«Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Усі тексти читайте за тегом «#Підсумки року 2023».

MediaSapiens теж публікує низку матеріалів, які присвячені підсумкам 2023 року та прогнозам експертів у сфері медіаграмотності на 2024 рік. З якими викликами українське суспільство зіткнулося в році, що минає? Чи достатньо робить держава у сфері поширення медіаграмотності, якою є роль громадських організацій у цьому напрямі та чи здатне протистояти дезінформаційним загрозам українське суспільство? Про це ми поговорили з низкою експертів у сфері медіаграмотності. Раніше ми вже опублікували відповіді Валерії Ковтун, керівниці Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» у 2021-2023 роках, та виконавчої директорки ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діани Дуцик, а також докторки психологічних наук Любові Найдьонової, експертки з медіаграмотності та медіаосвіти Академії української преси Оксани Волошенюк, та Марини Дорош, головної експертки проєкту Learn to Dascern, IREX. Про головні події цього року та прогнози на наступний ми поговорили з Ганною Красноступ, директоркою Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики України.

— Які події 2023 року ви б назвали важливими у сфері медіаграмотності?

— Я би поділила відповідь на дві частини: експертні події та події, що вплинули на українське суспільство. З важливих подій для експертного середовища я би відзначила Форум «Медіаграмотність 5.0: від викликів до рішень», організований у березні Українським інститутом медіа та комунікацій за підтримки DW Akademie. Ще — стратегічну сесію з розробки стратегії з медіаграмотності, організовану Національним проєктом із медіаграмотності «Фільтр» у червні за підтримки ПРООН.

Тут обов’язково слід відзначити, що третій рік поспіль Україна активно бере участь у Глобальному тижні медіаграмотності, який проводять у жовтні. Протягом цього тижня Національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр» організував багато заходів.

Наприклад, Всеукраїнський урок єдності на тему медіаграмотності для учнів, учителів і батьків з усієї країни, який «Фільтр» організував спільно з телеканалом «Суспільне Культура» та ПРООН. Цим уроком охоплено майже 1 мільйон українців, а в день уроку зафіксовано понад 100 тисяч переходів на освітні ресурси на платформі «Фільтра». Також — Національний тест із медіаграмотності, в якому взяли участь понад 26 тисяч осіб, з яких 53% пройшли тест повністю.

— Чи змінилися виклики, пов’язані з інформаційною війною, у 2023 році, в порівнянні із попереднім?

— Думаю, що всі виклики 2022 року залишалися актуальними й у 2023 році. Наразі слід більше уваги приділяти роботі зі штучним інтелектом, який дуже швидко розвивається.

Окремим викликом для нас є забезпечення права кожного на інформацію. Ворог руйнує інформаційну інфраструктуру, блокує українське мовлення, поширює на окупованих територіях пропаганду, позбавляючи наших людей можливості мати альтернативні джерела інформації. Тому ми постійно працюємо над тим, щоб наші люди мали доступ до інформації. Насамперед це стосується населення деокупованих, прифронтових і прикордонних територій.

— Чи розвиваються навички медіаграмотності в українців різного віку достатніми темпами, щоб протидіяти ворожій пропаганді, дезінформації?

— Це складне комплексне запитання. Життя складається так, що розвиток навичок у людей усіх вікових категорій буде завжди відставати від новинок технічного прогресу. При цьому наші вороги не нехтують цим. Наприклад, сьогодні великим викликом у протидії дезінформації не лише для України є дипфейки. Ідеться про створення фейків за допомогою синтезу зображення чи голосу. Це інформаційна зброя, яка здатна впливати на суспільну свідомість шляхом створення іншої інформаційної реальності. Саме тому розвиток медіаграмотності визначено однією зі стратегічних цілей Стратегії інформаційної безпеки.

• Читайте також: Штучний інтелект і дезінформація: як російський агітпроп використовує дипфейки у війні з Україною

Але окремо слід сказати про потреби у навичках медіаграмотності у людей старшого віку. Цього року Український інститут медіа та комунікації провів дослідження про потреби людей цієї вікової групи та довів, що вони суттєво обмежені в реалізації своїх прав на доступ до інформації та на свободу вираження через низький рівень цифрової та медійної грамотності.

— Які найважливіші державні та громадські проєкти, заходи, ініціативи з розвитку медіаграмотності, що відбувалися цьогоріч в Україні, ви б назвали?

— Я б назвала Національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр», заснований Міністерством культури та інформаційної політики України, — ми бачимо результати його роботи. Наприклад, «Фільтр» організував просвітницьку кампанію, до якої було залучено 10 блогерів з охопленням від 500 тисяч до 2 мільйонів кожен.

Розміщено стенди з медіаграмотності в приміщеннях обласних військових адміністрацій. Окремо ми працювали з колегами з військових адміністрацій. На базі Укртелерадіопресінституту запроваджено навчальний курс «Медіаграмотність: як не стати заручником російських інформаційних кампаній в умовах війни», який пройшли вже багато колег із державних органів, зокрема з МВС і Національної академії СБУ.

Ми поширили відеоролики для популяризації медіаграмотності, відеоролики «Як не вестися на маніпуляцію телеграм-каналів».

Дуже активно працюють з освітянами колеги з проєкту «Вивчай і розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті. Посилення стійкості до дезінформації та маніпуляцій» Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX).

Також хочу відзначити авторський проєкт Альони Романюк «НотаЄнота». Цей проєкт для тих, хто хоче навчитися розпізнавати ворожі впливи та російські фейки, розвивати критичне мислення через гру.

У рамках кожного з перелічених проєктів протягом 2023 року відбувалася велика кількість заходів, спрямованих на підвищення медіаграмотності.

— Якими базовими навичками з медіаграмотності має володіти сучасний житель України, зокрема діти та підлітки?

— Такі базові навички з медіаграмотності визначено у Державному стандарті базової середньої освіти. Це:

здобувати й опрацьовувати інформацію з різних (друкованих і цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел;

критично осмислювати її, використовувати в усній та письмовій комунікації для обстоювання власних поглядів і переконань;

критично та системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак явищ, подій, ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати й оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їхні інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси та способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації.

Але при цьому не можна забувати про ментальне здоров’я. Тому дуже необхідно навчати дітей м’яких навичок змалечку.

— Які тренди в медіаграмотності ви б назвали головними на 2024 рік?

— Головною тенденцією, на мою думку, у 2024 році буде підвищення значення медіаграмотності в освіті. Колеги з Міністерства освіти й науки України спільно з нами (МКІП), IREX створюють умови для інтеграції медіаграмотності в освітній процес.

При цьому використання комп’ютерних ігор, зокрема Minecraft, в освітньому процесі може принести численні позитивні результати, такі як залучення учнів до навчання, розвиток технічних і творчих навичок, що може мати позитивний вплив на їхню здатність розв’язувати завдання в реальному житті.

Сучасна освіта стає все більше орієнтованою на розвиток мультиграмотності, оскільки вона визнає, що люди повинні бути здатні до розуміння та використання різних видів знань і навичок для успішної адаптації в суспільстві.

Загальною тенденцією є зростання значення грамотності у всіх її аспектах у світі, що стає все більш цифровим і глобалізованим. Медіаграмотність у цих напрямках дозволяє ефективніше використовувати можливості, які пропонує сучасний інформаційний вік.