Нам тут не раді? Чи справді фейсбук умисно блокує дописи українців

Нам тут не раді? Чи справді фейсбук умисно блокує дописи українців

08:51,
13 Січня 2024
7340

Нам тут не раді? Чи справді фейсбук умисно блокує дописи українців

08:51,
13 Січня 2024
7340
Нам тут не раді? Чи справді фейсбук умисно блокує дописи українців
Нам тут не раді? Чи справді фейсбук умисно блокує дописи українців
Ще одна «тотальна зрада» чи просто недосконала модерація (але хоч якась).

«Ваша публікація містить мову ворожнечі», «ви розмістили контент сексуального характеру», «ми заблокували ваше відео через порушення правил спільноти» — чимало українських користувачів отримували такі повідомлення від модераторів фейсбуку. Неодноразово у стрічці зустрічаються дописи з текстом штибу «фейсбук чомусь це заблокував». «Детектор медіа» намагався з’ясувати, наскільки відповідають дійсності міфи про блокування контенту у фейсбуці та яка справжня причина цих блокувань: чергова тотальна зрада та всесвітня несправедливість чи об’єктивні вади на кшталт недосконалих програмних алгоритмів.

Цьому тут не місце

Зрозуміти природу блокувань і банів у фейсбуці не так просто. І навіть із безлічі різних випадків складно вивести якусь єдину логіку. Наприклад, фейсбук видалив допис журналістки Соні Кошкіної за абревіатуру «йбн рсн». Хоч Кошкіна і вважає, що має моральне право так писати, особливо після чергового ракетного удару росіян по Україні, «стандарти спільноти» це виключають. Тому заборонені й «русня», і «рсн».

«Мовою ворожнечі» фейсбук вважає і цей допис викладачки Харківського національного педагогічного університету Галини Куц. Насправді ж вона сфотографувала рекламу якогось закладу на вулицях Харкова, яка пропонує їсти галушки замість пельменів, і написала, що це «маркетинг по-українськи».

Часто алгоритми соцмережі бачать зображення оголеного тіла чи інший сексуальний контент там, де й натяку на це нема. Наприклад, у червні за такою причиною фейсбук видалив допис авторки — і «сексуальним контентом» виявилося відео з затоплених після підриву греблі Каховської ГЕС Олешок, де люди на даху благають про допомогу.

Або «сексуальним контентом» алгоритми фейсбуку вважали фото, яке поширив музикант Григорій Кічкін. У кадрі — тулуб літньої людини, але вона в одязі й нема жодного натяку на оголеність.

Аналогічний випадок із фото львівського бізнесмена та політика Романа Зафійовського — де на передньому плані його долоня, а позаду він сам, звісно, вдягнений.

Здебільшого йдеться про видалення постів користувачів соцмережі. Набагато рідше, але все ж буває, що соцмережа видаляє акаунт. Така ситуація була у завліта Львівського театру ляльок Андрія Бондаренка.

«Наприкінці серпня без жодних пояснень і попереджень фейсбук видалив мій акаунт. Я пробував щось зробити, подати апеляцію і таке інше, але отримав одну відповідь — ваш акаунт видалено назавжди без можливості перегляду цього рішення. Тоді я зробив новий профіль. І ось несподівано мені прийшло повідомлення, що мене розбанили раптом на старому профілі і я можу туди повернутися. Коротко кажучи, гм, у фейсбуку ще багато багів і недоліків», — написав Андрій Бондаренко.

«Детектор медіа» звернувся до пресслужби компанії «Мета» з проханням прокоментувати ці та подібні ситуації. Листування з офісом компанії ми вели впродовж двох місяців, з уточненням багатьох деталей. Але така тривалість не додала ефективності: врешті-решт на жодне наше запитання про численні випадки, які «Детектор медіа» попросив «Мету» прокоментувати та пояснити причини блокування, не відповіли по суті й не прокоментували жодного з прикладів, які ми наводили. Натомість молодша менеджерка по роботі з клієнтами Олександра Врона відповіла:

«Ми не зможемо відповісти на всі згадані вами випадки, але нижче ми зібрали додаткову довідкову інформацію, щоб повідомити вам, що можуть зробити згадані вами користувачі, якщо видалення не було виправданим... Можливо, є речі, які ми пропускаємо, і речі, які ми видаляємо помилково, тому ми заохочуємо людей використовувати систему апеляцій у випадках, коли вони не згодні з видаленням. Після оскарження вміст повторно переглядається, і користувач отримує повідомлення про рішення через повідомлення вхідної служби підтримки».

Також менеджерка надала посилання на стандарти спільноти Facebook. Доступ до них має кожен користувач соцмережі й без тривалого листування з компанією «Мета».

Хто придумав стандарти спільноти

Але що це за стандарти? Чому вони працюють саме так? Як їх формує соцмережа?

З цього приводу «Детектор медіа» поспілкувався з експертом з інновацій, інвестицій та стартапів Мінцифри, радником міністра цифрової трансформації Антоном Мельником. Це саме він комунікував із менеджментом «Мети» щодо розблокування в соцмережі сторінки «Азову». Причиною цього блокування свого часу, за словами Мельника, також стала не якась особлива нелюбов Марка Цукерберга чи менеджерів його компанії до України, а радше робота російської пропаганди й агентури, якій дуже посприяли статті журналіста Саймона Шустера, де той критикував цю бригаду НГУ та буквально називав її нацистською.

Щодо політики Фейсбуку Антон Мельник пояснює: соцмережа змушена підпорядковуватися багатьом законам і вимогам, починаючи від законів США та ЄС. І політика Фейсбуку саме така, а не інакша, не тому, що комусь так захотілося, а тому, що соцмережа діє у складному правовому полі.

«В кожній соцмережі є свої правила спільноти, і ти погоджуєшся з ними під час реєстрації. Компанії мають бути підзвітні тим країнам, у яких вони зареєстровані, тобто США та європейським регуляторним органам — країни ЄС створили їх і в останні років п’ять намагаються якось уніфікувати ці правила під вимоги кожної країни. Тобто роботу соцмереж і месенджерів регулюють спеціальні протоколи», — сказав Антон Мельник.

Оскільки стандарти спільнот розроблені на основі американського законодавства, вони повинні йому відповідати, наприклад, законам щодо запобігання тероризму, мови ворожнечі чи авторських прав. Умовно, якщо є скарга від людини, яка стверджує про порушення авторських прав, то посередник, тобто соцмережа, має заблокувати цей контент, а далі вже є варіанти апеляції.

Крім того, за словами Ігоря Розкладая, заступника директора Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), усі ці правила спільноти базуються також на міжнародних документах рівня ООН, комітету з прав людини ООН й інших подібних інституцій.

«Велика проблема в тому, що всі ці документи розроблялися після Другої світової війни й уся ця парадигма покладена в логіку того, щоби запобігти проявам ворожнечі, геноциду і всього іншого, — каже Ігор Розкладай. — Але, на жаль, на практиці виявилось так, що ці документи не дуже говорять про те, що робити, коли власне це сталося, тобто коли всі ці інструменти не спрацювали. Так що війна в Україні стала проблемою в принципі для всіх, починаючи від нас самих, закінчуючи соцмережами».

Саме тому ЦЕДЕМ зібрав масив різних дивних блокувань контенту медійників і спілкується з «Метою» про те, щоб удосконалити ці стандарти так, аби вони враховували, що ми живемо в умовах війни.

«Насправді заради України ніхто не буде міняти глобальні правила — будьмо чесними. Ці правила поширюються на всі країни, від умовного Пакистану до Бразилії. Тому єдине, що ми можемо зробити, — це спробувати показати, що певні правила, наприклад, недостатньо точно прописані. Можемо спробувати принаймні допомогти їм трошки пофіксити ці правила так, щоб вони були чіткішими, більш зрозумілими», — каже він.

Фейсбук, кажуть обидва коментатори «ДМ», зобов’язаний дотримуватися цих правил, навіть якщо інколи сам хоче їх порушити. Зокрема, на початку російського вторгнення соцмережа дещо послабила вимоги до змісту дописів українських користувачів, негласно дозволивши хейт у бік росіян. Але це тривало недовго, бо до компанії одразу виникли питання у відповідних органів.

«На початку війни “Мета”, в якій працюють і наші люди, які все прекрасно розуміють, дійшла з нами, українцями, такого негласного спільного рішення, що дозволяє хейтити росіян на повну. І в перші дні справді все це проходило й нікого не блокували. А потім приходить до “Мети” ООН і ще якийсь регулятор і каже: “Це мова ворожнечі, вона заборонена вашим статутом”. Тобто ця компанія, з одного боку, підзвітна американському законодавству, з іншого — єврорегулятору, а ще з іншого — ООН, і все це ще корелюється з загальними правами людини, записаними в різних конвенціях. Тому “Мета” змінила ці правила і дозволила хейтити лише особисто Путіна, всю російську владу і російських військових», — наводить приклад Антон Мельник.

«Деякі речі, які компанія робить на підтримку України, вона не може пояснити публічно, бо як тільки вона їх пояснить, їй доведеться ці речі припинити. Ми теж маємо це розуміти, — каже Ігор Розкладай, коментуючи той самий випадок. — “Мета" змушена була зробити крок назад, тому що на них наїхали різні правозахисники й по суті цю практику призупинили. На жаль, ми бачимо беззубість ООН, і це далі впливає на всі нижчі рівні, і на соцмережі зокрема», — пояснює Ігор Розкладай.

Люди упереджені, міф сформований

Модератори фейсбуку перебувають у різних країнах світу. Їх тисячі, каже Антон Мельник. І часто ці люди поза контекстом різних конфліктів у світі, зокрема війни в Україні. У них є лише установки про правила спільноти й вони блокують дописи, якщо бачать порушення. А Росія користується певними недоліками системи й утримує цілі фабрики тролів, які постійно засипають соцмережу своїми скаргами й апеляціями.

«У нас немає людей, які сидять на зарплаті й постійно та цілеспрямовано переглядають російські пости. А росіяни перевіряють, у них реально є люди, які працюють з ранку до вечора, щоб шукати наші дописи й відсилати на них скарги. Наприклад, хтось жартома написав фразу на кшталт “я вдарю тебе сковорідкою по голові”, це трапляється модератору в Індії й англійською він читає: “Я вб’ю тебе сковорідкою по голові”. І це однозначно блокується. Якщо не вдається натиснути на національну ворожнечу, вони скаржаться на сексуальний контент. І часто автоматика “Мети” через свою недосконалість на це реагує і пост блокується. А розблокування залежить від якості апеляції», — пояснив він.

Проблеми з сексуальним контентом виникають, адже початкові рішення по ньому приймають автоматичні алгоритми. Бувають незрозумілі й нелогічні випадки, каже Ігор Розкладай, — як той, коли соцмережа вважала сексуальним контентом відео з людьми, які благали про допомогу в Олешках. Соцмережа не пояснює, як працюють її алгоритми, щоб цим ніхто не скористався у своїх цілях. Це її найбільша таємниця. І ця втаємниченість підживлює міфи навколо соцмережі та її модерації, каже Ігор Розкладай.

Міфологізацію також посилює активність російських тролів, які засипають модераторів фейсбуку своїми скаргами, репортами й апеляціями.

«Є така штука — когнітивне упередження: коли люди чогось не розуміють або не знають, вони починають це пояснювати тими причинами, які їм більш-менш зрозумілі. Проблема в тому, що самі соцмережі не дуже прозорі, вони не завжди пояснюють свої дії, свою логіку. Тому у нас доволі серйозне когнітивне упередження щодо “Мети”: все, що нам не подобається, ми намагаємося спихнути на росіян, російських модераторів, міфічний московський офіс і так далі. Хоча насправді логіка абсолютна інша вона нам може дуже не подобатися, але вона така, як є», — каже Розкладай.

За його словами, люди настільки сформували ці упередження, що, наприклад, багато українців вірять у те, що український сегмент фейсбуку модерують росіяни. Доказів цього ніхто не надав, а сама компанія «Мета» уже не раз це спростовувала. Наприклад, представники компанії наголошували на цьому під час спеціального брифінгу у березні 2023 року.

Офіс, який регулює діяльність фейсбуку у багатьох країнах, зокрема і в Україні, ще з 2012 року розташований у Варшаві. Власне, саме там працює й Олександра Врона, яка надіслала скупу відповідь на наші запитання на початку цього тексту.

Ще один чинник, який впливає на формування негативного ставлення до соцмережі з боку українських користувачів, — це очевидна несправедливість модерації. Претензія звучить так: «Петренко написав — і йому нічого не прилетіло, а мені прилетіло».

«Я б сказав, що це особливості роботи алгоритмів, — говорить Ігор Розкладай. — Наприклад, за місяць я знищив понад 20 тисяч фішингових сторінок і коли я їх шукаю за певним типом назви, то бачу, що схожі сторінки соцмережа і блокує, і пропускає одночасно. Це все алгоритми — не вловлюють вони весь масив одночасно. Так само і з порушеннями; якщо когось спіймали сьогодні, це не значить, що соцмережа спіймає на тому самому когось іншого завтра. Мені час від часу приходять сповіщення, що система видалила мій допис 17-18-го року, тому що там було посилання на якийсь ресурс. Тобто внутрішні пошукові системи натрапляють на заборонений контент і видаляють його за якийсь час. Хай запізно, але все ж. Тому допис Петренка могли не заблокувати, а ваш — так. Ми не знаємо, як працює алгоритм, бо це комерційна таємниця».

Які б ці правила й алгоритми не були нелогічні й недосконалі, усе одно вони мають бути, говорять опитані нами експерти. Користувачі усе ж мають до кого апелювати. Твіттер (Х) після придбання його Ілоном Маском почав позбуватися модерації — і тепер дослідники почали фіксувати набагато більшу концентрацію російської дезінформації в цій соцмережі.

«Якщо “Мета” прибере модерацію, вона стане таким самим даркнетом, як телеграм або твіттер. Так, ці правила далекі від ідеалу, але уявіть собі, що буде, якщо їх скасують, і можна буде писати все. Росіяни, які займаються цим професійно, просто перетворять фейсбук на якусь клоаку ворожості і від цього не буде порятунку. Для того й існують ці регулятори зі своїми стандартами свободи слова та правилами», — каже Антон Мельник.

Телеграмом західні регулятори не займаються, бо в країнах Заходу його мало хто використовує й у ньому не бачать загрози, а з твіттером у них останнім часом ускладнилися стосунки. Єврокомісія вже вказувала, що політика Ілона Маска сприяє поширенню у твіттері російської дезінформації, а нещодавно орган ініціював розслідування щодо соцмережі через порушення цифрового законодавства.

«Тут є два варіанти: або скласти руки, вдягнути біле пальто, розказувати, які погані соцмережі, й нічого не робити, — або ж намагатися все ж таки відбивати по максимуму все, що можливо, розуміючи, що система неідеальна й непрозора. Але краще щось зробити позитивне, ніж не робити нічого», — каже Ігор Розкладай.

Тож якими б несправедливими нам не видавалися модератори фейсбуку та як би нас не обурювало те, що ми не маємо права відверто висловлювати свої почуття до росіян, все одно це не причина вірити у теорії змов і те, що Цукерберг мало не є другом Путіна. Це не сильно відрізняється від міфів, які поширюють антивакцинатори або борці з 5G. Вибір у нас простий: або навчитися працювати з такими недосконалими правилами фейсбуку, дотримуватися їх, апелювати, якщо якесь рішення несправедливе — або ж остаточно перейти у хащі телеграму з усіма його загрозами, про які вже неодноразово писали та говорили. Досконалості нема ніде, але, за словами наших співрозмовників, треба працювати з тими, хто поважає хоч якісь правила, а не з тими, для кого їх не існує взагалі.

 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду