За пів року ЦЕДЕМ зібрав 300 випадків блокування контенту українських медіа в соцмережах

За пів року ЦЕДЕМ зібрав 300 випадків блокування контенту українських медіа в соцмережах

16:52,
22 Серпня 2023
1737

За пів року ЦЕДЕМ зібрав 300 випадків блокування контенту українських медіа в соцмережах

16:52,
22 Серпня 2023
1737
За пів року ЦЕДЕМ зібрав 300 випадків блокування контенту українських медіа в соцмережах
За пів року ЦЕДЕМ зібрав 300 випадків блокування контенту українських медіа в соцмережах
Автори:
Медійникам радять оскаржувати «бани» на платформах, щоб тренувати алгоритми соцмереж.

Проблема блокування контенту українських медіа в соціальних мережах істотно загострилася після початку російського повномасштабного вторгнення. Медіа почали масово отримувати бани за показ реалій війни. Це ввійшло в конфлікт із правилами соцмереж, які виявилися до цієї війни не готові. Про це повідомив заступник директорки Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) Ігор Розкладай під час дискусії про вплив модерації контенту в соцмережах на медіа.

«Ми зіштовхнулися з тим, що контент або роботу медіа блокують за звичайну журналістську діяльність. У 2022 році зафіксували та надіслали на розгляд понад 500 кейсів щодо різних проблем. За першу половину 2023 року ця цифра вже перевищила 300 кейсів», — розповів він.

На сьогодні чимало українських медіа мають «жовтий» або «червоний» статус у фейсбуці, що обмежує монетизацію та органічні охоплення. У правилах Meta чітко прописано: «Сторінки та групи у Фейсбук, які повторно порушують наші правила, можуть бути прибрані з рекомендацій, а дистрибуція обмежена». Це називається downrate, або «нерекомендування», внаслідок яких у медіа падають охоплення і решта показників.

«Трафік з соціальних мереж забезпечує медіа 30% аудиторії. Для нових сайтів цей показник може бути вдвічі більшим, тож наслідки блокування контенту вагомо впливають на медіабізнес. Якщо медіа отримає сім страйків ― редакційна команда не зможе створювати публікації або писати коментарі упродовж доби. Зі збільшенням кількості страйків збільшується і тривалість заборони», — пояснив Розкладай.

Один із головних негативних наслідків такої ситуації, наголошували учасники дискусії, — так званий охолоджувальний ефект. Адже щоб зменшити ризики блокування контенту, медіа змушені вдаватися до самоцензури. І найбільше від цього потерпають невеликі регіональні редакції.

«Зазвичай регіональні медіа найбільш вразливі. Через відсутність спеціального персоналу їм важче уникати та протидіяти блокуванням. Крім того, вони менш впливові, що зменшує шанс подання апеляції після блокування», ― стверджує Ігор Розкладай.

Він порадив медіа не ігнорувати попередження від соціальних мереж про блокування чи обмеження їхнього контенту, тим паче несправедливе. Адже система санкцій на платформах діє за накопичувальним принципом. «Важливо, чи не замовчує медіа свої попередні порушення. Адже якщо ми допоможемо відбити один кейс порушення, це може не допомогти, бо раніше були інші», пояснив медіаюрист.

Тому у випадку, якщо медіа отримало сповіщення про видалення контенту чи сторінки, аналітики ЦЕДЕМ рекомендують спочатку скористатися можливістю оскаржити блокування всередині платформи. І лише після того, як це не дало результату, звертатися по експертну допомогу. Це допомагає тренувати алгоритми соціальних мереж, щоб аналогічний контент не видалявся у подальшому.

Щоб підготувати апеляцію щодо відновлення контенту, експерти радять зібрати таку інформацію:

  • скриншот попередження (бажано в момент його отримання);
  • повний текст чи скриншот заблокованого контенту (для можливості проаналізувати ймовірну причину блокування);
  • посилання на заблокований контент (але це необов’язково);
  • короткий опис ситуації, що склалась (перекладений англійською мовою).

Усю цю інформацію (після того, як апеляція всередині платформи не дала результату) можна передати в ЦЕДЕМ за адресою sn@cedem.org.ua. Фахівці центру розглянуть запит і, якщо виявлять ознаки помилкового блокування, подадуть запит у Meta.

Нагадаємо, дослідження «Вплив соцмереж на український медіапростір після початку повномасштабної війни», проведене ЦЕДЕМ, засвідчило, що найбільше обмежень публікацій медіа у соцмережах, пов’язаних з війною України, відбувається за так звану «мову ворожнечі» проти Володимира Путіна і росіян як національної групи; «чутливий» контент про наслідки російського вторгнення соцмедіа «розмивають», також досі блокується контент про полк «Азов».

При цьому найчастіше такі проблеми в українських медійників та блогерів виникають у фейсбуці та інстаграмі. Дещо менше їх на платформах «Ютуб», «Х» (раніше «Твіттер»), «Телеграм» і «ТікТок».

Аби врегулювати ситуацію, за підсумками дослідження рекомендують:

  • відкрити локальні офіси соцмереж в Україні для прямої комунікації платформ з медійниками;
  • сформувати білий список прозорих та відповідальних медіа, щоб пріоритетизувати поширення більш надійної інформації в соцмережах;
  • запустити гарячу лінію з чатботом для медійників, яка б чітко й швидко пояснювала правила соцмереж з урахуванням контексту в Україні.

Фото: Український кризовий медіа-центр

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду