MediaSapiens продовжує підбивати підсумки року, що минає. Раніше ми вже зібрали для вас топ найпопулярніших, найстійкіших і найдивніших фейків про коронавірус. Нині пропонуємо згадати, яким був 2020 рік для світу соціальних мереж.

Сьогодні за даними агентства Statista, яке займається вивченням соціальних медіа, кількість користувачів популярних соцмереж складає 3,6 млрд осіб. Це означає, що у Facebook, Tiktok, WeChat зареєстрований кожен другий житель планети.

При цьому лідером серед них уже кілька років поспіль є американська корпорація Facebook. Патформи, які належать Марку Цукербергу, – Facebook, Instagram, WhatsApp – у 2020 році нараховували 3,2 млрд користувачів щомісяця. На другому місці – китайські Tiktok, WeChat та Sina Weibo. Разом у них понад 1,5 млрд користувачів щомісяця.

Інші соцмережі, серед яких Telegram та Вконтакте, нараховують на порядок менше користувачів. Наприклад, Telegram, який створив Павло Дуров, зараз має всього 500 млн користувачів – при цьому за рік їх кількість зросла майже вдвічі.

Крім того, пандемія коронавірусу, яка прокотилася світом, сприяла розвитку нових сервісів – передусім платформи для відеоконференцій Zoom. Пізніше інструменти для віддаленої роботи почали вводити Facebook, Viber, Telegram та інші платформи.

Разом з тим, соціальним мережам довелося боротися з інфодемією – тисячами неправдивих повідомлень про пандемію COVID-19 або вибори та маніпулятивними заявами політиків. У своєму підсумковому матеріалі MediaSapiens розбирався в найголовніших тенденціях розвитку соціальних мереж у 2020 році.

Масове поширення фейків про коронавірус і боротьба з ними

Найголовнішою подією 2020 року стала пандемія коронавірусу, і вона, крім економічної кризи, породила ще одну – інфодемію. Виявилося, що з розвитком соцмереж та месенджерів людям не просто стало легше спілкуватися, а й стало набагато простіше розповсюджувати дезінформацію. Передусім це стосувалося Facebook, Instagram, Twitter та WhatsApp.

Крім того, як з’ясували аналітики правозахисної організації Avaaz, алгоритми Facebook навіть сприяють поширенню фейкової інформації про здоров’я. За їхніми даними, повідомлення з топ-10 сайтів, що поширюють фейки та теорії змов про здоров'я, отримали майже в чотири рази більше переглядів у Facebook, ніж топ-10 сайтів з доказовою інформацією.

З моменту появи COVID-19 у соціальних мережах з особливою інтенсивністю поширювалися два типу фейків. Автори одного з них взагалі заперечували існування коронавірусу, автори іншого стверджували, що локдаун вигідний «світовому уряду» та персонально Біллу Гейтсу а сама хвороба була зроблена штучно в лабораторіях різних країн. Також серед популярних у соціальних мережах фейків варто виділити неправдиві повідомлення про те, що коронавірус не страшніший за грип, його можна вилікувати за допомогою часнику, а індивідуальні засоби захисту або непотрібні, або навіть небезпечні (мовляв, носіння масок призводить до проблем зі шкірою). Останнім часом набули поширення фейки про те, що вакцина від коронавірусу призводить до тяжких наслідків.

Ще в січні Facebook та Instagram відреагували на поширення фейків про коронавірус. У Facebook пообіцяли зменшувати охоплення та видаляти фейки, а в Instagram – прибирати хештеги з дезінформацією. Також соціальна мережа ввела систему попереджень для користувачів, що вони поширюють фейкову інформацію. Однак щось пішло не так – і протидія дезінформації з боку соцмереж виявилася неефективною. За даними ВООЗ, від фейкової інформації про лікування COVID-19 у світі вже померли щонайменше 800 осіб.

Тому в листопаді Facebook вирішила об’єднати свої зусилля з іншими IT-гігантами – Twitter та Google – у боротьбі з дезінформацією про вакцини від COVID-19. Компаніям допомагатимуть організації з перевірки фактів у США, Великій Британії, Індії, Іспанії, Аргентині та Африці. Разом із ними та держустановами Великої Британії та Канади буде створено «стандарти відповідальності для боротьби з дезінформацією».

Скандали щодо витоку персональних даних

У сучасних реаліях витоки персональних даних у соціальних мережах, на жаль, уже стали рутиною. Наприклад, у липні у відкритому доступі опинилися персональні дані 20 млн користувачів безкоштовних VPN-сервісів. У червні на одному з форумів у даркнеті опублікували базу номерів телефонів та унікальні ідентифікатори мільйонів користувачів, що користуються послугою Telegram.

Витоки також зачепили користувачів Instagram, Tiktok, Twitter та інших соцмереж. У мережу за цей рік потрапили номери телефонів, адреси електронної пошти і навіть домашні адреси сотень мільйонів людей.

Один з найбільших витоків персональних даних стався і в Україні. У березні в Telegram з'явився анонімний канал і бот, у якому можна було «пробити» особисту інформацію про українських громадян. Усього бот акумулював 900 гігабайт персональної інформації українців. Отримати доступ до бази коштувало $500. Після суспільного резонансу бот перестав відповідати на повідомлення та його видалили.

Щоб захистити свої дані в соціальних мережах, експерти рекомендують кілька номерів телефонів та кілька адрес електронної пошти, а також не забувати вмикати двофакторну авторизацію.

Почастішали хакерські атаки

За даними опитування, яке провела компанія OLX, 15% українців досі думають, що фішинг – це риболовля. При цьому, це один з найпоширеніших способів для хакерів отримати доступ і зламати будь-який пристрій. Для цього достатньо, щоб жертва відкрила посилання, яке їй прийде на електронну пошту або в месенджер. Зокрема, таким способом хакерам вдалось отримати доступ до оборонних підприємств Євросоюзу. Через LinkedIn вони надіслали їхнім працівникам нібито пропозицію роботи в оборонній системі США. Коли людина відкривала посилання, то запускалося шкідливе програмне забезпечення. Вважається, що за цією атакою стоять хакери з Північної Кореї.

Також активними у 2020 році були хакери з Ірану та Росії. Вважається, що хакери з угрупування CozyBear, яких пов’язують з Росією, стоять за масштабною атакою на федеральні органи влади США наприкінці 2020 року. Відомо, що вони шпигували за Міністерством фінансів США, відстежуючи внутрішній поштовий трафік відомства. Також жертвами хакерських атак стали Управління з телекомунікацій та Міністерство торгівлі США. Американські розвідники побоюються, що зловмисники могли проникнути й в інші відомства.

Агентство кібербезпеки США повідомило, що хакери використовували для доступу платформу SolarWinds, а експерти з кібербезпеки зауважують, що для подолання наслідків атаки знадобиться кілька місяців.

Ще однією гучною історією у 2020 році став злам твітер-акаунтів багатьох відомих людей та компаній. Серед жертв – мільярдери Ілон Маск, Білл Гейтс та Джефф Безос, політики Барак Обама, Майкл Блумберг, Джо Байден, співак Каньє Вест, а також компанії Apple, Cash App та інші. Майже одночасно на їхніх акаунтах з’явились повідомлення, де фоловерів закликали пересилати біткоїни на адресу одного й того ж електронного гаманця. За кілька годин хакери заробили близько 100 тисяч доларів. За даними американської поліції, за цією атакою стоїть група американських підлітків.

Бойкот Facebook

У 2020 році низка компаній, серед яких Coca-Cola, Unilever, Verizon, прийняли рішення бойкотувати соціальну мережу після загибелі чорношкірого американця Джорджа Флойда, який помер після жорсткого затримання поліцією. Це викликало хвилю масштабних протестів у США та Європі під гаслом Black Lives Matter («Життя темношкірих мають значення»).

На тлі протестів проти поліцейського свавілля й расизму президент США Дональд Трамп процитував у Twitter і Facebook слова керівника поліції Маямі, вимовлені в розпал расових заворушень 1967 року: «Коли починається мародерство, починається стрілянина».

Twitter приховав це повідомлення Трампа як таке, що порушує правила мережі, але Facebook залишив пост президента без зміни. Працівники Facebook розкритикували Цукерберга за його відмову видалити пост президента.

Спочатку кампанію проти Facebook під назвою Stop Hate for Profit запустили правозахисні організації. За їхніми словами, вони багато років намагалися домовитися з Facebook з приводу модерації контенту, проте не досягли успіху.

Після цього кілька великих корпорацій, у тому числі Coca-Cola, Verizon і Unilever, оголосили про припинення розміщення реклами в соцмережі через недостатній контроль за ненависницьким, ксенофобним, антисемітським і подібним контентом. У результаті бойкоту з боку великих рекламодавців компанія Facebook втратила $7,2 млрд.

На тлі протестів десятки компаній відмовилися від старих логотипів, що містять расові стереотипи, від використання слів і слоганів, що можуть бути витлумачені як образа або натяк на приналежність до тієї чи іншої раси. Зокрема, соціальна мережа Twitter оновила правила блокування посилань і почала більш жорстко контролювати посилання на насильницький, екстремістський та інший подібний контент ще до публікації. Крім того, Twitter видалив слова «хазяїн», «раб» та «чорний список» з коду програми.

Наступ американських органів влади на соціальні мережі

У 2020 році федеральні органи США вирішили серйозно взятись за соціальні мережі. 29 липня в антимонопольному підкомітеті юридичного комітету Палати представників Конгресу США відбулися слухання за участі керівників Apple, Facebook, Google та Amazon. Їх підозрюють у монополізації ринку. Протягом 5 годин керівники найбільших IT-компаній – Марк Цукерберг (Facebook), Тім Кук (Apple), Сундар Пічаї (Google) та Джеф Безос (Amazon) – відповідали на запитання конгресменів.

«На цьому слуханні я зрозумів один факт: ці компанії, що існують сьогодні, мають монопольну владу. Деякі потребують розбиття, всі повинні бути належним чином регульовані та притягнуті до відповідальності», – заявив голова комітету Девід Сициллін.

Від слів американці перейшли до справи. Чого вартують аж три антимонопольні позови проти Google, останній з яких подали 18 грудня 2020 року прокурори 38 штатів США. Корпорацію звинувачують в тому, що вона платить розробникам браузерів і виробникам мобільних пристроїв за установку Google у якості пошуковика за умовчанням. Також компанію звинувачують у змові з Facebook – вони нібито домовилися уникати конкуренції на ринку інтернет-реклами та координували свої дії під час аукціонів, на яких розподілялися замовлення на рекламу.

Позов до Google готувався більше року. В американських ЗМІ суд над Google порівнюють з історичним процесом телефонної монополії AT&T, за підсумками якого компанія була розділена на 9 частин. Видання The Wall Street Journal назвало позов найбільшою антимонопольною справою в США за 20 років. У 1998 році позов подали проти Microsoft, але компанія Білла Гейтса дивом уникла поділу.

Крім того, не оминув позовів і Facebook – проти нього подала антимонопольний позов Федеральна торгова комісія США (Federal Trade Commission, FTC). Регулятор просить суд зобов'язати Facebook продати Instagram і WhatsApp, а в майбутньому запитувати владу про схвалення подібних угод.

Наступ американської влади на техногігантів змусив їх об’єднатися. Крім того, акції Alphabet, материнської компанії Google, після новин про позови не лише не впали, але і виросли майже на 2%. Це свідчить, що ринок уже давно врахував перспективу подання позову. Розгляд триватиме роки, а найрадикальніших заходів на кшталт примусового поділу компанії позивачі поки не зажадали. Однак підсумкове рішення визначить регулювання цифрових сервісів у всьому світі на десятиліття.

Злет TikTok

Справжнім відкриттям для багатьох цього року стало існування платформи TikTok — сервісу коротких 15-секундних відео. Додаток створили у 2016 році, а восени 2019-го TikTok посів перше місце за кількістю завантажень як в App Store, так і в Google Play.

У 2020-му TikTok тільки ріс. У 2019 році додаток завантажили мільярд разів, при цьому активних користувачів було 500 млн. Рік потому кількість завантажень склала вже два мільярди, а активних користувачів – близько 800 млн. За даними директора агентства Wideworks (офіційного партнера соцмережі в Україні) Даніеля Лур'є, cеред користувачів TikTok – понад 3 млн українців.

У 2019 році 41% аудиторії соцмережі складали люди віком від 16 до 24 років. Головною «фішкою» соцмережі були челенджі, танці під музику, видовищний і смішний контент, мінімум політики й аналітики. У 2020 році ситуація змінилася. «Аудиторія TikTok дорослішає», – запевняє диджитал-директор агентства Tabasco Євгенія Рубан. Змінився і контент: у TikTok з'явилися блоги громадських діячів, юристів, лікарів, викладачів і репетиторів, також у ній стали порушувати соціально важливі теми.

Зрозуміло, що у 2020 році ціла низка компаній намагалися створити додатки, які б склали конкуренцію TikTok. Зокрема, свій аналог запустили Instagram (Reels) та YouTube (YouTube Shorts), однак вони поки що не змогли похитнути позиції TikTok.

Протистояння Дональда Трампа та Twitter

У 2020 році головним ньюзмейкером щодо соціальних мереж став президент США Дональд Трамп, останній рік президентства якого ознаменувався низкою гучних скандалів, що виникли через його непрості відносини з глобальною платформою мікроблогів Twitter. 26 травня цього року соцмережа вперше у своїй історії позначила твіт президента США як недостовірний.

Невдовзі після цього Дональд Трамп підписав указ «проти цензури», який мав внести зміни до статті 230 Закону про дотримання етики у ЗМІ, щоби соцмережі несли відповідальність за те, що публікують на платформах. Тобто фактично він зобов’язав діяти їх як «видавців», хоча зараз вони є «платформами». Так почалася серія подій, яку ЗМІ назвуть «війною Трампа проти Twitter».

Попри власні звинувачення Twitter у цензурі, Трамп і далі активно використовував Twitter, хоча компанія продовжила задекларовану раніше політику щодо обмеження суперечливого або оманливого змісту твітів, яку він публікує. Так, після скарги користувачів була заблокована відеопромова Трампа про вбитого афроамериканця Джорджа Флойда. У промові президент казав про протести, які охопили країну після смерті чоловіка. Висловивши співчуття, Трамп попередив про «насильство та анархію» з боку «радикальних лівих груп». 19 липня Twitter видалив допис Трампа з піснею Linkin Park через порушення авторських прав. Після цього соціальна мережа не видаляла дописів президента США через «суспільний інтерес», але почала маркувати деякі пости Дональда Трампа, що в них міститься «неправдива інформація».

Однак президент США не може вносити зміни до законодавства – за них має проголосувати Конгрес. Та це вже відбудеться за каденції наступника Дональда Трампа Джо Байдена, який теж хоче внести зміни до Закону про дотримання етики у ЗМІ.

Тим часом, уже 20 січня після інавгурації новообраного президента Джо Байдена Дональд Трамп втратить спеціальний захист у Twitter і підпорядковуватиметься тим же правилам цієї соцмережі, як і будь-який інший користувач.

Трамп vs TikTok

2020 рік запам’ятався іще одним протистоянням президента США із соцмережею – з TikTok. На початку серпня 2020 року Трамп після тривалого конфлікту заборонив громадянам США укладати угоди з китайськими компаніями ByteDance і Tencent, які володіють сервісами TikTok та WeChat. Соцмережі підозрювали у зв'язках із китайським урядом та проблемах з безпекою.

Для того, щоб продовжити працювати у США, TikTok вирішила продати частину свого бізнесу американській компанії. Завершити угоду купівлі-продажу мали до 20 вересня 2020 року; якби угода не була підписана, після цієї дати TikTok на території США мав бути заблокований. Головними претендентами на купівлю соцмережі були американські технічні гіганти Microsoft та Oracle. Також можливість придбати TikTok на території США цікавився і Twitter.

Наприкінці вересня стало відомо, що саме Oracle та Walmart заплатять $12 млрд за купівлю 20% американського сегмента TikTok. Усього компанія ByteDance оцінила свої активи у США в $60 млрд. Завершити угоду компанії мали до середини листопада 2020 року, але перемовини ще тривають. А Міністерство торгівлі США призупинило своє попереднє рішення про заборону соціальної мережі TikTok на території Сполучених Штатів через перемогу Джо Байдена на президентських виборах.

Вибори у США як виклик для соціальних мереж

3 листопада 2020 року у США відбулися чергові президентські вибори, на яких переміг кандидат від Демократичної партії Джо Байден. Однак перемозі Байдена передувала й ціла компанія за чесні вибори в соціальних мережах Facebook та Twitter.

У 2016 році соціальні мережі критикували за те, що вони неуважно поставилися до перебігу виборчої кампанії і нічого не зробили, щоб зупинити поширення фейків на своїх платформах. Крім того, масла у вогонь також додавала інформація про втручання Росії в президентські вибори США на боці Дональда Трампа.

Twitter і Facebook врахували зауваження та переглянули свою політику під час виборів президента США цього року. Зокрема, на початку вересня Twitter запровадила нові правила, спрямовані на боротьбу з дезінформацією про вибори. Соцмережа почала маркувати або видаляти неправдиву та оманливу інформацію, спрямовану на підрив суспільної довіри до виборів або інших цивільних процесів. Twitter також видаляла або маркувала як оманливі заяви про перемогу одного з кандидатів до підтвердження результатів виборів. Ще раніше про таку політику стосовно фейкового контенту заявив YouTube.

Facebook також змінила правила політичної реклами перед президентськими виборами в США. Зокрема, соцмережа зупинила показ політичної реклами після закриття дільниць у день виборів у США 3 листопада. Крім заборони розміщення політичної реклами, Facebook зобов’язалася видаляти дописи, які закликали не голосувати. Напередодні виборів у США соцмережа заблокувала 2,2 млн рекламних оголошень за спроби втручання у вибори в США, а також заблокувала групу прихильників Трампа — її члени закликали до насильства.

Водночас Дональд Трамп досі не змирився з поразкою на виборах. Його юристи подали десятки позовів щодо перерахунку голосів виборців, а сам Трамп у Twitter продовжує стверджувати, що програв вибори лише через нібито шахрайство при підрахунку голосів. За це соцмережа Twitter тимчасово заборонила «лайкати» деякі дописи Дональда Трампа.

Новий тренд – віддалена робота

Необхідність дотримання соціальної дистанції під час пандемії COVID-19 породила новий тренд у розвитку технологічних гігантів – дедалі більше компаній перейшли на дистанційну роботу. Однією з перших на віддалений режим роботи перейшов Twitter, після нього – Google, Facebook, Uber. Компанія Google виділила для своїх співробітників по $1000 для купівлі обладнання додому.

Цей тренд підхопили й українські компанії. Зокрема, група компаній EVO, до якої входять сайти Prom, Crafta, Shafa, у липні вирішила назавжди перейти на віддалений режим роботи. Як повідомив голова компанії Максим Палієнко, усі офіси компанії стануть буткемп-коворкінгами, де співробітники зможуть працювати окремо або зібратися командою. Також на віддалений режим робити з 2021-го перейшла й українська IT-компанія Jooble.

Завдяки епідемії коронавірусу до лексикону багатьох українців увійшло нове слово – «зумити» (від назви сервісу Zoom). Лише за рік невелика компанія, яка надає послуги віддаленого конференц-зв'язку та про яку знали лише невелике коло бізнес-клієнтів, змогла вирости в десятки разів і на сьогодні її вартість оцінюють у $100 млрд. Усе це стало можливим завдяки тому, що Zoom змогла об'єднати відеоконференції, онлайн-зустрічі, чат і мобільну спільну роботу.

За підрахунками аналітиків Global Logic, у Play Market і App Store у 2020 році українці завантажували додаток Zoom у 9 разів частіше, а його використання збільшилось уп’ятеро. «Зростання відбулося дуже різке, і ми вже не відкотимося до ситуації “до”», — вважає Максим Саваневський, експерт у сфері телекомунікацій.

Чого чекати у 2021 році?

Зазвичай прогнози — справа дуже невдячна, однак уже зараз намітилися кілька тенденцій, які впливатимуть на соціальні мережі у 2021 році.

По-перше, закінчується каденція президента США Дональда Трампа, який провокував конфлікти з багатьма компаніями, у тому числі із соціальними мережами TikTok та Twitter. Уже 20 січня присягу складне обраний президент Джо Байден, і подальший розвиток ринку дуже багато в чому залежатиме від того, яку політику буде проводити нова адміністрація Білого дому.

По-друге, 2019-2020 роки ознаменувалися початком антимонопольних розслідувань проти інтернет-гігантів. До суду подали на Google та Facebook. Обидві компанії звинувачені в монополізації ринку. У 2021 році має розпочатися розгляд перших позовів, які подав Мін’юст США та Торгова палата. Однак зазвичай розгляд таких справ триває роками.

По-третє, у 2020 році соціальні мережі зі змінним успіхом активно боролися з фейками. Було видалено десятки профілів, груп тощо, які поширювали фейки. У 2021 році варто очікувати новий наплив фейків. Велика частина з них стосуватиметься вакцини від коронавірусу як компанії Pfizer, так і інших фармкомпаній. Тому у 2021 році Facebook, Instagram, Twitter та інші будуть удосконалювати свої інструменти боротьби з дезінформацією.

По-четверте, 2020 рік став дуже успішним для мережі коротких відео TikTok. Хоча поки ця мережа є беззаперечним лідером, однак у неї з’явилися конкуренти від Instagram та YouTube. Можливо, у 2021 році хтось із них зможе запропонувати продукт, який позмагається з TikTok.

Фото: Pixabay, Unsplash, EPA, Ad Age