«На українців чекає жахлива зима». Що пропагандисти пишуть у телеграмі про українську зиму 2024–2025
«На українців чекає жахлива зима». Що пропагандисти пишуть у телеграмі про українську зиму 2024–2025
Росія продовжує нищити українську систему електрогенерації, обстрілювати об’єкти критичної інфраструктури. Якщо врахувати, що до основних потужностей вироблення електроенергії в Україні належать атомні, тепло- та гідроелектростанції, то станом на вересень, за інформацією керівника ГО «Асоціація енергоефективності та енергозбереження» Олександра Візіра, не залишилося жодної неушкодженої ТЕС. Журналісти видання Politico припускають, що росіянам достатньо паралізувати три АЕС цієї зими, аби перемогти в «енергетичній війні». Адже тоді Україна залишиться без основних джерел генерації енергії.
З початку великої війни та, зокрема, влітку 2024 року в Україні періодично діяли графіки погодинних вимкнень світла. Головна причина їх запровадження — удари Росії по українських об’єктах електрогенерації та розподілу електроенергії. У серпні російські військові здійснили одну з наймасштабніших атак на українську електроінфраструктуру за допомогою ударних дронів і крилатих ракет. Як наслідок, за інформацією «Укренерго», втрати української енергосистеми зараз перевищують 9 ГВт (гігават) потужності, що еквівалентно споживанню у пікові години влітку в Нідерландах або у Фінляндії.
З 7 вересня графіки вимкнень перестали застосовувати — але протягом аналізованого періоду 13–18 вересня ми зафіксували зростання кількості повідомлень про наслідки цих ударів навіть за умови, якщо Росія не завдаватиме нових.
Для збирання інформації ми використали інструмент Semantrum, за допомогою якого опрацювали понад чотири тисячі пропагандистських повідомлень, пов’язаних із темою прийдешньої зими. Аналізований період: 13–18 вересня 2024 року.
Теза, що українці постійно живуть без електроенергії, газу чи водопостачання, супроводжує російський терор. Її використовують повсякчас, коли є нагода, аби наголосити на «нікчемності» української влади, яка не здатна впоратися з наслідками обстрілів і відновити якнайшвидше всі зручності для своїх жителів. Раніше пропагандисти вже стверджували, нібито в Україні скоро стане «нестерпно жити, а кількість жертв через відсутність електроенергії може бути більше, ніж від ядерної зброї».
Створюючи образ «країни, непридатної для життя», автори хочуть посіяти паніку серед українців, щоб дестабілізувати настрої й викликати відчуття, що нічого не зміниться. Такі повідомлення ми спостерігали в нашій вибірці.
Так, телеграм-канал з іменем російського пропагандиста Соловйова (понад 1 млн підписників) писав, що в Україні скоро помиратимуть люди від переохолодження, адже жодного опалення зимою «годі й чекати»:
«Зараз спрямовують сотні мільйонів фунтів Україні, щоб її готувати до зими. Звичайно, це викликає нерозуміння й обурення чималої частини британського суспільства: якщо у Британії кількість загиблих від переохолодження висока, то як вони прагнуть запобігти такій катастрофі за кордоном? Краще б про себе попіклувалися».
І переконували, що «хоча виділені кошти точно підуть не за призначенням — українці так чи інакше замерзнуть і загинуть».
На тлі цієї дезінформаційної кампанії російській агітпроп запускав паралельно й іншу тезу. І намагався переконати українців, «як добре живеться в Росії»: в інтернеті ширили повідомлення про високі ціни на продовольчі товари в Україні. Мовляв, оскільки в українських крамницях зростають ціни на продукти, то треба неодмінно «здаватися Росії, бо там все дешевше», насамперед нібито ліпша ситуація з економікою.
Автори повідомлень також прикріпляли фото цінників з українських супермаркетів, порівнюючи їх із російськими.
Фото — Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
В умовах повномасштабної війни та безперервного російського терору стало значно важче вирощувати овочі, внутрішніх запасів в Україні не вистачає. Імпортні товари коштують дорожче, тож у магазинах справді спостерігається зростання цін — але росіяни на цьому спекулюють, граючи на емоціях українців, закликаючи до миру на їхніх умовах, оскільки ситуація «безвихідна».
У проросійському телеграм-каналі з близько 500 тисячами підписників також маніпулювали «зимовим питанням»:
«Українська енергосистема і без того ледве дихає, і наступну зиму вона може просто не пережити… Зараз європейська допомога на нулі, адже резерви вичерпуються, то що робити Україні, як не йти на поступки Росії?».
Під час опитування Київського міжнародного інституту соціології 32% погодилися з тим, що для якнайшвидшого досягнення миру та збереження незалежності Україна справді може відмовитися від деяких своїх територій (опитування проведене методом телефонних інтерв’ю 16–22 травня 2024 року. У всіх підконтрольних Україні регіонах було опитано 1067 респондентів. Похибка складає близько 5%). І хоча це свідчить, що кількість опитаних, готових до територіальних поступок заради якнайшвидшого досягнення миру, почала зростати, однак вони становлять меншість серед опитаних — 32%.
Автори російського телеграм-каналу (менш як 10 тисяч підписників) запитують себе й читачів:
«Як після шалених обстрілів Україна все ще тримається?» У самому пропагандистському матеріалі йдеться:
«Той же Харків на початку СВО налічував близько 2 млн осіб населення. До квітня 2024 року ця кількість скоротилася до 1,2 млн осіб. Сьогодні, найімовірніше, ще менше, оскільки черговий сплеск евакуації почався якраз після літніх ударів по енергосистемі».
Автори переконані, що так буде з кожним містом, і що невдовзі Росія «вижене» українців зі своєї ж країни.
Зрештою, окупанти через залякування людей прагнуть розхитати внутрішні настрої та змусити владу укласти вигідний Росії мир на її умовах, що передбачатиме відмову держави від тимчасово окупованих агресорами територій. Ворожа пропаганда заявляє, що нібито тільки якісь домовленості Росії та Заходу двічі врятували Україну від «Холодомору».
Російські пропагандисти після перших масштабних атак намагалися дискредитувати українську владу та просували тези, мовляв, «застарілість» української енергетичної інфраструктури — одна з основних причин перебоїв з електропостачанням. Іншими факторами знеструмлення домівок українців були нібито бездіяльність уряду та неналежне обслуговування обʼєктів енергосистеми.
Паралельно із залякувальними повідомленнями в телеграмі поширювали оманливі тези про причини Курської операції, мовляв, Україна очікує від Росії наступальних дій, зокрема й атак об’єктів критичної інфраструктури, й саме тому вдається до наступу, аби випередити опонентів. За словами російської пропаганди, «Курська авантюра» покликана запобігти програшу України навіть на «енергофронті». Іншими словами, поплічники Кремля знайшли виправдання наступу на Курщині: мовляв, Україна боїться «міці» російської армії, от і вдається до проникнення на російські території.
Та втім, Росія все одно продовжує обстрілювати критичну інфраструктуру України, їй для цього приводів не потрібно — хоч з активним наступом на Курщину, хоч без. Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, якого цитує «Інтерфакс», сказав, що ймовірність блекауту, тобто неконтрольованого відімкнення всієї енергосистеми України, є низькою, зокрема «завдяки всім тим заходам, вжитим протягом двох з половиною років».
З іншого боку, експерт з енергетичних питань Андрій Закревський в ефірі «Київ 24» розповів, що за найпесимістичнішого сценарію в період опалювального сезону можуть бути відімкнення світла по 12 годин на добу.
Згідно з оцінкою Київської школи економіки, сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України під час великої війни, станом на січень 2024 року сягнула майже $155 млрд. І попри те, що Росія продовжує обстрілювати Україну, це не робить її непридатною для життя. Служби намагаються подолати проблеми й точно не залишають споживачів комунальних послуг напризволяще.
Справді існує дефіцит потужностей в енергосистемі України, зумовлений ворожими обстрілами енергетичної інфраструктури України. Однак не все аж настільки «катастрофічно», як хочуть подати це в телеграмі пропагандисти, користуючись ситуацією. Російські плани повністю знеструмити Україну провалилися завдяки титанічній роботі українських енергетиків, підтримці міжнародних партнерів, а також гнучкості жителів України та бізнесу в пристосуванні до енергокризи.
Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач