«Людство тоне в океані інформації, є об’єктом впливу й маніпуляцій»

«Людство тоне в океані інформації, є об’єктом впливу й маніпуляцій»

10:41,
20 Липня 2021
3030

«Людство тоне в океані інформації, є об’єктом впливу й маніпуляцій»

10:41,
20 Липня 2021
3030
«Людство тоне в океані інформації, є об’єктом впливу й маніпуляцій»
«Людство тоне в океані інформації, є об’єктом впливу й маніпуляцій»
Як Академія української преси навчає освітян медіаграмотності та критичного мислення й допомагає їм випливати з моря фейків і дезінформації.

Влітку цього року Академія української преси провела двадцять другу літню Школу медіаосвіти та медіаграмотності для освітян. За чотири дні навчання понад 20 учасників та учасниць із чотирьох областей України говорили про медіаграмотність і медіаосвіту як складову державного стандарту базової середньої освіти. Про те, як проходила літня Школа, хто взяв у ній участь та навіщо такий проєкт освітянам, MediaSapiens поспілкувався з менеджеркою медіаосвітніх проєктів АУП Оксаною Волошенюк.

Академія української преси започаткувала літні школи медіаосвіти й медіаграмотності в партнерстві з Міністерством освіти і науки України у 2011 році. «Ми намагаємося проводити 2-3 школи щороку. Це чотириденний курс, який дозволяє сформувати медіаосвітні навички та презентувати методологічні комплекси АУП медіапедагогам, які працюють у дошкільній, початковій, середній, вищій,  післядипломній освіті», — каже Оксана Волошенюк.

Учасниками 21-ї школи стали методисти дитсадків, а до 22-ї Школи долучилися освітяни з Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Хмельницької областей. Ці області у 2017 році вважалися «медіаосвітньо депресивними» регіонами, адже тоді там не було центрів просування медіаосвіти і підготовлених кадрів.

За словами Оксани Волошенюк, ще одна цільова група Школи медіаосвіти та медіаграмотності — бібліотекарі. «Сьогодні бібліотеки — це сучасні мультисервісні інформаційні центри, покликані виховувати компетентного медіаспоживача, тому працювати із бібліотекарами дуже важливо, — каже Оксана Волошенюк. — З 2012 року школи відбуваються за підтримки Internews Network. І ми їм надзвичайно вдячні за цю стабільність і що школи перетворюються на справжній тренд». Учасниками шкіл за десять років стали близько 600 людей, а охочих ще набагато більше.

Оксана Волошенюк вважає, що в часи, коли медіаосвіта інтегрована в усі освітні галузі в новому Державному стандарті базової середньої освіти, вчителі не можуть виконувати свої службові обов’язки без медіаосвітніх навичок. «Медіаосвіта — один із усталених і апробованих способів формування попиту на якісний журналістський контент. Саме з цього засновку ми виходили, коли в 2010 розпочинали просування медіаосвіти в Україні. І це блискуча освітня технологія, яка розвиває критичне мислення.  Як казав мій колега Сергій Дьома, нині старший військовий радник CIVIC, до 2014 року медіаосвіта була лише однією з освітніх інноваційних технологій, а з 2014-го стала життєво необхідною навичкою кожного українця», — каже Оксана Волошенюк.

Пані Оксана розповідає, що щороку для навчального проєкту обирають нові теми для заходів, нові цільові групи учасників. «Ми вибудовуємо чітку драматургію програми школи: одна частина занять стосується “новинок” у медіаосвіті, світових трендів, інша — методики проведення медіаосвітніх занять саме для тієї категорії, яка зібралася. Наші учасники — це ті, хто має змогу поширювати знання, тому найчастіше ми працюємо з викладачами обласних інститутів педагогічної післядипломної освіти, які навчають педагогів, — розповідає Оксана Волошенюк. — Наші "випускники" усвідомлюють, що вони отримали нову "додану освітянську вартість", і несуть ці знання іншим. Наша мета — підготувати український освітянський загал до впровадження медіаосвіти в навчальний процес, надати йому методичний інструментарій».

Експерти АУП також формують цілісний методичний комплекс, який би дозволяв впровадити медіаосвіту, в тому числі, у формальну освіту. «Ми розпочали з розробки путівника і загального вступного посібника, а далі послідовно йдемо освітніми галузями. Тому для шкіл ми формуємо програму з огляду на те, з якою сферою працюємо. Минулого року, наприклад, ми сфокусувалися на природничій освітній галузі, підготували перші в Україні посібники з інтеграції медіаосвіти у викладання фізики, хімії, географії, біології й запросили до співпраці методистів-природничників, викладачів обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, щоби вони дізналися про методики впровадження навчання з медіаграмотності та отримали численні ідеї завдань, що можуть бути використані під час занять», — каже пані Оксана.

У школах АУП освітяни також знайомляться із сучасними інструментами, за допомогою яких можна перевіряти інформацію на достовірність. Торік головний редактор українського порталу «Без брехні» Олександр Гороховський викладав їм мінікурс із фактчекінгу. За словами Оксани Волошенюк, учасники шкіл із медіаосвіти та медіаграмотності говорять і про російську пропаганду та способи її виявлення. «Ми це робимо на конкретних прикладах. Наприклад, у нас є посібник "Нариси з історії Криму у ХХ ст.: 1939–1990 рр.: додатковий матеріал для вчителів для 10 класу загальної середньої освіти". В ньому йдеться, що перший серед аргументів, якими Росія виправдовує окупацію Криму, — це нібито належність півострова до етнічних "слов’янських земель". Цей посібник містить матеріали до занять із історії та громадянської освіти і показує, як провадилася цілеспрямована політика СРСР, щоби створювати несприятливі умови для кримських татар і, навпаки, сприятливі для росіян. Написали цей посібник історик та есеїст Станіслав Цалик та експерти АУП. Це вже третя книжка цієї серії», — пояснює пані Оксана.

За її словами, літні школи від Академії української преси проходитимуть і далі, а на навчання запрошуватимуть учасників та учасниць з усіх регіонів.

Учасниця цьогорічної літньої школи, доцентка кафедри менеджменту та освітніх технологій Хмельницького інституту післядипломної педагогічної освіти Людмила Зазуліна розповідає, що вперше взяла участь у проєкті три роки тому. І зрозуміла, що це одна з найактуальніших тем для української освіти. Вона каже, що людство тоне в океані інформації, є об'єктом впливу й маніпуляцій, тому вміння працювати з фактами, обирати джерела, перевіряти їх — дуже важливі. «Як педагоги, ми маємо формувати у дітей та молоді вміння "плавати", "не ковтати брудної води", розуміти вплив інформації на людину, знати права й обов'язки при використанні інформації, бути академічно доброчесними тощо. Тому інфомедійна грамотність — це основа для освіти, виховання, розвитку, соціалізації», — каже пані Людмила.

Оксана Рудь, старша викладачка кафедри менеджменту Волинського інституту післядипломної освіти, каже, що особливістю шкіл АУП є системна презентація, акцент на принципах становлення і розвитку медіакомпетентності у громадянському суспільстві, на критичному мисленні як інструментарії формування світоглядних орієнтирів. «На мій погляд, в інформаційному суспільстві, коли чимало людей будують своє ставлення до подій, спираючись не на факти, а на їхню презентацію у медіа, критичне мислення вкрай важливе. Я усвідомлюю потребу переконувати педагогів, із якими працюю, що ЗМІ не лише відображають реальність, але й конструюють її, тому важливо навчати споживача виявляти деструктивність та маніпулятивність контенту», — каже Оксана Рудь.

Учасник школи, проректор із зовнішніх зв’язків та моніторингу якості освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Іван Вєтров каже: Революція гідності продемонструвала, що українське суспільство не було готове протистояти маніпулятивному тиску російської пропаганди, що призвело до окупації Криму та російсько-української війни. Він розповідає, що брав участь у трьох школах медіаграмотності, які дали змогу під іншим кутом подивитися на медіа, їхні технологічні й методологічні процеси, ознайомитися з українськими практиками впровадження медіаосвіти та медіаграмотності. «Професійний і досвідчений склад лекторів та тренерів — журналісти, блогери, науковці й учителі, — їхній ґрунтовний виклад матеріалу мотивував мене долучитися до участі в проєкті “Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність”, який втілює Рада міжнародних досліджень та обмінів (IREX) у партнерстві з Міністерством освіти та науки України та АУП за підтримки посольств Великої Британії та США, — розповідає Іван Вєтров. — Також мені вдалося оформити першу медіабібліотечку для кабінету медіаосвіти та медіаграмотності в інституті, де я працюю проректором. Крім цього, ми створили вебресурс для підтримки впровадження учителями медіаосвіти у школах».

На думку Івана Вєтрова, освітяни мають потребу поглиблювати свої навички з медіаграмотності, а головне — запроваджувати інфомедійну освіту ще зі школи, аби випускники здобули імунітет критичного сприйняття інформації. «Для цього ми інтегрували у навчальні програми інституту курс медіаосвіти; розробили окремі тематичні програми "Медіаосвіта та інфомедійна грамотність", "Технології розвитку критичного мислення здобувачів освіти". Понад 500 учителів пройшли 30-годинні навчання та ще близько тисячі прослухали окремі лекції», — каже Іван Вєтров.

Фото: АУП

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду