«Бєлгородська народна республіка стає реальністю». Пропагандисти — про Указ про історичні українські території у складі Росії

«Бєлгородська народна республіка стає реальністю». Пропагандисти — про Указ про історичні українські території у складі Росії

16:00,
27 Січня 2024
12169

«Бєлгородська народна республіка стає реальністю». Пропагандисти — про Указ про історичні українські території у складі Росії

16:00,
27 Січня 2024
12169
«Бєлгородська народна республіка стає реальністю». Пропагандисти — про Указ про історичні українські території у складі Росії
«Бєлгородська народна республіка стає реальністю». Пропагандисти — про Указ про історичні українські території у складі Росії
Що неслося в «кремлеграмі» 20–26 січня 2024 року: указ президента Зеленського викликав у телеграм-анонімів низку питань і побоювань; там переконували, що Україна перетворюється на агресорку й це черговий привід «захищатися» з боку росіян. Розбираємо головні меседжі тижня.

In English

У День Соборності України, 22 січня 2024 року, Володимир Зеленський підписав указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації». Про це він сказав у привітанні з нагоди свята. Згідно з текстом указу, Росія систематично вчиняла й учиняє досі утиски та пригноблення українців, порушує їхні основоположні права і свободи та заперечує національну ідентичність, зокрема на історично заселених землях Кубані, Стародубщини, Північної та Східної Слобожанщини. Зараз ці території здебільшого російські: Краснодарський край, Бєлгородська, Брянська, Воронезька, Курська та Ростовська області. Відтак, ідеться про відновлення та збереження історичної пам’яті українців, запровадження відповідних прав для етнічних груп, право на отримання освіти українською мовою та її вільне використання. Тобто сам документ передбачає окремі можливості, які здебільшого Росія для етнічної української спільноти не надає чи лише вдає, що дає.

Та у ТГ-каналах повідомляли, що Україна планує «напад» на Росію, адже ж українська влада прагне повторити дії диктатора Путіна щодо «відновлення історичної справедливості». Тільки от Україні зараз є дійсно що повертати, на відміну від окупантів, які ще від початку війни у 2014 році закликали до захисту «російських територій» на українських теренах. А в умовах повномасштабного вторгнення — пояснювали, буцім Кремль захищає росіян від українців (визволяє «росіян» з-під ярма України), а не веде криваву війну. Проте насправді в указі про жодні так звані територіальні претензії навіть і не згадується — це радше крок, щоб про Україну почули, знали її історичне минуле у світі та не вірили стереотипам, мовляв, українську державу «створили тільки в СРСР».

Коротко пояснюємо, чим важливий указ і яку методичку цього разу використовували пропагандисти.

Що дає указ

Насамперед це дипломатичний хід щодо захисту національних меншин. Указ у жодному разі не передбачає «захоплення» чи «повернення» колишніх українських територій. Адже українські кордони у світі визнають саме станом на 1991 рік. І, зокрема, Україна зараз воює з метою відновити територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах. Але, наприклад, більш як сто років тому — у 1919 році — кордони України охоплювали деякі російські чи навіть білоруські, польські, словацькі та румунські землі. Власне, щороку 22 січня в Україні відзначають День Соборності, коли в період національно-визвольних змагань проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Тоді держава об’єдналася в єдину та намагалася боротися за свою свободу. Цей період в історії українського державотворення є надзвичайно багатим на події відновлення самостійності, адже паралельно у Росії, колишній імперії, відбувається Жовтневий переворот і до влади поступово приходять більшовики. Оскільки Україна була частиною тієї імперії, закономірно, що у Москві жадали зберегти деякі українські території за собою.

Ось як виглядали території України станом на 1919 рік:

Мапа «Соборна Україна». Національна історична бібліотека України

Тобто за допомогою карти можна приблизно уявити масштаби української держави понад століття тому. Далі на Україну чекало утворення Радянського Союзу, дві світові війни, десятки угод, які докорінно змінили території сучасної країни. І ніхто не претендує на всі ці землі, адже вони тепер належать різним державам. Ну окрім, певно, жартів про відновлення БНР (Бєлгородської народної республіки) чи повернення Кубані до України — де українці «планують» створювати свої власні квазіутворення задля дестабілізації Росії. Звісно ж, лишень жартома.

Повернімося до указу. Він передбачає, що Кабінет Міністрів разом із міжнародними експертами, науковцями та громадськістю розроблять і внесуть на розгляд Ради національної безпеки та оборони план дій щодо збереження національної ідентичності українців у Росії. Наприклад, фіксуватимуть факти й свідчення про злочини, вчинені Росією проти українців. Ідеться про примусову русифікацію, політичні репресії та депортації.

Історик, автор ютуб-каналу на історичну тематику, офіцер 3 окремої штурмової бригади Олександр Алфьоров у коментарі для бізнес-видання Liga.net казав, що указ сам по собі запускає безліч процесів, які дозволяють Україні по-іншому демонструвати свою історію світові. Водночас документ і порушує величезну кількість питань до Росії. Бачимо, що й історик розглядає указ з позиції культурної дипломатії.

«Указ допомагає продемонструвати, що нинішня територія України є значно меншою, ніж ареал проживання етнічних українців. Він показує, що українська діаспора в Росії свідомо винищувалась та зазнавала значних утисків», — пояснював пан Олександр.

Отже, Україна показуватиме, що вона держава з давньою історією, різноманітною культурою й що не лише Кремль має право апелювати до історії. Дослідження і висвітлення історичних фактів може показати Росію як агресивну, колонізаторську і свавільну щодо виконання міжнародних норм державу.

Сергій Плохій, професор катедри української історії в Гарвардському університеті, сказав, що Указ також стосується безпекових питань. Скажімо, якщо Росія розпадеться через внутрішні чвари, то Україні важливо створювати «безпекові зони» на власних кордонах. Мається на увазі лояльно налаштоване населення до України.

 «Це терористичний план України»

Попри відсутність будь-яких натяків на ймовірну агресію України в бік сучасних територій Росії — Москва вийшла з заявою, що це все, мовляв, «територіальні претензії». Телеграм-канали жахалися й проводили паралель зі своєю прокремлівською риторикою, яка полягає у відновленні так званої «історичної справедливості», й натякали, що незабаром українські військові «доберуться» до Воронежа. Однак пропагандисти не зауважують, що Україна діє в межах міжнародних угод, а російська «історична справедливість» і «захист національних меншин» є приводом до кривавої війни.

Від Кремля з заявою спочатку вийшов Дмитро Пєсков, прессекретар диктатора Путіна. Згодом його цитату розтиражували аноніми:

«Територіальні претензії Зеленського до Росії — це не дурість, а спроба приховати проблеми».

Які саме проблеми приховує Володимир Зеленський, «посадовець» не розказав. Але за нього це зробили у телеграм-каналах, які транслюють риторику Кремля. Саме у відповідь на цю заяву здебільшого намагалися описати проблеми на фронті; буцімто Зеленський не виконує вказівок «зовнішніх управлінців», а ті незадоволені ситуацією, вимагають усе нових «звершень» від українського президента. Тому, на думку анонімних телеграм-каналів, наважився нібито оголосити війну Росії.

Проросійський блогер Анатолій Шарій назвав указ Зеленського «дуже актуальним тролінгом, зважаючи на актуальну ситуацію на фронті».

Відреагували й рупори Кремля, зокрема Маргарита Симоньян, головна редакторка пропагандистського медіа Russia Today: «На Кубань зазіхнув, на рідну мою! Ну, давай, приїжджай. Цікаво поглянути, як з тобою наші козаки поговорять».

Ось тільки в давнину, каже історик Владислав Грибовський, заселяли Кубань козаки-запорожці, або козаки-чорноморці, — вони мігрували після зруйнування Запорозької Січі. Потім були на службі в Російської імперії. Саме цей край зазнав чи не найбільшої русифікації, нищення національної самобутності, переписування українських прізвищ на російський манір тощо.

Причому, розповідаючи про указ, пропагандисти послуговувалися словами чи словосполученнями «зазіхнув», «розплачується», «вирішив помститися». У цих словах простежується радше надумана агресія, у якій хочуть переконати росіян. Мовляв, «Москва воює, аби убезпечити населення від української ескалації».

Дмитро Мєдвєдєв, російський експрезидент, також прокоментував ініціативу. Він взагалі заперечив існування України, пояснюючи, що жодних українців в Росії «нема», бо все українське населення — це «насправді росіяни».

«Старший український наркоман здійснив пропагандистський хід, спричинений провалом на фронті. Прийнявши подвійну дозу, він підписав указ про “територіальні претензії” до Росії. Тут і коментувати нічого, оскільки українці це росіяни, а Малоросія це частина Росії».

Маргінальні канали переконували, що це ніякий «не захист етнічних українців», а нібито потреба України поповнити лави Збройних Сил України. Без перебільшень казали, що Україна мобілізовуватиме людей із прикордонних територій Росії:

«Зеленський не знає, де йому взяти новеньких військових — тому дістати їх вирішили з інших країн».

Тож телеграм-канали ніяк не пояснювали указ, а лише спотворили загальний контекст. Для Москви України «не існує», тому і визнання етнічних українців для них виглядатиме нелогічним процесом.

А от хто справді захоплює чужі землі, то це Росія. І використовуючи повідомлення про «відновлення історичної справедливості», Москва легітимізує в очах росіян: захоплення українських територій, порушення міжнародних угод, проведення несправжніх референдумів тощо. І демонструє це так, нібито Кремль не захоплює чуже, а повертає втрачене. Утім, під терміном «відновлення історичної справедливості» ховається інший і реальний — окупація українських територій і пошук виправдань неспровокованої війни.

Наше ж відновлення історичної справедливості полягає у тому, аби світ зрозумів усю злочинність дій Росії щодо українців протягом усього часу нашого існування. 

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду