«Русскій фейк, іді на***!» Спростовуємо російську брехню за 13 березня
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
«Русскій фейк, іді на***!» Спростовуємо російську брехню за 13 березня
Штучність брехливої російської пропаганди призвела до потреби відключення в самій Росії ключових соціальних мереж як альтернативних джерел правди про війну. Але російська пропаганда і далі продовжує множити фейки і навіть намагається наплодити нових фейкотворців, аби зламати наш дух і волю до спротиву.
Ми в «Детекторі медіа» від початку повномасштабного вторгнення фіксуємо та спростовуємо російську брехню, а тепер ще й розповідаємо про головні фейки слухачам «Українського радіо», яке веде головний радійний інформаційний марафон під час воєнного стану. Ефірні випуски — щодня о 07:50 та 19:50, а увечері вони з’являються на основних подкастингових платформах. Запрошуємо слухачів та читачів розбиратися разом з нами і ставати до лав тих, хто чинить спротив інформаційній агресії – тобто боротися з російськими побрехеньками та плітками там, де ви їх чуєте. Ви можете підписатись на подкаст «Русскій фейк, іді на***!» у Apple Podcasts, Google Podcasts, Anchor.fm, RadioPublic, Castbox, Pocket Casts та Spotify.
Викриття. В Росії підготували методичку із поширення фейків про Україну. Так званий «посібник» поширюють в анонімних телеграм-каналах. На нього звернув увагу Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони.
У посібнику відзначають чотири основні правила створення фейків: він повинен бути банальним та з ноткою абсурду; фейк має містити потужний меседж і залишати простір для власних фантазій; має враховувати місцеві особливості та багаторазово повторюватись. І пишуть далі: «якщо додати сакральне “Влада всім бреше!”, то такий фейк не спростує жоден аргумент». Агресор називає мету вигадування фейків: створення паніки та хаосу. В кінці цього «путівника» — чіткий заклик окупантам створювати фейки і поширювати в соцмережах України.
Фейк. Україна готувала напад на Білорусь. Заяви, що Україна готувала наступ на Білорусь, масово поширюють російські сайти. У таких матеріалах посилаються на слова самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Насправді українська армія не планувала, не планує і не плануватиме жодних агресивних дій проти Білорусі, пише StopFake із посиланням на слова міністра оборони України Олексія Резникова. «Будь-які спроби звинуватити Україну в підготовці нападу на Білорусь є провокацією і приводом для втягування білоруської армії у війну Росії проти України», — йдеться у повідомленні. Детальніше.
Фейк. Українська ракета збила румунський гелікоптер. Російські пропагандистські ресурси розганяють інформацію про те, що українська ракета начебто збила румунський гелікоптер. У таких повідомленнях вони посилаються на «офіційні» заяви румунської сторони. Проте, як пише StopFake, у Міністерстві національної оборони Румунії відразу виключили подібний сценарій. «Авіакатастрофа у Румунії сталася ще 2 березня, і з тих пір російський агітпроп активно працює, щоб штучно втягнути в це Україну. Статті, що румунський гелікоптер збила українська ракета, надрукували Царьград, Правда.ру, Подмосковье сегодня, Newsfront та інші», — пишуть фактчекери.
Авіакатастрофа у Румунії сталася в середу ввечері 2 березня поблизу міста Констанца, що розташоване на чорноморському узбережжі. Традиційно прокремлівська пропагандистська машина розродилася ідентичними текстами, що були опубліковані в один день – через тиждень після самої катастрофи й більш того, навіть вже після самого спростування з боку офіційного Бухареста. Під час трагедії розбилося два літаки: МіГ-21 LanceR і гелікоптер IAR-330 Puma. Румунський МіГ-21 розбився під час повітряного патрулювання у районі Добруджа, а гелікоптер IAR 330-Puma, що теж розбився, був відправлений у пошуково-рятувальну місію.
Речник Міністерства національної оборони бригадний генерал Костянтин Спину у коментарі румунському виданню Biziday, заявив, що «будь-який зв’язок в цій ситуації між Україною та падінням військових літака Міг 21 і гелікоптера IAR-330 минулої ночі (2 березня – примітка редактора) поблизу Констанци – виключається. Військова прокуратура розпочала розслідування, яке встановить точні причини аварій й іншу інформацію з цього приводу повідомлятимуть лише прокурори».
Фішинг. Українцям розсилають фішингові листи, начебто від імені Національного банку, у яких просять переказати допомогу на армію — на криптогаманець. Національний банк повідомив, що не надсилає громадянам листи засобами електронної пошти і не відкривав узагалі жодного криптогаманця.
Вся інформація щодо фінансової допомоги на підтримку армії та гуманітарні цілі публікується виключно офіційними каналами Національного банку – на сторінках офіційного сайту та соціальних мереж НБУ. Гроші акумулюються на мультивалютних рахунках, які Національний банк відкрив для підтримки нашої армії та для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від російської агресії.
Ці мультивалютні рахунки можуть використовуються для зарахування благодійної допомоги як з України, так і з-за кордону.
Нагадаємо, що підтримати армію грішми можна також через додаток Дія.
Певно, варто нагадати про правила убезпечення від фішингу — це такий вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів інтернету персональних даних, їхніх коштів або ж ураження пристроїв:
- не переходити за підозрілими гіперпосиланнями, надісланими сторонніми та не відкривати файли з листів від невідомих адрес;
- уважно перевіряти URL-адресу необхідного сайту, адже один зайвий символ може означати, що ви потрапили на фішинговий сайт;
- нікому не повідомляти дані карти, паролі та інші дані, що можуть використовуватися для підтвердження платежів;
- у разі купівлі товарів чи послуг через інтернет, використовувати лише перевірені ресурси.
Фейк. Після 12 березня не можна знімати готівку з українських платіжних карток.
Така інформація шириться у мережі. Мовляв, гроші з платіжних карток вкрай треба було зняти готівкою 12 березня, адже у цей день працювала система електронних платежів Національного банку (СЕП), а у наступні дні цього вже не можна буде зробити. Проте це фейк, який спростували в НБУ. Як ідеться у повідомленні, СЕП працює щодня — 23 години та сім днів на тиждень.
У Нацбанку зазначають, що 12 березня вже минуло, і відповідно ви можете переконатися, що ваші гроші цілі й неушкоджені, а банкомати й термінали працюють як завжди.
Фейк. На Франківщині можна за лічені години усиновити евакуйованих дітей, що залишилися без опіки. У мережі поширюють інформацію, що евакуйованих дітей, які втратили батьків, в областях, де немає бойових дітей, можна всиновити за кілька годин. Зокрема, у повідомленнях йдеться, що всиновити дітей за кілька годин можна на Івано-Франківщині. Проте голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук таку інформацію заперечує.
«Трапляється інформація, що за дві-три години дитину можна усиновити, і навіть без документів. Це не відповідає дійсності. Процедура з усиновлення залишається без змін. Всі діти, яких ми прийняли, наразі залишаються під наглядом. Про них піклуються також і наші вихователі. Їх оглядають лікарі. Дбаємо про дітей, як про своїх», – сказала Онищук.
Це були головні фейки на сьогодні. Нагадуємо, що треба довіряти лише офіційній інформації. Якщо ви бачите панічне повідомлення – у вайбер-чаті чи від невідомого акаунта в фейсбуці, чи в анонімному телеграм-каналі, чи в ютубі – зупиніться, перш ніж поширити та розповісти сусідці.
І спершу тричі перевірте, чи це написало про це Суспільне мовлення, чи були відповідні повідомлення від Офісу президента, Міноборони, Генштабу інших органів. Якщо такої інформації немає в офіційних джерелах – вона, швидше за все, не варта вашої довіри. Пам’ятайте, що пліткар – знахідка для ворога.
Бажаємо всім моральної витримки, і нагадуємо, що всі ми тепер боремося на інформаційному фронті, і від наших дій залежить успіх у інформаційній війні.
Фейки для цього матеріалу у режимі реального часу збирає команда «Детектора медіа». Щоденно ми ведемо #DisinfoChronicle. Кремлівська дезінформація щодо військового наступу на Україну. Над хронікою працюють Ольга Беца-Білоусенко, Ірина Рябоштан, Гала Скляревська, Анна Єгорова, Ольга Жук та Олександр Крумін. Координаторка — Ксенія Ілюк.