Зберігайте спокій і розрізняйте сорти дезінформації

Зберігайте спокій і розрізняйте сорти дезінформації

13:10,
6 Травня 2024
1403

Зберігайте спокій і розрізняйте сорти дезінформації

13:10,
6 Травня 2024
1403
Зберігайте спокій і розрізняйте сорти дезінформації
Зберігайте спокій і розрізняйте сорти дезінформації
На тренінговому курсі для підвищення навичок медіаграмотності студентів учать, як не піддаватися маніпуляціям, аналізувати фотодипфейки та завжди шукати джерела інформації.

У квітні для студентів і студенток провели інтенсивну тренінгову програму «Медіаграмотність і журналістика: як відповідально споживати та створювати контент». Її спільно організували фахівці Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка за підтримки Представництва ОБСЄ в Україні. Понад 150 учасників програми отримали практичні поради й інструменти щодо розрізнення дезінформації та формування навичок медіаграмотності як культури споживання та подання суспільно важливої інформації від провідних фахівців галузі. MediaSapiens зібрав головне з лекцій, що стануть у пригоді кожному.

Враховуючи потреби молодої аудиторії, — щоб було драйвово та захопливо — першими до лекторію київського інституту запросили медіаекспертку та фактчекерку, співзасновницю проєкту Stopfake Ольгу Юркову, яка розповіла про роль штучного інтелекту у створенні дезінформації, технології створення дипфейків, та фактчекерку, авторку антифейкового проєкту «НотаЄнота» Альону Романюк, котра на прикладах роз’яснила, як із фейків та окремих дезінформаційних вкидів конструюються ворожі наративи та працює пропагандистська машина Кремля.

 

Ольга Юркова

Вплив візуальної інформації, що поширюється через соцмережі, на користувачів, налаштованих на споживання з гаджетів, важко переоцінити, розповіла Юркова. Доступ до технології штучного інтелекту вивів створення фейкових зображень на новий рівень. Технологію ШІ використовують ворожі пропагандисти, щоб вводити в оману українців, сіяти розбрат, зневіру та знесилювати наше суспільство.

«Штучний інтелект творить ці фейки у великих масштабах. Не встигають банити ті, хто цим займається. Розрахунок іде на те, що хтось та й повірить, хтось та й поширить. А поширюють їх досить багато, на жаль», — сказала Ольга Юркова.

Проте технологія нова та недосконала, й наразі у критично налаштованих медійників є час вчитися виявляти зловмисні вкиди.

Тренерка Ольга Юркова показала студентам серію світлин, що восени та взимку 2023-го поширювали у соцмережах із закликом молитися за Авдіївку. Вона запропонувала роздивитися світлини та визначити, справжні вони чи штучно згенеровані, й навести відповідні аргументи. Ось одна з них.

 Не вірте очам своїм

Студенти вказали, перш за все, на те, що українські воїни у молитві не стають навколішки, а прихиляють лише одне коліно у повазі. Вони помітили, що у молодої жінки на передньому плані видно лише одну ногу, замість шевронів — «карикатурна» імітація прапора, бічний підсумок невідомого зразка, зачіска ніби щойно з салону, а окремі воїни позаду — однакові, ніби клоновані. Усі ці «персонажі» на фото не звернені чомусь до розп’яття, та й саме воно дуже нехарактерне для України.

Уже з самої критичної візуальної оцінки стало зрозуміло, що світлина — маніпулятивна. А таких у соцмережах була ціла серія.

Ймовірно, пропагандисти розповсюджували такі зображення з метою деморалізації українців на тлі боїв за Авдіївку. Мовляв, лишилося тільки молитися, настільки все погано.

Насправді ці зображення неавтентичні — усі вони були створені за допомогою технології ШІ.

Навіть зі штучним інтелектом ворожі дезінформатори дуже слабко розуміють українську мову, і регулярно помиляються в підписах до фото — підписи до вкиду з молитвами за Авдіївку тому свідчення. Судіть самі: «Йде бій за Авдіївка... Напиши «Амінь» Молимося всі разом!!!».

Як пояснила Ольга Юркова, для того, щоб створити зображення, штучний інтелект збирає інформацію з певної бази даних, як йому надають, і на основі цього формує нове зображення. Дуже часто технологія додає елементи, які просто не можуть відповідати дійсності, — їх називають «артефактами». Приміром, коштовний камінець на кам'яному паркані, на тлі якого зображена людина, чи щось подібне.

Також у ШІ дуже часто виникають проблеми з людською анатомією: очі різного кольору, асиметрія обличчя, відсутність одного вуха, руки чи ноги, чотири або шість пальців на долоні, дивні зуби — таких «людців» створюють генератори зображень. Те саме відбувається з дрібними деталями, аксесуарами: окуляри з одним скельцем або лише одна сережка.

Також генеративні зображення викриваються невідповідністю кольору та тону шкіри обличчя та шиї, невідповідністю освітлення та взагалі низькою якістю зображення.

 Характерні хиби у зображеннях людей, створених ШІ

Як розповіла тренерка, штучний інтелект множить зображення нереальних особистостей, яких узагалі не існує. Щоб навчитися виявляти «фантомів», вона порекомендувала сервіс Thispersondoesnotexist.com.

«Цих людей не існує, їх зображення створені у цій програмі. Можна експериментувати скільки завгодно або просто оновлювати сторінку — і вона видаватиме рандомні фото. Можна обирати стать, вік і етнічну належність і створювати нову картинку», — пояснила Ольга Юркова.

 Приклад дипфейку у сервісі Thispersondoesnotexist.com

За її словами, технологію створення дипфейків можна порівняти з фальшивомонетником і поліцейським, який за ним полює.

 Інфографіка «Як створюється дипфейк», на основі інформації компанії Samsung

«Є дві нейромережі. Одна називається "генератор", інша — "дискримінатор". Нейромережа "генератор" отримує певну базу даних і з цієї інформації формує фейковий контент та передає "дискримінатору". Нейромережа-дискримінатор порівнює фейкові дані з реальними даними, які є у мережі, і дає свій вердикт: правда це чи ні. Якщо вона твердить "неправда", цикл починається заново. Уся інформація повертається до попередньої мережі, та намагається щось скомпонувати, аж поки мережа-дискримінатор не визнає, що це твориво схоже на реальне. Це як із фальшивомонетниками: коли підробка правдоподібна, є шанс, що поліція не схопить одразу», — розповіла Ольга Юркова.

Тренерка нагадала, що за допомогою таких сервісів, як AI or Not, можна перевірити, було зображення створене за допомогою ШI чи ні. Він доступний безплатно, лише за реєстрацією. Щоправда, такі інструменти не дають стовідсоткової відповіді. Відповідь може виглядати так: «На 60% на фото справжня  людина» або «на 70% на фото зображення, створене ШІ».

 Перевірка фейкових зображень, створених у ШІ-генераторах

«Тож тренуйте власну надивленість, поки що це — найбільш робочий інструмент для визначення фотодипфейків», — резюмувала Ольга Юркова.

 Альона Романюк

Альона Романюк під час тренінгу «Пропаганда vs дезінформація: як фейки стають “фактами”» запропонувала студентам рухатися за чітким планом, щоб надалі слухачі кваліфіковано й фахово підходили до аналізу у повсякденні та на роботі.

 Must have

Для «розминки» розглянули приклад із відео, яке транслювалося в ефірі загальнонаціонального телеканалу. Потрібно було зрозуміти: правдива чи фейкова у ньому інформація, і чому.

 Поширення неперевіреної неправдивої інформації під впливом емоцій

«З’явилася в мережі інформація: терміново, для всіх, хто користується вотсапом! Завтра може надійти на вотсап відео, яке називається "Мартінеллі". Не відкривайте його, воно зламує телефон і нічого не можна буде виправити. Якщо ви отримали повідомлення про оновлення вотсап на "Вотсап Голд", — не натискайте кнопку. Будь ласка, повідомте всім своїм контактам, аби вони про це знали. Також не треба відкривати відео під назвою "Танець попа". Це вірус, який форматує ваш телефон. Обережно, він дуже небезпечний. Про це оголосили сьогодні по "ВВС Радіо"», — сказала ведуча.

Студенти швидко визначили, що озвучена інформація — фейкова, та навели низку ознак, які викривають це. Зокрема, зазначили, що на початку повідомлення вжите слово «терміново» та є окличні інтонації.

«Це апеляція до наших емоцій. Коли ми в обмеженому часі маємо прийняти рішення, нами набагато легше зманіпулювати», — прокоментувала Альона Романюк.

Також учасники звернули увагу на те, що у повідомленні не вказано конкретної дати, натомість вжито слово «завтра», а це може бути і 20 травня, і 25 червня.

До того ж ведуча, вказуючи джерело, послалася на «ВВС Радіо», але в Україні воно не мовить.

«Це фейк, який був дуже розповсюджений у лютому 2022 року, коли почалося широкомасштабне вторгнення. Ведуча, напевно, побачила цю інформацію у своїх месенджерах, і вирішила її озвучити, побачивши, що вказане джерело. Від себе вона додала, що треба бути обережними у месенджерах, але це не зупинило поширення цього фейку, люди ще три тижні поширювали це відео», — сказала лекторка.

Вона звернула увагу студентів на те, що поле для маніпуляцій, виникнення та поширення фейків настає в умовах «інформаційного вакууму».

 Як виникає інформаційний вакуум

Він виникає, коли діють три чинники: є суспільний інтерес до теми, нестача офіційної інформації та нерозуміння того, що відбувається, а саме в таких умовах перебували люди після 24 лютого 2022 року, тому, за словами Романюк,  вони «велися на фейки».

«Коли офіційно не коментують якісь події, виникає нестача пояснень і розуміння. Маніпулювати стає достатньо легко, — сказала Альона Романюк і нагадала студентам про те, що стандарт професії вимагає перевіряти інформацію. — Оперативність є важливою, але якщо ставити її на один щабель із достовірністю, то перевірка інформації є важливішою. Краще опублікувати правдиву новину пізніше, аніж раніше опублікувати неправдиву».

Лекторка розповіла, яким чином росіяни з початку повномасштабного вторгнення намагаються створювати нестачу офіційної інформації в Україні.

«Перед повномасштабним вторгненням Росія активно працювала над тим, щоб створити в Україні інформаційний вакуум, позбавити нас офіційних джерел інформації. 23 лютого зламали сайти СБУ, НБУ, Кабміну і низки міністерств, щоб ми не мали офіційної інформації і не знали, що відбувається. У цій ситуації люди йдуть у соцмережі і сприймають на віру те, що там читають. На зламаних сайтах опублікували текст звернення до українця українською, російською та польською мовами. Це так звана операція під фальшивим прапором у кіберпросторі. Російські хакери ламали сайти, й намагалися підставити поляків», — розповіла вона.

 Російська кібернетична спецоперація «під фальшивим прапором»

Вона додала, що операції під фальшивим прапором відомі з давнини, однак один із найяскравіших прикладів стався в часи Другої світової війни. Йдеться про Гливицьку провокацію, здійснену німецькими диверсантами у 1939 році, які  перевдяглися у польських вояків та обстріляли німецьку радіостанцію, щоб показати, що нібито поляки напали на німців й спровокували війну.

Україну щодня атакують російські хакери, й за офіційними даними кількість кібератак у 2023 році зросла майже на 15% у порівнянні з 2022 роком. Зокрема, кібератак постійно зазнають медіа: ворожі хакери ддосять і ламають сайти, втручаються в етери, а також обманним чином намагаються заволодіти доступом до сторінок медіа у соцмережах через адміністраторів, сммників і редакторів. Єдиний спосіб захисту від цього — правильно налаштована двофакторна автентифікація. Відтак на «домашнє завдання» Альона Романюк попросила слухачів на усіх акаунтах встановити її.

Також Романюк коротко пояснила, як російські пропагандисти з ботами розпалюють ворожнечу в українському сегменті соцмереж, використовуючи емоційні гачки — страх за рідних, реакцію на потенційну несправедливість, щоб розколювати  єдність суспільства під час повномасштабної війни.

«Ви публікуєте відео, фото, репортаж, статтю, а в коментарі починають приходити люди, які пишуть, що правильно, а що ні, провокують використання мови ворожнечі.  І цього буде ставати лише більше», — сказала вона.

Повертаючись до прикладу «колективних молитв за Авдіївку», представленому вище, лекторка звернула увагу саме на аспект розколювання суспільства.

 Фотофейк, згенерований за допомогою ШІ, російські дезінформатори поширюють у соцмережах із негативно емоційно зарядженим підписом, щоб посилити ворожість серед українців

«Нас підривають зсередини, щоб ми починали сумніватися у собі та в нашій перемозі. Поширюють [ці фейки] на сторінках з патріотичними аватарками, однак якщо подивитися на аналітику цієї сторінки, побачимо, що вона модерується з Вірменії. Це робиться для того, щоб підписувати на ці сторінки реальну аудиторію, а потім із неї запускати інфовкиди, які будуть розхитувати наше суспільство зсередини. Взагалі ж ці сторінки для того, щоб виявити патріотично налаштовану аудиторію, вразливу до фейків», — розповіла Альона Романюк.

Найперше, за її словами, що має зробити критично мислячий медійник, відповідальний за поширення культури усвідомленого медіаспоживання у часи війни, — перевірка інформації.

Альона Романюк розповіла, що ворог мімікрує й під іноземні медіа, тому не варто некритично сприймати повідомлення начебто від таких медіа, похапцем прочитані у соцмережах.

 20 тисяч шахедів — мало чи багато? Рамка для перевірки критичного мислення

Вона навела приклад повідомлення, в якому йшлося нібито про замовлення 20 тисяч шахедів Сербією в Ірану.

«Якщо зіставити, скільки шахедів випустили на Україну за останні два роки з потужністю виробництва цих дронів в Ірані, закрадеться думка, що щось тут не так», — сказала вона. Студенти швидко знайшли інформацію, що за березень — понад 600.

 Приклади поширення фейкових новин в українському медіапросторі

«Є видання Terror Alarm, в якому публікують лише новини, згенеровані штучним інтелектом. Там немає жодної правдивої новини, це просто публікації на основі інформаційного порядку денного, згенеровані штучним інтелектом. Саме такою була новина про "шахеди", яка потім поширилися соцмережами, — роз’яснила фактчекерка. — У повідомленні насторожує друге речення: "Іран озброює православних фундаменталістів Росії, Вірменії і Сербії проти католицького світу останні два роки". Коли ми йдемо до першоджерел, то розуміємо, що щось із цією інформацією не так, тому перевірка інформації та знаходження першоджерел це те вміння, яке вберігає нас від поширення фейків».

Для глибшого розуміння природи «інформаційного хаосу», який створюють ворожі інфовійська в Україні, Альона Романюк ознайомила студентів із його сучасним трактуванням у Раді Європи.

Рада Європи включає у поняття «інформаційного хаосу» три типи фейкової інформації та окремо виділяє власне пропаганду.

 Визначення «інформаційного хаосу» Радою Європи

Тренерка навела відповідні приклади.

Місінформація: журналісти зробили новину про призначення віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, проте проілюстрували її фотографією Ольги Стефанишиної, яка є народною депутаткою від партії «Голос».

 Не маючи наміру нашкодити, ньюзмейкери поширили помилкову інформацію.

Малінформація: правдиву інформацію про журналістку, її персональні дані використали для тиску на неї. Вона провела журналістське розслідування, внаслідок чого її персональні дані виклали у соцмережі, й почалося її цькування.

 Приклад малінформації

Дезінформація: сюжет про нібито «розіп’ятого» хлопчика у Слов’янську. Це була штучно створена новина: вигадана «героїня» розповіла вигадану історію з метою нашкодити — створити образ так званих «українських карателів».

 Відверта шкідлива дезінформація

Далі ж учасники тренінгу простежили, як окремі фейки перетворюються на твердження, що можуть накидати дезінформаційне бачення суспільно-політичних процесів, яке використовується для безпосереднього впливу на суспільно-політичні процеси у міжнародному масштабі.

 Від фейків до шкідливих наративів

Зокрема, йшлося про приклад так званих «секретних американських біолабораторій», існуванням яких, нагадала Альона Романюк, Росія обгрунтовувала військове вторгнення в Україну, — мовляв, та захищається не лише від НАТО, але й від виробництва біозброї.

Лекторка розповіла історію «розкрутки» російського пропагандистського наративу про біолабораторії, вигаданого спеціально для військових вторгнень у сусідні держави.

«У Грузії у 2008 році, коли до них вторглася Росія, запускали фейк про нібито таємні американські біолабораторії, які нібито там є. У 2012 році цю тему почали закидати в українське інфополе. У 2014 році, коли почалося вторгнення в Україну, в одному з сербських медіа опублікували псевдорозслідування про біолабораторії, а потім із посиланням на нього це розслідування публікувала низка російських та українських медіа.

Спекулювали на тому, що в Україні нібито є таємні американські військові біолабораторії у Донецьку, Луганську, Києві. Спекулювали на темі, що в Україні американці виробляють віруси та тестують на українцях», — розповіла Альона Романюк.

Народні депутати Віктор Медведчук і Рінат Кузьмін тоді зробили депутатське звернення до Верховної Ради з проханням розслідувати діяльність таємних військових біолабораторій в Україні.

Далі у розпал коронавірусної епідемії у програмі «Секретні матеріали» на «1+1» вийшов сюжет про те, що в Україні діє з десяток пентагонівських біолабораторій, що близько 15 років керівництво держави тримало у суворій таємниці. При цьому нібито уряд України не має контролю над цими військовими об’єктами.

 Випуск «Секретних матеріалів» про «пентагонівські біолабораторії»

Пізніше сюжет «Секретних матеріалів» видалили, а ТСН підготувало сюжет про те, що в Україні немає секретних біолабораторій, але інформація уже поширилася.

 Скриншот запиту екснардепів Медведчука та Кузьміна про «біолабораторії»

«Це повний абсурд, але це поширювали і медіа, це поширювали політики, це обговорювали в ефірах токшоу, й так це перетворилося на окрему дезінформаційну кампанію», — сказала Альона Романюк і додала, що російська пропагандистська машина зараз, на десятий рік війни, продовжує транслювати ці шкідливі повідомлення на різні аудиторії — внутрішньоросійську та західні, ліплячи фейкову реальність, що має на меті виправдовувати загарбницьку війну в Україні.

 Токсичні фейки роспропаганди про секретні біолабораторії в Україні

Вона резюмувала, що з набору повідомлень, на кшталт «США зробили українців об’єктами дослідів», «біолабораторії Пентагону ставили досліди на солдатах ЗСУ», «українські біженці заражають Європу стійкою до антибіотиків інфекцією», «США та їхні союзники перетворили Україну на полігон для біозброї» роспропаганда намагається формувати твердження про те, що «біолабораторії США на території України становлять небезпеку для всього світу» та що «США керує Україною та світом з допомогою біолабораторій».

Далі лекторка ознайомила учасників із ключовими дезінформаційними кремлівськими наративами відносно українського суверенітету, історією їхнього шкідливого розповсюдження. Зокрема, про те що Україна – faile state (недодержава, якої ніколи не існувало до розпаду СРСР), що Україна є маріонеткою Заходу, фейки про українську мову, історію тощо.

З аудиторією розібрали також ворожий наратив про те, що «у 2014 році державний переворот призвів до захоплення влади у Києві радикальними та націоналістичними силами».

Студенти швидко вказали на те, що державного перевороту не було, адже не було силового захоплення влади, були проведені демократичні вибори, за якими стежили міжнародні спостерігачі, й результати яких визнали західні країни. Та й «радикали» та «націоналісти» аж ніяк не захопили владу у Києві.

 Російські політтехнології у наративі про держпереворот 2014 року

Альона Романюк спрогнозувала, що роспропаганда продовжуватиме розкручувати тему «нелегітимності української влади» та цим буде виправдовувати свої дії як на лінії фронту, так і на міжнародній арені.

На цьому прикладі тренерка вказала на технології, які застосовує «кремлівська кухня» для конструювання антиукраїнських ворожих наративів.

 Антиукраїнські технології дезінформації Кремля для виправдання загарбницької війни

Під час лекції також обговорили те, що дезінформація та пропаганда — поняття не тотожні. Дезінформація може бути як інструментом у комунікаційних акціях — для інформаційних атак і в комерційних цілях, так і інструментом пропаганди. За словами Романюк, якщо дезінформація має на меті змусити сумніватися, то пропаганда має на меті переконати у чомусь, сформувати певне ставлення до подій та явищ, сформувати відповідні погляди та поведінку.

 Цілі ворожої російської пропаганди в Україні

Насамкінець Альона Романюк нагадала студентам, що найбільшим ворогом пропаганди є  вміння аналізувати та думати.

 Про критичне мислення

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду