Яким був ефір спільного телемарафону «Єдині новини» 20 серпня 2022 року: резюме
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Яким був ефір спільного телемарафону «Єдині новини» 20 серпня 2022 року: резюме
Повний моніторинг за 20 серпня читайте тут.
Попередні резюме щотижневих моніторингів телемарафону «Єдині новини» читайте тут.
Ефірний блок телеканалів ICTV та СТБ не припадав на цю добу.
Ефірна сітка каналів
Розподіл ефіру між каналами був уже усталеним. Канал «Інтер» працював 6 годин напередодні і 6 годин уже 20 серпня. Тому «Інтер» (навіть із його колосальним ресурсом) явно не спромігся якісно заповнювати 12-годинний ефір. З опівночі був один короткий випуск новин, потім 2 години 45 хвилин була ну дуже умовна гостьова студія (бо в ній було лише двоє гостей). Решта була знову-таки суто новинні короткі форми повідомлень і підводки із сюжетами, причому серед цих сюжетів були навіть повтори з ефірів попередніх днів (принаймні точно були два сюжети, які виходили в ефір ще 16 серпня). Плюс було чимало сюжетів виробництва Військового телебачення. Далі був повтор підсумкового випуску новин каналу за попередню добу (19 серпня), а потім протягом двох годин ішли різні фільми і кліпи (не інтерівського виробництва).
У блоці каналу «1+1» більшість ефірних годин були розподілені між 30-хвилинним випуском новин і 30-хвилинною гостьовою студією. О 9-й ранку був великий годинний випуск новин, о 10-й — годинна гостьова студія. Вперше ефірний блок каналу був спланований логічно.
У блоці каналу «Рада» кожна ефірна година починалася з випуску новин різного хронометражу (від 9 до 20 хвилин), продовжувалася гостьовою студією, посеред якої ще раз або два на годину робили короткі (3–5 хвилин) «оперативні новини».
Структура блоку Суспільного була уже звичною, але, як на мене, неправильною для інформаційного каналу. Блок о 18-й починався 30-хвилинним випуском новин. Далі була півторагодинна гостьова студія. Потім о 20-й був годинний підсумковий випуск. А з 21-ї години йшов суцільний гостьовий блок з документальними фільмами. Це в прайм, коли глядачі заходили на марафон у пошуках новин.
Ракетний обстріл житлового будинку у Вознесенську на Миколаївщині. Сама подія сталася вже після закінчення ефірних блоків «Інтера» й «1+1». У блоці телеканалу «Рада» подію висвітлювали спочатку короткими репортажними формами, а далі зуміли доволі оперативно організувати прямі ввімкнення з місця події. Кореспондентка вмикалася з Вознесенська двічі. В ефірному блоці Суспільного формально про це було зроблено два прямі ввімкнення, але обидва кореспондентка робила не з Вознесенська, а з Миколаєва.
Вибухи в Криму (під Євпаторією і біля штабу Чорноморського флоту в Севастополі). Про обидва вибухи стало відомо вже після закінчення ефірного блоку «Інтера». У блоці каналу «1+1» тему висвітлювали як короткими репортажними формами, так і оглядовим сюжетом. Обговорювали тему з воєнним експертом Олександром Мусієнком і російським адвокатом Марком Фейгіним (аспект реакцій на вибухи керівництва Росії й пересічних росіян). У блоці «Ради» тему в новинах висвітлювали короткими формами, причому суцільними повторами і до того ж інформацію брали з недостовірних джерел. У гостьовій студії ці події обговорювали з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим. Так само у блоці Суспільного говорили на цю тему з Рефатом Чубаровим.
Безпекова ситуація навколо Запорізької АЕС (попри те, що цього дня в цій темі начебто не відбувалося надзвичайних подій, вважаю, вона була перманентно однією з найважливіших). Телеканал «Інтер» тему не тримав на контролі взагалі. У блоці «1+1» був оглядовий сюжет про ситуацію на станції. У студіях телеканалу «Рада» тему обговорювали якісно і всебічно. По-перше, з експертами: в. о. головного держінспектора з ядерної та радіаційної безпеки Олегом Коріковим, із заступником директора Інституту проблем атомних електростанцій НАНУ Сергієм Паскевичем і заввідділом радіаційного моніторингу Укргідромету Олегом Войцеховичем. По-друге, з нардепами Єгором Чернєвим, який є головою делегації України в Парламентській асамблеї НАТО, і з Ольгою Василевською-Смаглюк. І навіть з амбсадоркою Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс. Суспільне тему не відстежувало взагалі. Крім коротких повідомлень у новинах про заяву «Енергоатому» не було нічого. Ба більше, навіть у прямому ввімкненні власної кореспондентки із Запоріжжя ведучий обговорював із нею все що завгодно, крім ситуації на Запорізькій АЕС.
Новинна складова ефірів
Новинна складова блоку каналу «Інтер» була представлена переважно репортажними сюжетами, яких було 9 (більшість із них за попередній день у повторі основного випуску 19 серпня) із 27 сюжетів загалом. І було два прямі ввімкнення. Репортажні сюжети були про наслідки ракетного удару по Краматорську, про наслідки ракетного удару по Миколаєву, про життя прифронтового Бахмута, про військові навчання на Одещині, про прифронтову Авдіївку, про розбір завалів знищеного ракетним обстрілом гуртожитку в Харкові і про візит в Україну президента Туреччини й генсека ООН. Прямі ввімкнення були з Краматорська про розбір завалів зруйнованого ракетами коледжу та Машинобудівної академії і зі США про спецбрифінг у Держдепі США з приводу морського експорту українського зерна.
Новинна складова у блоці каналу «1+1» складалася із 7 репортажних сюжетів і 2 прямих ввімкнень, що, вважаю, замало для інформаційного каналу та ще й в активний час доби. Більшість репортажних сюжетів були якісними. Але точно сюжетів і ввімкнень забракло, бо вже з третього випуску новин о 8-й ранку новини заповнювали переважно повторами. Репортажні сюжети були про життя у прифронтовій Костянтинівці, про ситуацію на Миколаївському напрямку, про наслідки ракетного обстрілу Миколаєва, про розбір завалів гуртожитку, зруйнованого ракетою 17 серпня в Харкові, як рятувальники знищували нерозірвану ворожу ракету під водою у Дніпрі поблизу Черкас, а також про те, як волонтери «Добробата» розбирають завали зруйнованих будинків в Ірпені, і про концерт Наді Дорофєєвої у столичній підземці. Прямі ввімкнення були з Харкова про відкриття першої зупинки-укриття і з Києва про велопробіг на підтримку військових і військовополонених.
Новинна складова блоку «Ради» складалася лише з двох репортажних сюжетів (із 5 сюжетів загалом на 6 годин ефіру) і 5 репортажних прямих ввімкнень (загалом ввімкнень було 11, але з них більшість були не репортажними). Репортажні сюжети були про евакуацію людей на Донеччині і про черги автомобілів при перетині лінії розмежування на Запоріжжі. По два прямі ввімкнення робили з Харкова про наслідки ворожих обстрілів міста і області і про першу зупинку-укриття, і з Вознесенська про наслідки ракетного обстрілу й розбір завалів зруйнованої цим обстрілом п’ятиповерхівки. Останні два редакція організувала оперативно. Ще одне ввімкнення було з Хрещатика, де розгорнули виставку спаленої російської техніки. У зв’язку з малою кількістю репортажів випуски новин, починаючи з другого, складалися переважно з повторів, оновлень був мінімум. І це в найактивніший час доби.
Новинна складова у блоці Суспільного була представлена лише двома репортажними сюжетами (це з 20 сюжетів загалом!). Решта — огляди, нариси, бекґраунди. Було 10 прямих ввімкнень, але з проблемами. Репортажні сюжети були про бої на Бахмутському напрямку і про благодійний велопробіг у Києві. Прямі ввімкнення були такі: три рази з Миколаєва, причому з Миколаєва кореспондентка розповідала в двох ввімкненнях про Вознесенськ. Два ввімкнення були з Харкова про розбір завалів гуртожитку, знищеного ракетою напередодні, два з Хрещатика з виставки ворожої техніки. Ще були ввімкнення з Запоріжжя і Дніпра. Найціннішим було ввімкнення кореспондентки Суспільного з окупованого Херсона.
Гостьові студії
У гостях телеканалу «Інтер» протягом 6 годин нічного ефіру побувало лише двоє гостей. З головою Ради з державної підтримки кінематографу Артемом Колюбаєвим говорили про стан українського кінематографу і про «реорганізацію» «Довженка-центру». Другою гостею була українська біженка в Німеччині, яка розповідала, як живеться там українцям.
Гостей у блоці «1+1» цього дня було 12, половина з них були ньюзмейкерами, половина — експертами. Із членом аграрного Комітету ВР Сергієм Лабазюком говорили про збільшення потужності морського «зернового коридору» і підсумки переговорів у Львові між Зеленським, Ердоганом і Гутеррішем. З головою Донецької ОВА Павлом Кириленком — про ситуацію в області. З міністром закордонних справ Естонії Урмасом Рейнсалу — про восьмий пакет санкцій і позбавлення росіян європейських віз. З головою Тимчасової слідчої комісії ВР Рустемом Умеровим — про моніторинг використання західної зброї. З міністром молоді і спорту Вадимом Гутцайтом — про спорт під час війни. З експертами обговорювали вибухи в окупованому Криму, загрози масованого ракетного удару в святкові дні, ціни на харчі, відлучення Росії від світової кіноіндустрії, роковини придушення «празької весни» і нинішнє ставлення чехів до Росії, стан українського бізнесу, податкову реформу тощо.
У блоці телеканалу «Рада» загалом побувало цієї доби 20 гостей, із них 12 були ньюзмейкерами. З першим заступником мера Славутича Віктором Шевченком обговорили, як місто пережило перші місяці війни й окупацію. З міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком говорили про боротьбу з фейками і пропагандою Росії і про заходи до Дня незалежності. Безпекову ситуацію із Запорізькою АЕС обговорювали з нардепами Ольгою Василевською-Смаглюк і Єгором Чернєвим, а також з експертами. Про останні вибухи в Криму говорили з головою Меджлісу Рефатом Чубаровим. Із Сергієм Гайдаєм, головою Луганської ОВА, говорили про ситуацію в області. З міністром у справах ветеранів Олександром Порхуном обговорювали питання державної підтримки ветеранів. Із заступницею міністра інфраструктури Олександрою Азархіною говорили про «зерновий коридор» і участь Туреччини у відбудові української інфраструктури. Було якісне розлоге інтерв’ю з амбасадоркою Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс. Надали трибуну лідерці «Батьківщини» Юлії Тимошенко, яка критикувала політику «Нафтогазу» й говорила про занепад вугільної галузі. Із заступником міністра фінансів Олександром Кавою говорили про фінансування відновлення об’єктів критичної інфраструктури. З експертами говорили про поточну ситуацію на фронтах, ракетні обстріли, «ботоферму Порошенка» тощо.
В гостях у Суспільного цієї доби загалом побувало 17 гостей, із них 7 були ньюзмейкерами, решта — експертами й учасниками подій. Із заступником міністра агрополітики Тарасом Висоцьким говорили про те, як працює «зерновий коридор». З мером Мелітополя Іваном Федоровим — про обстріли міста й ситуацію в місті. З міським головою Львова Андрієм Садовим і з заступником голови КМДА Петром Пантелєєвим говорили про підготовку міст до зими. З депутатом Маріупольської міськради Дмитром Забавіним — про партизанський рух в окупованому місті. З головою Меджлісу Рефатом Чубаровим — про вибухи в Криму і про настрої кримчан у зв’язку з цим. Із нардепом Олексієм Гончаренком говорили про роботу парламенту і депутатів в умовах війни. З експертами говорили про варіанти обігріву взимку, про ситуацію на фронтах і постачання західної зброї, про закриття для росіян кордонів ЄС і про шанси Усика в боксерському поєдинку з Джошуа.
Порушення стандартів
На «Інтері» загалом грубих порушень стандартів було 83. Найбільше (65 разів) журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від думок. Це були оцінки, висновки й узагальнення журналістів у новинних матеріалах. Стандарт достовірності порушували 9 разів — переважно узагальненими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивної думки. Порушень стандартів точності і повноти було відносно небагато — 5 і 2. Одного разу було порушено стандарт балансу думок.
Порушень стандартів у блоці «1+1» було загалом 62, понад половину з них (32) становили порушення стандарту достовірності. Дуже багато інформації редакція брала без перевірки зі сторінок у соцмережах і з телеграм-каналів, часто анонімних. Порушень стандарту точності було 14. Переважно вони були пов’язані з некоректним використанням невідповідної до тексту картинки, особливо ж у спробах якось «ілюструвати» непередбачувані слова гостей. Чимало було й порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 15 випадків.
Грубих порушень стандартів у блоці каналу «Рада» було багато — загалом 88. Найбільше було порушень стандарту достовірності (46 випадків), багато інформації редакція без перевірки дає в ефір із соцмереж і з телеграм-каналів, порушує стандарт і в інші способи. Стандарт точності порушують головно некоректним використанням картинки, аж до повного абсурду: загалом було 21 порушення цього стандарту. Багато також власних міркувань журналістів у новинах і неавторизованих міркувань ведучих гостьових студій. Стандарт відокремлення фактів від думок порушували 19 разів. У сюжеті про «ботоферму Порошенка» був жорстко порушений стандарт балансу думок — не надали слова ні персонально обвинуваченому в сюжеті нардепу Артуру Герасимову, ні його однопартійцям, попри те, що в сюжеті обвинувачення висувалися і всій «Європейській солідарності».
У блоці Суспільного загалом порушень стандартів було 12. Найбільше порушували стандарт достовірності інформації — 7 разів.
Інші позиції
В ефірі телемарафону 20 серпня не згадувалися такі важливі події / теми дня:
- рейтингове агентство S&P підвищило кредитний рейтинг України: вже не дефолтний;
- в Україні завершилася додаткова сесія спрощеного зовнішнього незалежного оцінювання;
- МЗС України закликало Австрію вислати дипломата Росії за заклик ліквідувати українців, а МЗС Австрії викликало дипломата «на килим» за цей заклик;
- США висловили Туреччині стурбованість за спроби допомоги росіянам обійти санкції.
В ефірному блоці телеканалу «Інтер» був один прояв політичного піару: Олену Шуляк у позитивному контексті титрували «головою партії “Слуга народу”», що не мало жодного відношення до теми сюжету (про відбудову зруйнованого житла в Ірпені).
В ефірному блоці каналу «1+1» були два прояви політичного піару, обидва — з недоречними згадками про фракційну приналежність депутатів — від «За майбутнє» і від «Голосу».
Проявів політичного піару в ефірному блоці телеканалу «Рада» цієї доби було 12 (це якщо цілу «5-хвилинку ненависті» від гостя ефіру «чорного політтехнолога» Володимира Петрова вважати за один прояв). Головними «бенефіціарами» цих проявів були представники Банкової, найбільше Кирило Тимошенко, але також і Андрій Єрмак. Також в ефірному блоці телеканалу була ціла «спецоперація» під кодовою назвою «ботоферми Порошенка», одночасно позитивна для влади і негативна для персонально Петра Порошенка й Артура Герасимова, а також до всієї партії «Європейська солідарність». З цією метою, крім новинних повідомлень, зробили окремий сюжет, у студії це обговорювалося з двома «експертами» — вже згаданим Петровим і Олексієм Буряченком. Гостям у вправлянні з чорного піару активно підігрували ведучі гостьової студії. Детальніше про це — в повному огляді, у блоці, присвяченому каналу «Рада». Складається враження, що для влади (яка є реальним власником каналу «Рада»), навіть попри війну, вибори вже наближаються. Кількість політичного піару на каналі починає зростати, причому піару всебічного: позитивного для влади і негативного до її «ворогів».
А от лідерці «Батьківщини» Юлії Тимошенко телеканал «Рада» цього дня надав трибуну. В її промові йшлося, що вона дбає про простих людей, що «Нафтогаз України» і його керівник Юрій Вітренко проводять фінансові «оборудки» тощо. Ведучі не намагалися хоч якось балансувати звинувачення гості, навпаки, заохочували її. Наприклад, ведучий Максим Зборовський казав: «Абсолютно логічні речі ви говорите, Юлія Володимирівна».
В ефірному блоці Суспільного проявів політичного піару не було.
У блоці телеканалу «Інтер» проросійські наративи звучали у пропагандистських фільмах проєкту «Антізомбі», де вони «розвінчувалися». Один випуск новин вела токсична ведуча Анастасія Даугуле.
У блоці телеканалу «Рада» працювали токсичні ведучі Назар Довгий і Максим Зборовський. І був токсичний гість — «чорний політтехнолог» Володимир Петров. Наративів ворожої пропаганди в чистому вигляді наче не було, але сумнівно звучало повідомлення ведучої Нємцевої, буцімто «окупанти виводять військову техніку з Енергодара».
Проросійських наративів і токсичних медіаперсонажів у блоках «1+1» і Суспільного цієї доби не було.