Стратегію з розвитку медіаграмотності до 2026 року оприлюднили для громадськості

Стратегію з розвитку медіаграмотності до 2026 року оприлюднили для громадськості

12:30,
5 Червня 2024
753

Стратегію з розвитку медіаграмотності до 2026 року оприлюднили для громадськості

12:30,
5 Червня 2024
753
Стратегію з розвитку медіаграмотності до 2026 року оприлюднили для громадськості
Стратегію з розвитку медіаграмотності до 2026 року оприлюднили для громадськості
Для втілення Стратегії МКІП співпрацюватиме з МОН, а через проєкт «Фільтр» — з громадськими організаціями та медіа для реалізації проєктів з медіаграмотності.

У понеділок, 3 червня, відбулася презентація Стратегії розвитку медіаграмотності до 2026 року, розробленої Міністерством культури та інформаційної політики України. Повну версію стратегії виклали в публічний доступ для громадськості. Розповідаємо, як  МКІП планує розвивати медіаграмотність в Україні.

Створюючи стратегію, МКІП орієнтувалося на законодавство Євросоюзу та найновіше українське законодавство. Рада Європи визначає медіаграмотність як один із основних інструментів розширення можливостей людей, спільнот і націй для участі та внеску у глобальні знання.

Відповідно до Стратегії розвитку медіаграмотності до 2026 року, «медіаграмотність — це компетентність, яку потрібно розвивати протягом усього життя».

Протидію дезінформації та розвиток медіаграмотності населення було визначено пріоритетом МКІПу у 2020 році. У 2021 році створили національний проєкт з розвитку медіаграмотності «Фільтр», що реалізує цей напрямок діяльності у міністерстві. У тому ж році був підписаний меморандум про співпрацю з розвитку медіаграмотності між Міністерством культури та інформаційної політики та Міністерством освіти і науки.

Для підвищення медіаграмотної культури в Україні було започатковано щорічне проведення Всеукраїнського уроку єдності, Національного тесту з медіаграмотності, конкурсу учнівських відеосюжетів «Репортер», відзначення Глобального тижня медіаграмотності у співпраці з низкою медійних та дослідницьких українських громадських організацій, що розвивали медіаграмотність упродовж попереднього десятиліття, та за підтримки міжнародних партнерів.

У підсумку у 2023 році Україна посіла 30-те місце серед 41 країни Європи за даними дослідження Media Literacy Index, яке з 2017 року проводить організація «Open Society Institute — Sofia», куди Україну вперше включили у 2022 році. «На сьогодні наша держава є лідером серед країн Східного партнерства та випереджає деякі держави-члени ЄС», — заявлено у Стратегії.

Серед викликів, які слід долати, реалізуючи Стратегію, виділили такі:

  • поява нових загроз та інструментів впливу з боку Росії, які потребують миттєвої адаптації підходів в умовах війни. Важливо, щоб населення України було обізнаним щодо цих загроз, методів, які може використовувати Росія;
  • недостатня кількість сталих ініціатив та програм медіаграмотності, що ускладнює забезпечення поширення необхідних компетентностей серед усіх аудиторій;
  • психоемоційний стан суспільства. Усе населення України постало перед ризиками медіатравматизації, негативного стану і вражень від новин, аудіовізуального контенту. Без розуміння психологічного стану учасників програм із медіаграмотності та без застосування сучасних методів роботи з людьми, що перебувають у негативному емоційному стані чи переживають травму, програми з медіаграмотності можуть не мати очікуваної ефективності;
  • недостатня кількість регулярних якісних досліджень рівня медіаграмотності суспільства. Існує гостра потреба в розробці відповідних інструментів вимірювання, що дадуть змогу регулярно відстежувати зміни рівня медіаграмотності та вчасно коригувати активності;
  • брак досліджень та аналізу аудиторій щодо медіаграмотності, що перешкоджає адаптації просвітницьких програм до конкретних потреб учасників;
  • відсутність зацікавленості популярних медіа у промоції теми медіаграмотності;
  • генеративний штучний інтелект і нові технології, які створюють нові виклики достовірності інформації та довіри до медіа. З огляду на це постає питання інтеграції ШІ-грамотності в загальну рамку медіаграмотності;
  • недостатня поінформованість про важливість та можливості медіаграмотності в середовищі бізнесу. Проблема медіаграмотності рідко є пріоритетом корпоративної соціальної відповідальності бізнесу. Також бракує ініціатив, які розробляють матеріали, адаптовані під специфіку бізнесу, та мають кейси успішної співпраці з приватним сектором;
  • низьке охоплення ініціативами з медіаграмотності та відсутність їх належної адаптації для людей старшого віку та мешканців віддалених сільських районів, які мають обмежений доступ до цифрових технологій та обмежений фізичний доступ до навчальних матеріалів.

У Стратегії представили компетентності особи, які складають навичку медіаграмотності:

Інформаційна та медіаграмотність

  • вміння критично оцінювати контент із різних джерел та відповідально користуватися медіасервісами;
  • вміння розпізнавати різні типи контенту та добирати джерела інформації;
  • розуміння ролі та функцій медіа в суспільстві, знання про те, як створюється контент, хто є власниками великих медійних компаній та як це впливає на інформацію, котру отримує споживач;
  • здатність аналізувати та оцінювати мотивацію автора контенту й контекст, у якому він представлений;
  • вміння аналізувати повідомлення та оцінювати достовірність і неупередженість контенту.

Стійкість до інформаційних впливів, фактчекінг. Критичне мислення

  • розуміння способів маніпулювання емоціями та вміння їм протидіяти;
  • вміння ідентифікувати дезінформацію та маніпулятивний контент;
  • вміння ставити питання, проводити паралелі, аналізувати передумови та причинно-наслідкові зв’язки;
  • розуміння загроз, які можуть становити популярні месенджери, та вміння ними користуватися.

Цифрова грамотність. Використання правил цифрової гігієни в повсякденному житті

  • здатність захищати персональні дані й приватність;
  • розуміння того, як алгоритми соціальних мереж та налаштування браузерів можуть впливати на підбірку інформації, яку споживає людина;
  • вміння розрізняти безпечні медіасервіси та середовища;
  • вміння захистити себе від шахрайств і зловживань в інтернеті;
  • розуміння роботи штучного інтелекту, можливостей та загроз, які він становить;
  • уміння застосовувати цифрові технології для участі в житті суспільства;
  • застосування цифрового етикету під час користування медіасервісами.

Відповідальне створення та поширення особистого контенту

  • розуміння та повага до авторських прав;
  • розуміння та протидія мові ворожнечі та соціальним стереотипам;
  • вміння створювати якісний контент з використанням цифрових технологій;
  • вміння висловлювати особисту думку, зокрема в соцмережах;
  • використання можливостей онлайн-навчання.

 Читайте також: Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»

Визначено пріоритети в роботі з кожною цільовою групою:

  • Діти: розвиток медіаграмотності в дітей закладає фундамент для їхньої успішної адаптації в сучасному інформаційному суспільстві та допомагає формувати компетентних та відповідальних громадян.
  • Батьки: медіаграмотність допоможе їм краще підготувати своїх дітей до здорової взаємодії з сучасними медіа, захистити дітей від шкідливого впливу надмірного медіаспоживання.
  • Старші люди: ця аудиторія часто є мішенню для розповсюдження дезінформації, тому необхідно організовувати спеціальні просвітницькі кампанії для підвищення медіаграмотності з урахуванням рівня цифрових навичок цієї цільової аудиторії.
  • Журналісти та працівники медіа: підвищення професійних стандартів і розвиток етики в медіаіндустрії, активне залучення до розвитку медіаграмотності різних цільових аудиторій.
  • Місцеві громади та інститути громадянського суспільства: активізація місцевих ініціатив з медіаграмотності, зокрема в малих містах і селах.
  • Громадяни України, які були змушені шукати прихистку від російської агресії за кордоном: ця аудиторія повинна мати доступ до правдивої та об’єктивної інформації про ситуацію в Україні, щоб не піддаватися впливу ворожої пропаганди.

Стратегія буде реалізовуватися у таких форматах:

  • підвищення обізнаності громадськості;
  • міжнародна співпраця;
  • систематичне інформування українського суспільства про роботу відповідних Європейських комісій і робочих груп, моніторинг і адаптація для використання в Україні офіційних європейських нормативно-правових актів у сфері медіаграмотності;
  • проведення міжнародних форумів;
  • співпраця з медіа та лідерами думок;
  • співпраця з бізнесом;
  • моніторинг та оцінка;
  • юридична підтримка.

Нагадаємо, під час презентації Стратегії розвитку медіаграмотності до 2026 року заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко повідомив, що за координації «Фільтра» наприкінці червня або на початку липня відбудеться координаційна зустріч, до участі в якій запросять провідні інституції та організації з розвитку медіаграмотності й медіа для напрацювання заходів для реалізації Стратегії. Зокрема, говоритимуть про формати проведення Тижня медіаграмотності, який має відбутися восени.

Фото: презентація Стратегії розвитку медіаграмотності до 2026 року / МКІП

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду