Хакатон «Євроінтеграція без дезінформації»: креативні комунікації розбивають російську дезу

Хакатон «Євроінтеграція без дезінформації»: креативні комунікації розбивають російську дезу

10:00,
2 Липня 2024
864

Хакатон «Євроінтеграція без дезінформації»: креативні комунікації розбивають російську дезу

10:00,
2 Липня 2024
864
Хакатон «Євроінтеграція без дезінформації»: креативні комунікації розбивають російську дезу
Хакатон «Євроінтеграція без дезінформації»: креативні комунікації розбивають російську дезу
Представництво Європейського Союзу в Україні організувало хакатон, який має допомогти спільним зусиллям протидії дезінформації.

Хакатон, під час якого команди розробляли комунікаційні кампанії для протидії російській дезінформації в рамках партнерства України та Євросоюзу під час війни та наближення євроінтеграції, скеровані на підвищення інформаційної стійкості та обізнаності людей.

Офіційна мета хакатону — напрацювання комунікаційних кампаній розвінчування токсичних російських пропагандистсько-дезінформаційних наративів, скерованих на чутливі аудиторії, а також можливість особистого знайомства та спілкування між усіма, хто докладає зусиль до боротьби з російською дезінформацією в умовах повномасштабного російського вторгнення. MediaSapiens розповідає про найактуальніші дезінформаційні виклики, креативні ідеї їхнього знешкодження та особисті враження учасників заходу.

Радник зі стратегічних комунікацій Відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Сергій Гриценко у вступному слові розповів, чому європейські цінності та євроінтеграційні зусилля України є окремою стратегічною ціллю російської ворожої дезінформації:

«Росія продовжує використовувати дезінформацію та ненависть, щоб підірвати єдність навколо наших спільних цінностей, а це свобода, демократія, верховенство права, повага до людської гідності, повага до прав людини, рівність і захист прав меншин.

У цьому контексті виникає логічне питання, як європейськість пов’язана з цінностями українців? Європейськість певного набору цінностей виявляється саме в їх пріоритетності. Наприклад, для європейців досить низьке місце займає релігія, а вищим ідеалом є права та гідність людини. Керівники так званої союзної держави у Мінську і Москві говорять, що взагалі немає такої цінності як свобода, це міф... Ми знаємо, що російська дезінформація зосереджується на спробах применшити прагнення України. Нас хочуть переконати, що європейські цінності не мають нічого спільного з традиційними сімейними цінностями, які притаманні східним слов’янам і всі мають жити в “русском мірє”, а ЄC при цьому зображується як злобливий, егоїстичний союз, єдиною метою якого є не створення рівнопрвного партнерства, а експлуатація України, видобуток її ресурсів, використання людей як дешевої робочої сили. Є люди, які в це охоче вірять. Наше спільне завдання, щоб ставало якомога більше людей, які дізнаватимуться правду», — додав він.

Виступ радника зі стратегічних комунікацій Відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Сергія Гриценка на хакатоні «Євроінтеграція без дезінформації»

У коментарі MediaSapiens він розповів, що спільно з партнерами наповнює базу даних моніторингу антиукраїнської російської пропаганди, вона разом з аналітичними публікаціями та навчальними матеріалами представлена на ресурсі EU vs Disinfo.

За його словами, Україна залишається одним із головних об’єктів прокремлівських дезінформаційних атак. З-понад 16 тисяч прикладів російської дезінформації, які зафіксовані у базі даних EU vs DisInfo, — майже 8 тисяч спрямовані проти України та українців.

Найбільше в цьому масиві дезінформації, скерованої на громадян України, які зараз живуть у країнах ― членкинях Європейського Союзу — у Франції, Німеччині, Чехії, Польщі й далі.

«Росія намагається підірвати довіру до європейських інституцій, деморалізуючи людей, використовує українців, щоб роз’ятрювати проблеми у європейських країнах. Один із таких наративів, який ми стало виявляємо, що українські біженці — загроза: економічна, демографічна, для здоров’я тощо. Паралельно поширюється меседж “завтра вас звідси депортують”», — прокоментував Сергій Гриценко.

Наступним за обсягом, за його оцінкою, є масив дезінформації, що поширюють на людей в Україні. Найбільше — в анонімних телеграм-каналах. Реципієнти цих каналів в Україні транслюють цю інформацію родичам і близьким, які перебувають у вимушеній еміграції.

Не менш небезпечним є набір поширюваних кремлівських дезінформаційних тез, які стосуються підриву розвитку двостороннього партнерства України та Євросоюзу, спроб дискредитації українських і європейських лідерів, послаблення допомоги Україні в умовах повномасштабного російського вторгнення.

Сергій Гриценко додав, що в Україні опубліковано багато якісних досліджень, зокрема і від ГО «Детектор медіа», які показують, які соціальні групи виявляються більш вразливими до російської дезінформації та на які необхідно скеровувати зусилля з протидії дезінформації, підтримки розвитку медіаграмотності та критичного сприйняття медіаінформації.

Коло учасників: різноманіття й інтелектуальний потенціал

До участі в хакатоні зголосилися журналісти, фактчекери, представники державних і незалежних аналітичних центрів із протидії дезінформації, громадських організацій, викладачі та студенти. Для забезпечення ефекту змагальності організатори сформували команди з людей із різним досвідом: від новачків до експертів, які раніше не знали й не працювали одне з одними. Головним завданням для команд-учасниць було оперативно, усього за кілька годин, напрацювати та представити проєкти креативних комунікаційних кампаній із протидії певному російському дезінформаційному наративу, що дискредитує та нівелює партнерство між Україною та ЄС або отруює та деморалізує антиукраїнськими, антиєвропейськими фейками жителів України та Європи.

Робота команда та спілкування на хакатоні «Євроінтеграція без дезінформації»

Досвідом, як створювати креативні комунікаційні кампанії з розвитку медіаграмотності та протидії дезінформації, поділилася менеджерка з координації національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики Анна Нестеренко.

 

Менеджерка з координації нацпроєкту з медіаграмотності «Фільтр» Анна Нестеренко презентує стратегію комунікацій у соцмережах

Вона розповіла, що, використовуючи соціальні мережі як канал комунікацій, важливо не лише просувати обраний контент на цільову аудиторію, але й враховувати її соціально-демографічні, культорологічні, інформаційно-комунікаційні особливості та зацікавлення. Дотримуючись цього, ретельно формуючи головні повідомлення з якісною візуалізацією, можна розраховувати на утримання уваги аудиторії у соцмережах, стимулювати її розширення та перехід на основний інформаційний майданчик, у цьому випадку — на сайт «Фільтра», де, на відміну від інтерактивних соцмережевих форматів, представлені також інформаційно-аналітичні публікації з тематики медіаграмотності, зібрані різноманітні навчальні ресурси та інструменти для формування інфомедіаграмотності та критичного мислення для персонального розвитку та різних рівнів освіти. Також на сайті представлені публікації та посилання на організації, які постійно займаються протидією ворожій дезінформації та підтримкою розвитку відповідних навичок серед різних суспільних груп, адже «Фільтр» визначений МКІП координаційною платформою у цій сфері.

Мозковий штурм: яка російська страшилка отруйніша

Під час «мозкового штурму» команди мали представити власний набір російських дезінформаційних наративів, скерованих на підрив євроінтеграційних процесів, взаємне озлоблення українців і європейських сусідів, послаблення допомоги європейських партнерів у боротьбі проти російської військової навали на Україну.

У підсумку після їх представлення всім учасникам хакатону, менторам-медіатренерам і організаторам вдалося зібрати не лише ключові прокремлівські дезінформаційні наративи, що намагаються підточити євроінтеграційні процеси та дискредитувати Україну та ЄС, але й простежити, які фейки доповнюють їх та в які способи ці тези підсилюють одна одну або забезпечують триваліший вплив російської дезінформації.

Ключові виклики

Капітани семи команд навмання обрали наративи, які необхідно знешкодити шляхом створення та реалізації комунікаційної кампанії, скерованої на обрану ними цільову аудиторію, використовуючи канали комунікацій, форми контенту та можливі партнерства. Допомагали у цьому ментори та менторки, які представляють українські проєкти з розвінчування російської дезінформації та розвитку медіаграмотності.

 

Керівник напрямку проєктів ГО «Інтерньюз-Україна» Дмитро Зінчук озвучує ключові російські дезінформаційні наративи на європейську тематику

Хакатон виявив, які цільові аудиторії потребують особливої уваги сьогодні у протидії ворожій російській дезінформаційній машині. Пріоритетними для інформаційно-просвітницьких кампаній аудиторіями з позиції команд ― учасниць хакатону «Євроінтеграція без дезінформації» є: жителі прифронтових і деокупованих територій, українки, які перебувають в еміграції у країнах Євросоюзу, та жителі країни віком від 55–60 років. Саме ця аудиторія, з огляду на її електоральну вагу в Україні та нижчі, у порівнянні з молоддю, навички з медіаграмотності, цифрової грамотності, досвідом життя в СРСР та СНД, що мало вплив на формування особистих цінностей, привернула увагу більшості команд-учасниць.

У результаті шляхом голосування обрали провідні концепції комунікаційних кампаній із протидії російській дезінформації від команд-учасниць. Голосували всі — й представники команд, і ментори й організатори, не можна було віддавати голос за власний проєкт.

Перше місце здобула команда «Фейк за борт», яка вирішила провести комунікаційну кампанію з поширення знань про євроінтеграцію та європейські цінності, націлену на жителів невеликих провінційних містечок. Обрали для цього місто Ватутіне на Черкащині.

Антифейкова комунікаційна кампанія «Ватутіне vs Європейське» команди «Fake за Борт»

Особливістю кампанії і її головною перевагою стало використання гумору. Головною героїнею вірусних роликів для соцмереж обрали умовну тітоньку Валю, яка є проактивною, має вплив на громадську думку у своєму середовищі й для якої на початку «та євроінтеграція — таке собі». Оперують у роликах стереотипними сюжетами: обговорення переваг європейськості із сином-айтівцем, що приїхав із більшого міста. Проте образ Валентини, безпосередньої, емоційної та дієвої, привертатиме увагу глядачів. А ще більше — виклики, що трапляються на її особистому євроінтеграційному шляху, які розв’язуються так, що змушують аудиторію щиро посміятися та порадіти. Валентина відвідує фестиваль біляшів біля місцевого будинку культури, де громадські активісти втілюють свій проєвропейський проєкт, і визнає, що «це — хороше», а потім і сама починає працювати із ними.

Команда «Брехунець Медведчука» знешкоджувала російський наратив про те, що європейські цінності чужі українцям. Для цього обрали твердження про різне ставлення у ЄС та Україні до спільноти ЛГБТК+, те, що в очах українців їх толерація сприймається як цивілізаційний занепад, оскільки нібито ми підтримуємо ортодоксальні християнські та сімейні цінності та разом із цим вороже налаштовані до ідеї гендерного рівноправ’я та самовизначення.

 

Капітан команди «Брехунець Медведчука», аналітик ГО "Детектор медіа" Єгор Брайлян представляє антидезінформаційну кампанію відносно ставлення до представників ЛГБТК+ спільноти

Цільовою аудиторію обрали людей віком від 55 років. При цьому змінювати нав’язані стереотипи вирішили шляхом проведення серії інтерв’ю з представниками ЛГБТК+ старшого віку, хто раніше не наважувався на публічне зізнання, остерігаючись осуду і не бажаючи наражати себе та близьких на стрес, пов’язаний із «камінгаутом». Щоб залучити увагу цільової аудиторії, вирішили створити розважальний телепроєкт. До токшоу в його рамках запропонували покликати відому акторку, яка викликає довіру в його глядачів. Розвіювання стереотипів і страхів, пов’язаних зі спілкуванням із людьми зі спільноти ЛГБТК+, мало б відбуватися поступово та ненав’язливо. Головною метою є показати, що представлені в інтерв’ю герої — люди, які, як і глядачі, мають сильні сторони, є цікавими, вдумливими, креативними, долають ті ж життєві та суспільні виклики, мають власну гідність, особисті межі, цінності.

Команда «Лютих єврокотиків» підготувала кампанію «Стійкість кордонів» для спростування твердження про намагання європейських країн ― сусідів України внаслідок війни заволодіти територіями західних областей. Цільовою аудиторією для спростування цієї фейкової російської страшилки команда обрала жителів прифронтових і деокупованих територій, а не західних прикордонних регіонів. Це викликало дискусію під час представлення, учасники команд запитували: «У чому логіка такої кампанії, чи не буде марним витрачанням ресурсів її проведення?».

 

Капітан команди «Люті єврокотики» дискутує про ефективність комунікаційної кампанії «Стійкість кордонів»

Проте капітану команди вдалося переконати присутніх, що саме з жителями південно-східних регіонів, які зазнають навали ворога, слід комунікувати на цю тему, показуючи, у чому є справжні переваги євроінтеграції для України та для них самих. Для підготовки кампанії вирішили провести аналітичне дослідження, до реалізації та подальшого обговорення якого залучити мережу громадських організацій та експертів. Про результати мають інформувати через медіа. Проте головною ідеєю кампанії стало залучення до неї місцевих лідерів думок: громадських діячів, авторитетних представників місцевого самоврядування, артистів, спортсменів, — усіх тих, хто на організованому форумі зможе показувати позитивний досвід співпраці з ЄС і стимулювати євроінтеграційні очікування на рівні з патріотизмом. Місцеві відвідувачі заходу матимуть нагоду і спілкуватися, і брати участь у різних антифейкових ігрових активностях.

Ефект хакатону

Учасники, ментори та організатори хакатону «Євроінтеграція без дезінформації»

«Враження у мене позитивні, бо тема дуже важлива у час війни. Я новачок у темі медіаграмотності й дуже багато для себе дізнався, особливо про російські дезінформаційні наративи. Я багато пропустив, не мав можливості відстежувати в інтернеті новини довгий час, бо був на службі. Тепер потихеньку накопичую знання, щоб застосовувати їх надалі», — каже курсант Київського інституту Національної гвардії України Ігор Андрусяк із команди «На часі».

«Це — цікава подія. Мені сподобалося те, що тематика дезінформації підтримується на такому високому рівні як Представництво Європейського Союзу, сподобалося те, що всі учасники — з різних сфер, із різних “бульбашок”, усі з різним досвідом, але скеровані в один бік. Кейси були цікавими, побільше б таких подій», — поділився Олексій Третьяков із команди «Люті єврокотики».

«Мене дуже вразило різноманіття учасників. Усі з різних середовищ: медіа, інституцій протидії дезінформації, громадського сектору — й усі ці групи подають своє бачення. Для мене є цінним такий обмін досвідом на хакатоні. Вправи, які ми робили, мініпроєкти допомогли ще глибше зануритися в тему стратегічних комунікацій і протидії дезінформації в аспекті євроінтеграції», — розповів Михайло Мартиненко, історик, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інтеграційної безпеки.

«Подія була важливою і цікавою. Я був капітаном команди, яка посіла друге місце. Це був виклик — напрацювати за дуже короткий час певну кампанію. На хакатоні я зустрів як людей, яких я уже знав, так і нових. Подібні практичні формати дають мені змогу далі впроваджувати ті напрацювання у протидії російській дезінформації, те, що я пишу, але у більш практичному вимірі», — додав Єгор Брайлян, аналітик ГО «Детектора медіа».

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду