«Ми будуємо оборону до нападу, який рано чи пізно відбудеться». Коли варто спростовувати дезінформацію на випередження

«Ми будуємо оборону до нападу, який рано чи пізно відбудеться». Коли варто спростовувати дезінформацію на випередження

09:07,
25 Листопада 2022
1394

«Ми будуємо оборону до нападу, який рано чи пізно відбудеться». Коли варто спростовувати дезінформацію на випередження

09:07,
25 Листопада 2022
1394
«Ми будуємо оборону до нападу, який рано чи пізно відбудеться». Коли варто спростовувати дезінформацію на випередження
«Ми будуємо оборону до нападу, який рано чи пізно відбудеться». Коли варто спростовувати дезінформацію на випередження
Аналітикині «Детектора медіа» розповідають про дебанкінг і пребанкінг.

В умовах війни простір для кремлівських спекуляцій та пропаганди щоразу збільшується, а разом із ним  відповідальність українських медійників, фактчекерів та державних комунікаторів, яким необхідно подбати про ефективну протидію дезінформації. Чому звичайне спростування фейків після їхнього поширення (дебанкінг) іноді не допомагає і як техніка пребанкінгу, тобто спростування дезінформації на випередження, може стати в нагоді журналістам, розповіли керівниця Центру досліджень громадської організації «Детектор медіа» Ксенія Ілюк та аналітикиня Ольга Білоусенко під час онлайн-тренінгу «Pre-debunking. Вчимося діяти на випередження». 

Коли варто використовувати пребанкінг

За словами Ксенії Ілюк, зараз з’являється дедалі більше досліджень, які порівнюють ефективність двох інструментів протидії дезінформації — дебанкінгу та пребанкінгу. Вагомим недоліком першого методу є обмеження, що стосуються когнітивних упереджень. Вони не дозволяють людині сприйняти нову інформацію, яка суперечить усталеним поглядам. Завданням пребанкінгу — завчасно попередити про появу певних фейкових наративів. «Пребанкінг як інструмент намагається обійти когнітивні викривлення. Якщо дебанкінг це спростування того, що вже відбулося, то у випадку з пребанкінгом ми робимо це задовго до того», — пояснює Ксенія.

Пребанкінг як інструмент, розповідає вона з посиланням на експертку конференції Emerging Trends in Social Media 2022 Ясмін Грін, з’явився тоді, коли американська армія відчула потребу в захисті від спроб противника завербувати полонених. «Солдати розуміли, що коли вони потраплять у полон, вороги намагатимуться зламати та підмінити їхні уявлення. Тому група психологів почала працювати над способами протидії ворожому впливу. Вони зрештою прийшли до техніки пребанкінгу, готуючи солдатів наперед і пояснюючи їм, як працює сам процес вербування в полоні і які методи застосовує противник. Також вони передбачали конкретні меседжі та сенси, що насаджуватимуть вороги, і тим самим вибудували стійкий сенсовий блок, який не дав би дезінформації пробитися й закріпитися в голові у військових», — розповідає Ксенія.

На думку спікерки, суттєва відмінність дебанкінгу та пребанкінгу полягає в аудиторії, на яку ці інструменти можуть бути спрямовані. «Оскільки дебанкінг впирається в когнітивні викривлення людини, цей інструмент можна застосовувати лише для тієї аудиторії, яка є нейтрально налаштованою до теми. В жодному разі не можна застосовувати дебанкінг до того, хто має сформовану думку. Людям дуже не подобається, коли наголошують на їхніх помилках чи неправоті», — застерігає Ксенія Ілюк.

Натомість попереднє спростування дезінформації аудиторія сприймає краще. «Я намагаюся відстежувати ефективність пребанкінгу в інформаційному просторі і скажу, що кількісне охоплення таких матеріалів завжди в рази більші. Пребанкінг можна застосовувати до будь-якої аудиторії. Ба більше, це емоційно потужний інструмент, бо людина боїться бути обманутою, їй не подобається здаватися дурною. Незначна зміна ракурсу, але для людини ця різниця дуже суттєва. Вона розуміє, що рішення залишається за нею», — додає експертка. 

Два типи попереднього спростування дезінформації

Ксенія виділяє два типи пребанкінгу. Перший стосується інструментів маніпуляції ворога (фейкові відео, певні типи повідомлень у месенджерах), про застосування яких журналісти дізнаються завчасно та повідомляють своїй аудиторії. А другий має справу з контентом. «Коли ми бачимо потенційну тему, що може експлуатуватися пропагандистами, а в людей є значні прогалини в знаннях щодо неї, створюється інформаційний вакуум. Щойно виникне хоча б маленька прогалина в знаннях пропаганда її заповнить. Контентний пребанкінг допомагає журналістам наповнити інформаційний вакуум до того, як це зробить дезінформація», — наголошує керівниця Центру досліджень «Детектора медіа».

Вона також наголошує на необхідності спиратись у своїх матеріалах на факти та логіку. «Треба бути дуже обережними, тому що якщо Служба безпеки України може дозволити собі повідомити про розвіддані й не розкрити джерела, то ми, застосовуючи техніку пребанкінгу, такої розкоші не маємо. Журналістам потрібно чітко аргументувати їхні здогадки про ймовірне застосування певного інструменту маніпуляції, — каже Ксенія Ілюк. — В ідеалі, якщо йдеться про новину, варто дати бек зі схожими прикладами таких ситуацій і паралельно пояснювати людям, що часто саме завдяки повідомленням з попередженнями вдається завадити ворогу втілити свій задум». 

Як пребанкінг (не) застосовували на практиці

Аналітикиня «Детектора медіа» Ольга Білоусенко вважає, що «пребанкінг потрібен для того, аби потім не довелося робити дебанкінг». «Попереднє спростування для мене корелюється з пояснювальною журналістикою. Медійникам та медійницям варто подружитися з ним і регулярно використовувати в роботі. Чітка комунікаційна стратегія допомагає уникнути різних спекуляцій», — зазначає Ольга.

Вона наводить приклади випадків, коли пребанкінг був необхідний, аби запобігти появі спекуляцій в інфопросторі. Серед них: новини від Міноборони про військовий облік жінок у грудні 2021 року, надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу та збір грошей на супутник Сергієм Притулою. «Чому виникли маніпуляції навколо цих тем? Тому що не було якісної комунікаційної кампанії. На початку війни для мене була дуже смішною фраза Не робіть те чи інше, бо ви створюєте картинку для російської пропаганди. Насправді пропаганда сама створить собі потрібну картинку. Нам просто потрібно будувати свою стійкість до цих вкидів. І саме пребанкінг може допомогти це зробити», — каже аналітикиня.

В кінці вересня в українському інфопросторі поширювалися спекуляції щодо того, чи потрібна насправді Україна в НАТО. Риторика пропагандистів коливалася від думки, що Альянс у будь-якому разі нас не захистить, до дезінформації про надання Україні членства в НАТО відразу після підписання Зеленським заявки на вступ. Пояснення реальної ситуації від журналістів тут не завадило би. «Зараз Детектор медіа готує дослідження про дезінформацію, пов’язану з ознакою сексуальної орієнтації. І ми бачимо, що російська пропагандистська машина намагається дискредитувати НАТО та інші великі міжнародні західні організації усіма можливими для неї методами, зокрема називаючи НАТОАльянсом ЛГБТ. Нам в цьому сенсі знову ж таки потрібен пребанкінг пояснення, що таке НАТО, як ми з ним співпрацюємо на цьому етапі, яку заявку підписав Володимир Зеленський і що це означає для України»— зазначає Ольга Білоусенко.

Однак аналітикиня виділяє й успішний кейс пребанкінгу, в якому журналісти завчасно попередили українців про підготовку Росією діпфейку із Зеленським про нібито капітуляцію України. «Це кейс, де ми вдало спрацювали. Нам удалося створити броню через пребанкінг і відповідно великого ажіотажу це фейкове відео не викликало», — підкреслює Ольга.

Ксенія Ілюк додає: іноді виникають побоювання, що журналісти через пребанкінг, навпаки, залучають якийсь ворожий наратив в український інфопростір. Однак, на її думку, якщо медійники чітко розуміють цільову аудиторію конкретної маніпуляції, то можуть передбачити, що дезінформація рано чи пізно таки з’явиться в інформаційному полі. «У глобальному розумінні робота з пребанкінгом показує системність російської пропагандистської машини. Аналізуючи динаміку російської пропаганди та дезінформації, ми помітимо, що ця система гнучко реагує на інфоприводи, але в контексті своїх наративів залишається дуже сталою. Ми ж формуємо оборону до нападу, але водночас розуміємо, що цей напад рано чи пізно відбудеться», — каже Ксенія Ілюк.

Фото: inoculation.science

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Ігор
14:20 / 25.11.2022
Так на випередження діяв Касперський - сам створював віруси, потім боровся з ними. Навіть технічні статті на сайтах.ру заблоковані. А проїдачі грантів і коштів бюджету розвінчують дезінформацію, про яку ми б без них ніколи б не почули.
2019 — 2022 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду