Антон Процюк, «Вікімедіа Україна»: Оскільки Вікіпедію може редагувати будь-хто, боротьба з деструктивними змінами є постійним процесом

Антон Процюк, «Вікімедіа Україна»: Оскільки Вікіпедію може редагувати будь-хто, боротьба з деструктивними змінами є постійним процесом

15:00,
8 Лютого 2024
2493

Антон Процюк, «Вікімедіа Україна»: Оскільки Вікіпедію може редагувати будь-хто, боротьба з деструктивними змінами є постійним процесом

15:00,
8 Лютого 2024
2493
Антон Процюк, «Вікімедіа Україна»: Оскільки Вікіпедію може редагувати будь-хто, боротьба з деструктивними змінами є постійним процесом
Антон Процюк, «Вікімедіа Україна»: Оскільки Вікіпедію може редагувати будь-хто, боротьба з деструктивними змінами є постійним процесом
Адміністратор вікі — про роботу електронної енциклопедії українською мовою, виклики проросійської пропаганди та загрози від штучного інтелекту.

Українській Вікіпедії виповнилося 20 років. За цей час вона стала одним із найбільших і найпопулярніших джерел знань про Україну та українське суспільство. Про те, як формується українськомовний розділ Вікі, про волонтерство, готовність писати й редагувати енциклопедичні статті MediaSapiens поспілкувався з координатором програм ГО «Вікімедіа Україна» Антоном Процюком.

Антон Процюк

— Антоне, українська Вікіпедія відзначає своє 20-річчя. Коли з’явилася перша стаття? Хто її створив?

— 30 січня 2004 року користувач із ніком Yuri Koval додав першу статтю — «Атом» — у Вікіпедію українською. Саме ця стаття стала початком української Вікіпедії, тому дата її створення перетворилася на день народження українського розділу Вікіпедії.

Насправді першу статтю написали два автори — брати Юрій та Іван Ковальови. Вони родом із Києва, а на час створення першої статті жили та навчалися у старшій школі в Японії. Зі спогадів Юрія — протягом школи він багато разів використовував англомовну Вікіпедію для пошуку потрібної інформації для занять. Одного разу, коли він захотів перейти на українськомовну Вікіпедію, аби подивитися потрібне слово, виявив, що сайт існує, проте там не було жодної статті українською. Після того, як він поділився цим зі своїм братом Іваном, вони обоє зацікавилися і вирішили почати вносити статті у систему.

«Атом» став першою статтею, бо це одне з перших слів у словниках. Іван і Юрій продовжували свою роботу, обираючи термін зі словника та створюючи для нього українську статтю на Вікіпедії. Їхній внесок підштовхнув інших до наповнення української Вікіпедії.

— Які здобутки за цей час — скільки загалом є статей українською мовою? Якою є відвідуваність за останній рік? Яка тематика статей є зараз особливо актуальною?

— На сьогодні в українському розділі Вікіпедії є 1 мільйон 306 тисяч статей. У 2023 році українську Вікіпедію переглянули понад 1,1 мільярда разів. І українськомовний розділ вийшов за підсумками року на 14-те місце серед усіх 326 мовних розділів.

Найпопулярнішою за підсумками 2023 року стала стаття про Україну, її переглянули 1,6 мільйона разів. На другому місці — стаття «Російське вторгнення в Україну (з 2022)», вона отримала понад 1,3 мільйона переглядів.

— Наскільки на сьогодні україномовна Вікіпедія є авторитетним джерелом інформації про Україну?

— Вікіпедія є одним із найбільших і найпопулярніших джерел про Україну  — це найбільша енциклопедія українською мовою, коли-небудь створена.

Мільйони українців користуються нею, й статі — як-от про Україну, Київ і Тараса Шевченка — отримують сотні тисяч і мільйони переглядів щорічно.

Стосовно авторитетності: Вікіпедія за дизайном не є настільки ж авторитетним джерелом, як, скажімо, якісні наукові праці. Це третинне джерело, яке агрегує та синтезує інформацію з авторитетних джерел: наукових робіт, надійних медіа тощо. Тому Вікіпедія за визначенням не є найбільш авторитетним джерелом інформації про кожну окремо взяту тему, але її потужність — у комбінації вільних знань на мільйони тематик.

Ви бачите, що статті про перебіг російсько-української війни, певних її аспектів, персоналій, мають підвищену увагу серед українських, іноземних читачів?

— Так. Це показує статистика української Вікіпедії у 2023 році. Згідно з нею, до переліку 50 найпопулярніших входять статті «Російське вторгнення в Україну (з 2022)», «Залужний Валерій Федорович», «Збройні сили України», «Х-22», «Зеленський Володимир Олександрович», а також російські ватажки — «Путін Володимир Володимирович», «Пригожин Євген Вікторович» та інші.

Ви фіксували спроби у 2022–2023 роках впливати на зміст таких статей, що свідчив би про намагання росіян блокувати, цензурувати, спотворювати український погляд на події?

— Завжди є індивідуальні випадки, коли редактори з проросійською позицією намагаються просувати свою точку зору. Але в українській Вікіпедії таких випадків досить мало, і вони не є систематичними чи впливовими, бо у великій проукраїнській спільноті вони одразу помічаються і блокуються.

Чи були в цей період інциденти з намаганнями технологічно вплинути на процес розширення українськомовної Вікіпедії?

— Помітних інцидентів, які би вплинули на роботу Вікіпедії, не було. Загалом у Вікіпедії надійна технічна інфраструктура, яку підтримує міжнародна некомерційна організація «Фонд Вікімедіа», — на рівні з іншими найбільшими світовими технічними платформами — тому технічні проблеми на кшталт хакерських атак не впливають на повсякденне життя спільноти.

Спільнота українських вікіпедистів відстежує появу статей на важливу українську суспільну тематику в іншомовних розділах Вікіпедії?

— ГО «Вікімедіа Україна» працює над тим, щоби просувати тематику України й української культури в іншомовних розділах Вікіпедії.

Щорічно разом із Міністерством закордонних справ та Українським інститутом ми проводимо Місяць культурної дипломатії України, метою якого є покращення висвітлення України в інших мовних розділах.

До прикладу, у 2023 році за місяць проведення кампанії до неї долучилися 154 учасники й учасниці з усього світу. Вони написали 1401 нову статтю та покращили 85 наявних у 64 різних мовних розділах Вікіпедії. Наприклад, були створені статті про Наталку Полтавку французькою, фільми «Земля» та «Тіні забутих предків» угорською, Івана Марчука японською, роман «Місто» арабською, Художній музей імені Куїнджі китайською.

Ви маєте інформацію про те, в яких мовних розділах неякісних, дезінформаційних статей на українську тематику є найбільше?

— Ми не ведемо таких підрахунків централізовано, але за моїми особистими спостереженнями, немає якогось конкретного мовного розділу, де дезінформаційних статей особливо багато. Більшою проблемою є те, що багатьма мовами — а у Вікіпедії понад 300 мовних розділів — інформації про Україну дуже мало в принципі. Тому ми намагаємося фокусуватися на роботі з наповнення інших мовних розділів даними про Україну.

Російськомовна Вікіпедія стоїть трохи окремо. З одного боку, там є проросійські тези (наприклад, прийменник «на Украине» є загальноприйнятим). З іншого боку, вона не є рупором пропаганди Кремля і називає речі своїми іменами — війну війною, російські воєнні злочини воєнними злочинами тощо.

Але загалом боротьба з дезінформацією є завжди актуальною для вікіпедистів: оскільки Вікіпедію може редагувати будь-хто, боротьба з деструктивними змінами є постійним процесом; скажімо так, постійною боротьбою хаосу і порядку.

Які інструменти перевірки інформації ви використовуєте?

— Загалом у Вікіпедії є два рівні забезпечення якості. Початковим шаром є технічні інструменти, на основі штучного інтелекту і більш давніх технологій також, які виявляють очевидно некоректні зміни. Наприклад, це фільтри, які блокують додання інформації з посиланням на очевидно неякісні джерела інформації.

Проте основною в системі перевірки інформації у Вікіпедії є спільнота волонтерів-редакторів, котрі перевіряють нові статті та зміни. В українській Вікіпедії є близько 50 адміністраторів і 500 патрульних — це волонтери, котрі працюють над модеруванням вмісту статей.

Чи почали звертатися українські вікіпедисти по допомогу до штучного інтелекту в підготовці статей для енциклопедії?

— Використання ШІ-інструментів для написання статей є недоречним — навпаки, великі мовні моделі тренуються, зокрема, на текстах статей Вікіпедії. Сервіси на кшталт ChatGPT схильні до галюцинацій і погано дають раду з написанням енциклопедичних статей.

При цьому ШІ-інструменти можуть бути корисними для допоміжних завдань. Найбільш помітним прикладом є переклад — у Вікіпедії є інструмент, котрий пришвидшує і спрощує переклад з одного мовного розділу в інший. Потенційно сервіси генеративного ШІ можуть допомагати із завданнями на кшталт вичитки тексту, пропонування синонімів тощо.

Які вміння та знання має розвивати сучасний енциклопедист? На що звертають увагу у «Вікімедіа Україна», навчаючи нових волонтерів?

— Перш за все важливо, що наповнення Вікіпедії — це волонтерство, а не оплачувана робота. Відтак вікіпедисти повинні бути мотивовані займатися цією справою. Когось мотивує розвиток вільних знань, когось просування української мови, когось саморозвиток — а в багатьох людей усе одразу.

Також ми завжди фокусуємося на начебто очевидній, але важливій тезі — Вікіпедія є енциклопедією. Відтак люди повинні бути готові створювати матеріали в енциклопедичному стилі.

Розкажіть детальніше про освітній напрямок. На кого він орієнтований? Які заходи проводите?

— Важливим напрямом роботи ГО «Вікімедіа Україна» є освітня програма — міжнародна програма, в межах якої освітяни та студенти використовують Вікіпедію в навчальному процесі.

Ми підтримуємо вчителів і викладачів, яким цікаво інтегрувати роботу з Вікіпедією в навчальний процес: використовувати її для вивчення медіаграмотності, задавати студентам писати статті у Вікіпедії замість рефератів.

Також проводимо навчальні курси для вчителів про те, як працює Вікіпедія — наприклад, у 2023 році запустили курс «Вікіпедія для навчання» разом із Prometheus. Організовуємо офлайн-конференції та онлайн-тренінги. Проводимо конкурси статей для наповнення Вікіпедії — наприклад, «Вікіпедія для школи» на тему шкільної програми та багато іншого.

Які головні цілі ставите перед собою у 2024 році?

— За моїми особистими спостереженнями, головних викликів зараз є два: по-перше, тримати фокус на якості вже наявних енциклопедичних статей на тлі зростання кількості, працювати над підвищенням стандартів якості; по-друге, залишатися релевантними в епоху розвитку систем генеративного штучного інтелекту.

Колаж на головній: Микола Шиманський / «Детектор медіа»

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду