Ганна Красноступ: «Дослідження з медіаграмотності дають нам орієнтири для наступної роботи»

Ганна Красноступ: «Дослідження з медіаграмотності дають нам орієнтири для наступної роботи»

16:24,
11 Листопада 2024
708

Ганна Красноступ: «Дослідження з медіаграмотності дають нам орієнтири для наступної роботи»

16:24,
11 Листопада 2024
708
Ганна Красноступ: «Дослідження з медіаграмотності дають нам орієнтири для наступної роботи»
Ганна Красноступ: «Дослідження з медіаграмотності дають нам орієнтири для наступної роботи»
Одна зі стратегічних цілей Мінкульту до 2026 року — зробити українців більш стійкими до дезінформаційних впливів.

Дослідження з визначення рівня медіаосвіти української аудиторії допомагають Міністерству культури та стратегічних комунікацій формувати Стратегію з медіаграмотності.

Про це під час міжнародної конференції «Медіаграмотність в умовах війни та глобальних трансформацій» розповіла директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Ганна Красноступ.

У рамках дискусії «Кількісні виміри медіаграмотності: як досліджувати аудиторію та вимірювати результати проєктів» вона розповіла, що працюючи над Стратегією медіаграмотності-2026, яку Мінкульт затвердив цьогоріч у травні, враховувалися не лише дослідження та індекси медіаграмотності, а й охоплення аудиторії, інтервенції, промоції та кампанії з медіаграмотності.

«Одна зі стратцілей міністерства — стійкі до дезінформаційних впливів українці. Але в Україні, крім національного тесту з медіаграмотності, в якому цьогоріч завдяки промоції кількість учасників збільшилася, є різні дослідження. Колеги з “Детектора медіа” зробили Індекс медіаграмотності ветеранів, старших людей та ВПО. Завдяки цим індексам і дослідженням ми можемо, навіть якщо туди було включене лише одне питання з медіаграмотності, побачити тенденції, які оцінює наше міністерство», каже Ганна Красноступ.

Вона додала, що результати Національного тесту з медіаграмотності у 2023 році показали, на які питання аудиторія відповідала найгірше. У зв’язку з цим були внесені зміни до Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр», більше уваги звернено на штучний інтелект та фішинг, а також дещо змінена програма Школи Страткому та інформаційної безпеки.

«Це все завдяки дослідженням. Коли ми бачимо тенденції, ми бачимо, в якій аудиторії з чим краще працювати. Зайвих досліджень не буває, вони нам дають орієнтири для наступної роботи», зазначила Ганна Красноступ.

Нагадаємо, 7 листопада відбувся Всеукраїнський онлайн-урок з медіаграмотності.

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду