«Ізраїль — держава-помилка», «у нападі ХАМАСу винні Штати», а «про Україну вже й забули»: як агітпроп намагається скористатися війною на Близькому Сході
«Ізраїль — держава-помилка», «у нападі ХАМАСу винні Штати», а «про Україну вже й забули»: як агітпроп намагається скористатися війною на Близькому Сході
Кремлю вигідне загострення на Близькому Сході, адже воно відвертає увагу від того, що російська армія чинить в Україні. Також пропаганда подає ескалацію у вигідному для Москви світлі в умовах, коли більшість росіян, імовірно, не дуже зацікавлена розбиратися у складнощах ситуації. Приміром, на початку ескалації 7 жовтня 2023 року російський пропагандист Володимир Соловйов назвав атаку руху ХАМАС «гучним ляпасом» Ізраїлю та його спецслужбам і переклав усю провину за ситуацію на США як «гаранта миру в регіоні», а також безпідставно звинуватив Україну в постачанні зброї цій палестинській терористичній організації. У цьому матеріалі аналізуємо ключові пропагандистські меседжі Москви у відповідь на терористичний напад організації ХАМАС на Ізраїль.
Уранці 7 жовтня південні регіони Ізраїлю з території Сектора Газа (частини частково визнаної Палестинської держави) атакувало угруповання ХАМАС, яке фактично контролює територію сектора та визнається у країнах Заходу терористичним. Наземній атаці передував масований ракетний обстріл міст країни. Цей удар застав зненацька всі сили безпеки Ізраїлю. Напад, за останніми даними станом на ранок 11 жовтня, забрав життя близько 1200 ізраїльтян, переважно мирних. Близько 150 людей були узяті в заручники та вивезені в Газу. Атака була психологічно посилена медійною складовою. Соцмережі сколихнули кадри мертвих тіл ізраїльтян, відеозвернення наляканих свідків атаки та брутальне транспортування бойовиками руху ХАМАС полонених до Гази. Напад стався у важливі для євреїв святкові дні. Цього року на 7 жовтня припало єврейське свято Сімхат Тора, що додатково поєдналося із Шабатом. Ці події стали найбільшим викликом безпеці країни за 50 років. Річ у тім, що рівно 50 років тому теж у святковий для євреїв Судний день почалася війна Судного дня, коли в жовтні 1973 року Єгипет і Сирія також несподівано атакували Ізраїль. Ту екзистенційну для себе війну проти коаліції арабських країн Ізраїль виграв. Вочевидь, ХАМАС присвятив свою нинішню атаку тим подіям. Ізраїль також уперше з тих часів офіційно оголосив війну, вже призвавши на неї більше як 300 тисяч резервістів. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу анонсував війну, яка розгромить ХАМАС і взагалі змінить Близький Схід.
Та спочатку відразу після нападу ЦАГАЛЬ (або ЦАХАЛ, Збройні сили Ізраїлю) розпочав масоване бомбардування ймовірних місць дислокацій бойовиків у Секторі Газа. Ця територія є однією з найбільш щільно заселених у світі, тож удари супроводжуються жертвами і серед цивільних. Палестинські посадовці повідомляють про близько 950 убитих від таких ударів станом на ранок 11 жовтня. Ізраїль наполягає, що сотні з них були бійцями руху ХАМАС. Загалом на контрольованій ХАМАСом території проживає більш як 2 мільйони людей. Пізніше 9 жовтня ізраїльські військові також віддали наказ про повну облогу Сектору Газа, припинивши постачання продовольства, води, палива й інших товарів. Правозахисна організація Human Rights Watch назвала це воєнним злочином. Станом на 11 жовтня зберігалася ймовірність приєднання до війни проти Ізраїлю з півночі підтримуваного Іраном і Сирією ліванського воєнізованого угруповання «Хезболла». Деякі оглядачі навіть побоюються залучення до конфлікту Ірану та США. Тож ситуація має значний потенціал до ескалації.
Фахівці Інституту вивчення війни (ISW) попереджають, що Кремль використовує атаку ХАМАС на Ізраїль для просування наративів про зменшення підтримки й уваги США та Заходу до України. Кремль активізував кілька інформаційних операцій після нападів ХАМАС, звинувачуючи Захід у нехтуванні конфліктами на Близькому Сході на користь підтримки України. Пропагандисти намагаються:
а) деморалізувати українське суспільство, стверджуючи, що Україна втратить міжнародну підтримку;
б) працюючи на внутрішню аудиторію, навіюють думку, що Росія невдовзі переможе, адже увага та військова допомога міжнародної спільноти сфокусовані на Близькому Сході, а про Україну забудуть;
в) переконати пересічного європейця чи американця в тому, щоб істотно знизити або зупинити військову підтримку України.
Ми зібрали низку ключових меседжів, які поширює російський агітпроп для досягнення своїх цілей.
«У війні винні США»
Путін назвав війну в Ізраїлі «яскравим прикладом провалу політики США на Близькому Сході» та закликав до створення незалежної Палестинської держави. «США чинили тиск на обидві сторони. То на одну, то на іншу. Але щоразу без урахування корінних інтересів палестинського народу. Насамперед — реалізації рішень Ради безпеки ООН щодо створення незалежної суверенної Палестинської держави», — сказав Путін. Тож нинішній терористичний напад на цивільних Путін виправдовує недостатньою чуйністю США до інтересу палестинців. Думку про провину США з дещо іншими акцентами розділив і Трамп: «Атака на Ізраїль відбулася тому, що нас сприймають слабкими та неефективними зі слабким лідером».
США багато десятиліть шукають шляхи розв’язання ізраїльсько-палестинського конфлікту, який був основним рушієм регіональної геополітичної динаміки. Для американців задля зростання ефективності своєї міжнародної політики важливо примирити свого ключового союзника Ізраїль з іншими регіональними партнерами, як-от із Туреччиною, Саудівською Аравією, Єгиптом. Та ізраїльсько-палестинський конфлікт занадто складний камінь спотикання, у якого через низку історичних і політичних причин немає простого розв’язання. Адміністрація Трампа проводила проізраїльську політику, наприклад, відкрила американське посольство у спірному для арабів і євреїв Єрусалимі. Це викликало додаткове обурення в арабському світі. Адміністрація Байдена натомість в останні роки намагалася відновити баланс у своїй близькосхідній політиці, відновивши програми допомоги палестинцям.
«Україна продала терористам ХАМАС західну зброю»
«Чекаю на фото зброї, якою Палестина б’є по Ізраїлю. Є відчуття, що вона може бути в тому числі від поставленої Заходом в Україну. Це ще сильніше за піарний проєкт із Бучею», — так один із пропагандистів писав у своєму телеграм-каналі у перші години нападу. З відповіддю не забарилися: «Зброю, яку постачав Україні Захід, тепер використовує ХАМАС», — такий фейк розлетівся по стічних трубах агітпропу. Як доказ цього пропагандисти поширювали відео, де нібито близькосхідні пабліки повідомляють, що більшість РПГ, які використовували ХАМАС в операції «Повінь Аль-Акси», походять з України. Ба більше, палестинські бойовики нібито подякували Україні за продаж зброї. Ще одним інфоприводом для пліток стала червнева заява ізраїльського прем’єра Нетаньягу з приводу зброї, яку постачають Україні. Слова Нетаньягу просто вирвали з контексту, і вийшло, що він нібито переживає за те, що зброя, яку Захід передав Україні, буде використана проти Ізраїлю.
Основним постачальником зброї для ХАМАС фактично є Іран. Цей напад відображає багаторічні амбіції Тегерана оточити Ізраїль легіонами воєнізованих бойовиків, озброєних усе більш досконалою зброєю. ХАМАС історично зберігав певну незалежність від Тегерана та не є повноцінним іранським проксі-угрупованням, подібним до ліванської «Хезболли». Але в останні роки ХАМАС отримував технічну підтримку з боку Ірану у виробництві ракет і безпілотників, а офіційні особи в Тегерані публічно хвалилися величезними сумами військової допомоги, наданої ХАМАСу за останні роки. Тож безпідставні звинувачення Києва в підтримці бойовиків — чергова спроба підірвати міжнародний імідж України.
«Захід повністю перемкнувся на Ізраїль, тож Україна вже почала економити снаряди»
Пропагандисти намагаються підірвати віру українців у підтримку союзників, і загострення на Близькому Сході стає приводом для появи подібних меседжів. «Судячи з усього, Україна вже перейшла на економію ударних засобів, зокрема, по Криму. Бо скоро взагалі буде нічим [стріляти], адже Ізраїль важливіший», — ідеться в дописі одного з анонімних телеграм-каналів. Агітпроп наполягає, що Україна для США та Європи є другорядною проблемою порівняно з Ізраїлем, тож і ресурси будуть спрямовані саме туди. Ці повідомлення лягають у загальний контекст тез агітпропу, що через позицію республіканців останнім часом відбувається «переведення України на голодний фінансовий пайок із боку США». Тож тепер, стверджують пропагандисти, Заходу вже точно буде необхідно заморозити війну в Україні, нехай і через виконання частини вимог Москви, щоб зосередити свою увагу та ресурси на вибухонебезпечному Близькому Сході.
Втім, армія США прагне допомогти постачати своїм українським та ізраїльським союзникам необхідну кількість боєприпасів та іншого обладнання. Міністерка армії США Крістін Вормут повідомила, що в її відомстві вже працюють над схваленням додаткового фінансування, щоб гарантувати, що плани Пентагону з виробництва та придбання боєприпасів зможуть одночасно задовольнити потреби як Ізраїлю, так і України.
«Ізраїль сам почав цю війну, щоб розв’язати внутрішню політичну кризу»
«Хтось спеціально дав палестинцям з'їсти цей “сир”, щоб ціною життів сотень ізраїльтян виправдати подальший кривавий розклад. Можливо, Ізраїль знав і сам дав їм можливість “різати” та захоплювати, щоб потім розвалити всю Палестину, забравши собі всі їхні землі. Також в Ізраїлі — давно політична криза і комусь була потрібна ця війна. Думаємо, обом сторонам ізраїльського політикуму», — висунули версію російські пропагандисти в одному з анонімних телеграм-каналів.
Військова доктрина Ізраїля проголошує, що життя солдата — найвища цінність. Досить згадати випадки, коли після Шестиденної війни 11 військових, 3 тіла солдатів і 1 тіло цивільного Ізраїлю було обміняно на 6 тисяч сирійських і єгипетських солдатів; або коли у 2011 році один ізраїльський солдат повернувся в обмін на тисячу палестинських ув’язнених бойовиків.
Подібними заявами пропагандисти лишень виказують нехтування життями власних солдатів і мирних жителів. Реакція Ізраїлю на атаку бойовиків може, звичайно, враховувати й внутрішньополітичні настрої, та видається абсурдним перекладати на владу Ізраїлю відповідальність за напад, який став несподіванкою для країни, за що уряд піддається критиці.
«Ізраїль — держава-терорист і держава-помилка»
«Палестина не оголошувала війну Ізраїлю (я про де-юре). І дії ХАМАС на території Ізраїлю — це тероризм. Так і Ізраїль не оголошував війну Палестині, і дії Ізраїлю, коли вони підривають будинки в Секторі Газа, також є тероризмом. Виходить, ми спостерігаємо битву між терористами», — цинічно розмірковували пропагандисти в перші дні ескалації, ще до того, як Ізраїль офіційно оголосив про воєнний стан. Відтак вони намагалися прирівняти оборонні дії до терористичних актів. Бачимо типову тактику перенесення, коли агітпроп намагається викликати негативні асоціації з жертвою (Ізраїлем), прирівнявши його до держави-терориста. «Якщо бомба російська, то це, звісно, воєнний злочин та акт державного тероризму. Чий був будинок, у цьому випадку навіть не так важливо. Якщо ж ізраїльська бомба, а будинок — палестинський, то це нормально; це ізраїльтяни завдали превентивного удару по лігву терористів. Якщо бомба американська, а будинок — іракський, афганський, лівійський чи сербський, то теж усе гаразд, це йде боротьба за демократію для їхньої ж користі», — іронізував агітпроп, вдаючись до whataboutism’у.
Ще низка меседжів стосувалися безпекової неспроможності Ізраїлю в майбутньому світі, що має визначити фатальну долі цієї країни: «Про Ізраїль: це держава-помилка. Існування Ізраїлю у вигляді мононаціональної держави, в якій життя основної державотворчої нації забезпечується утисками та терором щодо інших народів, а режим тримається на багнетах армії оборони Ізраїлю, диверсантах МОССАД, американських грошах і вині населення Землі за Голокост під час Другої світової, під питанням», — ішлося в одному з анонімних телеграм-каналів, що поширюють російську пропаганду. «Ізраїль не має перспектив у новому, багатополярному світі, де все визначає військова сила», — вторив інший. Та зараз Ізраїль має одну з найбільш боєздатних армій світу, яка з моменту утворення держави провела низку екзистенційних війн із супротивниками, які її кількісно переважали, і в усіх досягла перемоги. Ізраїль наразі є однією з 9 країн із ядерною зброєю та при своїх невеликих розмірах входить у десятку найбільших експортерів зброї. В останні роки безпекова ситуація країни покращується через нормалізацію відносин із низкою в минулому ворожих арабських країн, як-от із Єгиптом, Йорданією, Еміратами та Бахрейном. Розпочались перемовини щодо нормалізації відносин і з регіональним лідером Саудівською Аравією. Безпекова сфера Ізраїлю спирається на одну з найбільш інноваційних економік світу, а ВВП на душу населення країни за номіналом приблизно в чотири рази перевищує відповідний показник Росії. Окрім цього, Ізраїль заслужив репутацію країни стартапів і технологічної наддержави. Він є лідером за часткою населення, що працює в хай-теку (10% усіх ізраїльтян працюють у сфері високих технологій, згідно зі звітом Управління інновацій Ізраїлю). Ізраїль є світовим лідером у сільськогосподарських технологіях, особливо в землеробстві в посушливих умовах. Зважаючи на такий потенціал, називати Ізраїль державою, що не вдалася, щонайменше нерозсудливо.
Посилення антисемітського треку в російській політиці
Кремль залякує тих росіян, які виїхали до Ізраїлю й підтримували Україну; якщо вони тепер захочуть повернутися назад до Росії, їм обіцяють влаштувати «Магадан». «Релокантів, які поїхали з Росії та вчинили підлі вчинки, радіючи пострілам по території Росії, бажаючи перемоги нацистському кривавому київському режиму, в Росії не тільки не чекають, а й якщо вони повернуться, Магадан їм забезпечений», — сказав голова Держдуми Володін.
Колишній радник Путіна Сергій Марков звинуватив російських емігрантів у тому, що вони розв’язали війну в Ізраїлі, бо «лякають» кожну країну, куди вони втікають. Також пропагандисти раділи страху російських євреїв, які емігрували до Ізраїлю: «Чубайси та інші Мойші зараз повинні дуже сильно напружитися. Вони втекли від війни, але опинилися в епіцентрі гарячої точки. Куди тепер вирушить Алла Борисівна? Цікаво, а Собчак із ізраїльським паспортом поїде воювати проти ХАМАС, як мобілізована за місцевими законами?». Серед пересічних росіян, як і серед високопосадовців, наростає антисемітизм. Напередодні ескалації в Ізраїлі, воєнний кореспондент Дмитро Стешин, відомий своїми відверто геноцидними висловлюваннями щодо українців, говорив, що до ізраїльтян, зокрема й колишніх росіян, не повинно бути «ні краплі жалю чи співчуття». Стешин поскаржився на людей, які виїхали з Росії до Ізраїлю, назвавши їх «переселенцями». Він писав: «Ми залишилися тут і досі стоїмо по коліна в крові. Нехай це зроблять і ті, хто винен у наших сльозах! Або нехай біжать, щоб освіжити історичну пам’ять. Вітання переселенцям!».
Прихильники режиму Путіна, як і сам Путін, усе частіше дозволяють собі антисемітські пасажі. Пізній путінізм у цьому плані нагадує пізній сталінізм. Йосип Сталін, який у ранніх роках свого правління не проявляв антисемітизму, після Другої світової війни почав боротися із «сіоністами» та «безродними космополітами», а по суті — з єврейською меншиною. Детальніше ми писали про це тут.
Досить складно передбачити вплив такого драматичного воєнного загострення на Близькому Сході на війну в Україні. Однією з задач добре підготовленого нападу на Ізраїль могла бути спроба зриву нормалізації відносин Ізраїлю з навколишніми арабськими країнами, зокрема з Саудівською Аравією. Таку версію допустив держсекретар США Ентоні Блінкен. Ця нормалізація безпосередньо впливає і на характер відносин США з саудитами, які останнім часом охолоджувалися через небажання лідера аравійського півострова підвищувати видобуток нафти на тлі санкційних енергетичних обмежень щодо Росії. Війна Судного Дня пів століття тому кінець кінцем призвела до найбільшого в історії світу енергетичного шоку, коли арабські країни за лідерства саудитів відмовилися постачати нафту західним союзникам Ізраїлю. Водночас атака ХАМАС, схвалена Іраном — країною, яка підтримує зброєю й агресію Росії проти України, — свідчить про наростання глобальних загроз для західних демократій. Формується коаліція недемократичних антизахідних країн, які готові вдаватися до ескалації. Іран, Росія, Північна Корея почали військово посилювати один одного. У потрібний час більш активно до тиску на Захід може приєднатися і друга економіка світу — Китай. Тож зараз певно найгірший час для прояву слабкості у підтримці України, про що ймовірно задумаються американські конгресмени під час обговорення багатомільярдних пакетів допомоги нашій країні.
Москва ж у будь-якому разі буде намагатися викрутити ескалацію в Ізраїлі на свою користь, зокрема і в інформаційному просторі. Прокремлівські рупори намагаються просунути низку повідомлень: по-перше, що нібито до ескалації призвела хибна та незбалансована політика Заходу, який через «надмірну увагу» до України не помічав хиткості ситуації на Близькому Сході, по-друге, вони «нормалізують» насильницькі й агресивні методи у геополітичних відносинах, цим самим розширюючи діапазон прийнятного. Мовляв, не тільки «русский мир» захищає свої інтереси з кулаками, а й арабський теж, так він бореться з проявами «американського неоімперіалізму».