ЦЕДЕМ дослідив причини падіння трафіку українських медіа та блогерів у соцмережах після повномасштабного вторгнення

ЦЕДЕМ дослідив причини падіння трафіку українських медіа та блогерів у соцмережах після повномасштабного вторгнення

16:10,
13 Червня 2024
736

ЦЕДЕМ дослідив причини падіння трафіку українських медіа та блогерів у соцмережах після повномасштабного вторгнення

16:10,
13 Червня 2024
736
ЦЕДЕМ дослідив причини падіння трафіку українських медіа та блогерів у соцмережах після повномасштабного вторгнення
ЦЕДЕМ дослідив причини падіння трафіку українських медіа та блогерів у соцмережах після повномасштабного вторгнення
Дослідження демонструє, що стимулювали це і проблеми, пов'язані з аудиторією, і складнощі, які безпосередньо стосуються соцмереж.

Попри те що соціальні мережі стали критично важливим джерелом інформації для громадян України з часу повномасштабного російського вторгнення, доступ до новин, пов’язаних із ним, обмежувався різними способами, включаючи розмиття чутливого контенту, обмеження охоплення акаунтів, які вважаються порушниками правил, та пряму цензуру. Про це йдеться в дослідженні про вплив соціальних мереж на український інформаційний простір під час повномасштабного вторгнення «Ваш допис було вилучено», проведеному аналітиками Центру демократії та верховенства права..

У межах дослідження було проаналізовано публікування контенту українськими онлайн-медіа: як загальнонаціональними, так і нішевими та регіональними виданнями та низкою блогерів на платформах соцмереж «Фейсбук», «Інстаграм», «Ютуб», «Твіттер», «Телеграм» та «Тікток». Сукупне охоплення відібраних для аналізу восьми загальнонаціональних онлайн-медіа, восьми нішевих, одинадцяти регіональних та десятьох блогерів у всіх зазначених соцмережах становить 20,7 млн осіб.

Динаміка сторінок українських медіа в соцмережах здебільшого не відрізнялася від показників відвідуваності їхніх вебсайтів, характеризуючись зростанням активності на початку вторгнення та поступовим подальшим спадом.

Укрінформ спостерігав непропорційно повільне зростання активності у фейсбуці, порівняно з сайтом та іншими соцмережами. Ютуб-канал продемонстрував зростання у майже 2000%, а фейсбук-сторінка — лише на 43%. Представники Укрінформу вважають, що низька залученість на фейсбуці пов’язана з обмеженою видимістю дописів, оскільки сам контент не зазнав значних змін.

Представники hromadske повідомили, що динаміка соцмереж загалом була позитивною, але при цьому деякі відео з великою кількістю переглядів не потрапляли до рекомендацій ютубу, що перешкоджало залученню аудиторії. У харківському медіа «Накипіло» повідомили, що зіткнулися з падінням трафіку в інстаграмі, та намагаються повернути показники залученості до довоєнного рівня.

Українська авторка контенту Маргарита Рівчаченко помітила падіння трафіку у твіттері, який переіменували на Х, після оприлюднення допису про краудфандингові кампанії на підтримку українських військових.

За оцінкою аналітиків ЦЕДЕМ, спад залученості аудиторії медіа та блогерів у соцмережах відбувався під впливом двох чинників: через проблеми, пов’язані з аудиторією, та через поведінку самих соцмереж.

Проблеми, пов'язані з аудиторією, аналітики ЦЕДЕМ розділили на дві групи: ті, що зумовлені поведінкою аудиторії, наприклад, втомою від новин, та зумовлені зовнішніми чинниками, наприклад, поганим зв’язком, вимкненнями електрики. Тим часом проблеми, пов'язані з соціальними мережами, переважно виникали через зміни в алгоритмах і політиці тієї чи іншої платформи. Більшість медіа зазначили, що соцмережі несуть часткову відповідальність за ситуацію, що склалася.

Серед проблем, пов’язаних із соцмережами, у дослідженні виокремили:

  • обмежене охоплення публікацій, пов'язане зі зниженням рейтингу облікових записів та змінами алгоритмів, які несприятливо впливають на контент, пов'язаний із війною.

Як розповіли у «The Village Україна», до повномасштабного вторгнення видання мало партнерські відносини з Facebook завдяки значному обсягу нативної реклами. Коли ж фокус контенту змістився на воєнні теми, що не вписувалися в «життєрадісні» алгоритми соцмережі, видання втратило значну кількість аудиторії;

  • тіньовий бан облікових записів / сторінок або зниження рейтингу дописів та відео.

У медіа «Бабель» повідомили про падіння трафіку на фейсбуці після блокування певного контенту, що згодом призвело до зниження рейтингу їхніх дописів. Схожа ситуація сталася й з LIGA.net, але в інстаграмі. Представники медіа спостерігали нетипово низьку залученість до своїх дописів на платформі. Після тривалого спілкування зі службою підтримки вдалося з’ясувати, що цей спад був пов’язаний із блокуванням дописів та роботою алгоритмів.

  • блокування рекламних облікових записів або спонсорського контенту.

Одне з медіа повідомило, що зіткнулося з блокуванням деяких рекламних дописів про розмінування та безпеку на фейсбуці. Це свідчить, що інформація, яка стосується безпеки, могла бути заблокованою для української аудиторії.

Більшість опитаних медіа стикалася з різними проблемами в роботі з соціальними мережами. Очолив «рейтинг» у цьому сенсі фейсбук — обмеження доступу до контенту стало головною проблемою для медіаменеджерів. На другому місці — інстаграм з тією ж проблемою. Ситуація з ютубом була дещо кращою, однак на це може впливати упередженість вибірки, оскільки медіа, що мають канали на платформі, здебільшого масштабніші та володіють більшою кількістю ресурсів для розв’язання потенційних проблем.

У випадку з твіттером проблеми переважно були пов'язані з нещодавніми змінами в політиці та загальною неефективністю платформи після її придбання Ілоном Маском. Однак більшість медіа не вважає його своїм основним каналом, а деякі респонденти взагалі називали його «Диким Заходом» серед соцмереж із мінімальною модерацією.

Хоча тікток і телеграм загалом вважають досить сприятливими платформами для роботи, медіаменеджери висловили занепокоєння щодо безпеки обох додатків, особливо останнього та  його власника Павла Дурова.

Блогери висловили схожі занепокоєння щодо соцмереж: цензура, включно з видаленням дописів і відео; зміни в політиці та алгоритмах. При цьому автори цифрового контенту вважають, що частіше за медіа стикаються з призупиненням їхніх облікових записів.

Спільною для медіа та блогерів проблемою є брак комунікацій платформ соцмереж із ними. У дослідженні «Ваш допис було вилучено» представили рекомендації для підвищення ефективності роботи медіа та блогерів у соцмережах. Ідеться про відкриття місцевих представництв компаній соцмереж в Україні; від соцмереж також очікують, що вони впровадять «білий список» якісних загальнонаціональних та регіональних медіа, що слугуватиме додатковим захистом від необґрунтованих блокувань; детальне інструктування для медіа та авторів цифрового контенту від кожної соцмережі про заборонений контент; створення спеціального чатбота для користувачів соцмереж, який знайомитиме з політикою тої чи іншої мережі та який вестимуть у співпраці з українськими громадськими медійними організаціями.

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланням.

Фото: ілюстративне / ЦЕДЕМ

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду