У Києві презентували аналітичний документ про медіаграмотність в Україні

У Києві презентували аналітичний документ про медіаграмотність в Україні

15:30,
25 Листопада 2021
1492

У Києві презентували аналітичний документ про медіаграмотність в Україні

15:30,
25 Листопада 2021
1492
У Києві презентували аналітичний документ про медіаграмотність в Україні
У Києві презентували аналітичний документ про медіаграмотність в Україні
Керівниця «Фільтра» каже, що звіт створили, зокрема, щоб подати комплексну картину щодо стану медіаграмотності в Україні та зрозуміти, чого бракує та де є прогалини.

Національний проєкт із медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України «Фільтр» разом із ОБСЄ та громадською організацією «Інтерньюз-Україна» 25 листопада презентував в Києві аналітичний документ «Розвиток медіаграмотності в Україні».

«Ці документи важливі тому, що люди в одному місці можуть зрозуміти та отримати ключову інформацію з проблематики. Що це таке, які основні принципи, які іноземні практики, який стан певного феномену в Україні, що робити далі — ці основні пункти ми заклали в документ. Розробляла його вся експертна медіаспільнота. Ми зробили два кола публічних консультацій. 95% медійних недержавних організацій та медіаекспертів взяли участь в обговоренні, висловили свої коментарі під час наших зустрічей або надіслали їх письмово», — розповів програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна» Андрій Кулаков та додав, що документ буде «живий» — його доповнюватимуть та оновлюватимуть.

Він зазначив, що тема медіаграмотності актуальна в силу специфічного медіаландшафту в Україні, тому собі за мету ставлять «зробити медіаграмотність настільки ж модною, як зараз стає здоровий спосіб життя».

Керівниця «Фільтра» Валерія Ковтун додала, що звіт створили, зокрема, щоб подати комплексну картину щодо стану медіаграмотності в Україні та зрозуміти, чого бракує та де є прогалини.

«Нам бракує єдиної системи моніторингу проєктів з медіаграмотності. Ми вже над цим працюємо, щоб соціологічні показники відповідали міжнародним дослідженням. Щоб ми могли мати регулярну, системну оцінку стану медіаграмотності в Україні за єдиною методологією, яку буде підтримувати "Фільтр", і ми будемо комунікувати її закордон», —каже Ковтун.

Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко пояснив, що такі аналітичні праці мають робити відомства, щоб сформувати та реалізувати політики в певній сфері. Він додав, що для Мінкульту медіаграмотність — це «один з ключових пріоритетів в інформаційній складовій».

«Цей документ — це результат міжнародного огляду всіх кращих практик. Ми знаємо, як це роблять британці та фіни — топові країни з розвитку медіаграмотності. У Британії довгий час напрацьовувалися такі огляди, звіти, моніторинги, щоб зрозуміти комплексну картину, як виглядає стан медіаграмотності в країні. Лише потім розробляти масштабну стратегію, яка включатиме покрокові цілі, плани тощо», — підсумувала Валерія Ковтун.

Аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна» Ольга Кравченко повідомила, що документ складається з шести розділів:

  • що таке медіаграмотність і чому вона важлива;
  • орієнтуватися в епоху перевиробництва інформації;
  • не всі однакові: різні способи поліпшення медіаграмотності та її поширення серед аудиторій;
  • у кого повчитися? Найкращий міжнародний досвід у сфері медіаграмотності;
  • а що у нас? Нинішній стан медіаграмотності в Україні;
  • Фільтр. Національний проєкт з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики.

«Документ написаний дуже простою та доступною мовою, аби кожен охочий міг прочитати та дізнатися, що таке медіаграмотність та чому вона важлива. У першому розділі цього документу ми пояснюємо, що медіаграмотність є продовженням звичайної грамотності, яка допомагає людині орієнтуватися в складному інформаційному світі. Також ми хочемо показати авдиторії, як медіаграмотність може допомогти людям ухвалювати правильні рішення в своєму повсякденному житті», — розповіла Кравченко.

У документі фахівці також окреслили інформаційні виклики (пряма дезінформація; розмиттям меж професії тих, хто продукує інформацію; надмірна кількість позитивного або негативного контенту), розповіли про різні способи поширення медіаграмотності (просування на рівні шкільної освіти, поєднання розваг та інформації), зібрали міжнародні практики (на прикладі Фінляндії, Данії, Швеції, Великої Британії, Нідерландів, Бельгії, Естонії, Ірландії), зробили огляд досліджень про медіаграмотність та показали її нинішній стан в Україні.

Нагадаємо, 28 жовтня на центральній площі міста Славутич на Київщині відкрили Лабіринт медіаграмотності «Не віррр — перевіррр» з нагоди Всесвітнього тижня медіа- й інформаційної грамотності. Лабіринт — це інтерактивна конструкція на тему медіаграмотності. Вона складається з 12 квадратних кімнат; кожна має свою тему: інформаційний шум, клікбейт, маніпуляції в медіа, пропаганда, тролі та боти, стереотипи і популізм, алгоритми соціальних мереж, інформаційна бульбашка тощо.

Фото: стопкадр 

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду