Вадим Міський: «ШІ ставить нас в умови, коли не можна вірити нічому, що ми бачимо і чуємо»

Вадим Міський: «ШІ ставить нас в умови, коли не можна вірити нічому, що ми бачимо і чуємо»

15:07,
25 Квітня 2024
1192

Вадим Міський: «ШІ ставить нас в умови, коли не можна вірити нічому, що ми бачимо і чуємо»

15:07,
25 Квітня 2024
1192
Вадим Міський: «ШІ ставить нас в умови, коли не можна вірити нічому, що ми бачимо і чуємо»
Вадим Міський: «ШІ ставить нас в умови, коли не можна вірити нічому, що ми бачимо і чуємо»
На думку програмного директора ГО «Детектор медіа», це новий серйозний виклик, з яким стикається суспільство.

Навчання суспільства медіаграмотності не встигає за викликами, які перед суспільством стоять, вважає програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський. Що більше людей навчилися бодай перевіряти джерело та шукати фото- чи відеопідтвердження інформації, каже він, то більше з’явилося дипфейків, згенерованих штучним інтелектом. І це — новий виклик. Про це Вадим Міський сказав під час панельної дискусії «Медіаграмотність, медіа та навчання протягом усього життя» в межах Міжнародної конференції з медіаграмотності та саморегулювання медіа, яка триває зараз у Києві.

Як показало дослідження «Індекс медіаграмотності», презентоване нещодавно «Детектором медіа», другий рік поспіль третина опитаних українців перевіряють інформацію шляхом пошуку посилання на джерело і ще приблизно стільки ж орієнтуються на фото- й відеопідтвердження. Це непоганий показник, але з’являються нові загрози.

«ШІ дозволяє в лічені хвилини згенерувати фото, в лічені хвилини дипфейк, — каже Вадим Міський. — Це показує величезну загрозу того, що люди, хоч і перевіряють інформацію, але зможуть натрапити на дипфейк. Ми бачимо, скільки в тіктоці відео з відомими ведучими, які начебто рекламують якісь біодобавки. Шахраї також можуть використовувати дипфейки. Тому сьогодні генеративний ШІ ставить нас в умови, коли нічому, що ми бачимо і чуємо, не можна вірити і треба перевіряти».

Тому, переконаний він, фахівці з медіаграмотності та організації, які працюють у цьому напрямку, не повинні фіксуватися на успіхах, коли певна частка населення почала більш критично сприймати інформацію. Вимоги зростають як до авдиторії, так і до медійників, які працюють з інформацією.

«Роль медіа тут дуже велика, тому що медіа, на відміну від учителів, працюють з дорослим населенням. Через щоденне інформування в людини десь щось осідає на підсвідомості. І медіа — це єдиний агент, який може це робити масово — змінювати свідомість дорослої частини суспільства», — каже Міський.

Нагадаємо, сьогодні, 25 квітня, в Києві розпочалася міжнародна конференція з медіаграмотності та саморегулювання медіа, організована Представництвом Європейського Союзу в Україні, Програмою підтримки ОБСЄ для України, Офісом Ради Європи в Україні, Програмою розвитку ООН в Україні, ЮНЕСКО в Україні, International Media Support та Міністерством культури та інформаційної політики України.

Організатори та учасники заходу вважають необхідним продовжувати розвивати медіаграмотність громадян в Україні та зміцнювати механізми саморегулювання медіа, адже це — головні засади стійкості українців до російської дезінформації та пропаганди, що лише зростає в умовах повномасштабного російського військового вторгнення.

Фото: Максим Поліщук

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду