2

Телеграм-канали залишаються поза конкуренцією як «джерело інформації» для редакцій телемарафону — 564 «посилання» за 240 годин дослідженого в четвертому кварталі ефіру. Це означає, щогодини майже по 2,5 «посилання» на телеграм. І майже напевно до них можна було б додати ще й більшість із тих «посилань» на інтернет, де чітко не говорилося, якою саме платформою користувалися журналісти. Найбільше посилань на різні телеграм-канали було в четвертому кварталі на Першому каналі Суспільного, майже половина з усіх згадок телеграму. Телеканал «1+1», який був другим, значно відстав. Найменше посилалися на телеграм-канали на «Інтері». Але я ще раз нагадаю, що всі учасники телемарафону, крім Суспільного, не дуже-то афішують джерела з інтернету, приховуючи їх за узагальненими розмитими псевдопосиланнями, тож «лідерство» Першого каналу Суспільного не є таким однозначним і показовим. Фейсбук-сторінки та мережа Х від телеграму дуже сильно відстали, майже на порядок.

У четвертому кварталі була принаймні одна позитивна тенденція — стало відчутно менше псевдопосилань на різноманітні російські ресурси в інтернеті. Якщо в попередньому кварталі саме російські ресурси домінували в першій десятці, ще й посідали за кількістю використань перших три місця, то тепер їх стало значно менше і вони зійшли з перших позицій.

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Таких псевдопосилань у четвертому кварталі, порівняно з попереднім, стало неістотно менше (на 0,1 порушення на годину). Найбільш істотно зменшили кількість цього типу порушень на каналі «Ми — Україна» (на 0,8 порушення на досліджену годину). І навпаки істотно зросла на «Раді» (з 3,6 до 5,1 такого порушення на годину. В підсумку саме на «Раді» їх і було найбільше, а найменше — традиційно було на Першому каналі Суспільного (0,9 порушення на годину). Змістовно ж 54% всіх цих порушень були псевдопосиланнями на неназваних представників різноманітних професійних груп, ще 16% були псевдопосиланнями на думки невідомо кого в різноманітних організаціях, установах і структурах, 13% — узагальнених псевдопосилань на думки невизначених, часом дуже великих, груп людей.

Фактична інформація без посилань на джерела

Кількість фактичної інформації, яку канали подавали без будь-яких посилань на джерела, у четвертому кварталі знову зросла (з 2 таких порушень на досліджену годину в середньому до 2,3). Причому зросла на всіх каналах, крім Першого каналу Суспільного, який навпаки зменшив кількість такого виду порушень стандарту достовірності (з 0,5 до 0,2 на годину). Найбільше таких порушень було на каналі «1+1» (4,8 в середньому на годину). Найбільшим зростання кількості такого виду порушень було на каналі «Ми — Україна» (на 0,7 порушення на годину).

Абстрактні псевдопосилання

Абстрактних псевдопосилань на джерела фактичної інформації в четвертому кварталі було незначно менше, ніж у попередньому (1,9 на досліджену годину проти 2,2). Найбільше таких було традиційно на «1+1» (2,9 в середньому на годину), найменше — теж традиційно на Першому каналі Суспільного (0,8). Порівняно з попереднім кварталом більшість каналів зменшила кількість цих порушень, найістотнішим це зменшення було в проаналізованих ефірах ICTV та СТБ (на 0,7 порушення на годину). На «Інтері» і Першому каналі Суспільного кількість таких порушень неістотно (на 0,1) зросла.

Порушення стандарту точності подачі інформації

Порушень стандарту в четвертому кварталі було в середньому на досліджену годину ефіру:

Різновид порушення стандарту

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Середнє

Невідповідність картинки і тексту в сюжетах і БЗ

6,0

5,6

3,3

4,3

2,8

6,4

4,7

Фактичні помилки

2,4

0,7

0,4

0,5

0,4

1,0

0,9

Невідповідне «ілюстрування» розмов з гостями

0,6

0,0

1,0

0,9

0,7

0,3

0,6

Невідповідне «ілюстрування» прямих ввімкнень

0,6

0,2

0,8

0,5

0,5

0,2

0,5

Загалом порушень стандарту

9,6

6,4

5,5

6,3

4,4

7,8

6,7

Порушень стандарту точності у четвертому кварталі стало незначно, але знову більше, ніж було у попередньому. На каналах найвідчутнішими змінами були доволі значне зменшення порушень цього стандарту в ефірах ICTV та СТБ (з 7,5 порушень на досліджену годину до 6,4) і доволі значне збільшення їхньої кількості на каналі «Ми — Україна» (з 6,6 до 7,8).

Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ

Запрограмована хибною технологією невідповідність картинки й тексту була неістотно меншою, ніж у третьому кварталі — 4,7 порушення на проаналізовану годину ефіру в середньому. Найгірше з цим було на каналах «Ми — Україна» (6,4 подібних порушення на годину), «1+1» (6 порушень) і ICTV та СТБ (5,65). Ці три учасники телемарафону воліють мало не будь-який текст «перекривати» абиякою картинкою — звідси й така велика кількість порушень. Бо, по-перше, актуальної картинки майже ніколи нема, а по-друге, навіть коли вона є, не вміють працювати з нею коректно. Найменше таких порушень було на Першому каналі Суспільного (2,8 у середньому), попри навіть те, що канал істотно збільшив їх кількість, порівняно з попереднім кварталом. Як і раніше, типовими були такі ситуації: зведення про перебіг боїв на різних ділянках фронту, які «перекриваються» випадковими нарізками відео бойових дій, часто ще й взятого з архіву, так само повідомлення про наслідки ворожих обстрілів багатьох населених пунктів «перекриваються» фото чи відео невідомо яких із них, а ще будь-які повідомлення про міжнародну політику, які «перекриваються» архівним відео адмінбудівель або ж архівним же «паркетним» відео згаданих політиків.

Фактичні помилки

Фактичних помилок цей моніторинг фіксує небагато, бо фізично неможливо якісно перевіряти весь масив фактів. Тож тут лише про ті, які є очевидними, самі впадають в око. Їхня загальна кількість у проаналізованих проміжках марафону не змінилася, порівняно з попереднім кварталом, а от по окремих каналах певні зміни були. На «1+1» їхня кількість чомусь різко зросла — з 1,3 до 2,4 порушення на годину ефіру в середньому. З 0,6 до 1 зросла їхня кількість і в ефірі «Ми — Україна». На всіх інших каналах навпаки їхня кількість зменшилася. В підсумку найбільше фактичних помилок було на «1+1», найменше — на «Інтері» та Першому каналі Суспільного (по 0,4 помилки на годину в середньому).

«Ілюстрування» розмов із гостями

Цього виду порушень стандарту точності в четвертому кварталі було трохи більше, ніж у попередньому (відповідно 0,6, а було 0,5 порушень на досліджену годину ефіру в середньому). Найбільше цим захоплювалися на каналах «Інтер» (1 порушення на годину), «Рада» (0,9) і Першому каналі Суспільного (0,7).

Невідповідне «ілюстрування» прямих ввімкнень

Кількість цих порушень була такою ж, як і в попередньому кварталі — 0,5 на досліджену годину ефіру середньому. По каналах зміни були мінімальними. Найчастіше подібне робили на каналі «Інтер» (скоріше за все лише тому, що на «Інтері» насправді найбільше прямих ввімкнень серед усіх учасників марафону) — по 0,8 порушення на годину ефіру. Найменше таких порушень було на ICTV з СТБ і на «Ми — Україна» (теж певно тому, що і там, і там прямих ввімкнень дуже мало).

Порушення стандарту повноти інформації

У четвертому кварталі картина цих порушень була такою (в середньому на досліджену годину ефіру):

Різновид порушення стандарту

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Середнє

Відсутність інтершуму на відео

0,1

0,3

0,4

2,4

0,4

5,1

1,5

Неповне представлення гостей

0,8

0,5

0,5

0,4

0,3

0,9

0,6

Непозначення архіву в бекграундах

0,6

0,3

0,4

0,4

0,1

0,5

0,4

Відсутність належних бекграундів

0,0

0,2

0,1

0,3

0,1

0,2

0,2

Брак відповідей на ключові запитання

0,1

0,2

0,0

0,1

0,0

0,1

0,1

Загалом порушень стандарту

1,6

1,4

1,4

3,5

0,9

6,8

2,6

Кількість порушень цього стандарту по проаналізованих фрагментах телемарафону хоч і незначно, але зросла – з 2,3 порушення на годину ефіру в минулому кварталі до 2,6. По каналах динаміка змін була строкатою. На каналі «Ми — Україна» кількість порушень зросла більш як удвічі (на 3,7 порушення на годину). На одне порушення на годину зросла їхня кількість і на каналі «Рада». На всіх інших каналах навпаки кількість порушень зменшилася, найістотніше (на 1,3 порушення на годину) на каналі «1+1». У підсумку найбільше порушень у четвертому кварталі було на «Ми — Україна» (6,8 на годину в середньому) і «Рада» (3,5). Найменше було на Першому каналі Суспільного (0,9 порушення на годину).

Відсутність інтершуму на відео

Редакція телеканалу «Ми — Україна» в четвертому кварталі, схоже, вирішила повністю відмовитися від інтершуму на відео. Його або просто нема, або замість нього підкладають музичне шумовиння. Відтак в проаналізованому ефірі каналу було по 5,1 порушення стандарту повноти інформації на годину лише «завдяки» відсутності цього важливого в новинах компонента ефіру. Друге місце за цим показником було у каналу «Рада — 2,4 відео без інтершуму на годину ефіру. На інших каналах проблеми з інтершумом виникали лише епізодично, не системно.

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

Кількість цього різновиду порушень стандарту повноти неістотно зменшилася в загальному заліку (з 0,7 на годину в середньому до 0,6). На більшості каналів цей показник також зазнав неістотних змін, відчутно зменшилася кількість таких порушень на Першому каналі Суспільного (з 0,6 на годину до 0,3) і на «Раді» (з 0,7 до 0,4). У четвертому кварталі таких порушень найбільше було на каналах «Ми — Україна» (0,9 на годину в середньому) і «1+1» (0,8).

Непозначення архіву в бекграундах

Кількість таких порушень стандарту повноти в четвертому кварталі значно зменшилася, порівняно з попереднім періодом (було 0,9 порушення на проаналізовану годину, стало — 0,4). При цьому позитивні зміни сталися на всіх без винятку каналах, а найвідчутнішими вони були на каналах «Рада» (з 1,4 зменшили до 0,4) і «1+1» (відповідно, з 1,4 до 0,6).

Відсутність бекграундів

Такі порушення стандарту загалом в телемарафоні є епізодичними та несистемними. Але в четвертому кварталі їхня кількість трохи зросла. Найбільше таких порушень було на каналі «Рада» (0,3 порушення на годину), не було їх взагалі в ефірах «1+1».

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Кількість цього виду порушень в четвертому кварталі зменшилася істотно і до мінімуму (з 0,7 порушення на досліджену годину в третьому кварталі до 0,1), тож навряд чи їх слід вважати чимось системним.

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

У четвертому кварталі картина порушень інших стандартів була такою (в середньому на досліджену годину ефіру):

Стандарт

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Всі канали

Доступність подачі

1,5

1,2

1,0

1,4

0,8

2,0

1,3

Оперативність

0,0

0,1

0,1

0,3

0,2

0,2

0,2

Баланс думок

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,2

0,1

Етичні порушення

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,1

0,0

Порушення стандарту доступності подачі інформації

Кількість порушень стандарту доступності в четвертому кварталі трохи зросла (з 1,1 до 1,3 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільшим це зростання було в ефірах каналу «Ми — Україна» (з 0,9 до 2 на годину), тож на каналі в підсумку цих порушень і було найбільше. На інших каналах зміни були незначними. Найменше порушували стандарт на Першому каналі Суспільного (0,8 порушення на годину). Найчастіше це було вживання незагальновживаних термінів і жаргонізмів, переважно англомовних. Були й проблеми з інфографікою.

Порушення стандарту оперативності

У четвертому кварталі було трохи більше таких порушень, але загалом можна вважати це несистемним явищем у марафону. Найбільше таких порушень було на каналі «Рада» (0,3 на досліджену годину в середньому), не було взагалі на каналі «1+1». Канали доволі часто подавали як новину повідомлення чи сюжети про події дня вчорашнього або й позавчорашнього, подеколи й ще більшої давнини. Часто також у новинах не було оновлень інформації, яка перед цим прозвучала в гостьовій студії.

Порушення стандарту балансу думок

У телемарафоні, як і раніше, майже взагалі не висвітлюють ті теми, в яких реально потрібен баланс думок, тож і порушень цього відповідального стандарту в четвертому кварталі було не дуже багато (загалом по 0,1 порушення на годину ефіру в середньому). Найбільше порушень було на каналі «Ми — Україна» (0,2). Взагалі не було порушень цього стандарту лише на каналі «Інтер».

Порушення етичних норм журналістики

Порушення етичних норм у четвертому кварталі траплялися епізодично, найбільше їх було на «1+1» (3 порушення), в ефірах ICTV та СТБ і Першого каналу Суспільного таких порушень не було.

Прояви політичного і бізнесового піару в ефірі телемарафону

Загалом по телемарафону в четвертому кварталі я зафіксував 97 піарівських матеріалів, це становило 0,4 таких прояви на годину ефіру в середньому, що на 20 проявів більше, ніж було в попередньому кварталі (0,3 в середньому).

За формами прояви піару були такими:

Форма

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Всі канали

«Паркетні» матеріали

4

12

5

32

6

17

76

Повністю піарівські сюжети

1

7

1

 

 

1

10

У прямій мові гостя без належної реакції ведучих

 

 

1

4

 

3

8

Невиправдані згадки партійної приналежності

2

 

 

1

 

1

4

У прямій мові чи запитаннях ведучих до гостя

 

 

1

1

 

1

3

Цитування дописів у соцмережах

 

1

 

1

 

 

2

Загалом за квартал було проявів піару*

7

20

7

38

6

21

97

Середня кількість проявів піару на ефірну годину

0,2

0,5

0,2

0,9

0,1

0,5

0,4

* У деяких випадках сума рядків форм піару перевищує загальну кількість проявів піару, оскільки один матеріал може містити в собі одночасно дві різних форми. (Розумію, що це звучить парадоксально, але ж нема меж винахідливості редакцій заради «комплексної» промоції певних персонажів).

У четвертому кварталі значно зросла кількість піарівських матеріалів на каналі «Рада» (з 0,5 до 0,9 в середньому на годину, це майже щогодини був той чи інший піар!), на інших каналах зміни були неістотними. Як і раніше, канал «Рада» продукував піару найбільше з усіх учасників телемарафону, доволі багато таких проявів було також в ефірах ICTV з СТБ і «Ми — Україна». Найменше було на Першому каналі Суспільного, але для суспільного мовника і 6 проявів — це дуже багато.

Перша десятка списку тих, згадка про кого в піарівських матеріалах була позитивною, виглядала так:

 

Фігурант

Телеканал / медіагрупа

Всі канали

1+1

ICTV

Інтер

Рада

Сусп.

Укр.

Володимир Зеленський, президент

3

7

3

20

2

9

44

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр

 

 

 

4

3

5

12

Офіс президента

 

2

1

5

 

4

12

Олена Зеленська, перша леді

1

2

2

1

1

2

9

Андрій Єрмак, керівник Офісу президента

 

2

1

2

 

3

8

Кабінет міністрів

 

 

 

3

 

3

6

Андрій Костін, генеральний прокурор

 

 

 

4

 

1

5

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради

 

 

1

4

 

 

5

Михайло Подоляк, радник керівника ОП

 

 

 

3

 

1

4

Юлія Свириденко, перша віцепрем’єрка

 

3

 

 

 

1

4

Президент Володимир Зеленський не лише продовжує очолювати список «бенефіціарів» піару в телемарафоні, а й значно збільшив відрив від інших: 44 прояви піару проти 20 у третьому кварталі. На другому місці у списку «бенефіціарів» продовжив залишатися прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Третє місце Офісу президента складається переважно з його автоматичної згадки у всіх піарівських проявах, що стосувалися чи генерувалися в ефірі керівником офісу Андрієм Єрмаком (який у списку «бенефіціарів» посідає 5 місце з 8 проявами) і його радником Михайлом Подоляком (9 місце з 4 проявами). Відчутно збільшилася кількість піарівських матеріалів (також переважно «паркетного» характеру) з першою леді Оленою Зеленською (у попередньому кварталі було 6 таких матеріалів, у звітному — вже 9). У четвертому кварталі був лише один прояв негативного піару.

Наративи російської пропаганди й токсичні медійні персонажі
в ефірі телемарафону

У проаналізованому цим моніторингом ефірі четвертого кварталу 2023 року наративів російської пропаганди не було. Серед гостей і спікерів токсичних персонажів також не було. Натомість ефіри вели токсичні ведучі телеканалів «Рада» (20 разів) і «Інтер» (7 разів), які раніше поширювали проросійську пропаганду.

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні в жовтні-грудні 2023

Як і раніше, більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлюється, як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями (не сказали одні — сказали інші). Поза тим усе ж деякі, на мій погляд, важливі теми в проаналізованих ефірах не звучали. Це були й теми, пов’язані з війною, зокрема її міжнародним виміром. А були й теми внутрішньої політики та події, явно незручні для влади, кілька прикладів:

Експартнер Єрмака Колюбаєв за останні пів року отримав понад 20 млн грн з бюджету (10 жовтня).

У восьми областях України вимкнули телеканали з цифрового мовлення, зокрема «Перший Західний» (10 жовтня).

ЗСУ очолюють рейтинг довіри українців, президент на 7 місці, — соцопитування Центру Разумкова (11 жовтня).

Більше як 60% українців вважають, що вибори потрібні лише після закінчення війни, — опитування IRI (26 жовтня).

Дві третини українців вважають, що влада погано справляється з реформами, — опитування КМІС (26 жовтня).

По різних містах України відбулися акції на підтримку демобілізації (27 жовтня).

Нардепи, в тому числі й зі «Слуги народу», блокують законопроєкт про заборону Московського патріархату (27 листопада).

 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду