Галактика Цукерберга, розвиток критичного мислення та боротьба з історичною пропагандою

Галактика Цукерберга, розвиток критичного мислення та боротьба з історичною пропагандою

12:47,
1 Червня 2021
820

Галактика Цукерберга, розвиток критичного мислення та боротьба з історичною пропагандою

12:47,
1 Червня 2021
820
Галактика Цукерберга, розвиток критичного мислення та боротьба з історичною пропагандою
Галактика Цукерберга, розвиток критичного мислення та боротьба з історичною пропагандою
Як викладачі Запорізького національного університету навчають медіаграмотності студентів та учнів шкіл області.

Викладачі чотирьох факультетів Запорізького національного університету — філологічного, історичного, іноземної філології й журналістики, — долучилися до всеукраїнської ініціативи  «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» від IREX й втілили кілька проєктів, у яких навчали критично мислити та виявляти фейки як студентів вишу, так і вчителів й учнів шкіл громад області. У межах цих проєктів викладачі запрошували підлітків у «галактику Цукерберга» та навчали правил поведінки в мережі, говорили про критичне мислення, а на факультеті історії студентів учили виявляти пропаганду та маніпуляції за допомогою новітніх цифрових інструментів.

Про критичне мислення — англійською

Викладачі факультету іноземної філології Запорізького національного університету в межах проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» від IREX розробили курс із основ медіаграмотності та критичного мислення для студентів магістратури, які в майбутньому стануть викладачами та перекладачами англійської мови. Як розповідає одна з авторок курсу Світлана Запольських, заняття з основ медіаграмотності були обов’язковими для всіх студентів-магістрів на факультеті. «Оскільки ми готуємо фахівців — перекладачів та викладачів англійської мови, всі матеріали з основ медіаграмотності ми викладали англійською, — розповідає Світлана. — Зі студентами, які отримають дипломи викладачів, ми говорили не лише про маніпуляції, фейки тощо, а й про онлайн-інструменти, вправи, які вони можуть застосувати вже у своїй роботі з учнями чи студентами».

У межах курсу студенти мали змогу поговорити про критичне мислення й методології навчання, розвиток інформаційного простору, сучасні медіа, онлайн-інструменти діалогового спілкування, маніпулятивні впливи, перевірку фактів тощо. «Найбільше тішило, що студентам цей курс сподобався, адже ми не подавали суху інформацію. В опитуванні, яке ми проводили по завершенні курсу, студенти написали, що він важливий і вони вважають, що кожен має його прослухати, — каже Світлана Запольських. — Ми змогли складну інформацію подати інтерактивно, інколи — у формі гри, й цим зацікавити студентів. Є дисципліни, у потрібності яких студенти сумнівалися, однак цей предмет їм дуже сподобався. Майже всі ходили й були зацікавлені».

Дезінформація може поширюватися будь-якою мовою, пояснює Світлана, й люди, які володіють англійською, повинні мати навички перевірки фактів та розуміти, яким джерелам можна довіряти. За словами викладачки, курс із медіаграмотності та критичного мислення студенти магістратури зможуть прослухати й наступного навчального року — його навіть удосконалять.

Медіаграмотність як метод боротьби проти російської пропаганди

Викладачі історичного факультету ЗНУ, який також долучився до проєкту з медіаграмотності від IREX, не розробляли окремих курсів, а впроваджували елементи медіаграмотності в уже готові курси — історії середньовіччя та раннього часу, історії Західної Європи та Північної Америки, історії країн Центрально-Східної Європи. Як розповів викладач історичного факультету Станіслав Черкасов, компоненти медіаграмотності, які впровадили в кілька курсів для істориків та студентів, що навчаються на спеціальності «міжнародні відносини та регіональні студії», допомагають навчитися якісно аналізувати інформацію. «Історикам та фахівцям із міжнародних відносин важливо вміти критично мислити, давати критичну оцінку історичним джерелам. Вміння свідомо сприймати інформацію є дуже важливим, як і вміння користуватися медіаресурсами для перевірки інформації, сучасними онлайн-інструментами», — коментує Станіслав.

За його словами, студенти-міжнародники вибудовують свої дослідження на інформації про інші країни, яка потребує обробки. «Тому навички з медіаграмотності, які вони отримують у межах оновлених курсів, дає їм змогу якісніше виконувати їхні дослідження, — каже Станіслав. — Історики ж здатні екстраполювати сучасні методики сприйняття інформації, виявлення пропаганди, маніпуляцій, фейків, вивчаючи, наприклад, інформаційне поле тоталітарних країн, режими яких використовували ці інструменти пропаганди на державному рівні».

Як вважає Станіслав Черкасов, історики та політологи мають уміти виявляти маніпуляції й дезінформацію, які продукує сучасна Росія. «Запорізька область розташована недалеко від тимчасово окупованих Росією територій, тому ще одна мета нашого проєкту — навчити студентів ефективно виявляти російську пропаганду. Ми вважаємо, що саме на істориків покладена суспільна місія знищення пропагандистських міфів, які, як ми бачимо, можуть стати вкрай небезпечним, деструктивним явищем», — додає він.

У планах факультету — створення окремого комплексного курсу з медіаграмотності для студентів-істориків. «Можливо, це буде курс для студентів-міжнародників, який включатиме всі аспекти роботи політолога з різними формами міжнародної інформації», — каже Станіслав Черкасов.

Медіаграмотність для школярів

У студентів факультету журналістики Запорізького національного університету немає окремого курсу з медіаграмотності, проте, за словами декана факультету Віктора Костюка, елементи медіаграмотності впроваджені чи не в усіх дисциплінах: вступі до спеціальності, теорії й методиці журналістської творчості, медіакультурі. За бажання студенти можуть записатися на курс перевірки фактів. «Вони вчаться перевіряти інформацію за допомогою новітніх цифрових інструментів. Натомість ази медіаграмотності студенти вивчають у межах курсу з медіакультури. Тому я вважаю, що окремий курс нам не потрібен», — розповів декан.

Під час занять із різних дисциплін студенти журфаку вчаться аналізувати інформацію, розбираються, як власники медіа можуть впливати на контент, який воно продукує, досліджують проблематику свободи слова. Проте викладачі факультету журналістики говорять про медіа не лише зі студентами, а й з учнями шкіл, коледжів та училищ. Наприклад, у межах ініціативи «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» від IREX, викладачі факультету втілили проєкт «Галактика Цукерберга»: навчали підлітків медіаграмотності, критичного мислення, правил поводження в соціальних мережах тощо. Як розповідає керівниця проєкту, викладачка факультету журналістики Наталія Тяпкіна, «Галактику Цукерберга» створили, аби сприяти якісним змінам у поведінці молоді в інтернеті. Наприклад, учасникам тренінгів розповідали, як не стати жертвами секстингу й не пійматися на гачок шахраїв. «Ми пояснювали, що під час знайомств у мережі варто бути обережними, розповідали, як за допомогою інструментів Googlе, Opendatabot, Social Searcher, Ssocial Mention та інших можна перевірити інформацію про людину й зрозуміти, чи знайомство з нею буде безпечним», — каже Наталія Тяпкіна.

Також тренінги, які в межах проєкту проводили викладачі факультету журналістики ЗНУ, стосувалися стереотипів, які трапляються в медіа й, зокрема, онлайн-іграх; мови ворожнечі й онлайн-цькування; перевірки фактів; вірусного контенту та його поширення. За словами керівниці проєкту Наталії Тяпкіної, участь у тренінгах брали від 20 до 50 дітей із різних міст та селищ Запорізької області. «На перший тренінг ми ледь набрали 20 людей, і хвилювалися, що так буде щоразу. Проте далі було простіше: ці ж 20 дітей пішли на другий тренінг і розповіли про нього своїм друзям. Так ми і збільшили свою аудиторію, — каже Наталія Тяпкіна. — Ми не формували сталу групу для занять, адже хотіли донести інформацію до багатьох підлітків».

Наприкінці проєкту учасники могли взяти участь у конкурсі з виготовлення медіапродукту — есе, статті, відео, коміксу, на тему медіаграмотності. У майбутньому, каже Наталія Тяпкіна, факультет журналістики ЗНУ планує розвивати проєкт. «Я думаю, що про медіаграмотність і безпеку в мережі, потрібно говорити з кожним поколінням підлітків, адже ми живемо в такий час, коли майже всі вже перейшли у віртуальний простір. Ми там знайомимося, навчаємося, лікуємося, тому важливо говорити про небезпеки, з якими ми там можемо стикнутися», — додає вона.

Ще один проєкт — «Медіаграмотність: застосовувати не можна відмовитися» — для учнів шкіл Широківської та Біленьківської громад Запорізької області втілили викладачі філфаку й журфаку ЗНУ. Як розповідає керівниця проєкту, викладачка філологічного університету Ірина Бакаленко, проєкт створили, аби навчити учнів та вчителів критично мислити, розповісти про поняття медіаграмотності, навчити відрізняти фейк від правди тощо. «У назві проєкту немає потрібного розділового знаку. Залежно від того, перед яким словом ми поставимо кому, зміст фрази змінюється. Фішка була в тому, щоб пройти курс і вирішити, де потрібно поставити кому. Коли ми провели тренінги і для учнів, і для вчителів, зрозуміли, що ця тема справді потрібна й актуальна, — каже Ірина. — Школярі казали, що такі тренінги потрібно провести й для їхніх бабусь та дідусів, адже саме старші люди часто ведуться на фейкові новини чи на провокації шахраїв».

Як розповідає Ірина Бакаленко, програми тренінгів для учнів та вчителів різні. Зі школярами тренери проєкту спілкувалися більше про те, як варто поводитися в соціальних мережах, як не піддаватися на маніпуляції. Натомість учителям розповідали, як можна інтегрувати медіаграмотність у процес викладання шкільних предметів, які онлайн-інструменти можна використовувати у процесі формування медіаграмотності та під час проведення як онлайн-, так і офлайн-уроків. «Ми намагалися захопити вчителів цією темою, аби вони стали амбасадорами медіаграмотності у своїх школах та громадах й поширювали інформацію далі», — каже Ірина Бакаленко.

За словами пані Ірини, всього в кожній громаді пройшло шість тренінгів: три для вчителів і три для школярів. Загалом у них узяли участь близько 800 людей. «Наприкінці проєкту ми випустили невеликий методичний збірник із конспектами уроків з інтегрованими елементами медіаграмотності, розробленими вчителями — учасниками проєкту. Також ми провели конкурс для школярів із медіаграмотності. Проєкт “Медіаграмотність: застосовувати не можна відмовитись” став для всіх учасників майданчиком для обміну думками, інноваційними технологіями, онлайн-інструментами, методичними напрацюваннями та знаннями з інфомедійної грамотності», — розповіла Ірина Бакаленко.

Фото: сайт ЗНУ, Ірина Бакаленко

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду