Конгрес проти «імператорів онлайн-економіки». Що тепер буде з Apple, Facebook, Google та Amazon
Конгрес проти «імператорів онлайн-економіки». Що тепер буде з Apple, Facebook, Google та Amazon
Одна з найбільш резонансних подій цього тижня відбувалась у Палаті представників Конгресу США, де в рамках антимонопольного розслідування одночасно свідчили керівники ІТ-гігантів — Apple, Facebook, Google та Amazon. Рік тому Конгрес висунув їм обвинувачення в монополізації ринку, і за цей час вдалося зібрати багато переконливих доказів, зокрема понад мільйон внутрішніх документів компаній, скрини їхнього електронного листування, а також свідчення тих, хто постраждав від нібито несправедливих бізнес-практик.
Американські ЗМІ припускають, що конгресмени вже дійшли певних висновків. А відтак Марка Цукерберга (Facebook), Тіма Кука (Apple), Сундара Пічаї (Google) та Джеффа Безоса (Amazon) фактично запросили захищатись. У середу 29 липня їх у форматі відеконференції понад 5 годин допитували в антимонопольному підкомітеті юридичного комітету, та, як зазначили багато оглядачів, конгресмени, вони ж члену комітету, були налаштовані вкрай вороже.
«Наші засновники не поклонялися королям. Ми також не повинні поклонятися імператорам онлайн-економіки», — сказав голова комітету, демократ Девід Сициллін, відкриваючи засідання Конгресу.
Розказуємо, що розповідали бізнесмени, що їм загрожує та чому за кожну з компаній так серйозно взялись у США.
Amazon не відповідає за своїх працівників
Американські ЗМІ вважають, що найжорсткіші запитання дістались Amazon — можливо, через те, що її керівника Джеффа Безоса, на відміну від інших бізнесменів-фігурантів, ніколи раніше не допитували в Конгресі. Питань і претензій назбиралося багато.
Передусім в антимонопольному підкомітеті компанію обвинувачують у тому, що вона користується даними незалежних продавців, які виставляють на її платформі свої товари. Припускають, наприклад, що органайзери для багажників автомобілів Amazon почала випускати саме після того, коли проаналізувала середню ціну й великий попит на такі товари іншої компанії, що продавалася на платформі. Також Amazon обвинувачують у тому, що, ведучи перемовини про інвестиції зі стартапами, компаніями вивідує деталі створених ними технологій, щоби потім запустити такі ж продукти. Це шкодить конкуренції: нові бізнеси не в стані конкурувати з ІТ-гігантом.
Членкиня Палати представників Праміла Джаяпал заявила, що працівники Amazon ставляться до даних окремих продавців чи компаній як до кондитерської, куди можна зайти і щось «надкусити». Відповідь Джеффа Безоса, керівника компанії, не була переконливою. Він зазначив, що Amazon має внутрішні правила, які обмежують використання даних незалежних продавців для розробки власних продуктів, але він не може гарантувати, що «працівники ніколи не порушували їх».
Свою монополію на ринку компанія заперечує. «Кожен день Amazon конкурує з великими, авторитетними компаніями на кшталт Target, Costco, Kroger і, звісно, Walmart — компанією, чий розмір більш ніж у п’ять разів перевищує Amazon. Онлайн-продажі Walmart у першому кварталі цього року виросли на 74 %», — сказав Безос, апелюючи до того, що частка його компанії на світовому ринку складає менш ніж 1 %, а тому місця для конкурентів вистачає.
У своїх письмових свідченнях, опублікованих заздалегідь, Безос вдався до маніпулятивних практик. Наприклад, розказував, як його матір завагітніла ним у сімнадцять і як його батьку тяжко далась еміграція із Куби до США. Бізнесмен розповідав, як сильно американці люблять Amazon і скільком із них компанія допомогла відбутися та стати на ноги. Тим не менш, бізнесмен не згадав історій, які протягом останніх років з’являються у пресі, про жорсткі умови роботи на корпорацію. Наприклад, про водіїв Amazon, яких змушують доставляти ледь не 200 посилок за день, через що вони не мають часом перерви на туалет. А менеджери змушені відповідати на корпоративні листи вночі та під час відпусток. При цьому існує внутрішня система оцінки робочого процесу: залежно від ефективності працівників, їм присуджують певне місце в «рейтингу». Тих, хто опиняється на його дні, менеджери вимушені постійно звільняти.
Google — не єдине вікно в інтернет
Багато питань і до Google. Як писали в ЗМІ, працівники компанії нібито також мають змогу спостерігати за тим, як використовуються додатки її конкурентів на android-смартфонах, щоби потім розробляти аналогічні продукти. Компанію також обвинувачують у маніпуляції результатами пошукової видачі: там зумисне занижують позиції продуктів конкурентів. Так, за агресивне просування власного додатку Google Shopping у 2017 році Європейська комісія вже оштрафувала компанію на 2,42 мільярди доларів.
Google також не раз обвинувачували в тому, що компанія нібито забороняла виробникам android-смартфонів встановлювати додатки від компаній-конкурентів. Сундар Пічаї, голова холдингу Alphabet Inc., куди входить Google, зазначив, що компанія завжди зазнавала критики, але вона радо адаптується до нових правил уряду, якщо там такі представлять.
Як і Безос, він наводив різні докази на користь того, що компанія працює в умовах високої конкуренції, на благо американців, і не уникнув спокуси розповісти про своє незаможне дитинство в Індії. Бізнесмен зауважив, що коли справа доходить до пошуку інформації, то Google — не єдине вікно в світ інтернету. «Ти можеш запитати голосового помічника Alexa, почитати новини в Twitter, попросити друзів прислати тобі щось через WhatsApp чи отримати рекомендації в SnapChat чи Pinterest», — зазначив керівник.
Важливо, що США та Google уже тривалий час мають напружені стосунки. Як з’ясувалось у 2018 році, компанія мала секретний проект Dragonfly — розробляла цензурований пошуковик для Китаю. У такий спосіб Google хотіла повернутися на китайський ринок, де її діяльність, як і більшості американських ІТ-компаній, заблокована. Тоді Пічаї викликали на допит у Конгрес, а Білий дім — як, до слова, і працівники Google — закликали відмовитися від проекту в Китаї. У компанії відповіли, що поки вони проводили лише дослідження ринку.
Facebook не поганий лише тому, що великий
Ще складніші відносини американська влада має з Марком Цукербергом, СЕО Facebook. У 2018 році він уже виступав у Конгресі США, коли соціальна мережа опинилася в центрі скандалу після викриття масштабного витоку даних її користувачів до компанії Cambridge Analytica, що могло вплинути на перебіг президентських виборів-2016 у країні. Цукерберг два дні по кілька годин розповідав, як влаштований захист даних у Facebook і як там модерують контент. Та не спрацювало: після розслідування у 2019-му Федеральна торгова комісія США виписала компанії штраф у 5 мільярдів доларів.
Навчена гірким досвідом, напередодні цьогорічних виборів президента у своїй країні Facebook ініціювала багато змін: уможливила відключення політичної реклами на цей період, посилила умови верифікації акаунтів, маркує закордонні ЗМІ, на чию політику впливають уряди, та багато іншого.
Але причин для критики вистачає. У 2019 році Facebook заявила про створення власної криптовалюти Libra, за що на неї тут же накинувся Конгрес. Там вважають, що така грошова система може створити проблеми навіть для національної безпеки та монетарної політики, а також споживачів, інвесторів. Тож Цукерберг згорнув новий проєкт.
Тепер же Facebook обвинувачують у «зачистці» ринку від конкурентів, яких компанія просто скуповує. Купівля Instagram (2012) та WhatsApp (2014) закріпила за компанією репутацію монополістки. Цукерберг заперечує. Проте під час слухань також опублікували фрагменти його листування з головним фінансовим директором Facebook Девідом Еберсменом, де вони обговорювали купівлю Instagram та мобільної соціальної мережі Path. «Ці компанії лише з’явились, але бренди вже на слуху, і якщо вони виростуть, то можуть сильно нам нашкодити», — стверджував Цукерберг в одному зі своїх листів.
Фінансовий директор відмовляв Цукерберга, бо не вважав, що такі купівлі принесуть компанії особливому цінність. Втім, СЕО вважав, що в такий спосіб «купує час». «Навіть якщо з'являться якісь нові конкуренти, купівля Instagram, Path, Foursquare і т. д. дасть нам рік або більше, щоб інтегрувати їхню динаміку, перш ніж хто-небудь знову зможе наблизитися до їхнього масштабу», — відповів Цукерберг.
Виступаючи перед Конгресом, він сказав: «Ми починали з нуля і змогли дати людям відмінні сервіси, які виявилися для них цінними. Наскільки я розумію, за законом, компанія не є поганою просто тому, що вона велика. Багато великих компаній, які не можуть дати ради з конкуренцією, просто перестають існувати. Ось чому ми сфокусовані на створенні та оновленні наших продуктів».
Цікаво, що конгресмени також нерідко відхилялися від теми, заразом обвинувачуючи Цукерберга в «зароблянні» на мові ненависті у Facebook. Один раз під час слухань бізнесмена навіть почали питати, чому він заблокував дописи президента Дональда Трампа, хоча цей інцидент насправді трапився у Twitter. Майкл Пачтер, аналітик компанії Wedbush Securities, вважає, що якби не такі перескакування з теми на тему, до слухань у Конгресі на ринку поставилися б серйозніше.
Apple та її «божевільна комісія»
Менше за все атакують Apple. Передусім владі не подобається політика компанії в магазині мобільних додатків AppStore. Розробники скаржаться там на високу комісію, яка може сягати до 30 %. Так, у червні цього року власники популярного сервісу для управління проєктами Basecamp поскаржилися, що Apple погрожує видалити зі свого магазину їхній поштовий сервіс Hey, якщо в ньому не з’явиться можливість оплатити підписку прямо в AppStore — так компанія забирала б собі 30 % від покупки. Розробники були категоричні: «Нема жодного шансу, що ми заплатимо викуп Apple. Я краще спалю весь будинок (новий додаток. — Ред.), ніж зроблю його здобиччю гангстерів», — сказав технічний директор Basecamp Давид Хейнемейєр Ханссон. За цю ж «божевільну» комісію Apple критикував Павло Дуров, засновник Telegram, і навіть поскаржився на це Єврокомісії.
У своєму зверненні до Конгресу генеральний директор Apple Тім Кук заявив, що розмір комісії для розробників мобільних додатків під iOS є відносно нижчим, ніж в основних конкурентів. «До того, як ми запустили AppStore, розробники програмного забезпечення платили від 50 до 70 % за дистрибуцію свого продукту», — сказав бізнесмен.
За компанію не переживають і експерти, які стежили за подіями в Конгресі. Гене Манстер із аналітичної компанії Loup Ventures зазначає, що AppStore становить лише 5 % від загальних прибутків Apple, в той час як інші компанії — фігуранти розслідування стикнулися з претензіями, які можуть серйозно вплинути на їхнє фінансове становище.
То що тепер буде?
Для опису компаній-фігурантів американська влада часто вживає вислів «too big to fail». Це значить, що їхні розміри та вплив на ринку настільки великі, що будь-яка хибна дія бізнесменів може завдати шкоди національній економіці, завдати збитків сотням мільйонів людей, не кажучи вже про перманентний вплив цих гігантів на становище демократії у світі.
Суспільство також обурене, що в той час, як через пандемію COVID-19 економіка США загалом впала на 32,9 % — найбільше за останні 70 років — чотири компанії-фігуранти ростуть, а Amazon у першому кварталі 2020-го і взагалі подвоїла свої прибутки порівняно з аналогічним періодом минулого року. За рахунок падіння рекламного ринку на 2 % просів лише Alphabet (материнська компанія Google), але американська преса не має до нього співчуття.
То що буде з успішними гігантами після цієї зустрічі в Конгресі? «На цьому слуханні я зрозумів один факт: ці компанії, що існують сьогодні, мають монопольну владу. Деякі потребують розбиття, всі повинні бути належним чином регульовані та притягнуті до відповідальності, — сказав Девід Сициллін після понад 5 годин допиту бізнесменів. — Нам потрібно переконатись у тому, що антимонопольне законодавство, написане понад століття тому, працює у цифрову епоху».
Сициллін повідомив, що невдовзі комітет опублікує звіт із висновками та подальшими кроками. Тож США завмерли в очікуванні: востаннє справи такого масштабу розглядали у 90-х, коли монополією визнали Microsoft, примусово розділивши компанію на кілька частин. Але схоже на те, що інвесторів це не лякає: через кілька годин після слухань ціна акцій усіх чотирьох компаній виросла на 5 %. Хтозна, чи піде їм це на користь у нинішній ситуації.
Фото: verelq.am