Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»

Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»

15:00,
22 Квітня 2024
2206

Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»

15:00,
22 Квітня 2024
2206
Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»
Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»
Автори:
Водночас споживачі медіаконтенту стали більш компетентними у виявленні фейків: вони частіше перевіряють інформацію на достовірність, а частка тих, хто ніколи її не перевіряє, навпаки, знизилась.

Громадська організація «Детектор медіа» провела власне кількісне дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яке визначає рівень свідомого сприйняття й критичного ставлення українців до інформації, а також їхнє вміння користуватися медіа. Результати четвертої хвилі дослідження, яка охопила 2023 рік, дають уявлення про те, як на медіаграмотність українців вплинув другий рік повномасштабної війни. Перша та друга хвилі дослідження були проведені у 2020 та 2021 роках, третя — у 2022 — на початку 2023 року. 

Якими є показники індексу медіаграмотності в української аудиторії?

Результати дослідження засвідчили: рівень загального індексу медіаграмотності українців за минулий рік значно змінився. Частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 81% до 76%. Це є помітним регресом у порівнянні з попереднім періодом, адже з 2020 по 2022 рік індекс медіаграмотності виріс з 55% до 81%.

Згідно з отриманими результатами за 2023 рік, медіаграмотність 3% українців є низькою (у 2022 року цей показник становив 6%), у 21% її рівень нижче за середній (у 2022 році — 13%), 62% мають вищий за середній рівень медіаграмотності (у 2022 році — 50%), і 14% — високий (у 2022 році — 31%).

Дослідження також демонструє, що рівень медіаграмотності громадян залежить від їхнього рівня освіти, а також віку, ступеню добробуту та місця проживання.

Що нижчий освітній статус, то нижчий і рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб з показником медіаграмотності низьким та нижчим за середній становить 29%. А серед тих, хто має вищу освіту, — лише 13%. Натомість половина тих, хто демонструє вищий за середній рівень медіаграмотності, — володарі дипломів про вищу освіту. Ще більша частка громадян з вищою освітою серед тих, хто має високий рівень медіаграмотності, — 61%.   

Як і раніше, високий рівень медіаграмотності демонструють молоді люди 18–25 років (за рахунок показника цифрової компетентності ) і низький — представники старшої вікової групи 56–65.

Матеріальний статус теж має вплив на рівень медіаграмотності. Так, серед людей, яким грошей вистачає лише на їжу (низький рівень добробуту), 37% мають низьке та нижче за середнє значення показника медіаграмотності. В той час як серед опитаних із добробутом, вищим за середній, ця частка становить лише 18%

У мешканців великих міст показник індексу вищий, ні у селян.

Як українці розуміють роль медіа в суспільстві

Показник розуміння суспільством ролі медіа у порівнянні з минулим, 2022 роком, майже не змінився. Більшість аудиторії — 70% — вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події. У довоєнний, 2021 рік, так вважали 54%. Тож стрибок цього показника до 70% автори дослідження пояснюють тим, що основним складником медійного контенту в останні два роки стали повідомлення, пов'язані з війною.

Кількість українців, для яких важлива розважальна функція медіа, за останні роки зменшилася вдвічі: з 25% у 2021 році до 14% у 2023-му. А частка тих, хто відзначає вплив медіа на емоційний стан, збільшилася на 11% у порівнянні з 2021 роком.

Майже не змінилася кількість громадян, які переконані, що медіа мають слугувати платформою для діалогу між державою та суспільством (36% у 2023 році проти 34% у 2022-му), а також транслювати певні цінності, важливі для суспільства та держави (35% у 2023 році проти 33% у 2022-му). 

Приблизно стільки ж бачать роль медіа в тому, щоб просвітлювати, навчати, надавати корисну інформацію з різних тем (37% у 2023 році проти 35% у 2022-му). І 26% опитаних вважають, що медіа мають контролювати владу (в минулому році таких було 28%).   

Глибина розуміння ролі медіа в суспільстві та впливу медіа на аудиторію також зумовлена рівнем освіти, добробуту опитаних та регіоном проживання. Високий та вищий за середній рівень розуміння ролі медіа в суспільстві в осіб із високим освітнім статусом (73%) та рівнем добробуту (72%). Дещо більш компетентними виявились мешканці західного та східного регіонів країни. Найнижчий рівень розуміння ролі медіа в суспільстві в жителів південних областей.

Уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття вітчизняного медіапростору

Дослідження зафіксувало зменшення за останній рік чисельності аудиторії, яка вважає, що медіа працюють в інтересах держави31% у 2022 році до 25% у 2023-му) та суспільства в цілому15% у 2022 році до 12% у 2023-му). Найбільш значна частка аудиторії (30%) вважає, що медіа працюють в інтересах своїх власників та інвесторів. А в тому, що медіа дбають про інтереси своїх глядачів, як і в попередньому році, переконані лише 7% (у 2021 році таких було ще менше — 4%).

Скоротилася також частка тих, хто вважає формат телемарафону цілком виправданим під час війни — з 58% у 2022 році до 41% у 2023-му. 74% опитаних стверджують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні люди шукають інформацію в інших джерелах.

Крім того, результати дослідження засвідчили, що кожен другий українець (49%) підтримує критику влади в медіа. Протилежної точки зору дотримуються 17% аудиторії. 

Абсолютна більшість учасників опитування — 76% — визнають важливість існування суспільних медіа, оскільки вони:

  • працюють в інтересах усього суспільства, а не власника (52%);
  • висвітлюють теми, які не цікавлять комерційні ЗМІ, — суспільні проблеми, культуру, науку (9%); 
  • не зацікавлені в маніпуляціях (15%).

Лише 4% респондентів вважають, що суспільні медіа програють комерційним у якості та професійності.

Чутливість аудиторії до фейків, уміння виявляти дезінформацію та ставлення до маніпуляцій  

Дослідження зафіксувало високий рівень чутливості до спотвореного контенту серед українців. З цього можна зробити висновок про те, що аудиторія стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації. Так, лише 17% з опитаних вирішують, наскільки можна довіряти повідомленню, орієнтуючись виключно на власну інтуїцію. У минулому році цей показник був майже таким самим — 18%, у той час, як у довоєнному 2021-му становив цілих 33%.

Частка українців, які виявляють дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, становить 37% (2022 рік — 39%). Орієнтуються при цьому на відео- та фотопідтвердження 30% опитаних (2022 рік — 32%), на наявність різних точок зору на подію — 34% (2022 рік — 31%). Для 46% українців маркером правдивості інформації є її розміщення в медіа, якому вони довіряють (у 2022 році таких було 43%, а у 2021-му — 20%).

За результатами дослідження, кількість українців, які перевіряють інформацію на достовірність, зросла за рік із 24% до 33%. А частка тих, хто ніколи не перевіряє медіаконтент, навпаки, знизилася — з 31% до 26%. Для того, щоб визначити, наскільки інформація достовірна, 66% споживачів шукають її підтвердження в інших ЗМІ, 29% — оцінюють надійність джерела, на яке є посилання, а 25% — шукають першоджерело, на яке є посилання.

Також автори дослідження відзначають доволі високий рівень обізнаності споживачів медійного контенту щодо такої проблеми, як маніпуляції в медіа. Її актуальність визнають майже дві третини української аудиторії — 59%. 15% опитаних вважають її неактуальною і лише 14% взагалі не чули про таке явище, як маніпуляції в медіа. Ще 5% учасників опитування не змогли визначитися з відповіддю.

43% респондентів маркером імовірної маніпулятивності медіатексту називають присутність у ньому лише однієї точки зору на подію. У 41% опитаних така підозра виникає через неповну або неточну інформацію в повідомленні. 37% респондентів допускають наявність маніпуляції в разі відсутності посилань на джерело. 

Користування інтернетом та цифрова компетентність

Як доводить дослідження, лише 6% аудиторії не користується інтернетом. 91% споживачів медіаконтенту є інтенсивними користувачами мережі, звертаючись до інтернету щодня або майже щодня. Це на 3% більше, ніж у 2022 році.

Частота користування інтернетом також залежить від віку, рівня освіти та добробуту. Так, жінки (93%) користуються ним частіше, ніж чоловіки (88%), молодь у віці 18–25 років (97%) частіше, ніж люди у віці 56–65 років (75%), а володарі дипломів про вищу освіту — (95%) частіше, ніж люди з початковою та середньою освітою (82%).  

Серед пристроїв для доступу в інтернет абсолютним лідером є смартфон — найчастіше ним користується 96% аудиторії. На другій позиції з великим відривом ноутбук (24%) та стаціонарний комп'ютер (10%). 12% найчастіше користуються планшетом і 8% — смарт-ТБ.

74% громадян заходять до інтернету в пошуках необхідної інформації, 75% — для того, щоб дізнатися новини. У порівнянні з 2022 роком збільшилася частка аудиторії, яка використовує інтернет для онлайн-покупок (34% у 2023 році проти 27% у 2022-му) та для платежів (36% у 2023 році проти 28% у 2022-му).

В основу моделі індексу медіаграмотності було покладено концепцію Лена Мастермана та результати якісного етапу дослідження «Практики медіаспоживання українців: концептуальна розробка індексу медіаграмотності аудиторії», підготовленого на замовлення ГО «Детектор медіа» (січень 2020).

Уточнена модель медіакомпетентності включає чотири категорії та 42 індикатори.

  • Розуміння: роль медіа в суспільстві, глибина впливу медіа на свідомість на рівні фреймів сприйняття оцінки, а також поведінкових патернів; уявлення про роботу медіаіндустрії та сприйняття українського медіаландшафту; обізнаність у питаннях регулювання  медіасередовища та ставлення до суспільного мовлення.
  • Використання: кількість джерел інформації про суспільно-політичні новини за тиждень; тривалість знайомства з новинами на день; мотиви використання інтернету; пристрої, якими респонденти користуються для доступу в інтернет.
  • Цифрова компетентність: інтернет як джерело новин на суспільно-політичну тематику; розуміння особливостей функціонування й термінології нових медіа; практики цифрової безпеки; практики створення власного медіаконтенту.
  • Спотворений медіаконтент: чутливість до дезінформації/фейків, маніпулятивних технік і маніпулятивного медіаконтенту.

Про дослідження: «Індекс медіаграмотності українців» проводилося компанією New Image Marketing Group (польовий етап: 15.01.2024 — 29.01.2024). Мета дослідження — валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв'ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном. Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Фото: iStock/axel2001

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду