Українські медіа потребують прямих каналів комунікацій із офіційними представництвами соцмереж
Українські медіа потребують прямих каналів комунікацій із офіційними представництвами соцмереж
Українські медіа зазнають блокування в соцмережах «чутливого» контенту, пов’язаного з повномасштабною війною, і відчувають брак зворотного зв’язку від соціальних платформ щодо блокувань та змін їхніх політик. Про це, представляючи в Українському кризовому медіа-центрі результати дослідження «Вплив соцмереж на український медіапростір після початку повномасштабної війни», повідомив аналітик напряму «Незалежні медіа» Центру демократії і верховенства права (ЦЕДЕМ) Павло Бурдяк.
«Загалом проблема блокування контенту варіюється від заблюрення відео та зображень і аж до обмежень певних функцій та блокування постів та акаунтів», — зазначив він та додав, що особливо вразливими в цьому плані є регіональні медіа, які через обмежені ресурси не мають фахівців, які б протидіяли блокуванням.
«Регіональні медіа зі сходу, які є ближче до лінії фронту, — частіше показують чутливий контент, який можуть обмежити соцмережі, — розповів аналітик. — Крім того, іноді соцмережі помилково припускають, що прифронтові медіа знаходяться на тимчасово окупованих територіях, і, щоб дотримуватися санкцій, обмежують їм певні функції. Наприклад, блокують рекламні акаунти».
Як підтвердило дослідження, найбільше обмежень у соцмережах публікацій медіа, пов’язаних з війною в Україні, відбувається за так звану «мову ворожнечі» проти Володимира Путіна і росіян як національної групи; «чутливий» контент про наслідки російського вторгнення соцмедіа «розмивають»; також досі блокується контент про полк «Азов».
При цьому найчастіше такі проблеми в українських медійників та блогерів виникають у фейсбуці та інстаграмі. Дещо менше їх на платформах «Ютуб», «Х» (раніше «Твіттер»), «Телеграм» і «ТікТок».
Аналітики зробили загальний висновок про те, що «правила та алгоритми соцмереж, які визначають, що ми можемо і що не можемо публікувати, розраховані на мирний час. Вони не писалися для країни, у якій йде війна».
Прикметно, що в умовах відсутності належного зворотного зв'язку від платформ щодо блокувань та обмеження того чи іншого контенту українські медійники почали вдаватися в певній мірі до самоцензури — утримуються від публікування в соцмережах певного суперечливого і «чутливого» контенту.
Однак надалі, щоб не припиняти власну присутність у соцмережах, які для громадян стали важливим джерелом новин, українські медіа потребують налагодження прямих комунікацій із представниками платформ соцмереж.
Загалом для покращення ситуації рекомендують:
- відкрити локальні офіси соцмереж в Україні для прямої комунікації платформ з медійниками;
- сформувати білий список прозорих та відповідальних медіа, щоби пріоритетизувати поширення більш надійної інформації в соцмережах;
- запустити гарячу лінію з чатботом для медійників, яка б чітко й швидко пояснювала правила соцмереж з урахуванням контексту в Україні.
Уточнимо, згадуване дослідження ЦЕДЕМ було проведене у квітні–червні 2023 року шляхом структурованих інтерв’ю з представниками національних, регіональних, нішевих медіа, блогерів та з експертами неурядових організацій, аналітичних центрів і соцмереж. Також використано аналіз відкритих джерел і дані зі спеціалізованих сервісів Semrush, Social Blade і Similar Web.
Нагадаємо, раніше ЦЕДЕМ закликав медійників повідомляти про випадки блокування їхнього контенту в соцмережах.
Фото: ЦЕДЕМ
