Українські вікіпедисти уклали відкритий перелік зі 100 тисяч пам'яток культурної спадщини

Українські вікіпедисти уклали відкритий перелік зі 100 тисяч пам'яток культурної спадщини

14:58,
22 Січня 2024
1558

Українські вікіпедисти уклали відкритий перелік зі 100 тисяч пам'яток культурної спадщини

14:58,
22 Січня 2024
1558
Українські вікіпедисти уклали відкритий перелік зі 100 тисяч пам'яток культурної спадщини
Українські вікіпедисти уклали відкритий перелік зі 100 тисяч пам'яток культурної спадщини
Охочі можуть доєднатися до кампанії з оцифровування документів українських пам'яток.

Українські вікіпедисти сформували найповніший відкритий список пам'яток культурної спадщини, відстежуючи роботи фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». За 12 років їх кількість у переліку перетнула межу в 100 тисяч. «Ювілейною» пам’яткою став костел Святого Матвія монастиря бернардинів XVII століття у селі Лешневі Львівської області. Про це повідомило ГО «Вікімедіа Україна».

У «Вікімедіа Україна» розповіли, що в низці країн існують офіційні відкриті державні списки пам’яток культури, які може переглянути кожен охочий.

«Проте подібного єдиного відкритого українського списку для пам’яток усіх рівнів створено так і не було, а Державний реєстр нерухомих пам’яток є неповним, а щоб із ним ознайомитися, потрібно скачувати pdf-документи, тоді як система “єПам’ятка” ще не почала роботу повноцінно», зазначено у повідомленні.

Членкиня оргкомітету проєкту «Вікі любить пам’ятки» Ольга Крезуб розповіла, що для наповнення переліку щороку доводиться надсилати десятки запитів органам місцевої та центральної влади.

«Формувати якомога точніший список об’єктів культурної спадщини важливо, щоб документувати їхній стан — через фото, відео, вивчати та сприяти їхньому збереженню. Особливо тепер, коли українські пам’ятки є під загрозою фізичного знищення через повномасштабну війну. Проте формувати такий перелік волонтерам — непросто. Щороку доводиться надсилати десятки запитів органам місцевої та центральної влади. Потім потрібно перенести інформацію в електронний формат, звірити дані. Доволі часто виявляємо помилки в адресах, або навіть застарілі дані, які не звіряють, бо відсутня єдина система. Наприклад, був випадок, коли ОДА надала список пам’яток, а міська рада відповіла, що в них на території пам’яток немає (хоча в обласному списку було 22 пам’ятки) — ми навіть надіслали міській раді наші дані. А у 2015 році взагалі судилися з Покровською РДА Дніпропетровської області за список об’єктів, бо ті були під грифом "для службового користування"... Та попри всі труднощі тепер у списках — 100 000 пам’яток», — зазначила Ольга Крезуб.

Важливим аспектом у роботі з пам’ятками є вільний цифровий доступ до документів, які стосуються культурної спадщини, щоб можна було перевірити дані (адреси, назви, роки тощо) — різні розпорядження, постанови та накази, наприклад, Міністерства культури і туризму, Міністерства культури тощо.

«Більшість документів ми отримуємо у вигляді сканів, тож для додавання пам'яток з цих документів потрібна додаткова робота для розпізнання тексту. Окрема кампанія у  Вікіджерелах допоможе перевести ці скани в текстовий формат. Наприклад, наказ МКІП України від 16.11.2023 № 634 дозволив доповнити списки Луганської області 411 пам’ятками археології, а інформація про “ювілейну” пам’ятку — костьол у Лешневі — отримана із розпорядження ЛОДА від 13.11.2020 № 1023-0-5-20», — розповів ініціатор конкурсу «Вікіджерела люблять пам’ятки» Анатолій Гончаров.

Усі охочі можуть доєднатися до кампанії з оцифровування документів «Вікіджерела люблять пам’ятки» до 31 січня за посиланням.

Нагадаємо, у 2023 році Україна вийшла на сьоме місце в загальному рейтингу з 44 країн, що беруть участь у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки».

Фото: Костел Святого Матея монастиря бернардинів / ГО «Вікімедіа Україна» / Seleonov, GNU FDL

Читайте також
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду