Дитячі книжки, інтерактивні лабіринти та ґрунтовні дослідження. Які проєкти з медіаграмотності втілили в Україні у 2021 році

Дитячі книжки, інтерактивні лабіринти та ґрунтовні дослідження. Які проєкти з медіаграмотності втілили в Україні у 2021 році

09:08,
28 Грудня 2021
4067

Дитячі книжки, інтерактивні лабіринти та ґрунтовні дослідження. Які проєкти з медіаграмотності втілили в Україні у 2021 році

09:08,
28 Грудня 2021
4067
Дитячі книжки, інтерактивні лабіринти та ґрунтовні дослідження. Які проєкти з медіаграмотності втілили в Україні у 2021 році
Дитячі книжки, інтерактивні лабіринти та ґрунтовні дослідження. Які проєкти з медіаграмотності втілили в Україні у 2021 році
Розповідаємо, як за останній рік держава та громадські ініціативи намагалися допомогти українцям критично мислити, аналізувати інформацію та не вестися на фейки й російську пропаганду.

«Детектор медіа» починає підбивати підсумки 2021 року в медіасфері та прогнозувати тенденції наступного, 2022 року. Ми вже писали топдесятку ухвалених у 2021 році законів щодо реформ, публікували колонку Євгена Федченка — керівника фактчекінгового проєкту StopFake та Могилянської школи журналістики із підсумками цього року та прогнозами на наступний. 

Нині пропонуємо згадати про 15 ініціатив та проєктів, що стосувалися поширення медіаграмотності в Україні і впроваджувалися протягом 2021-го.«Індекс медіаграмотності», який показує, що чим нижчий освітній статус, тим нижчий рівень медіаграмотності; проєкт «Вивчай та розрізняй: інформедійна грамотність», який спонукає шкільних учителів навчати дітей критичного мислення; «медіаграмотні мурали», які за допомогою мистецтва привертають увагу до проблем із поширенням фейків, а також державний проєкт «Фільтр». Що ще? 

Зима

На початку 2021 року Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) оголосила черговий набір учителів на проєкт «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність». Учасники цього проєкту — вчителі, які викладають історію у 8–10 класах, українську мову та літературу у 8–9 класах і мистецтво в 9 класі, — пройшли навчання з медіаграмотності та отримали матеріали для інтеграції цих навичок у свої уроки. Як кажуть організатори проєкту, його мета — зробити так, щоби школярі критично сприймали інформацію, навчилися протидіяти маніпуляціям та фейкам. Проєкт «Вивчай та розрізняй» діє в Україні із 2018-го. За цей час до нього долучилися 654 школи і близько трьох тисяч учителів з усіх областей. Ще один набір у проєкт IREX проводила і наприкінці цього року.

«Ми запрошуємо активних учителів долучатися до проєкту, здобувати цінні знання та передавати їх своїм учням. Інфомедійна грамотність — важлива навичка сучасної зрілої особистості. Саме тому наш проєкт має на меті навчити учнів мислити критично та розбиратись у лавині інформації, яка є в медіа. Проєкт допоможе вчителям зробити уроки сучаснішими та зацікавити учнів у вивченні свого предмету», — казала програмна менеджерка проєкту «Вивчай і розрізняй» Марія Мовшук. MediaSapiens уже розповідав історії вчителів, які долучилися до проєкту й почали навчати дітей медіаграмотності.

У лютому 2021-го в Україні презентували освітню настільну гру «Криптокотики», розроблену експертами громадської спілки «Освіторія». Гру вирішили створити, коли у країні розпочався карантин через поширення коронавірусу й у медіапросторі було багато невизначеності та непотрібної інформації. «Критичне мислення — навичка, що допомагає опиратися маніпуляціям, розвиває аналітичні здібності та культивує здоровий глузд», — кажуть творці гри.

Для учасників «Криптокотиків» розробили доступні завдання з когнітивних упереджень, викликаних суб’єктивними переконаннями, стереотипами, проблемами в обробці інформації тощо.

Гра складається із 45 карток та понад 40 завдань, які допоможуть навчитися розпізнавати фейки, приховану рекламу, маніпуляції тощо. Розробники кажуть, що вона розрахована на дітей від 10 років та дорослих, зокрема для ігор у школі за участі вчителів, але можна грати і вдома, і в подорожах: грати можуть від 2 до 4 людей, і навіть більше, якщо поділитися на команди.

Весна

«Фейкотрощі» — студентська олімпіада з медіаграмотності, організована фактчек-проєктом «БезБрехні» за підтримки Фонду сприяння демократії відділу преси, освіти та культури Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. Олімпіаду проводили у форматі брейнрингу для студентів вишів. Перш ніж провести олімпіаду, організатори створили методологічну базу — «Словник термінів із медіаграмотності», за допомогою якого учасники змагань можуть вивчити основи медіаграмотності. До олімпіади долучилися понад тридцять студентських команд. До участі в олімпіаді добирали виші, де є кафедри й факультети журналістики.

У березні також вийшло комплексне дослідження ГО «Детектор медіа» «Індекс медіаграмотності», в якому експерти намагалися визначити рівень уміння свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію. За результатами дослідження, рівень медіаграмотності залежить від статі, віку та рівня освіти. Наприклад, частка чоловіків із високим рівнем медіаграмотності вдвічі більша, ніж жінок (11% проти 6%). Цей показник вищий у молодих людей 18–25 років, ніж у старших — 56–65 років. Дослідження показало: що нижчий освітній статус, то нижчий рівень медіаграмотності: серед тих, хто має лише середню освіту, рівень медіаграмотності низький або ж нижчий за середній у 63%, а серед людей із вищою освітою — лише у 30%.

Крім дослідження «Індекс медіаграмотності», упродовж 2021 року «Детектор медіа» розповідав про різні ініціативи та проєкти, що стосувалися медіаграмотності; спростовував коронавірусні фейки та маніпуляції за допомогою спецпроєкту «Правда і вимисел про коронавірус»; розвінчував проросійські міфи та дезінформацію тощо.

У квітні 2021-го Міністерство культури та інформаційної політики провело презентацію національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр». Точніше, тоді цей проєкт ще не мав такої назви, однак уже мав місію — об’єднати і скоординувати зусилля всіх стейкхолдерів, щоби зробити медіаграмотність стилем життя українців. «Мета проєкту на 2021–2022 роки: підняти рівень обізнаності всіх вікових груп суспільства про актуальність проблеми дезінформації та важливість виявлення маніпуляцій. Основні цілі проєкту: посилення комунікації з боку держави, розвиток медіаосвіти та стимулювання відповідального та безпечного медіасередовища», — зазначала тоді керівниця проєкту Валерія Ковтун.

Вона розповіла в інтерв’ю «Детектору медіа», що з державного бюджету на проєкт виділили п’ять мільйонів гривень, однак наступного року цю суму можуть значно збільшити. «Окрім цього, ми працюємо з партнерами. У нас є масштабний проєкт із IREX. Публічні заходи та інформаційні кампанії задля збільшення поінформованості українців про важливість впливу медіа і розвитку навичок медіаграмотності, промо сайта проєкту, інформаційні кампанії в соцмережах, роботу нашого офісу в партнерстві з IREX підтримує посольство Британії», — сказала Валерія Ковтун.

Восени 2021 року в межах Всесвітнього тижня медіаграмотності «Фільтр» оголосив конкурс «Репортер» — спільний проєкт ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та посольства Швеції в Україні. Конкурс мав на меті мотивувати молодь вивчати медіаграмотність через створення власного медіаматеріалу. Подкасти та сюжети в межах конкурсу зробили понад 400 школярів з усієї України, а перемогу здобули 12 людей.

Break The Fake — ще один проєкт, покликаний розвинути в українців медіаграмотність та критичне мислення. Створила його організація UNICEF Ukraine. Йдеться про серію відеороликів про медіаграмотність та критичне мислення, опублікованих на ютубі, в тіктоку і на платформі «Дія». У проєкті Break The Fake, розрахованому на молодих людей, взяли участь зірки та блогери, які спілкувалися із ведучим Нікітою Добриніним про вплив фейків на емоції, про джерела інформації, як їх перевіряти, як виловити правду в потоці брехні тощо.

Проєкт спрямували на спростування фейків про коронавірус, адже стартували на початку епідемії та запровадження в Україні локдауну. «Тоді був шалений потік неправдивої інформації. Попри те, що такі компанії як Facebook працювали спільно із фактчекінговими організаціями, виявляли неправдиву інформацію, видаляли контент, фейків усе одно ширилося чимало, — розповідала керівниця проєкту Ольга Пришко в інтерв’ю «Детектору медіа». — Ми розуміли: аби ефективно боротися з фейками, потрібно розвинути критичне мислення, щоби люди задумувалися над правдивістю інформації, яку споживають».

Школа медіаграмотності — проєкт Української академії лідерства, в якому студенти вишів, які пройшли навчання з медіаграмотності від представників медіагрупи «Накипіло» та курс від «Бі-бі-сі Україна», розповідали школярам Харківщини, як виявляти фейки та ретельно перевіряти інформацію. Заняття з медіаграмотності відвідали близько 900 школярів і школярок.

Як розповів в інтерв’ю «Детектору медіа» заступник керівника осередку Української академії лідерства в Харкові Іван Чубукін, ця Школа медіаграмотності на Харківщині була вже третьою. «Спершу студенти академії їздили в маленькі громади області та проводили там мінілекції з медіаграмотності. Під час виїздів команда проєкту побачила, що молодь у громадах не знає, що таке медіаграмотність, із яких компонентів вона складається. Вирішили проводити уроки системно», — казав він.

Літо

Влітку в Україні почали створювати мурали з медіаграмотності в межах проєкту Artifake. Перший із них з’явився в Каховці на Херсонщині. Автор муралу — український художник Сергій Радкевич — назвав свою роботу «Вектор міста. Критичне мислення». На малюнку зображені три вежі з герба Каховки, які символізують підвалини критичного мислення: відповідальне сприйняття, осмислення та застосування інформації, яку люди споживають, а рука — символ людини, може впорядкувати інформаційний хаос навколо себе, якщо спиратиметься на ці вежі.

Міжнародний проєкт Artifake залучає стрит-арт, щоби протистояти пропаганді. Це проєкт громадської організації «Інтерньюз-Україна», вірменської Асоціації аудіовізуальних репортерів і польської фундації «Art Transparent». Подібні мурали створювалися також на Донеччині, в Польщі та у Вірменії.

Школа медіаосвіти та медіаграмотності для освітян — проєкт Академії української преси, який влітку цього року відбувся вже у двадцять другий раз. За чотири дні навчання у Школі понад 20 учасників із чотирьох областей України говорили про медіаграмотність і медіаосвіту як складову державного стандарту базової середньої освіти. Академія української преси започаткувала літні школи медіаосвіти й медіаграмотності в партнерстві з Міністерством освіти і науки у 2011 році. «Ми намагаємося проводити 2-3 школи щороку. Це чотириденний курс, який дозволяє сформувати медіаосвітні навички та презентувати методологічні комплекси АУП медіапедагогам, які працюють у дошкільній, початковій, середній, вищій, післядипломній освіті», — розповіла в інтерв’ю «Детектору медіа» менеджерка медіаосвітніх проєктів АУП Оксана Волошенюк. Учасниками 21-ї школи стали методисти дитсадків, а до 22-ї Школи долучилися освітяни з Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Хмельницької областей.

Також улітку до друку підготували книгу Оксани Мороз «Як не стати овочем». Засновниця однойменної ініціативи написала книжку про маніпуляції та шахрайства цифрового світу. Видання вийшло друком у видавництві Vivat.

«У книжці зібрані основні маніпуляції та шахрайства цифрового світу у форматі “суть — причина — наслідки — що робити”. Простою мовою на конкретних прикладах. У книжці ви дізнаєтеся про маніпуляції в фейсбуку, ютубі, вайбері, телеграмі, вікіпедії та онлайн-медіа; як безпечно користуватися ґаджетами і вберегти свої персональні дані; як не потрапити на гачок шахраїв та маркетологів; як безпечно знаходити відповіді на фінансові, економічні та політичні питання», — йдеться в описі.

Також улітку відбувся другий набір на Програму медіаграмотності «Розумію», організатори якої шукали учасників, охочих розвивати особисті навички медіаграмотності та навчати молодь своєї громади критично мислити та створювати якісний контент. Програма «Розумію» — це навчання з розвитку навичок медіаграмотності та фасилітації, що складається з чотирьох воркшопів. Під час занять учасники вчилися правильно користуватися соціальними мережами, створювати візуальні історії, протидіяти маніпуляціям тощо.

Участь у програмі брали представники громад із Чернігівської, Полтавської, Сумської, Харківської, Луганської та Донецької областей.

Осінь

25 жовтня в Україні почався щорічний тиждень медіаграмотності, який в усьому світі проводить UNESCO вже вдесяте. Цього разу до створення заходів у межах Українського тижня медіаграмотності долучилися Міністерство культури та інформаційної політики та Національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр». Під час Тижня медіаграмотності стартував пілотний проєкт клубів із медіаграмотності, в межах якого п’ятеро амбасадорів, які пройшли тренінги «Інтерньюз-Україна», почали працювати в Ромнах, Запоріжжі, Краматорську, Черкасах та Винниці. У соціальних мережах провели флешмоб #яфільтрую, в якому, пройшовши тест «Пропала грамотність», можна було виграти брендовану кофтину проєкту «Фільтр». Також у межах Тижня чимало організацій проводили тренінги та воркшопи з медіаграмотності та критичного мислення: «Громадське радіо», «Gwara Media», Українська бібліотечна асоціація, IREX та інші.

Лабіринт медіаграмотності — проєкт, який презентували в Україні 28 жовтня на центральній площі міста Славутич, анклаву Київської області посеред Чернігівщини. Відкриття лабіринту «Не віррр — перевіррр» приурочили до Всесвітнього тижня медіаграмотності. Лабіринт, який планують перевозити різними містами України, складається з 12 квадратних кімнат, кожна з яких має свою тему: інформаційний шум, клікбейт, маніпуляції в медіа, пропаганда, тролі та боти, стереотипи і популізм, алгоритми соціальних мереж, інформаційна бульбашка тощо.

Люди, які заходять у лабіринт, можуть із ним взаємодіяти.

У листопаді в Києві презентували аналітичний документ про медіаграмотність створений Національним проєктом Міністерства культури та інформаційної політики «Фільтр» разом із ОБСЄ та громадською організацією «Інтерньюз-Україна». За допомогою документа люди в одному місці можуть отримати ключову інформацію з проблематики медіаграмотності: дізнатися, що це таке, які основні принципи, іноземні практики поширення медіаграмотності тощо. За словами програмного директора ГО «Інтерньюз-Україна» Андрія Кулакова, документ розробляла експертна медіаспільнота. «Ми зробили два кола публічних консультацій. 95% медійних недержавних організацій та медіаекспертів взяли участь в обговоренні, висловили свої коментарі під час наших зустрічей або надіслали їх письмово», — сказав він та додав, що документ буде «живим» і його постійно доповнюватимуть експерти. Керівниця «Фільтра» Валерія Ковтун наголосила: звіт створили, щоби подати комплексну картину стану медіаграмотності в Україні та зрозуміти, чого бракує.

Зима

У грудні в Україні презентували дитячу книжку з медіаграмотності «Ніта (#ховайтесь — фейки — світу)». Це видання, за задумом авторів, має навчити медіаграмотності дітей 5–10 років.

Книжка Катерини Кисельової (Каті Сіль) уже перемогла на мистецькому конкурсі Міністерства культури та інформаційної політики й вийшла у видавництві BookChef. Ілюстрації до книжки створив Віталій Кириченко. Чотири тисячі примірників «Ніти» планують безкоштовно передати в бібліотеки та школи. За сюжетом, школярка Ніта на будь-які прохання чи пропозиції батьків відповідає: «Ні». «Найбільша прикрість її життя — математика, а надто — контрольна у п’ятницю. Ніта і її однокласник Оксен відчайдушно шукають спосіб, як написати контрольну без напрягів. Оксен натрапляє на цікаве відео у мережі: відомий тіктокер рекламує ручку "Роздýплю". Якщо писати контрольну цією ручкою, мозок "роздупляється" і виконує все на "12". Спершу Ніта радіє знахідці Оксена, але її впертість бере гору: вона вирішує перевірити інформацію про диво-ручку. І дуже швидко з’ясовує, що “Роздýпля” — це фейк, на який повелися тисячі українських учнів», — розповіли про сюжет представники Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр».

Це не всі проєкти, присвячені медіаграмотності, створені у 2021 році. Цього року чимало громадських організацій та державних установ намагалися робити щось, аби звернути увагу українців на важливість аналізу інформації й критичного мислення. Про медіаграмотність у 2021-му думали не лише медійники й профільні громадські організації, а й дизайнери та комерційні компанії. Наприклад, Нікіта Тітов створив серію плакатів про загрозу фейків та дезінформації, а компанія «Нова пошта» анонсувала навчання з інформаційної грамотності для своїх працівників.

Також варто згадати про виставку Data CTRL Centre, ініційовану Goethe-Institut в Україні і спрямовану на популяризацію медіаграмотності та захист персональних даних в інтернеті; Медіашколу Черкаського гуманітарно-правового ліцею; мапу поширення медіаграмотності в Україні; роботу зі спростування фейків, яку ведуть VoxCheck, StopFake, «По той бік новин», проєкт «Медіаревізія» та чимало інших.

Фото: скрини з ютуба, «Інтерньюз-Україна», «Мріємо та діємо», Іра Рябоштан, unsplash

 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду