In English

«Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Усі тексти читайте за тегом «#Підсумки року 2023». Свої підсумки підбиває і Центр досліджень «ДМ», який дослідив ключові маніпулятивні повідомлення, які ворожий агітпроп поширював у телеграмі у 2023 році.

Саме телеграм нині є основною соцмережею, звідки українці отримують новини: як показують результати щорічного всеукраїнського опитування USAID-Internews, частка його користувачів в Україні зросла з 20% у 2021 році до 60% у 2022 році та до 72% у 2023 році. До того ж ця соцмережа є найпопулярнішим джерелом новин для українців за кордоном. Команда Центру досліджень «Детектора медіа» запустила проєкт «Кремлеграм», щоби регулярно розбирати ключові повідомлення ворожої пропаганди, що з’являються у телеграмі. Детально про телеграм-канали, які отруюють український інфопростір, ми писали тут.

«Штати перестали підтримувати Україну»

У серпні цього року президент США попросив Конгрес ухвалити законопроєкт, у якому серед іншого йшлося про надання $24 млрд на допомогу Україні. У міноборони США повідомили, що «вичерпали майже всі доступні фінанси, призначені для допомоги Україні». У цей час Конгрес узявся розглядати федеральний бюджет, але через незгоду з багатьох пунктів кошторису фракції не встигали дійти згоди до дедлайну (30 вересня) — виник ризик шатдауну, часткового призупинення роботи уряду. Щоб його уникнути, потрібно було затвердити тимчасовий бюджет на 45 днів, який містив і понад $6 млрд для України. Радикальне крило республіканців («трампісти») зволікало з ухвалою відповідного законопроєкту. Зрештою, питання допомоги України виключили з проєкту тимчасового кошторису й винесли на окреме обговорення. Це зовсім не означає відмову від подальшої підтримки. І досі тривають перемовини щодо бюджетного рішення про допомогу Україні — у вигляді окремого закону чи як частину більшого пакета фінансування Пентагону. Для російської пропаганди ця ситуація стала приводом для маніпуляцій: мовляв, республіканці вже давно налаштовані позбавити Україну допомоги, а голосування за тимчасовий бюджет стало зручним приводом. Окрім цього, за версією пропагандистів, демократи нібито намагаються скинути з себе відповідальність за ситуацію в Україні, адже «спробують поставити республіканців на розтяжку, що якщо вони відмовляться виділити Києву фінансування (важливо для Байдена), то нестимуть відповідальність за поразку України (не Байден, а саме “респи”)». До того ж маніпулятори прогнозували, що за умови відсутності рішучих успіхів на фронті Київ не отримає допомогу.

По-перше, двопартійна підтримка України, попри позицію трампістів, зберігається. По-друге, підтримка України — це одна із дострокових геополітичних цілей США, ситуація на фронті не є визначальною під час розв’язання питання підтримки Україні. По-третє, шатдаун не призвів до зупинки контрнаступу чи до кардинальних змін на фронті на користь Москви, як цього бажав би агітпроп. По-четверте, допомога від США Україні очікується у 2024 році. По-п’яте, у грудні 2023 року Україна та США підписали Меморандум про спільне виробництво в оборонній промисловості й обмін технічними даними. Це допоможе Україні краще розвивати власний військово-промисловий комплекс (виробничі потужності задля забезпечення армії необхідним у сфері протиповітряної оборони, виготовлення критично важливих боєприпасів, а також ремонт військової техніки) та менше залежати від зовнішніх факторів.

• Читайте також: Україні кінець через американський шатдаун: як агітпроп маніпулює питаннями бюджетної кризи у Вашингтоні

Пропагандисти намагаються підірвати віру українців у підтримку союзників, і загострення на Близькому Сході стає приводом для появи повідомлень про те, що про Україну забули, а увага світової спільноти до неї різко зменшилася на тлі випадків збройної агресії в іншому регіоні. «Судячи з усього, Україна вже перейшла на економію ударних засобів, зокрема, по Криму. Бо скоро взагалі буде нічим [стріляти], адже Ізраїль важливіший», — ідеться в дописі одного з анонімних телеграм-каналів. Агітпроп наполягає, що Україна для США та Європи є другорядною проблемою порівняно з Ізраїлем, тож і ресурси будуть спрямовані саме туди. Ці повідомлення лягають у загальний контекст тез агітпропу, що через позицію республіканців останнім часом відбувається «переведення України на голодний фінансовий пайок із боку США». Тож тепер, стверджують пропагандисти, Заходу вже точно буде необхідно заморозити війну в Україні, нехай і через виконання частини вимог Москви, щоб зосередити свою увагу та ресурси на вибухонебезпечному Близькому Сході.

Втім, армія США прагне допомогти постачати своїм українським та ізраїльським союзникам необхідну кількість боєприпасів та іншого обладнання. Міністерка армії США Крістін Вормут повідомила, що в її відомстві вже працюють над схваленням додаткового фінансування, щоб гарантувати, що плани Пентагону з виробництва та придбання боєприпасів зможуть одночасно задовольнити потреби як Ізраїлю, так і України.

«Україна відмовляється від виборів і скочується в авторитаризм»

Згідно з Конституцією, чергові парламентські вибори в Україні мали відбутися 29 жовтня 2023 року, вибори президента — навесні 2024 року. Однак після оголошення воєнного стану, відповідно до статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», вибори президента України, Верховної Ради й органів місцевого самоврядування проводити заборонено. Президент України Володимир Зеленський сказав, що для виборів у 2024 році в умовах війни потрібні зміни до законодавства та додаткове фінансування. А також додав, що, на його думку, відповідальність за вибори під час війни мають розділити країни Заходу, якщо вони на такому волевиявленні наполягають. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що найправильнішим рішенням буде провести вибори одразу після скасування воєнного стану в Україні. За даними опитування, опублікованого соціологічною службою Центру Разумкова в жовтні 2023 року, ідею проведення виборів до закінчення війни підтримують 15% опитаних. Водночас 64% опитаних не підтримують ідею проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни.

Росія провела фейкові вибори на окупованих територіях у вересні. Більшість місцевих жителів ці вибори й не помітила, та агітпроп у своїх інформаційних ресурсах ними вихвалявся. Тож російська пропаганда намагається поширити на внутрішньоукраїнську та зовнішню аудиторію низку тверджень щодо відтермінування виборів в Україні, які мають за мету підважити стійкість української держави в умовах великої війни. Зокрема, у телеграмі поширювали повідомлення про те, що буцімто Зеленський — диктатор, тому йому вигідно продовжувати війну. Мовляв, як тільки буде оголошено про проведення виборів, рейтинги Зеленського впадуть, адже люди масово не підтримують його політику. Подібні заяви агітпропу — спроба посіяти сумніви в легітимності української влади, нав’язати думку, що вона перебуває при владі задовго, тож її варто скинути. Заяви про «диктаторство» Зеленського контрастують із реаліями самої Росії: Путін при владі вже 23 роки, він подовжує свою владу шляхом «обнулєнія», регулярно і в різний спосіб знешкоджує різного штибу політичних опонентів — від несистемної опозиції до колишніх близьких союзників, — вибудовує централізовану авторитарну владну вертикаль, придушує свободу слова тощо. Демократія в Росії є фасадною, імітованою, сам Путін називає її «суверенною».

Ще один блок повідомлень стосується нібито розчарування Заходу небажанням української влади проводити вибори. З позицій агітпропу, Захід сумнівається в демократичності Зеленського або навіть хоче його якнайшвидше замінити кимось іншим. Та офіційні представники Заходу враховують безпековий контекст і не педалюють питання виборів, залишаючи його на розсуд України.

Є ціла низка факторів, які роблять демократичні вибори маломожливими в нинішніх безпекових умовах. Ідеться про загрозу повітряних ударів. В нинішніх умовах виборів були б також позбавлені жителі окупованих територій, також малореально організувати волевиявлення для мільйонів українських біженців за кордоном. Сотні тисяч військових також не можуть відволіктися на виборчу кампанію. До того ж повноцінні демократичні вибори передбачають плюралізм і дебати, які у випадку України будуть передусім стосуватися війни. Такі дебати можуть також вносити розкол у суспільство, підважувати рішення військово-політичної верхівки держави, чим точно буде користуватися кремлівська інформаційна машина.

• Читайте також: Велика війна, демократія, авторитаризм Зеленського: як російський агітпроп маніпулює темою виборів в Україні

Росіяни чудово знають про ці аргументи, та все одно маніпулюють цією темою. Мовляв, вибори неможливі не через повномасштабний напад Росії на Україну, а через особисту примху Зеленського. Буцімто він навмисно гальмує різні процеси, перешкоджає проведенню виборів, щоб залишитися при владі. Однак насправді відтермінуванню виборів в Україні сприяє якраз Росія, яка продовжує вести війну проти неї.

Експортний колапс і «чорна зима»

Окремою темою, яка турбувала російську пропаганду в телеграмі цього року, була економіка України та виклики, які стояли перед нею. У проросійських медіа та соцмережах пропагандисти продовжили закликати українців здатися Росії, щоб не потрапити в економічну прірву. Маніпуляції концентрувалися навколо таких тем: продовження Чорноморської зернової ініціативи, блокування перевезень на кордонах України та кількох країн ЄС, забезпечення стабільності енергетичної системи взимку, продовження фінансової допомоги Україні тощо.

17 липня 2023 року Росія проінформувала ООН і президента Туреччини Ердогана, що виходить із «зернової угоди», яка забезпечувала вивезення української агропродукції через порти Південний, Одеса та Чорноморськ. Попри те, що сама Росія окупувала частину українських сільськогосподарських угідь, замінувала поля, знищує сільськогосподарську техніку, вбиває людей і викрадає українське збіжжя на користь власного експорту, російський агітпроп весь час намагався дискредитувати українську ініціативу та виправдовував її порушення. Після зриву «зернової угоди» Росія почала регулярно атакувати портову інфраструктуру для зупинки українського агроекспорту.

Серед основних повідомлень російського агітпропу на цю тему можна виокремити наступні.

«Україна використовує зернову угоду для атаки на Крим». Нібито 23 березня і 24 квітня 2023 року Україна здійснила атаки на пункт базування Чорноморського флоту в Севастополі й цивільну інфраструктуру Криму, використавши гуманітарні зернові коридори. Цим Україна буцімто «поставила під загрозу чергове продовження “зернової угоди”», на думку голови окупаційної ради Криму Володимира Константинова.

«Українське зерно отруєне». Таку тезу просували російські пропагандисти, для того, щоб дискредитувати якість української сільськогосподарської продукції: «Це отруєне зерно, яке ніхто в ЄС не купує навіть на корм свиням».

«Зернова угода — комерційний проєкт України», — таку ідею поширювали російські дипломати в США для того, щоб запевнити, що українська агропродукція не потрапляє до країн, що розвиваються та потребують її найбільше. Натомість Володимир Путін неодноразово повторював, що бідні країни, зокрема в Африці, отримували б зерно від Росії безплатно. Хоча їхня частка у структурі імпорту зернових та олійних культур за Чорноморською зерновою ініціативою складала лише 2.5%, за даними ООН, третина культур імпортувалася до Китаю, а 44% — до країн із «високим рівнем доходів» і ЄС.

Україна стала залежною від альтернативних маршрутів ЄС для експорту зерна після того, як Росія в липні відмовилася від угоди. Знімаючи з Росії відповідальність, пропагандисти перекладають провину на держави Заходу, які запровадили санкції проти неї та цим нібито порушили правила торгівлі, що й викликало стрибки цін. Ніби саме санкції, запроваджені проти Росії через її вторгнення в Україну, провокують продовольчу кризу. А зовсім не блокування українських портів, неконтрольоване мінування Чорного моря чи крадіжки українського зерна росіянами.

• Читайте також: Експорт зерна заради хамону: як російська пропаганда дискредитує Чорноморську зернову ініціативу

Після одностороннього виходу з Чорноморської зернової ініціативи російський агітпроп перемкнувся на тему блокування українського агроекспорту на кордонах із ЄС. Ще у травні 2023-го Єврокомісія дозволила п’ятьом країнам (Польщі, Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині) заборонити внутрішній продаж української пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшника, дозволивши при цьому транзит таких вантажів для експорту в інші країни. Ці країни намагалися захистити власні сільськогосподарські сектори, звинувачуючи імпорт з України у падінні цін на місцевих ринках. Обмеження на рівні Єврокомісії закінчилися 15 вересня, однак Угорщина та Польща продовжили їх.

«Польща може заблокувати український агроекспорт на 20 років», — такі прогнози лунали наприкінці жовтня у пропагандистських телеграм-каналах, навіть після того, як у Польщі 15 жовтня відбулися вибори до парламенту. Але і перед виборами до Сейму проросійські мережі рясніли повідомлення про те, що «польські далекобійники зупинили 20% українського експорту». Напередодні 15 вересня, коли припиняв діяти дозвіл Єврокомісії, з’явилися повідомлення про те, що польські фермери об’єднаються з далекобійниками та повністю зупинять навіть транзит зернових з України, а румунські фермери з 1 жовтня заблокують порти на Дунаї. Читачам не пояснювали особливості регуляції або контекст наближення виборів до парламенту, натомість просували тези про те, що «наш головний союзник Польща встромила нам у спину ніж», або про те, що «Польща зацікавлена у продовженні війни, бо заробляє на ній». Повідомлялося, нібито Польща погодила блокаду українського зерна з США і ЄС. Агітпроп навіть вдався до тактики зміщення акцентів, коли в деяких повідомленнях увага перемикалася від Угорщини, яка блокувала фінансову допомогу від ЄС, на Польщу, яку називали країною, яка «по-справжньому зупинила нашу євроінтеграцію».

Попри те, що наприкінці року деякі контрольно-пропускні пункти на митниці залишаються заблокованими, українська влада налагодила діалог із новим польським урядом. На зустрічі у Києві 22 грудня Володимир Зеленський і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський погодилися, що «двосторонні відносини мають отримати новий імпульс, а всі проблемні питання слід розв’язувати в дусі взаємної довіри та поваги».

З наближенням холодів проросійські мережі у телеграмі почали транслювати та відтворювати тези річної давнини. Восени 2022 року сталася перша масова російська ракетна атака, спрямована на критичну інфраструктуру, що спричинило вимкнення світла вже на початку жовтня. Тож і цього року, з жовтня, почали наростати та множитися апокаліптичні прогнози: мовляв, торік Росія била ракетами та безпілотниками «не на повну силу», а ось цього разу на Україну чекає справжня «чорна зима». Це словосполучення використовується для опису проблем в енергетиці, економіці та житлово-комунальному господарстві в Україні. Натякаючи як на нові масові відключення електроенергії, так і на наростання економічних проблем і зниження статків.

• Читайте також: Світло проти темряви: які жахи очікують на українців взимку за версією російської пропаганди

Агітпроп стверджує, що «Холодомор», «тотальний блекаут» і «дуже важка зима» спіткають Україну навіть без нових варварських обстрілів цивільної інфраструктури з боку російської окупаційної армії. Ворожа пропаганда заявляє, що нібито тільки якісь домовленості Росії та Заходу двічі врятували Україну від «Холодомору»: «Минулої зими Росія мала 2 кліматичні “вікна”, коли вона була здатна довести ситуацію в Україні до “Холодомору” з сотнями тисяч або мільйонами жертв. В обидва “вікна” ракети та дрони мовчали або майже мовчали, і це може бути наслідком залаштункових домовленостей Росії з Заходом». Пропагандисти пророкують Україні «повний блекаут» і взимку 2023–2024-го років: «Водночас цілком імовірно, що ЗС Росії продовжать завдавати ударів по критичній інфраструктурі України — всі цілі фактично розвідані й по суті будь-яке місто можна залишити без світла та тепла на необмежений час. Це якраз і буде тим самим “Холодомором”». Російська пропаганда залякує цивільне населення України й трохи менш апокаліптичними сценаріями: «Тобто навіть без ударів Росії майбутньою зимою відімкнення світла можуть тривати й по 8, і по 10 годин». Водночас у листопаді-грудні 2023-го саме на територіях окупованих Донецької та Луганської областей окупаційні адміністрації та ставленики Кремля по кілька тижнів не здатні впоратися з наслідками стихійного лиха. Одночасно без світла та тепла, подекуди без водопостачання перебувають жителі кількох десятків населених пунктів. Окупанти та колаборанти отримали наслідки того, чим вони лякали Україну просто як наслідок впливу природи, а не ударів ракетами чи дронами.

Також пропагандисти поширюють фейки на кшталт того, що нібито в Україні скоро стане «нестерпно жити, а кількість жертв через відсутність електроенергії може бути більшою, ніж від ядерної зброї». Агітпроп засипає читачів повідомленнями, які «доводять», що без російського газу, нафти, поступок росіянам на полі бою та зняття санкцій із російських бізнесменів Україна провалиться в економічну безодню. Однак попри ці тези пропагандистів, удари по енергетичній інфраструктурі України чи обіцянки «чорної зими» не змусили більшість українців підтримати «мир за будь-яку ціну» та територіальні поступки України на користь російських окупантів. Згідно з останнім опитуванням, проведеним КМІС, 80% українців виступають проти територіальних поступок заради досягнення миру.

Застаріла зброя, провал контрнаступу та «армія інвалідів»

Значна частина зусиль російської пропаганди цього року була спрямована на дискредитацію зусиль союзників і применшення своїх втрат від західної зброї. Якщо торік мережі рясніли повідомленнями про знищення більшої кількості РСЗВ «Himars», ніж було передано Україні, то цього почалося «полювання на Леопардів» і навіть «знищення літаків F-16 на аеродромах базування». Також після закінчення літньо-осінньої кампанії пропагандисти сфокусувалися на невдачах українського контрнаступу, кількості втрат серед українських вояків, а також нібито на появі цілої «армії інвалідів».

Провідним дезінформаційним повідомленням агітпропу у тематиці західної зброї, спрямованим проти України, є те, що нібито союзники ніколи-ніколи не нададуть нашій державі певні види або зразки озброєнь. «Україні ніколи не дадуть потрібну техніку, а якщо дадуть — то замало». Саме так було спочатку з важкою та самохідною артилерією, потім — із танками та бронемашинами, далі — з літаками-винищувачами та далекобійними ракетами. Так, один із проросійських анонімних телеграм-каналів писав: «Наше джерело в ОП розповіло, що ставлення Заходу до війни почне змінюватися в майбутньому. Обіцяних танків і літаків не варто чекати, збройний саботаж посилиться, а техніку передаватимуть точково, щоб стабілізувати фронт». Як бачимо, західні танки вже допомагають Силам оборони України нищити російських окупантів, наші пілоти опановують американські винищувачі F-16, а європейські країни, наприклад, Данія, оголосили про намір передати літаки уже в І кварталі 2024 року.

• Читайте також: Застаріла, неякісна та ненадійна: як російська пропаганда знецінює західну зброю, яка служить Україні

Аналогічна історія була і з передачею США Україні далекобійних ракетних комплексів ATACMS. Проросійський телеграм-канал 10 жовтня 2023 року опублікував такий допис: «Радник Байдена Салліван знову відмовив у постачанні ЗСУ далекобійних ракет ATACMS. Раніше для цього використовувався аргумент Байдена, що Росія сприйме передачу цих ракет як неприйнятну ескалацію. Проте ракети США все одно не дадуть. Оскільки їхнє надання Україні “вичерпає запаси США в той час, коли ці ракети знадобляться на випадок непередбачених обставин: чи це Іран, Північна Корея чи Китай”. Ця музика буде вічною...». Рівно за тиждень Україна завдала першого удару цими ракетами по аеродромах окупантів у Бердянську та Луганську, знищивши авіаційну техніку ворога.

Головний наголос заяв Володимира Путіна, як і у випадку з коментуванням постачання Україні від союзників інших видів озброєння, стосувався твердження про марність для фронту таких поставок. «Що найголовніше, це кардинально взагалі не в змозі змінити ситуацію на лінії зіткнення. Неможливо. Про це можна точно сказати», — говорив Путін. Вторили трактуванням диктатора Росії й анонімні проросійські телеграм-канали. Головні сподівання пропагандистів — на незначну кількість поставлених ЗСУ ракет: «Ракет Storm Shadow також було відправлено, зважаючи на все, небагато. І удари ними завдавалися точково, а не масовано. Про щоденне застосування не йшлося, а часом перерви були на тижні й більше. Відповідно, і вплив на фронт вони мали обмежений… Тому, повторимо, питання кількості поставлених ракет — ключове».

Іншим блоком ворожих пропагандистських повідомлень щодо озброєнь, які західні союзники передають Україні, є те, що вони нібито застарілі, технічно ненадійні та не підходять для клімату нашої держави. Ворожі дезінформатори, здається, копіюють тези ще з часів Другої світової війни: «Вони [західні машини] були створені для міських боїв і пустелі. У нашій реальності вони можуть проїхати, але важко». Не забувають проросійські анонімні телеграм-канали й натякнути на те, що радянська техніка буцімто переважає західну, не згадуючи прямо російську армію: «Українські ж військовослужбовці стверджують, що танки серії “Т”, що стоять на озброєнні України, хоч і старі, але в бою надійніші за будь-які іноземні зразки».

• Читайте також: «Атаки відіб’ємо, але à la guerre comme à la guerre»: реакція роспропаганди на застосування Україною ракет ATACMS

Висвітлюючи успішні контрнаступи українців у 2022 році, російський агітпроп концентрувався на дезінформаційному твердженні про «Україну, що стала полігоном для західної зброї». Під час українських контрнаступів у 2023-му пропагандистські медіа транслювали повідомлення про те, що українська армія не шкодує своїх солдатів, «веде війну живою масою», кидаючи їх у лобові атаки та «м’ясні штурми» тощо.

Наприклад, у телеграмі почали поширювати дописи українською мовою з інформацією, буцімто «наша армія звільнила 270–300 км², втративши 71 тисячу бійців убитими». Також у тих публікаціях вказувалося, що для деокупації всіх територій у межах кордонів 91-го року доведеться нібито «загробити» майже 29 мільйонів українців. Станом на 10 вересня 2023 року Збройні Сили України справді звільнили близько 270 км². Проте інформація про кількість загиблих українських військових під час воєнних дій вигадана, оскільки вона є державною таємницею. Згідно з тезою в анонімних телеграм-каналах, «саме для того, щоб задобрити Захід, Україна здійснює “повзучий” контрнаступ, не надто просувається, але й не зупиняється».

З появою новин про втрату ЗСУ першого танку західного зразка (британського Challenger 2) на початку вересня, маніпулятивні повідомлення посилилися, мовляв, контрнаступ провалився, «до 35% західної техніки вже втрачено», а передача літаків і далекобійних ракет нічого не змінить. Що перегукується та продовжує пропагандистські повідомлення стосовно західних озброєнь, згадані вище.

Дезінформацію про існування в Україні «армії інвалідів» агітпроп використовує для деморалізації українського суспільства, піднесення бойового духу росіян, мовляв, із такою армією воювати їм стане простіше. «Розраховувати на те, що люди з обмеженнями здоров’я воюватимуть так само, як ті, у кого зі здоров’ям все гаразд, не варто… Великі шанси, що саме така категорія громадян найактивніше здаватиметься в полон, де точно буде надано медичну допомогу», — говорилося в одному з проросійських онлайн-ресурсів. Російські пропагандисти в цьому контексті одночасно просували дві тези: що в армію України скоро призиватимуть людей з інвалідністю і що ЗСУ вже складається значною мірою з людей з інвалідністю. Відтак пророкування трагічного, у вигляді «інвалідизації», майбутнього для ЗСУ підкріплюється припущеннями, що таке майбутнє вже настало. «По селах теж рейди, вигрібають усіх: кривих, косих, алкашів, сільських інвалідів без пальців», — описується мобілізація в Україні на одному з анонімних популярних проросійських телеграм-каналів.

• Читайте також: Війна та інклюзивність: як ворожий агітпроп намагається погіршити сприйняття українцями людей з інвалідністю

Як стверджували проросійські медіа та користувачі соцмереж, з підготовкою до воєнних дій українцям нібито не допоможуть навіть навчання від НАТО. Так, в одному з проросійських анонімних телеграм-каналів без жодних посилань на першоджерело інформації опублікували такий допис: «60 відсотків солдатів, навчених у країнах НАТО –– загинули, ще 20 відсотків — каліки або в полоні… Тобто по ідеї допомога-то допомогою… але Україна сама непогано справляється в наступах… ну хай м’ясом… так вона хоче…». Слід зазначити, що деякі українські військові справді після важких поранень, ампутації та протезування повертаються до лав ЗСУ та підсилюють українські сили оборони — та роблять вони це добровільно.

«Конфлікт між військовим і політичним керівництвом України»: ситуативні дискусії

Повідомлення про протистояння між Валерієм Залужним і Володимиром Зеленським російська пропаганда поширювала регулярно. Нібито Верховний Головнокомандувач прагне змінити Головнокомандувача ЗСУ через острах політичної конкуренції та більший авторитет останнього серед військовиків. Стаття Залужного, опублікована 1 листопада 2023 року в британському виданні The Economist, стала черговим приводом для поширення Росією повідомлень про ймовірний конфлікт між політичним і військовим керівництвом країни. Мовляв, Офіс президента планує звільнити вільнодумця, замінивши його на більш прихильну кандидатуру. Була також висловлена теза, що Зеленський повістить на Залужного «провал контрнаступу» та звільнить його за «поразку».

Яскравим прикладом спекуляцій стало коментування агітпропом твіту Ллойда Остіна після прибуття до Києва. У твіті сказано: «Я щойно приїхав до Києва, щоб зустрітися з українськими лідерами. Сьогодні я тут, щоб передати важливе повідомлення — Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати Україну в їхній боротьбі за свободу проти агресії Росії як зараз, так і в майбутньому». Та у слові «лідери» (а не «лідер») проросійські телеграм-канали побачили сліди змови та готовність США підтримати Залужного в його нібито протистоянні з Зеленським. Відтак російські пропагандисти калькували у своїх інтерпретаціях внутрішньоросійські реалії, де лідер, певно, може бути тільки один, а множинне вживання слова стає сигналом для спеціальних служб про змову.

• Читайте також: Залужний проти Зеленського. Як російська дезінформація намагається розпалити конфлікт між військовими й українською владою

Розганяючи «зраду» про ймовірний конфлікт між Зеленським і Залужним, агітпроп прагне посіяти недовіру до політичного керівництва країни. Окрім цього, пропагандисти намагаються виставити Україну такою, що загрузла в міжусобицях, внутрішніх чварах замість того, щоб бути згуртованою та спрямовувати зусилля на перемогу. Також твердження про «політичну конкуренцію» між Зеленським і Залужним перегукуються із тезами про те, що владу в Києві можуть захопити військові, а Україна опиниться під владою хунти. Кремль розраховує на те, що внаслідок «перевороту» українська влада втратить свою легітимність і довіру як в очах українців, так і в очах світової спільноти.

«Ми наполягаємо на тому, що конфлікту не існує. Ще раз підкреслюю, що президент Зеленський перебуває в постійній комунікації з паном Залужним. Безумовно, є ситуація, коли треба проводити певні розмови на Ставці з урахуванням того, як просуваються наші наступальні операції, які корективи треба вносити, що треба робити для того, щоб це було ефективніше. Але ще раз підкреслюю: ці спілкування щоденні в робочому форматі», — сказав радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

Післяслово

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого розмах «агітвиробництва» та використання дезінформації російськими пропагандистами зростав і змінювався майже щомісяця. Якщо на початку вторгнення українці могли відверто сміятися з недолугих фейків і маніпуляцій чи повідомлень, створених за допомогою Google Translate, то наприкінці другого року великої війни брехня та маніпуляції з боку Росії стали більш адаптованими. Цього року пропагандистам не потрібно було вигадувати фейки про Бучу або «брудну» ядерну бомбу — вони концентрувалися на проблемах, які турбують українське суспільство, що є травмованим і виснаженим війною. Агітпроп за допомогою телеграму намагається змусити українців зневіритися у подальшій боротьбі шляхом гіперболізації наявних проблем і роз’ятрювання дражливих тем, як-от підтримка Заходу, мобілізація чи економічні питання. Розвінчання фейків, маніпуляцій, дезінформації та ворожої пропаганди в соцмережах було однією зі складових роботи команди «Детектора медіа» в цьому році. Критичність до отриманої інформації, «інформаційна гігієна», відповідальне споживання контенту у соцмережах можуть допомогти згуртувати наше суспільство, без чого подолати виклики війни буде складніше. У 2024 році ми пильно стежитимемо за тим, що з’являтиметься у «Кремлеграмі», та регулярно інформуватимемо вас про ключові маніпуляції ворожого агітпропу.