МКІП презентувало Стратегію розвитку медіаграмотності до 2026 року

МКІП презентувало Стратегію розвитку медіаграмотності до 2026 року

17:47,
3 Червня 2024
706

МКІП презентувало Стратегію розвитку медіаграмотності до 2026 року

17:47,
3 Червня 2024
706
МКІП презентувало Стратегію розвитку медіаграмотності до 2026 року
МКІП презентувало Стратегію розвитку медіаграмотності до 2026 року
Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко задекларував розширення співпраці з медіа «білого списку» щодо проєктів з розвитку медіаграмотності для різних цільових аудиторій.

У понеділок, 3 червня, відбулася презентація Стратегії розвитку медіаграмотності до 2026 року від Міністерства культури та інформаційної політики України.

В. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв зазначив, що медіаграмотність є важливою компетенцією сучасної людини і стала особливо актуальною у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням в Україну, оскільки ворог в інформаційному просторі робить усе те, що й на полі бою.

«Медіаграмотність потребує нашої уваги, бо вона сприяє тому щоб, люди вільно знаходили справді верифіковану, важливу для них інформацію у нашому насиченому, різноманітному, а головне вільному інформаційному просторі. Знати, як оперувати масивами інформації, працювати з джерелами — це одна сторона медіаграмотності. Є й інша — розуміння того, як не треба робити, що не треба шукати і читати, а головне — кому і чому не треба довіряти», — сказав Ростислав Карандєєв у вступному слові.

Очільник міністерства сказав, що, формуючи Стратегію медіаграмотності, за реалізацію якої буде відповідати МКІП, держава показує свою відповідальність.

«Хто має право визначати, чи джерело інформації є справді правдивим. Очевидно, ми можемо довіряти або суспільству, або державі. У даному випадку держава взяла на себе цю функцію. Очевидно, це правильно, бо хто як не державні інституції має турбуватися, щоб суспільство отримувало максимально правдиву інформацію, для цього держава створює відповідні умови», — сказав він.

За його словами, для розвитку в різних вікових груп навичок медіаграмотності та критичного мислення в реалізації стратегії МКІП та його проєкт «Фільтр» тісно співпрацюватимуть із Міністерством освіти і науки України. «Фільтр» координуватиме зусилля представників влади, відповідальних за реалізацію стратегії, громадських організацій, медіа та міжнародних партнерів.

Ростислав Карандєєв додав, що окрім розвитку стійкості українського суспільства до дезінформації, що є головною метою стратегії, в ній передбачено низку заходів щодо поширення «пропагандистського в доброму розумінні цього слова» аудіовізуального контенту.

«Медіаграмотність є найближчою до громадських свобод, вона справді важлива в оцінці того, де ми стоїмо і як слід діяти для відновлення України, тоді як помилкова інформація та дезінформація є викликом не лише на лінії фронту, а й у повсякденному житті українських громадян. Стратегія важлива не лише як політичний документ, але й інструмент взаємодії на різних рівнях із ключовими стейкхолдерами та зацікавленими сторонами, — зазначив у вітальному слові заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс. — Маю дві ключові поради: дивіться на медіаграмотність як на загальноурядову медійну відповідальність і знаходьте можливості, щоб кожен громадянин захотів розвинути у собі такі навички. Друга — послідовно розбудовуйте інституційну співпрацю для підтримки відбудови України».

Заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс

Заступник міністра культури та інформаційної політики України з європейської інтеграції Тарас Шевченко акцентував на тому, що Стратегія розвитку медіаграмотності в Україні синхронізована з політикою ЄС у цьому напрямку. За його словами, медіаграмотність є одним з невід’ємних компонентів Аудіовізуальної директиви ЄС. Україна, орієнтуючись на європейський досвід, внесла компонент медіаграмотності до закону «Про медіа».

Заступник міністра культури та інформаційної політики України з європейської інтеграції Тарас Шевченко

Заступник міністра розповів, що минулого тижня в ОБСЄ обговорювали перебіг імплементації програм з медіаграмотності та протидії дезінформації в Європі й Україну ставили у приклад багатьом країнам у цьому аспекті.

«У нас торік просів рейтинг медіаграмотності, як на мене, це питання до вимірювання. Ми очікуємо на європейський рейтинг, і я майже впевнений, що там побачимо зростання», — сказав Тарас Шевченко і уточнив, що до минулого року наша країна встигла просунутися з четвертої до третьої категорії за рівнем медіаграмотності.

У своїй презентації Тарас Шевченко представив чотири цілі реалізації Стратегії медіаграмотності. Це:

  • системна координація розвитку медіаграмотності в Україні, яка забезпечує комплексний підхід та залучення всіх зацікавлених сторін. Цю роль покладають на національний проєкт з медіаграмотності МКІП «Фільтр»;
  • стійкість українського суспільства до дезінформаційних впливів;
  • посилення відповідального ставлення медіа, лідерів думок до створення медіаконтенту, їхнє сприяння розвитку медіаграмотності;
  • сприйняття медіаграмотності як компетентності, що розвивається впродовж усього життя.

Він повідомив, що наприкінці червня або на початку липня відбудеться координаційна зустріч, до участі в якій запросять провідні інституції та організації з розвитку медіаграмотності й медіа для напрацювання заходів для реалізації Стратегії. Зокрема, говоритимуть про формати проведення Тижня медіаграмотності, який має відбутися восени.

Директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ

Директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ перелічила виклики, які враховуватимуть, реалізуючи Стратегію медіаграмотності:

  • поява нових загроз та інструментів впливу з боку Росії;
  • недостатня кількість сталих ініціатив та програм з медіаграмотності, що ускладнює забезпечення поширення необхідних компетентностей серед усіх аудиторій;
  • психоемоційний стан суспільства;
  • недостатня кількість регулярних якісних досліджень рівня медіаграмотності суспільства;
  • генеративний штучний інтелект;
  • низьке охоплення ініціативами з медіаграмотності людей старшого віку.

Вона зазначила, що у МКІП відстежують та детально аналізують дослідження щодо медіаспоживання, які проводять громадські організації, зокрема ГО «Детектор медіа», також враховують Європейський індекс медіаграмотності. Надалі ж очікується розширення спектру таких досліджень.

За її словами, співпраця МКІП та МОН для розвитку медіаграмотності уже дала змогу створити відповідний стандарт для середньої освіти, він буде розроблятися і для вищої освіти.

Що ж до недостатньої залученості медіа до проєктів з медіаграмотності, Ганна Красноступ зазначила: «У нас у цьому є дуже добрий партнер — Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Ми уже обговорювали механізми залучення медіа до покращення медіаграмотності і підвищення критичного мислення населення, дійшли згоди та будемо це реалізовувати».

Народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук у своєму виступі акцентувала увагу на потребі більш динамічно впроваджувати медіаграмотність у системі освіти, а також на потребі започатковувати співпрацю з недержавними медіа, що мають репутацію надійних джерел інформації.

Заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук

«На жаль, Міністерство освіти і науки не так активно бере участь у процесах медіаграмотності, як хотілося б. Очевидно, що при теперішньому навантаженні на учнів впроваджувати окрему дисципліну недоцільно. Але медіаграмотність має бути імплементована в освітні предмети, освітні програми та відображена у підручниках. Зрештою, вчителі мають пройти відповідні тренінги та почати викладати медіаграмотність учням у межах своїх дисциплін», сказала вона.

Також заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики виступає за збільшення ролі незалежних медіа у впровадженні проєктів з медіаграмотності.

«Нам потрібно більше гравців приватного ринку. Не можна розраховувати, що тільки через співпрацю з Суспільним це вдасться. Я на боці традиційних медіа, і якщо вони перевіряють інформацію, на противагу анонімним джерелам інформації, то треба їм давати зелене світло»,  додала Євгенія Кравчук.

Фото: презентація Стратегії розвитку медіаграмотності МКІП до 2026 року / МКІП

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду