Медіасервіс Megogo запустив безплатний проєкт «Укрліт» — аудіоверсії українських літературних творів для 5–11 класів. Розробила проєкт команда Megogo Audio за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства цифрової трансформації України та платформи «Дія.Освіта».

Нині, станом на початок жовтня, можна прослухати понад 250 творів української літератури, загальна тривалість яких складає більш як 108 годин. Почути українську класику можна у виконанні як професійних дикторів, так і українських зірок, зокрема до проєкту долучилися Володимир Дантес, Олександр Педан, Roxolana, alyona alyona, Антоніо Лукіч, Григорій Бакланов, Анна Кошмал, Тімур Мірошниченко та лідерка гурту Onuka Ната Жижченко.

Послухати «Укрліт» можна безплатно в мобільному застосунку Megogo в розділі «Аудіо» на смартфонах чи планшетах на базі iOS та Android, а також в автомобілях з аудіосистемами Android Auto та Apple CarPlay.

Автори проєкту «Укрліт» вважають, що формат аудіокниги має розширити доступ учнів до творів шкільної програми. Чимало українських школярів через російське повномасштабне вторгнення виїхали за кордон і не мали змоги забрати із собою всі необхідні книжки. Аудіоконтент у цьому випадку допоможе дітям не загубити навичку спілкування українською мовою в іноземному середовищі. Навчання школярів, які залишилися в Україні, минулої зими ускладнювалося російськими обстрілами, через що деяким дітям доводилося вчитися при свічках, ліхтариках або в пунктах незламності. Звісно, аби слухати подкаст, треба шукати шляхи підзарядки ґаджетів, але цей варіант кращий за читання при поганому освітленні. Взимку цього навчального року є ризики повернення таких умов.

Заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків каже, що цьогоріч дистанційно навчаються приблизно 2,5 тисячі шкіл, майже 4 тисячі — у змішаному форматі. Крім того, є діти з інвалідністю й ті, кому просто зручніше слухати книжки, ніж читати.

«Ці озвучені твори створені, щоби нашим дітям було легше навчатися, легше розуміти інформацію та дозувати навантаження», — сказав Сташків.

У застосунку можна прослухати вірші Ліни Костенко, «Тигролови» Івана Багряного, «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського, «Я (Романтика)» Миколи Хвильового, «Місто» Валерʼяна Підмогильного та багато інших. Великі твори, зокрема «Енеїда» Івана Котляревського або «Зачарована Десна» Олександра Довженка, вийшли у форматі короткого переказу.

У застосунку користувач має обрати потрібний клас і жанр твору. Наприклад, учням восьмих класів пропонують прослухати «Думи та пісні», «Оповідання, повісті та п’єси», «Поеми та вірші» та «Сучасну поезію». Учні 11-х класів можуть обрати «Повісті, романи та п’єси», «Новели та оповідання», «Поезію». У застосунку можна завантажити кожен твір, прочитати його короткий опис, тривалість та ім’я диктора, поділитися в соцмережах і поставити лайк чи дизлайк. Обкладинки для творів робила ілюстраторка Анне Е. Санчес. Вірші й оповідання мають музичний супровід, який створила Anima Sound Design. Айдентику розробив артдиректор медіасервісу Megogo та дизайн-директор Spiilka design büro Володимир Смирнов.

Менеджерка Megogo Audio Катерина Котвіцька каже, що команда кілька років обговорювала ідею створення такого проєкту, однак активно працювати почали вже під час повномасштабного вторгнення. Загалом витратили близько року.

Менеджерка Megogo Audio Катерина Котвіцька 

«Все починалося зі спостережень та аналізу: як, де й чому діти споживають книжковий контент. І ми шукали рішення, як цей патерн упорядкувати та перетворити на звичку. Останні внутрішні дослідження користувачів Megogo показали, що 71% цікавиться онлайн-освітою, а 73% батьків готові залучати дітей до онлайн-навчання. Тому ми вирішили, що готові інвестувати у проєкт, який точно матиме постійний запит серед прогнозованої частини користувачів і формуватиме звичку споживати легальний контент. З цього й виник концепт проєкту "Укрліт", продакшен якого ми реалізували внутрішньою командою, а маючи початкові напрацювання — звернулися до Міністерства освіти і науки України, щоби спільно розвивати цей проєкт. На момент запуску бюджет перевищив мільйон гривень», — сказала Катерина Котвіцька.

За її словами, до участі в проєкті залучали тих зірок, із якими вже мали досвід співпраці в інших проєктах.

«Вони фактично стали амбасадорами й дуже тепло прийняли запрошення до участі та зробили це безплатно, — каже менеджерка. — Ми отримали дуже багато запитань саме від зірок про продовження проєкту, а разом із ними — пропозицій долучитися до створення аудіоверсій».

Наразі команда почала роботу з доповнення аудіотеки новими форматами: для частини творів у скороченому вигляді або уривків зараз роблять повні версії, а до тих, які мають повні версії, — навпаки, створюють скорочені. Також команда планує озвучувати твори, які входять у програму для учнів 8–9 класів із поглибленим вивченням української літератури за новим Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти та 10–11 класу (профільний рівень), а також твори, рекомендовані для позакласного читання. Пізніше планують реалізувати подібний проєкт зі світової літератури.

Під час запису аудіотворів для дикторів формували спеціальний довгий список, враховуючи інтереси й ознайомлення з матеріалом раніше.

«Нам було важливо, аби відбувалася ця професійна синхронізація і певна особиста магія між читцем і текстом», — говорить Катерина Котвіцька.

Одна з учасниць проєкту — лідерка гурту Onuka Ната Жижченко каже, що їй запропонували різножанровий сет поезій, який їй дуже сподобався: «Серед творів була Ліна Костенко, яку я дуже люблю та останні роки є прихильницею її творчості. Деякі твори були для мене новими, починаючи з жанру. Однак було цікаво поекспериментувати і з творчістю, яку я до цього не ідентифікувала з собою».

Зараз Ната Жижченко все частіше користується аудіоверсіями книжок, адже, за її словами, дуже багато часу проводить за кермом. Однак музикантка поки що не дуже задоволена додатками з аудіокнигами, які зараз є, бо там дуже мала бібліотека.

«Я би хотіла більше слухати української поезії, прози у виконанні українських дикторів, акторів, музикантів, авторів, тому що це цікаво, це класно, — каже Жижченко. — А проєкт “Укрліт” зацікавив мене, тому що я за те, щоби максимально реформувати освіту інноваційними методами, щоб діти кайфували від того, що вони роблять, що вони вивчають та що читають, а не робили це примусово та без задоволення. Однозначно я вважаю це цікавим і корисним для української освіти. Це все сучасно, все це на хвилі, і це найліпший і найпростіший спосіб вивчити мову для тих, хто хоче перейти на українську, або вдосконалити тим, хто хоче її збагатити».

Лідерка гурту Onuka Ната Жижченко

У Міністерстві освіти й науки України повідомили MediaSapiens, що в рамках комунікаційної кампанії МОН для промоції застосунку залучив свої канали, де ключовою аудиторією є освітяни. «Впродовж кампанії ми продовжуємо спільну комунікацію (з Megogo. — "ДМ") із рекомендацією до використання цих аудіотворів серед учителів та учнів. Далі думаємо над ідеями, які зможемо більш предметно імплементувати для використання під час шкільних уроків. Проєкт “Укрліт” ми вважаємо вдалим і корисним, тому обговорюємо з Megogo продовження співпраці. Наступним кроком може бути тема зарубіжної літератури, а також не відкидаємо роботу над додатковими методичними матеріалами з інших предметів в аудіоформаті», — кажуть у Міносвіти.

Як повідомили MediaSapiens у пресслужбі «Дія.Освіта», Мінцифри інформаційно підтримало проєкт «Укрліт», адже бачить потенціал у цифрових та інноваційних рішеннях для навчального процесу. Нині Міністерство цифрової трансформації співпрацює з Міністерством освіти щодо реалізації нових програм, що посилюють цифровізацію освіти, а з Megogo вони розпочали співпрацю ще у 2020 році та продовжують спільно популяризувати освітні проєкти.

«Ми плануємо долучитися до розширення дистрибуції контенту. Спільно з Megogo ми реалізували технічне рішення щодо інтеграції телебачення у застосунок “Дія”. Нині обговорюємо можливості та варіанти інтеграції контенту “Укрліт” у наші поточні та майбутні проєкти», — повідомили в «Дії».

Чи може аудіоформат української класики залишитися популярним після війни?

На думку менеджерки Megogo Audio Катерини Котвіцької, аудіоформат, безперечно, «приживеться» в українських школах, адже аудіоверсії книжок можна буде використовувати під час інтерактивного навчання чи як додатковий матеріал, вони допомагатимуть удосконалювати мовленнєві навички учням. Зокрема, проєкт «Укрліт» задумувався ще до повномасштабного вторгнення, а потреба у споживанні такого контенту під час дистанційного чи гібридного навчання не була основною на момент планування, а лише додалася на момент запуску.

«Аудіо наразі є драйвером розвитку контенту як кількісно, так і якісно. Нещодавно у США опублікували результати дослідження ABF Creative, за яким 48% дітей відзначають, що прослуховування улюбленого аудіоконтенту робить їх щасливішими, а 63% батьків помітили покращення оцінок своїх дітей завдяки аудіо. Аудіо вже є драйвером багатьох книжкових ринків світу, у нас усе ще тільки починається. Тому я з радістю і вдячністю ставлюся до партнерів і команд, які пірнають в аудіо як у портал майбутнього, готові вкладати час, сили та ресурси для того, щоби далі це могло дати свої результати», — говорить менеджерка.

У «Дія.Освіта» MediaSapiens розповіли, що війна впливає на сприйняття контенту, тож ці умови можуть призвести до перебоїв у живому виконанні аудіо- та відеоформатів (концертів, виставок, кіно), але завдяки застосункам аудіотвори залишаться доступними. Крім того, аудіокниги можуть бути корисними для учнів зі спеціальними освітніми потребами (дислексія або порушення читацької навички) — у такому випадку вони виступлять альтернативним способом отримання інформації. Озвучені твори дозволяють дітям легше сприймати інформацію та дозувати навантаження.

Аудіотвори можуть бути цікавими не лише для школярів, а й для дорослих, кажуть у «Дії». Аудіокнижки або інші експериментальні аудіоформати можуть стати хорошим доповненням до шкільної програми. Вони допоможуть розвивати слухові навички (сприйняття інтонацій, акцентів, діалектів) і розширювати словниковий запас (нові слова, вирази, фразеологізми).

«Створювати сучасний український освітній контент означає розвивати цифрові й інклюзивні можливості для вивчення літератури. Ми живемо у цифрову епоху, де контент розповсюджується насамперед через інтернет. Осучаснення читацького досвіду суттєво сприятиме збереженню культурної спадщини України — а це, своєю чергою, важливий аспект розвитку української літератури», — розповіли у пресслужбі «Дія.Освіта».

У Міністерстві освіти та науки популяризацію аудіоформату називають уже невідворотнім процесом: «Важливо буде стежити за тематикою та створювати той контент, який буде цікавим для цільової аудиторії. Так, ми рекомендуємо різні формати онлайн-навчання, враховуючи умови сьогодення, аудіокнижки є хорошим інструментом».

Дякуємо комунікаційній менеджерці Megogo Аліні Зінюк за допомогу в підготовці матеріалу

Фото надані Megogo, на головній — колаж Миколи Шиманського