Увечері 4 червня на сайті Президента України опублікували документ із назвою «Відкритий лист Президенту Російської Федерації від Президента України». Лист починається зі слів, що українці переважно прихильно ставилися до Володимира Путіна, коли його вперше обрали президентом 26 років тому.  Але за ці роки саме Путін змінив ставлення українців до нього і до росіян, адже обрав воювати проти України. Ця війна, яка, за повідомленням Зеленського, у травні призвела до втрат 30 тисяч російських військових, не мала причини. Україна об’єднала світ, а Росія все більше залежить від Китаю.

Лист містить пропозицію зустрічі Зеленського і Путіна, з закликом «визначити, яким буде майбутнє для всіх наступних поколінь українців і росіян». Інакше, пише Зеленський, Україна продовжить війну за своє існування, а Путіну «доведеться значно більше боротися» за своє. Адже, як вчить історія Росії, «коли Росія втомлюється, відбуваються зміни».

Публікація відкритого листа збіглася з виходом у люди російського президента Володимира Путіна. 3 червня почався Петербурзький економічний форум. І 5 червня там на панелі з заступником керівника Китайської Народної Республіки Хань Чженом виступив Путін. Початку форуму передувала атака українських безпілотників на базу російського Балтійського флоту, розташовану у Кронштадті. Відстань від Кронштадта до Петербурга — 30 кілометрів.

На питання про лист Путін відповів, що зранку йому прессекретар Дмитро Пєсков «підсунув папірець». І Путін бігцем із ним ознайомився, але зустрічатися з Зеленським поки не бачить сенсу.

Що писали західні медіа про лист Зеленського та реакцію Путіна

Переказ ключових положень із листа Зеленського, реакції Путіна та бекграунди про бойові дії та вимоги Кремля до України поступитися територіями були, прогнозовано, найпоширенішими варіантами публікацій у західних медіа. Куди інформативнішими були оцінки листа Зеленського й акценти, які медіа розставляли у бекграундах публікацій.

Найпоширеніша оцінка листа Зеленського полягає в тому, що заклики до миру перемішані з «глумом» над Путіним. Наприклад, стаття кореспондента NY Times Ендрю Крамера називалася: «У листі до Путіна Зеленський поєднує випади та пропозицію про мирні переговори» («Zelensky Mixes Taunts and Peace Talks Offer in Letter to Putin»). Крамер пише, що однією з цілей листа було привернути більше уваги до атак України на території Росії, як-от атаки на Санкт-Петербург перед початком економічного форуму, чи страхів Путіна щодо українських атак на 9 травня.

«Цей лист і провокаційний удар безпілотника можуть підняти настрій в Україні. Вони також можуть стати сигналом для єдиного адресата, пана Трампа, що позиції пана Путіна слабшають. Або ж це може сприяти розпалюванню внутрішніх суперечок у Росії», — написав Ендрю Крамер.

Схожу оцінку листу Володимира Зеленського дав кореспондент американського PBS Нік Шифрін: «Той лист був справді написаний у зухвалому тоні». Також він сказав, що «атмосферу в Санкт-Петербурзі напередодні форуму створили українські дрони». Експертка American Enterprise Institute Енджела Стент на тому ж PBS сказала про Путіна і Санкт-Петербурзький економічний форум:

«Він хоче представити Росію як країну, в яку хочеться інвестувати. Але, зважаючи на все те, що там відбувається, не можна не замислитися: що ж означає інвестувати в країну, яку атакують українські дрони?».

У іспанському «El Mundo» матеріал про лист Зеленського Путіну назвали «Лист Зеленського до Путіна: це не просто текст, а психологічна зброя» («Carta de Zelenski a Putin: no es un texto, sino un arma psicológica»). Його автор Альберто Рохас пише, що лист, крім Путіна, має окремі послання для російських еліт і народу про втрату часу і людей; для Дональда Трампа про «наявність в України карт» і що «дух Анкориджа» має замінити реалістичний діалог за участі Європи; для лідерів ЄС, які мають не дозволити росіянам провести нову мобілізацію; для західних суспільств, що Україна продовжить працювати над наближенням кінця путінського режиму; та проросійських політиків, як експремʼєр Угорщини Віктор Орбан, що підтримка Росії не призведе ні до чого доброго.

Кейр Сіммонс із NBC News у своєму матеріалі відвів більше місця виступу російського президента на «Путінському Давосі» та «принадам» росіян для учасників форуму. Наприклад, Сіммонс звернув увагу, що під час виступу Путіна у залі були американська права інфлюенсерка Кендіс Оуенс і колишня зірка кінобойовиків Стівен Сігал. Також Кейр Сіммонс написав, що у промові в основній частині панелі Петербурзького економічного форуму Путін говорив про зростання ролі БРІКС у світовій економіці. І що Росія просувається на полі бою. Тому Путін каже, що «за таких обставин українська сторона хотіла б, щоб ми зупинили наступ. Але замість цього краще було б покласти край війні». Одразу після цієї цитати Сіммонс написав, що просування росіян на фронті загальмували.

У Reuters написали, що Путін «застряг у своїй жорсткій позиції щодо війни» попри реальність, що бойові дії стали «війною на виснаження».

«Тим часом західні санкції, а також удари українських безпілотників і ракет по російській енергетичній інфраструктурі й інших стратегічних об’єктах почали відчутно позначатися на економіці країни, підкріплюючи аргументи частини бізнесу та політичної еліти на користь укладення мирної угоди», — пишуть у Reuters.

З фокусом на переговорах будували новину про відкритий лист Зеленського в американському прореспубліканському виданні Fox News. У цій новині не навели позицію Путіна, як і бекграунд про аспекти війни Росії проти України та спроби зупинити російську агресію.

У іншому прихильному до республіканців виданні New York Post зробили дві новини. Одну — про лист Зеленського. А іншу — що «російський важковаговик» Путін відмовився від переговорів і визнав при цьому, що економіка держави руйнується через українські атаки на Росію. Перед тим New York Post публікував новини про успішні українські атаки на  російський корвет «Бойкий» у Кронштадті та російський військовий корабель біля Криму.

У більшості матеріалів світових медіа бекграунди про бойові дії були. Хоча, скажімо, у німецькому Bild не було. Там зробили кілька абзаців підводки й далі навели переклад листа Зеленського у повному обсязі.

У ВВС, наприклад, наприкінці новини про лист Зеленського написали, що бойові дії зачіпають не лише громадян України і Росії. Унаслідок атаки українських безпілотників на корабель в Азовському морі загинули двоє громадян Азербайджану. А також що український надводний дрон вибухнув у порту румунської Констанци. Додали також про російські атаки на цивільну інфраструктуру в українському тилу, зокрема про загибель чотирьох людей унаслідок російської атаки на молокозавод на Київщині та смерть 35-річної жінки від удару російського безпілотника по автозаправній станції в Херсоні.

Про вибух морського дрона у румунському порту разом із викладом суті листа Зеленського та реакції Путіна написали у підбірках новин про війну в Україні й інші світові видання, як France24.

У американських виданнях лист Зеленського до Путіна був фоном для новин про голосування в Палаті представників, нижній палаті конгресу США, за закон про впровадження нових санкцій проти російських банків, спрямування одного мільярда доларів на пряму підтримку України та ще восьми як кредитів.

У орієнтованому на італійську діаспору Нью-йоркському виданні La Voce di New York факт, що за закон про підтримку України проголосували 18 республіканців, подавали як «найяскравіший на сьогоднішній день прояв розколу в лавах республіканців щодо України. Розгляд законопроєкту затягувався місяцями, поки група представників обох партій не змусила провести голосування в Сенаті, подавши петицію про винесення питання на голосування».

У LA Times звернули увагу, що після голосування у нижній палаті закон без схвалення Дональда Трампа має невеликі шанси на підтримку верхньою палатою — Сенатом.

«Результат голосування 226 проти 195 свідчить про невдоволення підходом президента Трампа до війни та є другим цього тижня випадком, коли Палата представників пішла на серйозний розрив із Трампом у питаннях зовнішньої політики… Прихильники сподіваються, що ухвалення Палатою представників законопроєкту щодо України змусить Сенат піти на такий самий крок. Але вони також розуміють, що Сенат, імовірно, не підтримає його, якщо Трамп не схвалить цей законопроєкт», — написала LA Times.

Реакції медіа «Глобального півдня»

Al Jazeera обрала формат експлейнера з запитанням у заголовку: «Зеленський просить Путіна про зустріч: що він пропонує, чи може Росія прийняти?». Матеріал журналістки Пріянки Шанкар описує лист як першу пряму публічну комунікацію Зеленського до Путіна з весни 2025 року. Як і в матеріалі з відповіддю Путіна (Російський лідер Путін заявив, що зустріч із українським президентом Зеленським «не має сенсу»), Al Jazeera нейтрально передає слова Путіна, що лист Зеленського містив грубі зауваження та не виглядав щирою пропозицією для переговорів. Аналітиком у матеріалі Пріянки Шанкар виступив Маркус Цайнерс із берлінського офісу американського German Marshall Fund. Він сказав, що лист Зеленського демонструє готовність України до переговорів і дипломатії. Та що Зеленського підтримають лідери держав ЄС і президент США Дональд Трамп. Останній відреагував на лист Зеленського словами, що Зеленському і Путіну варто поговорити. Загалом Al Jazeera тримається нейтрального формату й уникає оцінних суджень, притаманних американській пресі; важливішим є питання здійсненності — чи може Росія взагалі погодитися на запропоновані Україною умови закінчення війни.

Видання South China Morning Post (SCMP, Гонконг) републікує матеріал агентства Reuters без власного аналізу, але сам вибір ракурсу показовий. Заголовок («Путін заявляє, що немає підстав зустрічатися з Зеленським, і називає його лист «грубим») фокусується на реакції Путіна, що лист був грубим і зухвалим, і на відмові від зустрічі. У статті йдеться, що, виступаючи на форумі, де частина найбагатших росіян скаржилася на високі відсоткові ставки й економічну стагнацію через війну, Путін сказав, що лист не виглядає щирою пропозицією для зустрічі. South China Morning Post відтворює матеріал Reuters без додаткових коментарів, наприклад, китайських аналітиків, або контексту з зазначення позиції Пекіна, які могли б бути цікавими аудиторії South China Morning Post. Тож, порівняно з матеріалами у західній пресі, де редакції цитували різних аналітиків, SCMP залишає оцінку на розсуд читача. Це характерна тактика для гонконзького видання — передруковувати публікації західних агентств без власної позиції щодо війни між Росією та Україною.

Провідне саудівське англомовне видання Arab News опублікувало новину з акцентом на офіційній відповіді Кремля та словах речника Путіна Пєскова. Лист Зеленського описується як пропозиція зустрічі для досягнення угоди про закінчення війни з застереженням, що у разі відмови Київ продовжуватиме боротьбу. Арабська англомовна преса вибудовує матеріали навколо процедурних аспектів: хто що сказав, хто кого поінформував, який буде наступний крок. Відсутні коментарі щодо тональності листа, опису елементів «тролінгу» чи «зухвалого тону». Для аудиторії арабомовних медіа, враховуючи те, що, наприклад, Об’єднані Арабські Емірати були майданчиком для переговорів між США, Росією та Україною весною 2025 року, важливішим є сам факт наявності чи відсутності діалогу, а не риторичний стиль листа. Втім публікція Arab News містить і важливий «бек», який пояснює контекст подій читачу: «Росія, яка значно більша та сильніша за Україну, досі контролює лише близько п’ятої частини української території — і це через понад чотири роки після рішення Путіна ввести в країну десятки тисяч військових». У цьому «беку» згадують і успішні українські атаки на російську нафтопереробну галузь, і масовані російські ракетні обстріли цивільної інфраструктури в українському тилу.

Публікації у турецькому виданні Daily Sabah цікаві, бо Туреччина неодноразово називалася Україною місцем для потенційної зустрічі між Путіним і Зеленським, та кілька разів ставала майданчиком для двосторонніх переговорів. Daily Sabah робить акцент на тому, що лист Зеленського є не лише публічним зверненням до Путіна, а й масштабною критикою всього понад 25-річного правління російського лідера. Згадано бекграунд щодо американського впливу, що Зеленський «визнав зміщення пріоритетів США, зазначивши, що було б неправильно просто чекати, поки адміністрація Трампа повністю поглинута Іраном». У другому матеріалі, що цитує матеріал агенції Reuters, перелічено відповіді Путіна з обґрунтуванням, чому він відмовляється зустрітися з Зеленським. Зокрема, непрямою мовою передають слова Путіна про неможливість зустрічі після нібито української атаки на гуртожиток на «контрольованій Росією Луганщині» (у Старобільську — «ДМ») 22 травня.

У публікації на індійському порталі India.com автор Тахір Куреші виніс у заголовок слова речника Кремля Пєскова «Президент Путін проінформований про лист Зеленського». В публікації є й інші слова Пєскова, цитовані за російською державною інформагенцією ТАСС. Матеріал також передає пропозицію Зеленського провести переговори у Швейцарії, Туреччині або одній з арабських країн, а також його прохання визначити конкретну дату зустрічі та запровадити повне припинення вогню на час переговорів. Утім, крім переказу слів і позицій української та російської сторін, журналіст Тахір Куреші обмежується нейтральним абзацом про те, що «міжнародна спільнота продовжує пильно стежити за дипломатичними зусиллями, спрямованими на припинення війни між Росією та Україною». Оцінних суджень щодо тону листа Зеленського у цій публікації немає взагалі. Матеріал суттєво коротший і менш аналітичний, ніж типова публікація у New York Times чи Reuters, і частково є передачею офіційної позиції Кремля через державну агенцію ТАСС — що саме по собі може бути промовистим. 

Англомовна версія китайської державної новинної агенції «Сіньхуа» у своєму короткому матеріалі переказала тези Кремля, випустивши його з заголовком: «Кремль заявляє, що Зеленський може приїхати до Москви на переговори в будь-який час». Тобто «Сіньхуа» обирає саме заяви Кремля та перелічує умови, які ставить Москва, не аналізуючи подію навіть у форматі «позиції двох сторін». Матеріал «Сіньхуа» найкоротший і найбільш «кремлівський» за лексикою з усіх матеріалів у цьому огляді. Жодної власної оцінки, лише передача офіційної позиції та позиції Москви. Це суттєво контрастує, наприклад, із нейтральним тоном Al Jazeera, де є принаймні аналітичне питання в заголовку та запрошений експерт. Китайська офіційна позиція щодо «української кризи», як офіційні представники Піднебесної називають війну Росії проти України, незмінна уже понад чотири роки — «ми підтримуємо всі зусилля, спрямовані на досягнення миру». Востаннє її відтворив у травні 2026 року речник Міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь, коментуючи пропозицію України оголосити режим тиші 5—6 травня.

На сьогодні лист Зеленського до Путіна уже є тлом для інших новин, як про нові атаки України на Росію чи Росії по Україні. Від цього листа мир не настав. Однак Україна сформувала інфопривід, котрий спонукає говорити про слабкість Росії. Путін укотре показав, що шукає нагоду, як обґрунтувати продовження війни проти України. Він це сказав перед російськими бізнесменами у час, коли російська держава продовжує обмежувати свободу громадян і підприємців. А в елітах міцніє спротив зосередженню економіки на потребах війни. Депутат-комуніст із Держдуми Ренат Сулейманов 19 травня скаржився, що близько 40% федерального бюджету Росії йде на потреби безпеки й оборони. І це шкодить економіці й інвестиціям. Як каже Сулейманов, «ні танки, ні снаряди не мають споживчої вартості: економіка їх виробляє, але населення їх спожити не може. Це суто витрати».

Жодне з незахідних видань не вжило оцінної лексики, яка присутня в західній пресі щодо листа Зеленського, наприклад, слів «taunts» (єхидство, NY Times), «audacious» (зухвалий, PBS). Тобто оглянуті медіа «Глобального півдня» й інших незахідноєвропейських держав, не намагалися додати власний контекст до цієї події чи зібрати коментарі місцевих експертів, вони намагалися просто коротко передати подієвість. У багатьох публікаціях основою ставали якщо не матеріали Reuters, то матеріали російської державної інформаційної агенції ТАСС.

Фото: president.gov.ua