Як стати медіаревізором. Досвід навчання медіаграмотності у громадах Кіровоградщини

Як стати медіаревізором. Досвід навчання медіаграмотності у громадах Кіровоградщини

08:33,
29 Червня 2021
1389

Як стати медіаревізором. Досвід навчання медіаграмотності у громадах Кіровоградщини

08:33,
29 Червня 2021
1389
Як стати медіаревізором. Досвід навчання медіаграмотності у громадах Кіровоградщини
Як стати медіаревізором. Досвід навчання медіаграмотності у громадах Кіровоградщини
У межах проєкту «Медіаревізія» журналісти та медіаексперти вчили людей не вестися на маніпуляції й не поширювати (навіть мимоволі) фейкові новини.

«Медіаревізія» — проєкт Агенції сталого розвитку «Хмарочос» та кафедри журналістики Центральноукраїнського університету. Його учасників — мешканців 28 громад Кіровоградської області — перетворили на медіаревізорів: людей, які аналізують контент, споживаючи його, вміють відрізнити правдиві новини від фейкових та не поширюють інформацію, в достовірності якої не впевнені.

Як розповіла керівниця проєкту «Медіаревізія» Ірина Ткаченко, його створили для молодих людей із територіальних громад Кіровоградської області. До початку проєкту Агенція сталого розвитку «Хмарочос» та викладачі кафедри журналістики Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Винниченка вже працювали у громадах і бачили, що тамтешня молодь цікавиться темою медіаграмотності та критичного мислення. «Ми подали заявку на конкурс проєктів від IREX і вирішили провести навчання, яке б допомогло молодим людям розвинути кілька компетентностей: нам хотілося, щоби вони могли аналізувати інформацію, яку споживають; ставилися критично до того, що поширюють ЗМІ в їхніх громадах, та могли навчати молодь своєї громади, — каже Ірина Ткаченко. — Перш ніж запустити навчальний курс, ми провели дослідження — проаналізували неофіційні сторінки громад нашої області й побачили, як часто там поширюють фейкові чи маніпулятивні новини. Тому ми хотіли навчити людей проводити так звану медіаревізію».

Ірина розповідає, що в сучасному світі медіа — це не лише видання, в яких працюють журналісти, а й сайти громад чи навіть кожна людина, яка користується соцмережами та поширює там інформацію. «Тому ми хотіли, щоби учасники нашого проєкту — медіаревізори, не лише аналізували контент, який поширюють медіа чи користувачі соцмереж, а й самі були для інших прикладом: не поширювали матеріалів з неперевірених сайтів тощо», — розповідає Ірина Ткаченко. Вона додає, що медіаревізори мають уміти перевіряти факти й розуміти, для чого це потрібно робити. «Медіаревізори — прискіпливі, вміють аргументовано пояснювати, чому інформацію варто вважати фейком; вони вміють переконувати людей в тому, що фейковій інформації не варто довіряти. Медіаревізори також можуть навчити, як не бути людиною, яка створює фейки, — каже Ірина Ткаченко. — Наше завдання — вчасно зреагувати, зрозуміти, що поряд з нами є люди, які перебувають у пастці фейків або дезінформації, і допомогти їм».і

До навчання у рамках проєкту «Медіаревізія» долучилися представники 28 громад Кіровоградської області, й люди з інших регіонів України — Одеської, Львівської, Волинської, Івано-Франківської і Черкаської областей. «Цей проєкт дав нам змогу помережуватися з активістами та активістками із малих громад. Ми познайомилися зі вчителями та бібліотекарами з різних міст, — каже Ірина Ткаченко. — Приємно, що до проєкту долучалися бібліотекарі — люди, які в якийсь момент усвідомили, що їхня роль у громаді — не тільки видавати книжки у книгозбірні. Вони відчули, що теж є лідерами думок, тому готові вивчати щось нове, зокрема й медіаграмотність. І самі влаштовувати навчання на базі своїх бібліотек».

Усі тренінги в рамках проєкту «Медіаревізія» проходили в онлайн-форматі. Спілкувалися з учасниками та учасницями, засновниця волонтерської ініціативи з інформаційної гігієни «Як не стати овочем» Оксана Мороз, засновниця ініціативи «По той бік новин» Альона Романюк, ведучі з команди «Телебачення Торонто» та інші. «Навчання в онлайні було для нас викликом. Але завдяки дистанційному формату ми змогли залучити крутих експертів та експерток, які були готові працювати з нефаховою аудиторією, — каже пані Ірина. — Коли ми контактували з тренерами — Оксаною Мороз, Альоною Романюк, журналістами "Телебачення Торонто", — я відчувала як вони відгукуються і підтримують цю ідею. Експерти готували програму суто під нашу аудиторію й добре розуміли, хто саме наша цільова і які в нас очікування, тому пояснювали складні теми простими словами».

У рамках «Медіаревізії» координаторка громадської організації «Пресклуб реформ» Вікторія Талашкевич вчила учасників проєкту не вестися на провокації фейсбук-ботів та давала поради, як не потонути в інформаційній лавині; тележурналіст і медіаменеджер Андрій Богданович розповідав про способи верифікації контенту; редакторка інформаційної кампанії «По той бік новин», викладачка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Альона Романюк пояснила основні типи дезінформації та як не потрапити на гачки маніпуляції. А ведучі «Телебачення Торонто» Олександра Гонтар та Анатолій Остапенко розповідали, як можна навчати медіаграмотності мешканців їхніх громад та пояснювати складні теми простими словами.

Аби учасники й учасниці проєкту могли засвоїти всі отримані знання на практиці, автори проєкту розробили систему домашніх завдань і так звані візуальні нотатки — презентації з лекцій, візуальні кейси, відеозаписи тощо. «Ми хотіли, щоби учасники наших тренінгів могли проводити навчання з медіаграмотності та інші медіаосвітні заходи у своїх громадах, — каже пані Ірина. — Вже зараз команда в Маловисківській територіальній громаді створює медіаосвітній проєкт. Тож ми були каталізатором для місцевих активістів, зокрема освітян і бібліотекарів. Нам удалося зацікавити темою медіаграмотності мешканців громад, і якщо вони готові далі розвиватися — це успіх».

За словами Ірини Ткаченко, під час роботи проєкту групи учасників також проводили дослідження інфопростору своєї громади. «Одна команда проаналізувала інформацію у ЗМІ про Чорне озеро, розташоване неподалік села Водяне. Про цю водойму медіа напродукували чимало й це озеро почали називати містичним, таким, що вбиває, — розповідає Ірина Ткаченко. — Але люди живуть поблизу озера і розуміють, що там нічого страшного не відбувається. Знаючи, як перевіряти факти й робити моніторинг медіа, наші учасники провели дослідження, щоби з’ясувати, які медіа писали про Чорне озеро і що саме».

Нині проєкт «Медіаревізія» існує як платформа, яку підтримує журналістики Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Винниченка у Кропивницькому. «Завдяки проєкту в нас залишилося обладнання — світло, мікрофони, які допоможуть нам створювати контент, — каже пані Ірина. — Ми плануємо робити зі студентами університету медіаосвітні включення. Ми ще не визначилися із форматом, думаємо, як саме це виглядатиме. Також улітку ми проведемо медіаосвітній табір, а на фейсбук-сторінці проєкту інформуватимемо людей про ініціативи у сфері медіаграмотності».

Читайте також
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду