Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність»,  — дослідження «ДМ»

Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність», — дослідження «ДМ»

15:35,
21 Січня 2025
666

Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність», — дослідження «ДМ»

15:35,
21 Січня 2025
666
Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність»,  — дослідження «ДМ»
Лише окремі підлітки знайомі з терміном «медіаграмотність»,  — дослідження «ДМ»
Респонденти, яким термін знайомий, здебільшого оцінюють рівень своєї медіаграмотності як достатній.

Серед українських підлітків віком 12—18 років більшість не чула терміна «медіаграмотність», тому їм складно його трактувати та оцінити, чого особисто їм не вистачає, щоби вважатися «медіаграмотною людиною». Лише окремим респондентам знайомий термін «медіаграмотність». Про це йдеться в якісному дослідженні «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років», проведеному на замовлення «Детектора медіа» за підтримки IREX та презентованому сьогодні, 21 січня, в Укрінформі.

Респонденти, яким термін знайомий, здебільшого правильно його трактують та оцінюють рівень своєї медіаграмотності як достатній.

Оцінка різних аспектів медіаграмотності українських підлітків віком 12-18 років

Джерела, в яких траплявся термін «медіаграмотність»:

  • на уроках інформатики у школі (навчали створювати власний контент, розрізняти правдивий контент — показово, що це також зазначали респонденти з необласних центрів / сільської місцевості);
  • окремий урок «медіаграмотність» у школі (схід-південь);
  • цивільна оборона, в рамках якої декілька тем було присвячено дезінформації, ІПСО, пропаганді тощо;
  • на уроці з психології;
  • візит у школу поліцейських, які, зокрема, розповідали про фейки, булінг тощо;
  • в рамках уроків з української мови у виші була тема «медіаграмотність» (однак учасниця була присутня не на всій парі);
  • на заняттях у виші, де вчили розрізняти фішерські сайти (навчається на юриста);
  • на заняттях у виші (навчається на журналіста);
  • у «Школі відповідального блогерства» (учасники «Швабри»);
  • на благодійних зібраннях своєї команди, яка бере участь у проєкті від ЮНІСЕФ;
  • в інтернеті (без уточнення) та від знайомих.

Зафіксовано вищий рівень медіаграмотності серед найбільш проактивних і «споживачів», і «творців» контенту серед учасників дослідження.

Показово, що ті респонденти, які мають вищий рівень знання щодо медіаграмотності, загалом більше прагнуть підвищити рівень своєї обізнаності, в тому числі учасники освітнього проєкту з відповідального блогерства серед підлітків і молоді «Швабра».

Преважна більшість респондентів повідомила, що не зустрічали контент, пов’язаний з критичним мисленням, вмінням розрізняти правду і неправду. Або якщо і зустрічали, то скоріше за все не звернули на нього уваги, сприймаючи його як нецікавий, банальний, занадто повчальний.

Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років»

Водночас серед блогерів та каналів, які просувають критичне мислення, вміння вирізняти фейки, окремі учасники дослідження назвали: Лачен, Стерненко, Albert (ютуб), «Новосилецький на дивані», «Стоп фейк», «Центр протидії дезінформації», «Суспільне. Україна».

Частина респондентів висловлювали зацікавленість у контенті, який присвячений цифровій грамотності, інформаційній гігієні, медіаграмотності тощо.

Зокрема, бажаними форматами є короткі відео, тривалістю до трьох хвилин, на платформах «Тікток» та «Інстаграм» зі стислим, але змістовним поданням та відео тривалістю 15–30 хвилин на відеоплатформі «Ютуб», у яких конкретно, динамічно, інтерактивно розкривають теми розвитку технологій, цифрової безпеки, захисту персональних даних, як вирізняти фейки, як захищатися від шахраїв в інтернеті, про булінг тощо.

Актуальні формати в соцмережах для сприйняття підлітками тем з медіаграмотності та розвитку критичного мислення

Також пропонували такі формати:

  • лекції-обговорення, можливо віртуальні;
  • опитування на вулицях — наразі цей формат відео дуже популярний;
  • вікторини — для зацікавлення має бути інтерактивна складова;
  • подкасти;
  • вайни, коли блогер або блогерка грає декількох персонажів.

Персони, які можуть траслювати теми з медіаграмотності та розвитку критичного мислення підлітками

Нагадаємо, дослідження продемонструвало, що рівень розуміння серед українських підлітків 12–18 років, що таке дезінформація та фейки, є різним. Частина респондентів стикалася з неправдивою чи недостовірною інформацією в медіа. Тим часом інші відзначають, що не стикалися.

Менше половини опитаних респондентів перевіряє інформацію з медіа та новини на достовірність, використовуючи кілька способів.

Детально ознайомитися з дослідженням «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» можна за посиланням.

Про дослідження: якісне дослідження було проведене для вивчення практик медіаспоживання та оцінки рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років з метою подальшої розробки контенту для підвищення критичного мислення та медіаграмотності серед цієї цільової аудиторії.

Дослідження проводилось методом онлайн фокус-групових дискусій за допомогою платформи Zoom (ФГД). Цільова аудиторія — хлопці й дівчата віком 12–18 років, розподілені на дві вікові категорії — 12–15 років та 16–18 років. Кількість: 6 ФГД (1 ФГД = 8 респондентів, усього 48 респондентів). Тривалість 1 ФГД: від 80 до 105 хвилин.

Участь у фокус-групових онлайн-дискусіях брали респонденти з населених пунктів різного типу всіх областей, за винятком тимчасово непідконтрольних територій частин Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим.

Терміни проведення польового етапу: 27.11.2024–03.12.2024.

Проєкт втілюється в межах Програми інформаційної стійкості українського громадянського суспільства за підтримки IREX.

Фото: Презентація дослідження «Вивчення практик медіаспоживання та оцінка рівня медіаграмотності підлітків віком 12–18 років» / Максим Поліщук, «Детектор медіа»

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
не про те
18:40 / 21.01.2025
Цікавий вибір теми про подлітків і "проблему медіаграмотності". У Білій Церкві малі тцкашники побили 12-т річну дівчину, ставили на коліна і тримали за волосся і зняли на відео - жуть кадри. ось це проблема країни у війні, а не "сексизм у підручниках" і інша оплачена грантами дурня. Підлітки шукають "де крутіше" в телеграмі і тік-тоці, а не "де грамотніше". І самі учителя медіаграмотності не були хіба обдуреними?
2019 — 2025 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду