«Детектор медіа» підбиває підсумки медіароку-2023 традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа.

Тексти про цей рік читайте за тегом «#Підсумки року 2023».

MediaSapiens теж публікує низку матеріалів, які присвячені підсумкам 2023 року та прогнозам експертів у сфері медіаграмотності на 2024 рік. З якими викликами українське суспільство зіткнулося в році, що минає? Чого не вистачає проєктам у сфері медіаграмотності, щоби стати ефективнішими? Яка роль держави в посиленні інформаційної безпеки країни? Ми вже поговорили на ці теми з Валерією Ковтун, керівницею національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» у 2021‒2023 роках, і Діаною Дуцик, виконавчою директоркою ГО «Український інститут медіа та комунікації», а також з експертами з медіаосвіти.

Сьогодні ми публікуємо відповіді Валентини Аксьонової, експертки зі стратегічних комунікацій, комунікаційної аналітикині UNDP (ПРООН) в Україні.

— Чи зросла, на вашу думку, загальна здатність українського суспільства чинити спротив ворожій дезінформації, пропаганді? Яка роль у цьому процесі ініціатив із медіаграмотності?

— Загальний рівень медіаграмотності, як показує Індекс медіаграмотності від «Детектора медіа», зростає, і це, беззаперечно, завдяки спільним зусиллям держави та громадянського сектора в розвитку інформаційної стійкості суспільства. Однак винахідливість і невтомність дезінформаційної гідри щодня приносить нові уроки, тому ця робота має тривати невпинно.

Щодо державних ініціатив важливо відзначити роль проєкту «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики, а також Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, які були створені ще до повномасштабного вторгнення, під час кризи не тільки у галузі охорони здоров’я, як я вважаю, а також і дезінформаційної — пандемії COVID-19.

UNDP в Україні у 2023 році за фінансування уряду Японії надала потужну підтримку різних напрямків діяльності проєктів Міністерства культури та інформаційної політики задля посилення стійкості українського суспільства до інформаційних загроз.

• Читайте також: Діана Дуцик: «Рівень медіаграмотності українців недостатній для інформаційної стійкості суспільства під час війни»

На мою думку, одне лише реагування на дезінформаційні наративи, виокремлення та продукування контрнаративів — марна справа без двох потужних напрямків роботи. По-перше, це посилення стійкості суспільства до інформаційних загроз шляхом розвитку медіаграмотності, вміння керувати емоціями в кризовій ситуації, інформаційна гігієна, іншими словами, профілактика. По-друге, це сильні стратегічні комунікації держави та єдність суспільства. Там, де комунікації своєчасні, зрозумілі, безперервні та будуються з урахуванням різних аудиторій і використовують правильні канали донесення інформації, залишається менше місця для дезінформації. Також там, де суспільство відчуває себе єдиним, важче сіяти ворожнечу та розбрат. Дуже важливими для такого зшивання суспільства є спільні національні заходи, ініціативи, традиції. Яскравим прикладом можна назвати Диктант національної єдності, який щороку проводиться в Україні.

• Читайте також: Валерія Ковтун: Стійкість до дезінформації будується завдяки згуртуванню людей

— Які найважливіші проєкти, заходи, ініціативи з розвитку медіаграмотності, що відбувалися цьогоріч в Україні, ви б назвали?

— У 2023 році відбулося багато потужних заходів із розвитку медіаграмотності, і, що важливо, вони продовжили або відновили своє життя, попри повномасштабне вторгнення, що триває. Надзвичайно важливо і почесно для UNDP в Україні стало те, що програма змогла підтримати, на мою думку, найзнаковіші та найпотужніші заходи й організації у цій сфері, які працювали як зі звичайними людьми, так і з державними службовцями.

Зокрема, це підтримка ініціатив проєкту «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики — проведення конкурсу з розвитку медіаграмотності для майбутніх журналістів «Репортер», який «повернувся», адже у 2022 році, на жаль, його не проводили. А також відновлення ініціативи, започаткованої проєктом «Фільтр» до повномасштабного вторгнення, — клубів із медіаграмотності в обласних центрах. Цього року завдяки «Інтерньюз-Україна» та за підтримки UNDP вдалося відновити цей проєкт. Це й освітня програма «Контрадеза» від громадської організації «Детектор медіа» для молоді з прифронтових громад — надзвичайно важлива ініціатива, підтримкою якою ми пишаємося. Це і підтримка напрямку навчання Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зі стратегічних комунікацій та протидії дезінформації для комунікаційників центральних органів виконавчої влади, а також фахівців обласного рівня, як адміністрацій, так і Національної поліції та ДСНС.

Також можна відзначити, що цього року за підтримки UNDP в Україні спільно із «Суспільним. Культура» вдалося знову провести Всеукраїнський урок єдності, присвячений медіаграмотності, який в ефірі та на ютуб-каналі Суспільного мовлення дивилися не лише діти, а й дорослі по всій країні.

Потужним заходом став Національний тест із медіаграмотності під час Глобального тижня інфомедійної грамотності, який відбувся завдяки підтримці UNDP в Україні та фінансуванню уряду Японії, IREX в Україні та USAID. Національний тест не лише допоміг привернути увагу до важливості медіаграмотності, перевірити свій рівень і отримати нові знання, а і став об’єднавчою акцією. Ми спостерігали, з якою цікавістю суспільство підхопило цю ініціативу, і маю надію, що вона набуватиме більших масштабів у майбутньому.

• Читайте також: У національному тесті з медіаграмотності взяли участь понад 20 тисяч осіб

— Якими базовими навичками з медіаграмотності має володіти житель України, щоб захистити себе від дезінформації?

— Важливо вміти після прочитання новини, яка надзвичайно вас зачепила та викликала непереборне бажання поширити її у ваш сімейний чат або друзям, — зробити паузу. Порахуйте до десяти й поставте собі такі запитання: а де я це прочитала чи прочитав? Що це за видання, сайт, акаунт? Хто є офіційним джерелом інформації? Чи це посадова особа чи черговий «експерт», експертиза якого залишає запитання? Якщо це офіційна особа — чи справжній сайт, де ви прочитали цю новину? Чи це часом не сайт-наліпка, який на перший погляд здається автентичним? І наостанок займіться невеличким самоаналізом: зрозумійте, чому ця новина вас так зачепила. Які стереотипи, болі, травми вона підняла на поверхню? В цьому контексті рекомендую до прочитання матеріал експертки Лідії Смоли «Як не потрапити на гачок дезінформації», підготовлений також за підтримки UNDP в Україні, де ви дізнаєтеся багато корисних порад, як убезпечити себе від дезінформаційних впливів.

— Які, на вашу думку, події 2023 року є важливими, коли ми говоримо про медіаграмотність і стан нашого суспільства?

— Дуже показовими для мене стали декілька дезінформаційних тез, які потужно поширювалися у 2023 році та показали, що правильно сконструйований вкид добре працює. Під вдало сконструйованим я маю на увазі повідомлення, яке при запуску враховує наявні стереотипи, історичний контекст, а також зачіпає емоції. Начебто загартоване суспільство дуже легко може підхопити твердження, збудоване з урахуванням цих факторів. Цього року знаковими подіями, навколо яких виросли більші чи менші дезінформаційні тези, стали підрив Каховської греблі, палестинсько-ізраїльське загострення, а також блокування українсько-польського кордону. Навколо всіх цих подій були збудовані та поширювалися наративи, які дуже зачіпали емоційно, а отже одразу вимикали раціональність у непідготовленого читача. По-друге, вони підіймали з глибин вкорінені болі та стереотипи суспільства. З огляду на те, що психоемоційний стан людей — як оголений нерв, такі викиди стають просто вибуховими та легко підхоплюються аудиторією.

— Які дезінформаційні повідомлення, що їх використовував ворог проти України у 2023 році, ви б відзначили? Чи змінюються вони?

— У 2023 році дезінформації про Україну було дуже багато поза її межами, для того щоби зменшити підтримку партнерів і сусідів. Водночас усередині країни просували твердження, що мали на меті відвернути увагу суспільства від реальних причин війни, від країни-агресорки на інших а́кторів за межами країни, або на пошук внутрішніх ворогів, які нібито є справжніми причинами війни. Наступного року, на мою думку, буде спостерігатися посилення активності інформаційних операцій саме всередині країни, покликане підірвати довіру до влади, держави, армії, а також створити розкол у суспільстві з метою його послаблення та зриву реформ і євроінтеграційних процесів.

Читайте також: Залужний проти Зеленського. Як російська дезінформація намагається розпалити конфлікт між військовими й українською владою

— Чи достатньо наявних проєктів із медіаграмотності в Україні для того, щоб розвивати ці навички в людей різного віку?

— Розвиток медіаграмотності для молоді та людей середнього віку в набагато кращому становищі, ніж розвиток медіаграмотності для літніх людей. Проєктів та ініціатив для молоді проводять у рази більше, ніж для людей старшого віку. Тут треба доопрацювати й шукати шляхи та правильні канали комунікації, щоб достукатися до цієї категорії людей. Водночас я вважаю, що, працюючи з молоддю, ми не залишаємо повністю без уваги старших людей. Працюючи з юнацтвом, завдяки їм маємо можливість донести якусь частину інформації й до батьків, і до бабусь із дідусями. Але хотілося б, щоб було більше спеціально розроблених проєктів для людей старшого віку.