Дослідження Internews: 63% українців під час війни не вважають актуальною проблему дезінформації

Дослідження Internews: 63% українців під час війни не вважають актуальною проблему дезінформації

14:26,
29 Листопада 2022
858

Дослідження Internews: 63% українців під час війни не вважають актуальною проблему дезінформації

14:26,
29 Листопада 2022
858
Дослідження Internews: 63% українців під час війни не вважають актуальною проблему дезінформації
Дослідження Internews: 63% українців під час війни не вважають актуальною проблему дезінформації
Також збільшилася частка тих, хто готовий довіряти улюбленим медіа «за замовчуванням»

У 2022 році збільшилася частка споживачів, які звертають увагу на джерело новин. Водночас менше опитуваних зауважують, чи представлені різні точки зору, та збільшилася частка тих, хто готовий довіряти улюбленим медіа «за замовчуванням». Показник обізнаності про існування прихованої реклами повернувся на рівень 2020 року, проте зросла частка респондентів, які вважають, що можуть розрізнити такий контент. Про це свідчать дані щорічного дослідження USAID-Internews  «Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа 2022».

83% респондентів відомо про існування неправдивих матеріалів, але багато людей вважають, що дезінформація «не є нагальною проблемою», і більшість думають, що можуть їх розпізнати (70%) . У 2022 році частка тих, які чули поширені дезінформаційні наративи, знаходилася в діапазоні від 49% («війну між Україною та Росією спровокували США») до 13% («євреї найбільше виграють у війні між Україною та Росією»).

На думку учасників дослідження, найбільш правдоподібним є наратив про те, що на боці України воюють найманці з понад 50 країн, найменш правдоподібним – міста на Донбасі знищує не Росія, а українська армія. Кожен третій респондент обговорював ці наративи зі своїми друзями чи родиною. Щодо мотивації поширення цієї інформації, то респонденти частіше за все зазначали, що це лише привід для розмови.

Респонденти зазначають, що часто стикаються із замовними та неправдивими матеріалами, та негативно до них ставляться через  викривляння сприйняття поточної ситуації.

Як  респонденти визначають дезіноформацію?

• Помітний заголовок

• Емоційно-забарвлений текст

• Невідоме джерело/тільки одне джерело

 • Неповна інформація, відсутність деталей, неточність цифр («кількості загиблих», «кількість зброї»)

• Неякісний аналіз подій (для респондентів це означає неможливість почути думки різних експертів, аналітиків, які можуть не лише прояснити конкретну подію, а й вказати на її причини та до яких наслідків вона призведе)

• Немає інформації з місця події.

Респонденти стверджують, що можуть легко відрізнити замовні та неправдиві матеріали у медіа. Але важливо зазначити, що, незважаючи на названі критерії, респонденти у повсякденному житті при визначенні дезінформації скоріше покладаються на свою інтуїцію, або оцінюють новину на логічність/алогічність.

Дослідження було виконано InMind на замовлення міжнародної організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Воно проходило в чотири етапи, включало в себе як загальнонаціональне опитування, так і фокус-групи. Основний етап -  загальнонаціональне опитування на дому у респондента у містах 50 тис.+.

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Ігор
15:14 / 29.11.2022
Вся інфа від обслуги нашого бородатого хлопчика Дюймовочки має наведені в статті ознаки. Як і інформація від корумпованої влади і місцевих паханів на посадах.
2019 — 2023 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду