In English

Після зменшення обмежень на використання західної зброї для атак по території Росії знизилась інтенсивність російських обстрілів Харкова. Про це 11 травня в коментарі агентству Reuters розповів мер Харкова Геннадій Терехов. На момент коментаря посадовця йшов другий місяць нового вторгнення росіян на територію Харківщини. За даними Deepstate Map на 19 травня, росіяни окупували близько 173 квадратних кілометрів, з яких 133 — за перші п'ять днів. Максимальна глибина проникнення росіян у прикордонну зону України становить близько восьми з половиною кілометрів.

«Україна не може воювати з однією рукою, прив’язаною за спиною»

Як підрахували у виданні Liga.net, станом на 7 червня 2024 року атакувати територію Росії переданою ними зброєю дозволили 15 країн. Це Велика Британія, Данія, Естонія, Канада, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Польща, Фінляндія, Чехія, Швеція. А Франція, Німеччина і США — з обмеженнями. 

За словами президента Франції Еммануеля Макрона, Україні варто дозволити застосовувати французьку зброю згідно з міжнародним правом для «нейтралізації військових баз, із яких запускаються ракети». 

Рішення щодо обмеженого використання наданої зброї прийняв також уряд ФРН, але деталей не надав. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пояснює, що «в інтересах військової тактики й стратегії ми не повинні публічно обговорювати, що можливо, що дозволено і що ми хотіли б бачити, а що — ні». 

Інформація про дозвіл США на використання наданої ними зброї для атак на території Росії поширювалася спочатку в коментарях джерел впливових видань, як-от Politico. А далі вже Держсекретар США Ентоні Блінкен на брифінгу повідомив, що США погодились із запитом України атакувати російські сили. Бити дозволили по військах, які «зосереджуються на російській стороні кордону й атакують Україну», — сказав Блінкен. В Інституті вивчення війни уточнили, що США «все ще забороняє Україні завдавати ударів по російських військових цілях, які не здійснюють активних нападів або не готуються до нападу на Україну».

Зміні позиції урядів держав — союзниць України, на додачу до нового вторгнення росіян на Харківщину, передували кілька тижнів обговорень і виступів експертів аналітичних центрів, журналістів і лідерів міждержавних об’єднань. Головний аргумент, який вони наводили, — Україна не зможе воювати «з однією рукою за спиною», поки лідери держав НАТО зважають на залякування Росії. Без змін у головних положеннях ці залякування тривають щонайменше з 2008 року. А джерела практики шантажу застосування ядерної зброї можна знайти у радянських «стратегічних комунікаціях».

«Союзники постачають в Україну багато видів озброєння. Я бачив дискусії, що розгорнулися навколо його застосування. Деякі з союзників наклали певні обмеження на використання цієї зброї, інші не мають таких обмежень. Це, безумовно, національне рішення... Але я переконаний, що прийшов час зважити доцільність деяких із цих обмежень, щоб надати українцям можливість обороняти себе», — повідомив під час візиту до Чехії 31 травня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Після дозволів частини партнерів України атакувати Росію оглядач Atlantic Council Пітер Дікінсон звернув увагу, що росіяни пом’якшили погрози ядерною зброєю навіть у відповідь на атаки по Чорноморському флоту.

«Далеко не будучи висіченими в камені, територіальні амбіції Росії в Україні є значною мірою опортуністичними і будуть розширюватися або звужуватися залежно від військової ситуації… Тим часом численні відступи з "історично російських земель", здійснені путінською армією з 2022 року, свідчать про те, що шанси на ядерний апокаліпсис були сильно перебільшені. Це має допомогти західним партнерам Києва подолати їхній безперспективний страх перед ескалацією і спонукати нарешті надати Україні інструменти, а також вільну руку, щоб завершити справу перемогою над Росією», — написав Пітер Дікінсон.

«Від атаки російські "червоні лінії" не постраждали»

Зростання сміливості союзників України вкотре змінило публічну риторику російських керівників. Наприклад, головний російський «голуб миру і яструб ядерного апокаліпсису» Володимир Путін на зустрічі з пресою 7 червня сказав, що російська тактична ядерна зброя втричі потужніша за ту, яку скинули на Хіросіму й Нагасакі. Проте Москва, мовляв, і без ядерної зброї переважає противників і тому ім «нема потреби думати» про застосування ядерної зброї.

«Заява Путіна від 7 червня — значний риторичний розворот з огляду на те, що Путін та інші офіційні особи Кремля раніше погрожували застосуванням ядерної зброї в разі, якщо західні країни дозволять Україні завдати удару по російській території з використанням наданої Заходом зброї. Політика і дії Заходу та України перетинали передбачувані "червоні лінії" Росії кілька разів упродовж усієї війни, не викликаючи значної реакції з боку Росії», — пишуть аналітики Інституту вивчення війни. Вони також пояснюють, що залякування росіян через порушення їхніх «червоних ліній» є інформаційною операцією з метою зменшення підтримки України, а не декларацією плану дій Росії.

Дозвіл Україні атакувати російську територію та зміна офіційної риторики Путіна не означає, що погрози ядерною зброєю припинилися. Їх продовжує поширювати заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медвєдєв, російські пропагандисти та представники Білорусі.

Коливання російського керівництва в ядерному шантажі викликають реакцію і серед пропагандистів, які з однаковим запалом поширюють погрози перетворити світ на «ядерний попіл» і цитують слова Путіна про незастосування ядерної зброї. З 1 червня 2023 року по 31 травня 2024 у 21136 російських і проросійських телеграм-каналах опублікували 338706 публікацій зі словосполученням «червоні лінії» російською і українською. Ці публікації нам надали «TeleZip / Mantis Analytics». 

Потижнева динаміка публікацій у телеграмі із ключовим словом «червоні лінії» і похідними українською та російською за даними «TeleZip / Mantis Analytics» від 1 червня 2023 року до 31 травня 2024

З них ми сформували вибірку у 3000 тисяч публікацій. Теоретична похибка її репрезентативності становить менш ніж два відсотки. Публікації в телеграмі зі згадками «червоних ліній» із залякуванням карою за їх перетин в аналізованій вибірці щомісяця в середньому траплялись у 23,96% випадках. Тоді як середньомісячна частка публікацій зі згадками «червоних ліній» із жартами і сарказмом щодо надмірного вживання цього формулювання у вибірці — 11,62%. 

У решті випадків «червоні лінії» згадуються як засіб збагачення мови. Російські «патріоти» висміюють надмірне зловживання фразеологізмом російською владою і звинувачують у недотриманні виставлених ними ж «червоних ліній». 

Приклади жартів:

• «У Джанкойському районі відновлено залізничний рух, який був призупинений раніше з метою забезпечення безпеки... Під час атаки на Крим червоні лінії не постраждали», — з допису в проросійському телеграм-каналі на пів тисячі підписників.
• «У методичці зазначено: згадувати червоні лінії у суботу, про занепокоєність у неділю, про ТЯО у святкові дні». Це повідомлення опубліковано у вересні 2023-го у російському телеграм-каналі із 720 тисячами підписників.  
• «Червона лінія — це міфологізована лінія, яка постійно рухається і змінює свою ширину, після перетину якої ми повинні обов'язково влаштувати термоядерну війну», — йшлося в дописі в російському телеграм-каналі на 1,7 тисячі підписників, створеному 6 жовтня 2023 року.
• З публікації від січня 2024 року в телеграм-каналі із 2 тисячами підписників: «До речі, давно не чув вживання офіційними особами терміна "червоні лінії". Може, закінчилися?»
• «Де ж ці чортові червоні лінії, подумали американці, пуляючи в нас своїми ракетами», — з публікації в російському місцевому телеграм-каналі на 1,3 тисячі підписників, створеній 28 травня 2024 року.

Про «червоні лінії» жартують частіше в невеликих російських і проросійських телеграм-каналах. З популярних телеграм-каналів про них найчастіше жартували у телеграм-каналах, пов’язаних із терористом Євгеном Пригожиним. Протягом 2022 року і до його смерті в серпні 2023 року в медіаполі Росії він зайняв роль «правдоруба», який таврував корумповане військове керівництво Росії та вимагав активніше порушувати міжнародне право й учиняти  більше воєнних злочинів в Україні. Пригожину приписують два афоризми про «червоні лінії»: «Ніяких червоних ліній не залишилося, тільки коричневі на трусах» і «не залишилось червоних ліній, залишилися лише черкаші». Проте жарти про «червоні лінії» пережили Пригожина. Ними проросійські користувачі телеграму продовжують висловлювати невдоволення від марних залякувань опонентів владою Росії. 

Помісячні частки згадок «червоних ліній» як залякувань і жартів

При теперішній системі влади в Росії люди є ресурсом для втілення амбіцій тих, хто при владі. Максимум впливу на державу, який вони мають — це час від часу на ритуалі «виборів без вибору» підтверджувати право перебувати при владі своїх авторитарних лідерів. 

Ті, хто висловлює незадоволення в аналізованих публікаціях, як правило не виступає за відповідальність своєї влади за порушення міжнародного права і вчинення воєнних злочинів. А вимагають від своєї влади бути більш нещадними до тих, кого російська пропаганда називає «ворогами». Ними в російській пропаганді і, як наслідок, у соціології є Україна та США й інші члени ЄС і НАТО. На них і припадає найбільше погроз за порушення «червоних ліній» після скарг на владу Росії за марні залякування. Утім, звинувачення щодо Росії чи представників російської держави найчастіше не містять погрози відповідальністю. Тоді як погрози іншим державам найчастіше містять заклики до застосування ядерної зброї або погрози воєнним конфліктом тощо.

Хто кого залякує за порушення «червоних ліній» у російських і проросійських телеграм-каналах 

В аналізованій вибірці публікацій погрози за порушення «червоних ліній» найчастіше подають як інтерпретацію пропагандистами потреб Росії як держави. Рідше пропагандисти вкладають погрози в уста її представників. Серед російських політиків і чиновників на першому місці — Дмитро Медвєдєв. Він регулярно озвучує погрози. В аналізованій вибірці його найчастіше згадували у березні — травні 2024 року через озвучені Еммануелем Макроном наміри Франції відправити в Україну французьких військових. Рідше за Медвєдєва поширює погрози Путін. До переліку погроз від нього в аналізовану вибірку потрапили залякування ядерною зброєю та погрози продовжувати війну в Україні через те, що Україна дає відсіч і має міжнародну підтримку. 

Крім Росії, увагу від авторів дописів у телеграм-каналах з аналізованої вибірки мають і представники «ворожих» Росії держав. Їх висловлювання, суголосні пропаганді, наводять для підсилення враження про «правдивість» пропаганди. І як докази, мовляв, впливові люди й експерти в державах Заходу не поділяють підтримку України чи бояться Росії. Наприклад, на тлі обговорень ідеї присутності в Україні французьких військових, поширювали позиції французьких, італійських, словацьких, американських військових, експертів і посадовців. Головна теза, яку озвучували ці спікери, — «присутність в Україні військових НАТО розізлить Росію і спровокує глобальний конфлікт або третю світову війну».

Спектр залякувань за порушення «червоних ліній», тих, хто їх озвучує, і «винних»

Ще одним способом поширювати залякування наслідками за порушення «червоних ліній» є поширення міжнародних новин. Наприклад, від жовтня 2023 року в аналізованій вибірці публікацій поширювали залякування мусульманських терористичних організацій, Ірану та Йорданії на адресу Ізраїлю, США й НАТО за воєнну кампанію в Палестині. Вона почалася після того, як 7 жовтня 2023 року члени палестинського терористичного угруповання ХАМАС атакували Ізраїль і захопили заручників. Чи залякування ескалацією, чи збройним конфліктом зі США від Китаю за підтримку суверенітету Тайваню. Такі теми пропагандисти зводять до того, щоби продемонструвати: тих, кого вважають «ворогами» в Росії, вважають такими і в інших державах. А отже Росія «все робить правильно». 

Структура погроз росіян і пропагандистів за порушення «червоних ліній» Росії

Скарги на порушення «червоних ліній» від російських спікерів становлять майже 63% від усіх в аналізованій вибірці. З них погрози застосування ядерної зброї були майже в кожному четвертому випадку. У 14% повідомлень порушення російських «червоних ліній» подавали як виправдання чи погрозу вторгнення Росії в інші держави. Ще у 12% випадках невідповідність перебігу бойових дій в Україні баченню Росії слугували причинами для погроз загострення бойових дій і ракетних ударів.

«Червоні лінії» Заходу, які залишаються 

Союзники України та росіяни мають різні підходи до застосування терміна «червоні лінії». Росіяни використовують цей фразеологізм для означення крайньої межі застосування сили, аж до погрози застосування ядерної зброї. А потім відсовують «червоні лінії», щоб не викидати останнього козиря, після якого, як казав Путін, «ми як мученики потрапимо до раю, а вони просто здохнуть». 

Натомість демократичні держави виставляють «червоні лінії», які позначають межу того, на що вони не можуть піти в допомозі Україні на цей час. Але вони теж змінюються. Балтійські держави та частина центральноєвропейських держав, як-от Чехія, виступають за якнайбільшу підтримку України. Тоді як представники США, Німеччини та Франції виглядають більш поміркованими. І поступово позбуваються остраху переступити російські «червоні лінії».

Хиткі «червоні лінії» російської пропаганди є лише складником, який докладається до переосмислення союзниками України й експертами їхніх власних обмежень на підтримку України. Вагомими також є загрози, які несе перемога Росії. 18 лютого 2022 року у виданні Foreign Affairs двоє експертів американського German Marshall Fund оприлюднили статтю, в який написали, що перемога Росії в Україні зашкодить міжнародному праву на користь права сильного. Перемога Росії також збільшить ризики нових збройних конфліктів, а державам НАТО доведеться розпорошувати ресурси на стримування подальшого просування росіян у Європу на додачу до захисту Тайваню та власних кордонів.

Таку позицію оприлюднили, зокрема, в Інституті вивчення війни у середині грудня 2023 року. 11 червня 2024 року вже згаданий Пітер Дікінсон із Atlantic Council додав, що перемога Росії в Україні лише посилить російську військову машину, зокрема, через отримання контролю над українською оборонною промисловістю і людськими ресурсами. Також перемога у війні проти України призведе до збільшення домінування Росії в чорноморському і близькосхідному регіонах, як вважає експерт із близькосхідної політики Ґаліп Далай.

Попри обдуманість наслідків успіхів Росії, у союзників України залишається ще кілька обмежень, які підіграють російській пропаганді та військам. Серед них, як пише міжнародний оглядач «Дзеркала тижня» Сергій Кравченко, — запрошення України вступити в НАТО, а також на відрядження в Україну військових інструкторів НАТО. Також союзники досі не погодилися збивати силами протиповітряної оборони держав НАТО російські ракети, якими обстрілюють Україну, щоб розвантажити українську ППО. Так, наприклад, стверджує науковий співробітник Йорктаунського інституту Майкл Ді Кіанна.

Шляхи закінчення війни в Україні та припинення бажання напасти на інші держави, про які найчастіше говорять експерти, — це посилення санкцій проти Росії й тих, хто дозволяє їх обходити. 11 червня Деніел Фрайд із Atlantic Council сформулював сім пунктів, як зробити санкції проти Росії ефективнішими. Вони містять посилення контролю над ухиленням Росії від санкцій за продаж нафти чи фінансування розвитку енергетичної інфраструктури. А також накладання санкцій на інші держави, фінансові інституції, які уможливлюють ухилення Росії від санкцій, і перенаправлення заморожених російських коштів на допомогу України. Ці кроки значною мірою перебувають за межами «червоних ліній», які не готова переступити частина партнерів України. Проте їх утілення частково відбувається асиметрично завдяки гнучкості підходів партнерів України, де принциповість одних мотивує інших.

З даними також працювали: Арсеній Субаріон, Віталій Михайлів, Катерина Антоненко, Костянтин Задирака, Олександр С’єдін, Олексій Банніков, Орест Сливенко.

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач