«Попереду саперних військ ідуть війська інформаційні»

«Попереду саперних військ ідуть війська інформаційні»

11:50,
14 Квітня 2021
1038

«Попереду саперних військ ідуть війська інформаційні»

11:50,
14 Квітня 2021
1038
«Попереду саперних військ ідуть війська інформаційні»
«Попереду саперних військ ідуть війська інформаційні»
Для чого викладачі кафедри журналістики Полтавського педагогічного університету навчають вчителів та учнів сільських шкіл медіаграмотності.

Як навчити школярів перевіряти інформацію, яку вони знаходять в інтернеті? Як навчити їх відрізняти правду від фейків? У рамках програми «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» від IREX кафедра журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка реалізувала проєкт «Формування інфомедійної грамотності у школярів, які проживають у сільській місцевості та ОТГ».

У межах проєкту викладачі кафедри провели 20 тренінгів для 408 вчителів із п’яти територіальних громад Полтавської області, а також провели 25 тренінгів для понад 1000 школярів.

Тренінги для вчителів проводили на такі теми:

1. екранізація на уроці: проблеми інтерпретації;

2. рекламний текст на уроках зв’язного мовлення;

3. протидія фейкам в інформаційному просторі;

4. мова ворожнечі: джерела небезпеки, шляхи запобігання.

Натомість учням розповідали про те, як розпізнавати фотоманіпуляції в медіа; як протидіяти фейкам в інформаційному просторі; вчили писати есеї та розпізнавати маніпуляції в рекламі тощо.

Як розповіла MediaSapiens завідуюча кафедрою журналістики Полтавського педагогічного університету Світлана Семенко, викладачі кафедри вже давно працюють із темою інфомедійної грамотності та критичного мислення, проводять тренінги для вчителів шкіл Полтави. «Цього разу викладачі кафедри навчали вчителів та учнів зі шкіл територіальних громад області. Я завжди кажу фразу, що попереду саперних військ завжди йдуть війська інформаційні. Ще у 2013-2014 роках ми мали можливість побачити, як працює пропаганда і наскільки важливо їй протидіяти, — каже Світлана Семенко. — Сьогодні, в часи пандемії, коли в мережі шириться чимало фейків про коронавірус та вакцинацію, як ніколи важливо вміти аналізувати інформацію, шукати її джерела. Вважаю, наш проєкт дуже важливий та актуальний, особливо в малих громадах. Ми сподіваємося, що знання, які отримали учасники проєкту — вчителі та школярі, ширитимуться між усіма мешканцями цих громад».

Люди повинні навчитися протистояти фейкам та дезінформації у ЗМІ, додає Світлана Семенко, а також здобути вміння відрізняти факти від суджень. За її словами, вчителі та учні навчалися за різними програмами. Зокрема, для школярів окремі теми подавалися в ігровій формі для того, щоб зацікавити їх. «Найбільше учням сподобалася тема фотоманіпуляцій. На початку тренінгу спікерка запропонувала їм переглянути кілька світлин та визначити, яка світлина є фейковою, а яка — ні. Спершу учасники тренінгу були досить самовпевнені, однак після того, як кілька разів помилилися, зрозуміли, наскільки легко їх можна провести, і, власне, це й спонукало їх учитися. Також школярів зацікавив тренінг, під час якого журналістка програми "Зірковий шлях" Вікторія Курочка розповідала, як потрібно брати інтерв’ю у відомих людей та не порушувати етичних принципів. Дітям було цікаво почути історії від людини, яка прийшла до них з з телека”»— додає Світлана Семенко.

На думку пані Світлани, немає нульового рівня медіаграмотності, так як і немає найвищого, тому здобувати нові медійні навички та вдосконалювати їх потрібно щодня. «Коли ми розробляли програму тренінгів, то хотіли, щоб наші матеріали, так би мовити, "пішли далі". Хочеться, аби вчителі, яких ми навчали, ділилися здобутими знаннями не лише зі своїми учнями на уроках, а й, наприклад, з їхніми батьками. Адже дорослі люди, як і діти, не завжди можуть відрізнити фейк від правди, читаючи медіатекст не завжди звертають увагу на його достовірність», — каже Світлана Семенко.

У рамках проєкту викладачі кафедри спільно з ГО «Полтавський прес-клуб» підготували видання «Медіаабетка: інфомедійна грамотність». «Медіаабетка» - це словник, тому у виданні можна знайти відповіді на питання, що таке ай-стопер, брифінг, верифікація, гіпертекст, джинса, дивергентність, дезінформація, інфотейнтмент тощо. Також видання містить 12 вправ для формування медіаграмотності в учнів.

Серед завдань у збірнику, до прикладу, є така вправа: учнів просять переглянути свою стрічку новин у соціальних мережах та обрати три матеріали, які найбільше привернули їхню увагу. Обрані матеріали вони мають проаналізувати на відповідність критеріям якісної журналістики: актуальність, оперативність, об’єктивність, точність, повнота, збалансованість, розмежування фактів і коментарів, посилання на джерело. А для того, щоб навчитися виявляти маніпулятивну інформацію, учням пропонують переглянути випуски новин трьох або чотирьох українських телеканалів, прочитати новини в соцмережах, вайбер-групах та на інтернет-сайтах і обрати три матеріали, які найбільше вразили чи обурили. Далі учні повинні пояснити, чому ці матеріали привернули увагу, та розглянути їх за кількома критеріями: чи відповідає заголовок змісту новини, чи не подана інформація занадто емоційно, чи можна перевірити цю ж інформацію в інших ЗМІ тощо. Також є вправа із назвою «Життєві історії». Аби виконати завдання, учням потрібно написати статтю про письменника, журналіста чи редактора, дотримуючись основних стандартів журналістики. Усі вправи з «Медіаабетки» на своїх уроках можуть використовувати вчителі української мови та літератури, зарубіжної літератури, історії та інших гуманітарних дисциплін.

Крім цього, невдовзі на факультеті філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка запрацює науково-дослідна лабораторія з медіаосвітніх технологій, де проходитимуть семінари та зустрічі зі студентами, учнями, вчителями на тему інфомедійної грамотності та протидії дезінформації. 

Нагадаємо, в Івано-Франківську викладачі кафедри англійської філології та вчителі кількох шкіл розробили так званий конструктор вправ із медіаграмотності, матеріали з якого педагоги з усієї країни можуть використовувати на своїх уроках. Також у школах Івано-Франківська та області викладачі кафедри журналістики Прикарпатського національного університету імені Стефаника проводили тренінги з медіаграмотності та критичного мислення.

Фото: Світлана Семенко

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Щоб додавати коментарі потрібно Авторизуватись.
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду