Першу частину підсумків жовтня—грудня  (про ефірну сітку, тематику та гостьову політику) читайте тут. Резюме першої частини – тут. 

У цій короткій версії підсумкового моніторингу майже нема прикладів (бо з прикладами вона короткою ніяк не вийде). Усі приклади з поясненнями до них ви можете знайти в повному тексті. Крім того, там же ви зможете знайти й аргументацію тих видів порушень, які викликають найбільше дискусій і заперечень з боку журналістів телемарафону. 

Новинна складова ефіру телемарафону

Новинна складова вираховується як сума кількості репортажних сюжетів, прямих ввімкнень і гостей-ньюзмейкерів у студії каналу (в середньому на кожну годину ефіру):

Найбільш інформативним у жовтні—грудні 2022 року в телемарафоні був канал «Інтер» за рахунок великої кількості репортажних сюжетів і прямих ввімкнень; гостей-ньюзмейкерів було менше за середній показник марафону. На другому місці, але з відчутним відривом було Суспільне. Кількість репортажних сюжетів і ввімкнень була відносно невеликою, натомість Суспільне надолужило це за рахунок кількості гостей-ньюзмейкерів. Майже таким же був показник новинної складової і у блоках «1+1». Але тут було замало репортажних сюжетів, натомість доволі багато прямих ввімкнень.

Канали «Рада» і ICTV/СТБ мали новинну складову, нижчу за середню по марафону. У блоках «Ради» кількість репортажних сюжетів і прямих ввімкнень була дуже малою, але це якоюсь мірою компенсувалося найвищим серед усіх каналів показником гостей-ньюзмейкерів (щоправда, кількість тут не завжди означала якість). У блоках ICTV/СТБ кількість репортажних сюжетів була доволі великою, а кількість гостей-ньюзмейкерів — близькою до тренду телемарафону. При цьому в медіагрупі зазвичай майже не робили прямих ввімкнень. При тому 10 жовтня медіагрупа зуміла надоперативно організувати 10 прямих ввімкнень із шести міст України, коли ворог вчинив масовану ракетну атаку. У блоках каналу «Ми — Україна» кількість репортажних сюжетів і прямих ввімкнень була жалюгідно малою, як для інформаційного каналу. І мало було гостей-ньюзмейкерів.

Якщо ж порівнювати новинну складову марафону з попереднім періодом, то марафон стає дедалі менш «інформаційним». У жовтні-грудні минулого року вже навіть середній показник новинної складової по всьому марафону (2,27) виявився нижчим навіть за показники аутсайдера першого півріччя телеканалу «Рада» (2,27). Нинішній же аутсайдер (канал «Ми — Україна») має взагалі показник 1,07! За більшістю позицій очевидною є тенденція істотного падіння, лише середня кількість прямих ввімкнень залишилася незмінною (хоч була і є недостатньою як для інформаційного каналу):

По окремих сегментах новинної складової картина виглядає ще гірше. Ось узагальнені дані:

Тут бачимо, що найбільшу кількість сюжетів в телемарафоні продукують редакція «Інтера» і спільна редакція IСTV з СТБ. Відчутно менше виробляє Суспільне, дуже мало — редакції «1+1» і «Ми — Україна», зникомо мало — телеканал «Рада».

Найсерйозніша хвороба телемарафону (який позиціонується як ІНФОРМАЦІЙНИЙ КАНАЛ) — критичний брак інформаційності як такої. З усіх сюжетів, що виходили в ефірі телемарафону в жовтні-грудні минулого року, менше чверті були репортажними. Це в середньому хіба що один репортажний сюжет на годину. Все решта — різні огляди, нариси і бекграунди.

Якщо ж порівняти показники жовтня—грудня з першим півріччям роботи телемарафону, то очевидною стає тенденція стабільної втрати репортажності й новинності телемарафоном у цілому. Тоді репортажні сюжети становили хоча би близько третини від усіх сюжетів, тепер середній показник по марафону став меншим за чверть. 

Тематика сюжетів і прямих ввімкнень

З наступної таблиці можна побачити пріоритети у виборі різними редакціями тематики для сюжетів і прямих ввімкнень. За мірило я беру такий собі «колективний розум» усього марафону, тобто загальні показники по представленню різної тематики в його ефірі (це останній стовпчик у таблиці). Тут наочно можна порівняти показники кожного каналу за будь-якою тематикою з середнім показником телемарафону, щоб оцінити, яким темам той чи інший канал віддає забагато уваги, а яким замало (або не приділяє уваги зовсім). У кожній колонці — показники у відсотках від усіх сюжетів і прямих ввімкнень, які вийшли в ефір у проаналізовані мною дні протягом жовтня—грудня минулого року. В таблиці я залишив лише ту тематику, яка загалом у марафоні набрала 1 відсоток і більше.

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

Попри те, що в моніторингу я фіксував лише ті порушення, які можуть впливати на якість контенту, за жовтень-грудень минулого року таких порушень в ефірі марафону набралося 7895. Погодьтеся, забагато для інформаційного продукту, який презентується як єдино якісний, точний і достовірний. Для порівняння: протягом першого півріччя роботи марафону я зафіксував «лише» 3582 грубих порушення стандартів. І це за півроку, а не за три місяці. Тому загальне спостереження дуже невтішне — професійна якість ефірного продукту телемарафону різко знизилася.

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну ефірну годину такі:

Як бачимо, найбільшими порушниками, як і в першому півріччі роботи в марафоні, в жовтні—грудні були спільна редакція каналів IСTV/СТБ і телеканал  «Інтер». Відповідно, вони ж робили і найбільший «внесок» у спотворення контенту. Ще три канали трималися «середини». Найменше порушень було на Суспільному. Якщо порівнювати з результатами моніторингу за перші пів року роботи телемарафону, всі його учасники значно погіршили свої показники дотримання стандартів.

Загалом по марафону найгіршою є ситуація з дотриманням двох ключових стандартів: відокремлення фактів від думок (середній показник по марафону — щогодини цей стандарт порушується більше 13 разів) і достовірності (щогодини порушується в середньому 7,5 разів). Порушення стандарту достовірності, до речі, ставить і серйозні запитання до точності інформації.

ІCTV/СТБ є найбільшими порушниками стандартів як у «загальному заліку» (39,7 порушень на годину ефіру), так і в кількості порушень стандарту відокремлення фактів від думок (24,9) і стандарту достовірності (9,9). Не сильно від них відстає і «Інтер» — 31,8 порушень на годину загалом, з них більшість становлять теж порушення стандартів відокремлення фактів від думок (18,9 на годину) і достовірності (9,5). В ефірах каналу «1+1» середня кількість порушень стандартів на годину — 25,2. Основу цих порушень так само становлять нехтування стандартом відокремлення (13,5) і достовірності (7,1). 23,3 порушення на годину в середньому телеканалом «Ми — Україна» — це переважно 10,9 порушень стандарту відокремлення фактів від думок і 7,2 — стандарту достовірності. У блоках «Ради» майже однаковою є кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок і достовірності (8,5 і 7,9 відповідно). У Суспільного найбільше порушень стандарту достовірності (в середньому 3,4 рази на годину). 

Порушення стандарту достовірності

Тут, як бачимо, на перших двох місцях — узагальнені посилання на джерела тих чи інших фактів, навіть на авторство суб’єктивних думок. Не набагато відстали і посилання на джерела в інтернеті (насамперед сторінки в соцмережах і телеграмканали).

Узагальнені розмиті псевдопосилання. Більше половини з них — давно вже узвичаєні в нашій журналістиці загальні посилання на певні установи, відомства, організації тощо («в Офісі президента закликали», «в уряді заявляють», «запевняють у Міністерстві охорони здоров’я» тощо). Але коли в розмитому узагальненому псевдопосиланні згадана певна організація чи установа, це ще хоч якесь позначення компетентності. Далі йдуть ще більш розмиті псевдопосилання, в яких уже конкретні установи чи організації не згадуються («в одному з медзакладів нам розповіли», «поліція має інформацію», «каже влада» тощо). Дуже великою була кількість псевдопосилань за фахом чи за місцем роботи («енергетики говорять», «кажуть військові», «кажуть посадовці» тощо). І «за географією» («одесити кажуть», «запоріжці повідомляють», «місцеві жителі в Херсоні повідомляють»). Були ще псевдопосилання на невизначено великі групи людей без уточнень («люди говорять», «мешканці кажуть» і навіть «кажуть окупанти»). Чимало було й псевдопосилань на невизначені медіа («за даними ЗМІ», «повідомлення почали з’являтися у закордонній пресі», «у ЗМІ шириться інформація»). І значна кількість псевдопосилань на ворожі «медіа» («московські ЗМІ кажуть», «пишуть російські пропагандистські медіа», «в ліберальну російську пресу просочилася зовсім інша секретна інформація від Кремля»). Найбільшу схильність до всіх подібних узагальнень в четвертому кварталі минулого року демонстрували канали «Рада» (160 порушень), ICTV/СТБ (151) і «Інтер» (126).

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Це є ще гіршим порушенням стандарту, оскільки будь-яка суб’єктивна думка є невіддільною від того суб’єкта, який її висловлює. Тобто на інформаційному каналі будь-яку думку можна озвучувати, лише чітко називаючи її автора. З цим є великі проблеми у всіх редакцій. За квартал я зафіксував 501 подібне порушення, але це ж лише в тих ефірах, які я дивився. Найчастіше до подібної маніпуляції вдавалися редакції ICTV/СТБ (181 подібне порушення), «Інтера» (106) і «1+1» (90). Але в інших теж це траплялось досить часто.

Найбільше в таких випадках канали посилалися на анонімних узагальнених «експертів». Я нарахував таких 87 посилань, але ще були не менш анонімні «аналітики», «фахівці» та «оглядачі» («експерти впевнені», «фахівці зауважують», «аналітики припускають»,«оглядачі сумніваються» тощо). Велику кількість суб’єктивних думок журналісти приписували людям різних професій («бійці визнають», «енергетики запевняють», «зізнаються лікарі» тощо). Були псевдопосилання не на людей, а на установи та інституції («в Офісі президента зазначають», «влада обіцяє», «Збройні Сили кажуть» тощо). І, звичайно ж, дуже багато було узагальнених псевдопосилань на пересічних людей («люди кажуть», «мешканці запевняють», «місцеві жартували» тощо). І були повністю знеособлені псевдопосилання («версія, яку жваво обговорюють», «багато хто каже», «побутує така думка» і навіть просто «кажуть»).

Інформація з інтернету без перевірки. Тут ідеться насамперед про будь-яку інформацію, яку редакції тягнуть в ефір телемарафону зі сторінок у соцмережах і з телеграм-каналів. Чому в моніторингу це вважається порушенням, я писав раніше, тож не буду повторюватися. Подібних порушень стандарту достовірності в четвертому кварталі минулого року було найбільше в ефірах ICTV та СТБ (129 порушень). Менше, але все одно забагато, їх було в ефірних блоках «Ради» (94) і «Інтера» (81). Але навіть у всіх трьох інших учасників марафону кількість таких порушень була надзвичайно високою — у всіх більше 60, навіть у Суспільного. Загалом же по проаналізованому ефіру марафону таких порушень було 499. Тобто 499 потенційно недостовірних інформацій.

Ось джерела, якими переважно користалися учасники телемарафону:

Як бачимо, найчастіше редакції використовують телеграм-канали, тобто найбільш ризиковані джерела з точки зору розповсюдження фейкової або просто неточної інформації. Посилань на все ж авторизовані й відносно «верифіковані» (хоча це не панацея) твітер і фейсбук разом узяті було менше, ніж на телеграм. Особливо «захоплюються» телеграм-каналами в редакціях ICTV/СТБ (58 посилань), «Ради» (37) і Суспільного (35). Загалом у проаналізованих мною ефірах телемарафону за жовтень-грудень було 59 посилань на анонімні (!) телеграм-канали взагалі без зазначення назви і ще 29 теж анонімних, але з назвою («Труха», «Украина сейчас», «Реальный Киев» тощо). У більшості випадків редакції тягнули з цих анонімних каналів в ефір марафону неверифіковане відео різних подій. У 14 випадках вони це робили з анонімних російських телеграм-каналів! Де у редакцій бодай яка гарантія, що інформація і відео з усіх цих каналів, особливо ж ворожих, відповідали дійсності?

З реальних персонажів найбільш популярними були телеграм-канали голови Дніпропетровської ОВА Валентина Резниченка (8 згадок), заступника керівника Офісу президента Кирила Тимошенка (6 згадок), головнокомандувача Валерія Залужного (6), голови Луганської ОВА Сергія Гайдая (5) і Харківської ОВА Олега Синєгубова (5). Інформацію з твітера найбільше брали телеканали «Інтер» (27 разів), «1+1» (23), ICTV/СТБ і «Рада» (по 22 рази). Найчастіше це робили з твітера радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка (12 разів) і президента Володимира Зеленського (10). 9 разів канали посилалися на твітер міністра оборони Олексія Резнікова, а далі йшли наші західні партнери — амбасадорка США в Україні Бріджит Брінк (8), президент Естонії Алар Каріс (6) і міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс (5). Фейсбуком канали користувалися значно менше і яскраво виражених лідерів там не було.

Крім того, залишається 105 посилань, з яких неможливо навіть зрозуміти, з якої саме соцмережі чи з телеграм-каналу інформацію взяли. «Посилання» при цьому були різноманітні, але вкрай розмиті і невизначені («кадри цього з’явилися в мережі», «у місцевих пабліках люди пишуть», «ось такі кадри днями з’явилися в інтернеті» або навіть «заполонили інтернет» і подібні).

Абстрактні псевдопосилання. Картину доповнювали повністю абстрактні псевдопосилання, яких було найбільше у блоках «Інтера» (83 випадка) і «1+1» (81). Втім, на інших каналах їх було також чимало. З усіх 367 подібних «посилань» однозначне перше місце посідало універсальне «відомо» (103 рази у проаналізованих мною ефірах). На другому місці, хоч і з великим відривом, «була інформація» / «є інформація» / «з’явилась інформація» (32 рази). Ще 14 разів було «повідомляють» / »повідомлялося» / «повідомляється». Ну і зрозуміло, була чимала кількість оцих всіх імітацій «достовірності» у вигляді «за попередньою інформацією», «за попередніми даними», «за деякими даними» тощо. І інше на кшталт: «ми знаємо з наших офіційних джерел», «з’явилася непідтверджена інформація», «дехто каже», «повідомляють джерела» і подібних.

Фактична інформація без посилань на джерела. Ще в 300 випадках журналісти подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела. Найбільше так робили на ICTV/СТБ (70 випадків), «1+1» і «Раді» (по 69). 

Порушення стандарту точності подачі інформації

Як і раніше, переважну більшість (82%) порушень цього стандарту становить часткова або повна невідповідність картинок тексту за кадром, як у новинах («перекривання» БЗ, сюжетів і прямих ввімкнень абиякою картинкою), так і в безкінечних спробах «ілюструвати» розмови з гостями. Якщо брати загальні показники, то ситуація з дотриманням цього стандарту майже в десять разів погіршилася порівняно з першим півріччям роботи марафону. Найгірша ситуація з дотриманням стандарту в ефірах ICTV та СТБ (234 порушення), «1+1» (195) і «Ради» (185).

Невідповідність картинки і тексту в новинах. В новинах ситуація з цією невідповідністю є найгіршою на ICTV/СТБ (я зафіксував 190 таких випадків), бо у великій кількості випусків — велика кількість коротких форм, які обов’язково намагаються «перекривати», неважливо, чи є у них така картинка чи нема. Частіше її нема, і тоді в хід ідуть архіви, які точно не відповідають тексту, та ще й не несуть корисної інформації. Схожа ситуація і на «Раді» (115 невідповідностей картинки і тексту). Тут також численні повтори погано зроблених БЗ, де текст «перекрито» абиякою картинкою, при цьому переважно архівами бо власних репортажних зйомок у каналу майже нема. На «1+1» (102 невідповідності) начебто й знімають багато, але в БЗ і часто в сюжетах картинка не відповідає закадровому тексту, бо принцип домінування тексту автоматично призводить до невідповідностей.

«Ілюстрування» розмов з гостями. Це заняття з самого початку було приречене на невдачу. Бо неможливо заздалегідь передбачити, що говоритиме гість. Але це не спиняє більшість редакцій (не страждають на цю «хворобу» лише редакції ICTV з СТБ і «Інтера»). Всі решта вперто продовжує це робити. Найбільше таких порушень у жовтні—грудні було у «Ради» (42 рази), трохи менше, але теж чимало було, у «1+1» (28), Суспільного (26) і «Ми — Україна» (19).

Неточне ілюстрування прямих ввімкнень. Це мало би сенс лише в тому випадку, коли б кореспондент коментував якесь відео. Насправді ж відео в цих спробах редакцій відіграє ту ж саму роль «шпалер», як і на розмовах з гостями. Найбільше таких порушень було на каналах «1+1» (35 випадків), «Інтер» (19) і на Суспільному (11). Крім усього іншого, на каналі «1+1» на цьому (архівному або, як мінімум, відзнятому раніше) відео в прямих ввімкненнях висить титр «наживо», що є відвертою неправдою.

Фактичні помилки. Тут традиційне застереження: перевірити всі факти і цитати, які дають в марафоні, фізично неможливо. Тож я фіксую лише ті помилки, які лежать на поверхні. Але навіть таких очевидних помилок було чимало на всіх каналах (168 фактичних помилок у 13 проаналізованих ефірах марафону). Найбільше ж їх було в ефірних блоках ICTV з СТБ (42 помилки) і «1+1» (30 помилок). Самі фактичні помилки були дуже різними. Більше сотні з них були просто невідповідним називанням певних фактів. Наприклад, казали про «артилерійський обстріл», коли йдеться про ракетну атаку, і навпаки називати «ракетною» атаку дронами. Найжорсткішою ж фактичною помилкою в четвертому кварталі минулого року стало повідомлення каналу «1+1» про нібито звільнення міста Олешки 14 листопада. Причому це якраз випадок, коли до порушення стандарту точності призвело порушення стандарту достовірності, бо цю «новину» редакція взяла з фейсбук-сторінки міського голови Олешок Євгена Рищука і без перевірки оприлюднила в двох випусках новин.

Дуже багато фактичних помилок було там, де з’являлися бодай які числа. Плутали 80 мільярдів з 18, абсолютні величини з відсотками тощо. Часто в підводках і сюжетах по-різному називали один і той же факт. Чимало плутанини було також з географією, коли хибно називали міста чи села або приписували їх до інших областей. Британську газету Financial Times називали «впливовим американським виданням», а німецьке місто Росток — російським. Час від часу була плутанина в бекграундах. Наприклад, на «1+1» стверджували, що Росія «свого часу була однією із співзасновниць ООН». Що невірно, співзасновником були Україна і Радянський Союз як держава, але не Росія. 39 разів датою початку війни називали 24 лютого 2022 року, в той час як війна триває з лютого 2014-го. Чимало було помилок в титрах на синхронах, «тематичних» титрах і в геотитрах. 

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

З цим стандартом найбільші проблеми в усіх співтворців марафону. Разом ці порушення складають більше половини всіх порушень стандартів в ефірі:

Найбільше порушує стандарт спільна редакція ICTV й СТБ, як загалом, так і в кожному з різновидів порушення. У блоках медіагрупи — майже 25 порушень у середньому на годину часу. Друге місце за порушеннями стандарту було за «Інтером», третє — за «1+1». Але й в усіх трьох інших каналів порушень було занадто багато, щоб списувати це на випадковість чи на помилки окремих журналістів.

Суб’єктивні думки журналістів у новинах. Найпоширенішими були журналістські оцінки (хіба що у блоках Суспільного їх було дуже мало). Насамперед оцінки, які незмінно звучать у новинах про бойові дії: «блискавична атака», «ворог чинить шалений опір», «нині там найгарячіше»,«шквальний мінометний вогонь», «отримали по зубах від наших сил оборони», «пекельні бої» тощо. Велика частина різноманітних епітетів стосується наслідків дій ворога для мирних людей і населених пунктів України: «приголомшлива історія окупації», «величезна ракетна вирва», «моторошні знахідки», «апокаліптична руїна», «армагедон, тут справжній армагедон» тощо. І різноманітні інші оцінки: «сенсація», «символічно», «безпрецедентні», «скандальна справа», «унікальна», «грандіозна», «зворушливе відео» тощо. Великою була кількість стереотипних оцінок (найбільше у «1+1» і на «Ми — Україна») з серії «на щастя», «на жаль». І не меншою — кількість оцих «дивом не...»

Час від часу журналісти робили і власні висновки і припущення з різних приводів. Щодо перебігу війни, щодо міжнародної політики, щодо економіки тощо. Часто це «експертні» висновки і припущення. Але ж журналісти не є експертами з будь-яких тем.

Періодично в марафоні журналісти використовують і мову пропаганди, попри те, що сам марафон позиціонується як «інформаційний», «новинний», але не «пропагандистський». Тому неформатними в ньому є визначення на кшталт «московитські виродки», «маніакальні промови», «посіпаки Путіна», «пропагандистська маячня», «кремлівські покидьки», «російські нелюди», «головорізи і маньяки» тощо. Найчастіше цією пропагандистською мовою користуються переважно три учасники марафону: «1+1», ICTV/СТБ і «Інтер». У їхніх блоках ця мова траплялася в окремих матеріалах, а були навіть цілі сюжети винятково в подібних дефініціях (найчастіше це така собі псевдоаналітика про Росію, російську пропаганду тощо). У жовтні-грудні минулого року не зустрічав цього у блоках Суспільного, а у «Ради» і «Ми — Україна» це було радше винятками.

Не авторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях. Загалом саме подібних порушень стандарту було найбільше в ефірних блоках ICTV та СТБ (585), телеканалів «Рада» (147) і «Інтер» (118). В ефірних блоках ICTV та СТБ майже всі ці порушення — на совісті журналістів тижневика «Факти тижня», як ведучих у підводках, так і авторів «аналітичних» сюжетів, у яких вони переважно від себе, але без жодної авторизації, переказують думки справжніх експертів, замість давати їхні думки синхронами. При цьому ведучі розмовних студій медіагрупи Яна Брензей і Вадим Карп’як цей стандарт майже не порушують. У «Ради» й «Інтера» йдеться лише про гостьових ведучих. У інших каналів подібних порушень було менше, але теж досить, щоб не вважати їх випадковими помилками.

Безпідставні узагальнення. У проаналізованих мною ефірах жовтня—грудня було 402 подібних порушення стандарту, тобто це більше 5 безпідставних узагальнень на ефірну годину в середньому. Найбільше полюбляли узагальнювати знову-таки журналісти спільної редакції ICTV та СТБ (133 порушення), «Інтера» (95) і «1+1» (75). В ефірних блоках інших каналів узагальнень було менше, але знову-таки забагато, щоб вважати їх випадковістю.

Невідокремлення і нечіткість меж цитування. Порушень стандарту відокремлення фактів від думок такого штибу в жовтні-грудні минулого року було небагато, переважно в ефірах ICTV/СТБ (11 разів) і «Ми — Україна» (7), на інших каналах — лише поодинокі випадки. 

Порушення стандарту повноти інформації

212 порушень, порівняно з тисячами порушень попередніх стандартів, видаються незначною кількістю. Але це все одно майже три порушення на годину ефіру в середньому. Як бачимо з таблиці, основний «внесок» у цю кількість зробили канали «Ми — Україна», «Рада» і ICTV з СТБ.

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах. Найчастіше стандарт повноти редакції порушували саме у цей спосіб. Третина таких порушень припадала на ефірні блоки телеканалу «Рада», п’ята частина — на блоки каналу «Ми — Україна».

У більшості випадків майже всі канали у гостьових студіях жодним чином не пояснювали справжню компетентність своїх гостей-експертів, обмежуючись узагальненими і тривіальними «військовий експерт», «політолог», «експерт-міжнародник» тощо. Певну частину подібних порушень стандарту становили ті представлення гостей, які потребували додаткових пояснень. І часто на більшості каналів в сюжетах «забували» титрувати людей в синхронах, навіть експертів.

Не позначення архіву в бекграундах. Відеоархів потрібен тоді, коли є згадка про попередні події. Але, за стандартом, в таких випадках архівне відео необхідно позначати датою події, а відтак і зйомки. В 62-х подібних випадках в ефірі телемарафону бекграундове відео ніяк не титрувалося, не те що датами, а навіть хоча би титром «архів». Найбільше подібних порушень було в блоках ICTV та СТБ (21 випадок), «1+1» (15 випадків) і Суспільного (11 випадків).

Відсутність відповідей на ключові запитання новини. Тобто класичні «що? де? коли?» або ж ключові деталі новини. 29 порушень стандарту повноти інформації в проаналізованих мною ефірах були саме такими. Нібито й небагато, але ж ідеться про ключові (!) запитання. Багато таких порушень було в блоках ICTV та СТБ (цілих 9) і «Ми — Україна» (8), на інших каналах менше, але ж на всіх.

Відсутність інтершуму на відео. У жовтні-грудні минулого року в телемарафоні я нарахував мінімум 17 випадків, коли інтершуму не було взагалі. З них 12 було в ефірних блоках каналу «Ми — Україна».

Відсутність бекграундів. Тут порушень було небагато, лише 5, що можна вважати несистемним явищем, а окремими помилками журналістів. 

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

Порушення стандарту доступності подачі інформації. Порушення цього стандарту можуть значно ускладнювати сприйняття інформації глядачами. Я фіксував лише найбільш очевидні з них, і все одно їх виявилося доволі багато — 134 на всіх каналах, що означає 1,7 порушень стандарту в середньому на годину ефіру марафону. Ці порушення були дуже різні. Найбільше було вживання журналістами різноманітних слів, які точно не всій аудиторії є зрозумілими. Це жаргонізми і слова-запозичення, переважно з англійської (від «гаджетів» і «кейсів» до «фудкортів» і «апдейтів») і термінології («ф’ючерси», «рецесія», «must have» тощо). Час від часу в матеріалах на спеціалізовані теми журналісти говорили складною для сприйняття з екрану телевізора канцелярською мовою. Чимало порушень було пов’язано зі складною до сприйняття інфографікою. Та інших.

Порушення стандарту оперативності. Загалом канали дотримувалися цього стандарту. Відвертих порушень було небагато — 16. 6 разів стандарт порушувала редакція Суспільного, по 4 рази ICTV з СТБ і «Інтер», двічі — канал «1+1». Більшість порушень Суспільного припали на нічні ефіри, коли канал (як і більшість у цих ефірах) крутив суцільні повтори, а у цей час відбувалися масштабні ворожі обстріли міст із загиблими і пораненими цивільними. В ефірному блоці ICTV з СТБ двічі (певно, з міркувань піару?) вдень давали «паркет» про те, як напередодні зустрічалися Андрій Єрмак з Вікторією Нуланд. На каналі «Інтер» 24 грудня вкрай неоперативно повідомили про масований ворожий обстріл центру Херсона, про який їхні колеги вже повідомляли в попередньому ефірному блоці. В ефірі каналу «1+1» неоперативність була наслідком неузгодженості роботи новин і гостьової студії, коли динамічні дані (про кількість збитих ворожих дронів або про кількість врятованих з-під завалів людей) повідомляли застарілими, попри те, що в попередньому ефірі вони вже були оновлені.

Порушення етичних норм журналістики. Етичні норми канали порушували небагато, я зафіксував лише 8 порушень. І цілих 5 з них були на Суспільному (шокове відео і порушення приватності), інші — у блоках ICTV з СТБ і «Інтера» (груба нецензурна лайка в синхронах).

Порушення стандарту балансу думок. Стандарт балансу думок учасники марафону в жовтні-грудні майже не порушували (три порушення — не система, а винятки). Всі три порушення стандарту припали на відверто піарні сюжети. 

Прояви політичного і бізнесового піару в ефірі телемарафону

Загальна кількість проявів піару (переважно політичного, з незначними вкрапленнями бізнесового) в телемарафоні в останньому кварталі минулого року відчутно зросла порівняно з першим півріччям роботи марафону. В середньому на ефірну годину було 0,43 проява, стало 0,67. Головний виробник цього піару, як і раніше, телеканал «Рада» — в жовтні—грудні минулого року саме в його ефірних блоках було більше половини проявів піару в марафоні загалом. Середня кількість піару у блоках цього каналу зросла більш як удвічі: було 1,05 проявів на годину, стало 2,22 на годину.

Якщо ж говорити про тенденції щодо інших учасників марафону, то тут маємо таку картину. Зростання кількості проявів піару (хай не таке потужне, як у «Ради») було в ефірних блоках ICTV з СТБ (було 0,32 прояви на годину, стало 0,53) і телеканалу «Інтер» (було 0,21, стало 0,45). У каналу «1+1» і Суспільного відчутних змін не відбулося (у «1+1» було 0,26, стало 0,25, у Суспільного — 0,06 і 0,02 відповідно). В ефірах новоствореного каналу «Ми — Україна» проявів піару було навіть менше, ніж ця ж команда продукувала, будучи медіахолдингом «Україна» (було 0,77, стало 0,55). У блоках Суспільного я зафіксував лише один прояв піару за цей період, що явно більше схоже на випадковість чи помилку редакції, ніж на свідомий намір.

За способами просування піару в ефір у жовтні-грудні минулого року найпопулярнішим був «паркет» — загалом 131 (більше половини від усіх зафіксованих проявів піару). І майже 2/3 з них — на телеканалі «Рада». Другий за популярністю спосіб — цитування дописів політиків у соцмережах. Таких матеріалів було 37, з них більше половини знову-таки були у блоках «Ради». Невиправдані піарні згадки певних персонажів у сюжетах практикували «Рада», «1+1» і ICTV з СТБ. І у цих же трьох учасників телемарафону траплялися й повністю піарні сюжети. Натомість різко зменшилася кількість невиправданих контекстом згадок партійної/фракційної приналежності. Їх було лише 9 на трьох каналах, а в попередньому періоді було 59 (щоправда, за пів року).

Наведу «верхню» частину списку тих, згадка про кого в піарних матеріалах була позитивною (від трьох згадок і більше, бо повний список занадто великий):

Нагорі цього списку Офіс президента, бо щоразу, коли в піарному матеріалі виникають в позитивному контексті його співробітники, то й сама назва «Офіс президента» теж автоматично звучить у позитивному контексті. Цей показник свідчить, наскільки ретельно стежить за діячами Банкової телеканал «Рада». Якщо в попередньому підсумковому огляді у блоках «Ради» було зафіксовано 48 позитивних згадок ОП за пів року, то зараз — 55 за три місяці.

З партій у верхній частині списку виявилися лише «Слуга народу» — 10 випадків, що набагато менше, ніж було в першому півріччі (39). Це пояснюється, зокрема, тим, що партійну/фракційну приналежність тепер згадували набагато менше. І несподівано 4 позитивні згадки про «Європейську солідарність», але всі вони були в ефірах лише одного учасника телемарафону — ICTV з СТБ (два матеріали, кожний повторений в ефірі двічі).

З персоналій цього разу очолює список президент Володимир Зеленський. За ним — заступник керівника його Офісу Кирило Тимошенко, далі йдуть керівник ОП Андрій Єрмак і радник Михайло Подоляк. Найбільше про них згадував телеканал «Рада», якому допомагали «Інтер», «Ми — Україна» і ICTV з СТБ. «Новим обличчям» верхньої частини списку стала перша леді Олена Зеленська. Головною несподіванкою була поява у списку народного депутата Олександра Трухіна. На каналі «Рада» йому присвятили окремий піарний сюжет, який аж тричі показували в ефірі.

Випадків негативного піару за цей період я зафіксував дуже мало. У блоці «1+1» був чорний піар проти чинного президента Української асоціації футболу Андрія Павелка. А в гостях на каналі «Рада» лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко доволі традиційно піддавала нищівній «критиці» чинну владу загалом, Кабінет міністрів і як завжди «Нафтогаз України» за потурання ведучих каналу.

Загалом телеканал «Рада» семимильними кроками посилює піар-складову свого ефіру. До всього, що я написав про «Раду» вище, можна ще окремо додати постійне цитування дописів Михайла Подоляка, Андрія Єрмака і Кирила Тмошенка у твітері і телеграм-каналах. ICTV та СТБ мали 32 прояви піару. Найбільше уваги в цих проявах приділяли (в порядку спадання) Зеленському, Подоляку, чомусь «Європейській солідарності» і Єрмаку. Компанія «Ми — Україна» була на третьому місці з 23 проявами піару. Тут найпопулярнішим персонажем чомусь був керівник Офісу президента Андрій Єрмак (цілих 7 проявів), навіть президент від нього відстав (6 проявів), далі йшов незмінний Михайло Подоляк і Олена Зеленська. У «Інтера» проявів піару було 21. На каналі відверто не піарили президента, натомість 10 разів «героєм» піар-проявів був Кирило Тимошенко. Від нього сильно відстав його колега по місцю роботи Подоляк (4 прояви) і всі інші. В ефірних блоках каналу «1+1» було 14 проявів піару. Тут найбільше позитивно згадували Андрія Єрмака, Ігоря Палицю і його фонд. Суспільне лише одного разу невиправдано згадало партійну приналежність гостя до фракції «Голос». 

Наративи російської пропаганди і токсичні медійні персонажі в ефірі телемарафону

На відміну від попереднього періоду, в проаналізованих ефірах жовтня-грудня минулого року я жодного разу не бачив відверто токсичних гостей. Усі показники «Ради» і «Інтера» дають токсичні ведучі цих каналів: Максим Зборовський, Тетяна Гончарова, Назар Довгий і Ольга Нємцева на «Раді» і Анастасія Даугуле на «Інтері».

Проросійських наративів в ефірі марафону стало більше, ніж було в першому півріччі. Тоді їх я зафіксував 9 за пів року, зараз 7, але це за три місяці. Єдина відмінність у тому, що тоді вони траплялися у блоках чотирьох каналів, нині сконцентрувалися лише на двох: 5 з них були у блоках «Ради», ще 2 — «1+1».

У блоках каналу «Рада» ці наративи просували саме токсичні ведучі. 20 листопада ведучий Назар Довгий двічі в запитаннях гостям стверджував, що звільнення Херсона було «договірняком». 4 грудня ведуча Тетяна Гончарова у двох розмовах з гостями згадувала про  «свіжі опитування в Росії» (не називаючи, що це було опитування Левада-Центру), за якими нібито «55 відсотків росіян готові до переговорів з Україною» (не кажучі, що довіряти в Росії опитуванням навіть авторитетних центрів не доводиться). І з того навіть зробила такий висновок: «навіть опитування їхні вказують на те, що росіяни готові до переговорів». Це було саме в той момент, коли російська пропаганда розганяла наратив про «готовність Росії до переговорів». А 9 грудня вона ж не зрозуміло навіщо наводила в ефірі розлогу цитату речника Кремля Дмітрія Пєскова, що «Росія нібито готова закінчити війну хоч завтра».

У блоку «1+1» 30 вересня ведуча Наталія Мосейчук з псевдопосиланням на «дуже багато військових експертів і аналітиків говорять» казала в питанні до секретаря РНБО Олексія Данілова, що буцімто «у військово-політичного керівництва є мовляв такий стоп перед лінією 24.02.22. І мовляв саме тому українські війська не переходять цієї лінії, хоча ми могли б бути вже в Донецьку». А 24 жовтня Мосейчук у розмові з начальником штабу полку «Азов» Богданом Кротевичем наполегливо добивалася від нього коментаря щодо «протистояння Зеленського і Залужного», тобто наративу, запущеного російським пропагандистським каналом «Звезда» ще за місяць до цього ефіру, і давно вже спростованого всіма сторонами.

У блоках всіх інших учасників телемарафону ні токсичних персонажів, ні російських наративів в проаналізованих ефірах жовтня—грудня минулого року не було. 

Події / теми, про які не повідомляли в марафоні (принаймні день у день)

Загальна кількість подій / тем, які я позначав у щотижневих моніторингах як умовно замовчані, — 121 за 13 проаналізованих мною діб протягом жовтня—грудня минулого року. В середньому це більш як 9 тем на добу. Це навіть більше, аніж було в першому півріччі роботи марафону (тоді середній показник становив близько шести тем на добу).  Наведу дуже вибіркові приклади (набагато більше їх у повному тексті цих підсумків). Перша велика група тем — те, що стосується війни:

• Росіяни вбили під час окупації Харківщини дитячого письменника Володимира Вакуленка (28 листопада).
• Окупанти депортували з Кінбурнського півострову всіх цивільних (9 грудня).
• Окупанти затримали в Маріуполі школярку за напис «Ви його розбомбили, іуди» (19 грудня).
• Один із ворожих «шахедів» вночі пролетів біля атомного блоку Південноукраїнської АЕС (19 грудня).
• Окупанти проводять обшуки і затримання кримських татар (19 грудня).

Не знайшли в марафоні місця і для важливих, як на мій погляд, міжнародних тем, пов’язаних з Україною і війною, зокрема для таких:

• 30 вересня не повідомляли про те, що російську анексію українських областей засудили президент Франції, майбутня прем’єрка Італії і президентка Грузії.
• МАГАТЕ почала інспекцію об’єктів в Україні після заяв Росії про «брудну бомбу» (31 жовтня).
• У Білому домі сказали, що радник Байдена на переговорах з представником Кремля обговорювали «зниження ядерних ризиків» (8 листопада).
• Прем’єр Великої Британії Сунак пообіцяв Зеленському нові засоби ППО найближчими тижнями (9 грудня).

Часом марафонці «не помічали» практичних тем, які напряму стосувалися життя великих груп людей, наприклад:

• Уряд збільшив компенсацію домогосподарствам, яка надають прихисток переселенцям (30 вересня).
• Усі школи Києва з понеділка переведено на дистанційний режим роботи (17 жовтня).
• Понад чверть українських шкіл перенесуть осінні канікули на зиму (31 жовтня).
• «Укренерго» спростувало фейк, що нібито вони заявляли про припинення відімкнень електрики вже за тиждень (14 листопада).

В телемарафоні чомусь не повідомляли про чимало тем внутрішньої політики, в тому числі серйозно конфліктних або дискусійних, але в будь-якому разі точно суспільно важливих:

• Заступник керівника ОП Тимошенко після розголосу вирішив не їздити на авто, яке Україні давали під гуманітарні цілі — це вже був розвиток теми попередніх днів (31 жовтня).
• Омбудсман Лубінець звернувся до міністра оборони Резнікова через скасовані акредитації західним журналістам (14 листопада).
• ІМІ та інші медійники закликали владу повернути акредитації, відібрані в журналістів за репортажі з Херсона (14 листопада).
• США наклали санкції на голову українського Окружного адмінсуду (9 грудня).
• В Одесі повідомили про підозру трьом заступникам мера Труханова (9 грудня).
• «Венеційка» рекомендує змінити законопроєкт про Конституційний Суд України на ту редакцію, яку підтримують експерти (19 грудня).
• Народна депутатка Янченко йде зі «Слуги народу» через розбірки, які влаштувала голова партії Шуляк з пораненим бійцем через закон про містобудування (19 грудня).

Ці і чимало тем з повного списку точно були дуже незручними для влади. Тож питання про внутрішню цензуру чи самоцензуру журналістів марафону для мене залишається відкритим.