Як і чим розвивати медіаграмотність. Громадські організації презентували свої інструменти

Як і чим розвивати медіаграмотність. Громадські організації презентували свої інструменти

11:00,
16 Лютого 2023
3424

Як і чим розвивати медіаграмотність. Громадські організації презентували свої інструменти

11:00,
16 Лютого 2023
3424
Як і чим розвивати медіаграмотність. Громадські організації презентували свої інструменти
Як і чим розвивати медіаграмотність. Громадські організації презентували свої інструменти
10 лютого 2023 року за ініціативи Академії української преси організації, які сприяють розвитку медіаграмотності в Україні, розповіли про свої інструменти в боротьбі з російською дезінформацією.

Зустріч за участі Академії української преси, «Детектора медіа» та Internews відбувалася онлайн.

«Я вважав, що будь-яке демократичне суспільство не має обмежувати свободу слова — і все одно правда переможе брехню. Але виявилося, що пропаганда шкодить не лише в автократіях, а і в таких соціумах, як у нас. Виявилося, що така необмежена свобода вбиває — і не лише в моральному, а й у фізичному розумінні: люди вмирають від рук тих, чий розум затьмарений пропагандою. Ми з партнерами вирішили поділитися прикладами протидії російському інформаційному вторгненню. Я сподіваюся, що критичне мислення, вироблене у країнах західної демократії, буде вироблене і в нас», — так окреслив мету зустрічі Валерій Іванов, президент Академії української преси.

Організації, які долучилися до заходу, співпрацюють у рамках реалізації Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. 

«Агенство США з міжнародного розвитку створило Медійну програму в Україні з акцентом на боротьбу з дезінформацією та зміцнення стійкості до неї й медіаграмотності. Щороку ми вивчаємо ефективність цієї роботи за допомогою тесту в рамках загальнонаціонального опитування. Цьогоріч є певні ознаки покращення, що є першим кроком до боротьби з дезінформацією. В інтерв'ю Наталії Лигачової Вадиму Міському на "Детекторі медіа" я прочитала, що Наталія вважає, що українці вже мало довіряють російській дезінформації, але підступним є поширення чуток. Головною проблемою тепер, як на мене, є те, як ми вибудовуємо правильні механізми, щоб отримувати правильні уроки з цього й інвестувати в те, що працює», — пояснила директорка програм Internews в Україні Джиліан Маккормак мету роботи.

«Ми одні з перших почали говорити про питання російської пропаганди. Ті, хто гуртувався навколо Internews, почали говорити про медіаграмотність і медіагігієну ще задовго до того, як головним ворогом став російський інфопростір, у дискурсі, сформованому олігархічними фінансово-промисловими групами. Тепер дезінформація стає дедалі складнішою для розвінчування, також згадували чутки, які використовуються в Україні. На західну аудиторію діє парадигма, яка впроваджувалася навіть не роками, а століттями: про вищість російської культури, загадковість і широту російської душі, що зараз активно використовується у формуванні іміджу олюдненої Росії, яка так само потребує співчуття. Останній приклад стався на (тенісному турнірі. — Авт.) "Австраліан опен", куди прийшли прихильники російського президента. Активні дії нашого посольства в медійному просторі дозволили переломити цю ситуацію. Але симптом є показовим для того, що відбувається в західних суспільствах, до чого маємо бути готові», — наголосив програмний директор «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков.

У своїй презентації він розповів про проєкти, втілені «Інтерньюз-Україна» для протидії дезінформації та вихованню медіаграмотності:

  • «Ре-візія історії». Автори проєкту дослідили російську історичну пропаганду щодо України та підготували відповідь українських істориків, випустивши книжку українською та англійською мовами;

  • «Антибот». Серія онлайн-тренінгів, посібник і онлайн-курс, як викривати інформаційні маніпуляції. Спрямований на фіхівців, журналістів;

  • регіональні клуби та посібник із медіаграмотності. Навчили основних провайдерів клубів, провели неформальні зустрічі в місцевих громадах, де б у живій розмові, ненав'язливо навчені нами спеціалісти, аналізуючи певні новини з активом громади, відточували основи медіаграмотності. Це методичка для тих, хто хоче бути провайдером медіаграмотності у громаді;

  • мануал «Освітні практики із запобігання інфодемії, або як не ізолюватися від правди»;

  • «Пропагандаріум». У легкій та розважальній формі навчили українців розпізнавати фейки та не вестися на кремлівські маніпуляції. Інтерактивну VR-інсталяцію відвідали понад 2300 гостей у семи містах України. За результатами проєкту в медіа вийшло 114 матеріалів, у тому числі 17 телесюжетів;

  • «Артіфейк». Створили міжнародний мистецький проєкт — нестандартні та креативні інструменти стрітарту стали на захист інфопростору. У трьох країнах створили дев'ять артоб'єктів про медіаграмотність. Люди могли взаємодіяти з цими муралами, могли пройти тест. За його допомогою зробили інструкцію щодо основних правил медіаграмотності у вигляді коміксу.

Повністю презентацію можна переглянути тут.

Раїса Євтушенко, головна спеціалістка Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України, розповіла про те, що і в освіті запроваджують практики з медіаграмотності та інформаційної гігієни:

«Міносвіти долучилося до цієї роботи у 2014-му, почавши роботу над державними стандартами базової середньої освіти. Тепер можна подживитися, наскільки велика увага приділяється медіаграмотності, чого не було в попередніх стандартах. Тепер нам треба думати, як працювати з учнями і вчителями, які по вісім років перебували в окупації, як їх переорієнтувати та роз'яснити вчителям, які працювали в окупації, як саме висвітлювати ті чи інші питання». 

Оксана Волошенюк, менеджерка медіаосвітніх програм Академії української преси, зазначила:

«Ми думаємо, що саме через офіційну освіту ми зможемо досягти наших аудиторій. Ми позиціюємо себе так, що ми там, де ведеться війна за аудиторію. А оскільки анексії територій передує анексія історії, тому ми робимо акцент на історичну і громадянознавчу освіту».

Ось перелік втілених організацією проєктів:

«Тулбокс для вчителів. Вправи, уроки, заняття з медіаграмотності». Це методична скарбничка, де є вправи, уроки заняття для педагогів, які хочуть впровадити медіаграмотність в освіту;

онлайн-курс із фейкології для підлітків. Це 18 коротких уроків, відео, створених спеціально для підлітків, щоб навчити їх практичних навичок медіаграмотності, аби вони мали можливість розпізнавати фейки;

внесли в підручник для 10 класу з громадянської освіти від Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін новий контент — близько 30 сторінок про медіаграмотність і медіаосвіту;

комікс «Ми скоро повернемося» для дітей. Це трій комікс АУП. Він є першим медіаосвітнім виданням в Україні, яке в художній формі показує вимушену імміграцію родини під час війни. Комікс розвиває навички критичного оцінювання медіаповідомлень та відповідальне ставлення до поширення інформації.

Повністю переглянути презентацію можна тут.

Вадим Міський, програмний директор «Детектора медіа», розповів про проєкти організації у сфері медіаосвіти та медіаграмотності. 

«Для нас виклик — бути зручними і присутніми на різних платформах, щоб охопити всі покоління. Перевагу дає формальна система, адже дає доступ. Через традиційні медіа пробитися важко, а в соцмережах легко загубитися», — зауважив він.

Підбірка продуктів «Детектора медіа» для розвитку меліаграмотності та критичного мислення:

  • вебсайт «МеdiaSapiens». Він існує з 2010-го та публікує все, що пов'язано з розвитком руху медіаграмотності в Україні;

  • відеоблог «Ньюспалм». Кілька років тому за підтримки Internews була зроблена спроба вийти в неновинний формат, в неінформаційні жанри, спробувати попрацювати з аудиторіями молодшого і середнього віку в ютубі за допомогою сатиричного онлайн-шоу. Відеоблог «Ньюспалм» — це щотижневий сатиричний влог Юрка Космини про фейки, маніпуляції, ганьбу, зраду українського медіапростору;

  • «Хроніки дезінформації». Ми їх ведемо з 24 лютого. Так збіглося, що цього дня почалося повномасштабне вторгнення, хоча ми розробляли цей проєкт за кілька тижнів до того. Тоді спостерігалася ескалація на кордонах, до цього була прикута увага і в Україні, і у світі. Ми вирішили, що потрібно більше уваги приділяти інформаційній складовій гібридної агресії, аналізувати правдиві та маніпулятивні повідомлення. Хроніки дезінформації — це розвінчування пропагандистських фейків, маніпуляцій і вкидів росіян щодо війни в Україні, які веде «Детектор медіа»;

  • подкаст «Русскій фейк, іді...!» Це щоденний подкаст, що також лунає в ефірі Українського радіо.

«Російська пропаганда хоче бути першою (в інформуванні. — Авт.), адже хто перший — того версія і поселяється в головах. Наприклад, у нас є виправданий проміжок між прильотами і їх висвітленням, а Росія цим користується. Тому ми застосовуємо тактику пребанкінгу, або імунізації від російської пропаганди», — пояснив ідею Вадим Міський

Повністю презентацію можна переглянути тут.

Участь у дискусії взяла Ірина Ковач, завідувачка медіацентру Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки. Вона розповіла про життя в окупації, роботу медіа та визволення Херсона в розрізі медіа. 

«У тому вакуумі (під час окупації. — Авт.) зайти в інтернет можна було тільки через російських провайдерів, ні українського телебачення, ні українського зв'язку не було. І перше, що зробили росіяни, коли зайшли в Херсон, — не відновили інфраструктуру, яку зруйнували, а почали відновлювати і встановлювати владу в медіа. Вони переобладнали телевежу, тому ми мали можливість дивитися російське телебачення. Обидва херсонські телеканали вони вимкнули, на базі одного відкрили свій. А 27 червня був надрукований 10-тисячний наклад газети "Наддніпрянська правда". Спочатку це було 4 сторінки, далі — 8 сторінок, а в кінці їхнього перебування — 16. Традиційно на перших шпальтах говорили про освіту, медицину, як відкриваються аптеки... Але це було неправда. Усю їхню пропаганду, яку вони друкували і демонстрували по телебаченню, було дуже легко спростувати, навіть не маючи великих навичок медіаграмотності».

За словами Ірини Ковач, дуже рятувало радіо.

«На Херсонщині, де я пережила окупацію, лише у декого було супутникове телебачення, а у 90 відсотків — звичайне телебачення, тюнер, там показували російські канали. Жителі не вірили тому, що там показували. Але якщо в перший місяць це було досить легко, то за два-три місяці, коли у вуха постійно ллється пропаганда, починаєш сумніватися. Починають сумніватися всі. Дуже допомогло радіо, сильно нас виручало. Лише на одній частоті ми могли спіймати з Миколаєва Українське радіо, де були також місцеві миколаївські новини. Дуже сильно радував проєкт про російські фейки, який ішов кожного дня, крім вихідних, за п'ятнадцять восьму вечора, де ми могли відстежувати все те, що говорили на російських каналах пропагандисти, почути розвінчання і дізнатися, що насправді відбувається. Це була така віддушина, така радість! Хочу подякувати за цю передачу, яку слухали люди на Херсонщині в той час. Особливо коли не стало світла, то радіо на батарейках було єдиним зв'язком з реальністю».

Повністю всю розмову з усіма учасниками, зокрема і з Іриною Ковач, можна переглянути нижче:

А детальну розмову з Іриною Ковач запрошуємо прочитати тут.

Нагадаємо, що це вже друга зустріч, на якій організації презентували свої результати. Перша була спрямована на те, щоб надати освітянам креативні інструменти для викладання медіаграмотності.

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду